Урок. М. Рильський. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду»

Про матеріал
Матеріа допоможе виразно й усвідомлено аналізувати сонети М. Рильського, знаходити у творах образи й символи, пов'язані зі світом природи та людської діяльності, розкривати їхній зміст і роль у тексті, визначати основні ознаки індивідуального почерку поета
Перегляд файлу

УРОК № 9

ДАТА:

Тема:

М. Рильський. Захоплення красою й величчю світу («Солодкий світ!..»). Сонет «У теплі дні збирання винограду» – вишуканий зразок неокласичної інтимної лірики. Краса природи, краса людини та її почуттів. Звернення до античних образів.                     Напам’ять

Мета:

формувати компетентності): предметні: вміння виразно й усвідом­лено читати й аналізувати сонети М. Рильського, знаходити у творах образи й символи, пов'язані зі світом природи та людської діяльності, розкривати їхній зміст і роль у тексті, визначати основні ознаки індиві­дуального почерку поета, провідні мотиви і настрої; пояснювати смис­лову і настроєву значущість деталей, образів; ключові: висловлення власної думки з приводу поетичної майстерності М. Рильського, уміння працювати в групі, розвиток зв'язного мовлення; загальнокультурні: формування кругозору, світогляду школярів; розвиток відчуття есте­тики поетичного образу; виховання любові до природи.

Обладнання:

портрет М. Рильського, видання його творів, ілюстративні матеріали до творів.

Тип  уроку:

урок засвоєння нових знань, формування умінь і навичок.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Була у нього усмішка дитяти —

Блакиті української тепло.

Любов’ю серце зроджене було,

Як пісня — чесне, як бджола — завзяте.

Д. Павличко

 

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Експрес-опитування

  1.               Хто очолив групу неокласиків? (Микола Зеров)
  2.               Хто входив до групи неокласиків? (М. Зеров, М. Рильський, М. Драй-Хмара, О.Бургардт (Ю. Клен), П. Филипович)
  3.               Хто назвав «неокласиків» «гроном п’ятірним нездоланних спів­ців»? (Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді»)
  4.               На що орієнтувались неокласики? (На класичні зразки античної поезії, були впевнені, що «строгі» форми приведуть українську поезію до світових вершин)
  5.               На честь якої історичної особи був названий Максим Рильський? (Максима Залізняка)
  6.               У родині якого відомого композитора мешкав М. Рильський? (Миколи Лисенка)
  7.               Яке поетичне кредо було у М. Рильського? (Любов до України і людства)
  8.               Назвіть першу збірку М. Рильського. («На білих островах»)
  9.               До якої форми написання віршів тяжіє М. Рильський? (Со­нет)
  10.          Яку ідею сповідував М. Рильський? (Мистецтво є сферою пре­красного, а не слугою політики, тому цінував творчу особис­тість)
  11.          Яку назву мала книга ранньої новелістики Рильського? («Бабине літо»)

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя

Лірика Максима Рильського — поетичний універсум, який сягає античних і сучасних часів, Всесвіту і Романівки. Його твори пройняті щирим ліризмом, життєствердною мудрістю, любов’ю до людини.

Це зумовило оригінальну поетику Рильського: лаконізм і ліризм вислову, гнучкість образів, яскравість епітетів, досконалість поетич­ної форми, витонченість почуттів, широкий погляд на світ і людину. Неокласик прагнув по-своєму відповісти на питання поезії і сучас­ності, мистецтва і життя.

У своїх поезіях Рильський свідомо намагається уникнути по­літичних тем, заглиблюючись у красу природи України, життя звичайних людей. Особливістю його індивідуального стилю є ви­няткова мелодійність, музичність вірша, багатство тропів.

Тема взаємин людини і природи — одна з ключових у творчості Максима Рильського. Він представив свою художньо-філософську картину світу, пройняту любов’ю до життя, відчуттям єдності лі­ричного героя з навколишнім світом.

Красу людини та її почуттів змальовано в сонетах «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду», з якими ми і ознайоми­мося на уроці.

  1. Словникова робота

Сонет (sonetto звучати) — ліричний вірш, що складається з чо­тирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох три­віршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед.

Микола Зеров називав сонет формою «ліро-епічної мініатюри окремої схеми». Найвищого розвитку досягає сонет у творчості нео­класиків Миколи Зерова, Максима Рильського й інших.

  1. Вправа «Асоціація»
  • З чим та з якими кольорами у вас асоціюється слово «щастя»?
  1. Проблемне запитання

Чи насправді гарно та добре жити на світі? У чому вбачав щастя ліричний герой твору «Солодкий світ!..»? На ці запитання ви дасте відповідь після ознайомлення із сонетом «Солодкий світ!..».

  1. Опрацювання сонету М. Рильського «Солодкий світ!..»
    1. Виразне читання твору вчителем або прослуховування аудіозапису
  • Які враження на вас справила ця поезія?
    1. Робота у групах

1-ша група. Визначити тему, ідею, основну думку, жанр твору.

2-га група. Визначити художні особливості твору.

Тема: краса навколишнього світу, вміння сприймати її.

Ідея: радісне сприйняття життя, щастя у дрібницях, неповтор­ність кожної хвилини буття.

Основна думка: треба пройти довгий та тернистий шлях задля розуміння та сприйняття «солодкого світу».

Жанр: сонет.

Художні особливості твору:

  •         метафори: «благословляє дух ширококрилий солодкий світ», «янголи нам свічі засвітили»;
  •         епітети: «солодкий світ», «простір блакитно-білий», «золотий небесний квіт», «дух ширококрилий», «узори надвесняних тонких віт», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «по довгих муках безсердечних літ»;
  •         лексика старослов'янського походження: «благословляє», «про­зріли»;
  •         порівняння: «сонце-золотий небесний квіт», «погляд, ніби про­лісок несмілий», «немов трава, що зеленить граніт», «неначе спогад нерозумно-милий»; кільце-повторення однакових слів чи синтаксичних конструкцій: пое­зія починається і закінчується словосполученням «солодкий світ»;
  •         епіфора: у кінці кожної строфи повторюються слова «солодкий світ»;
  •         інверсія: «дух ширококрилий», «пролісок несмілий», «спогад нерозумно-милий», «свічі засвітили»;
  •         риторичні запитання:

Чи янголи нам свічі засвітили

По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли

Солодкий світ?


Римування: перехресне.                            Віршований розмір: п’ятистопний ямб.

  1. Бесіда за змістом твору
  •     Зачитати епіграф до сонету. З яких джерел він узятий? (З Біблії)
  •     За допомогою яких образів-символів автор змальовує людське щастя? («Простір блакитно-білий» — символізує ідеальний світ, стан душі людини, янгол — не лише вищу опіку, а й віру в людину, яка несе у своєму серці часточку добра)
  •     Знайти у творі рядки, де зображено улюблені кольори українців.
  •     Яку роль у творі виконує образ дівчини? (Вона нагадує лірич­ному герою милий сон, ідеальний світ, який зник. Солодкий світ перетворюється на гіркий, проте герой згодом знову від чуває щастя)
  •     Прокоментуйте рядки:

Чи янголи нам свічі засвітили

По довгих муках безсердечних літ,

Чи ми самі прозріли й зрозуміли

Солодкий світ?


 

  •     Якими почуттями сповнені поетичні рядки вірша М. Риль­ського «Солодкий світ»? (Вірш пройнятий вітаїстичною енер гією, захопленням й естетичною насолодою від споглядання краси природи. Треба, мабуть, пройти довгий шлях мук неро­зуміння, щоб цінувати те, що є, і відчути, що «світ солодкий»)
  1. Слово вчителя

Любов невичерпна і вічна, як саме життя. Вона облагороджує людину, робить її добрішою, щедрішою, готовою на самопожертву. Закохана людина перебуває у стані особливого піднесення, коли й все вдається, бо любов дає сили і натхнення. Кохання здатне тво­рити дива. Воно, як казав Тарас Шевченко, є животворящим вогнем у душі людини.

Мабуть, немає у світі поета, який би не оспівав це прекрасне і світле почуття, не виразив у своїх віршах неповторну історію ко­хання.

Стихійне прагнення до радості, до щастя, до любові органічно притаманне Максиму Рильському — поетові великої закоханості в життя. Його поезія 20-х років розкриває перед нами непідробну щирість почуттів молодого поета, переживання якого світяться згадками і думами про неї — омріяну любов.

Сонет М. Рильського «У теплі дні збирання винограду», з яким ми ознайомимося на уроці, розкриває перед нами велику радість і повноту життя: першу зустріч із милою, зародження першо­го хмільного почуття. Вічність і кохання, близькість до нас лю­дей, які жили так давно, але відчували так само, передає нам ця поезія.

Тонкий знавець античності, Максим Рильський не міг оминути у своїй творчості таку природну реалію, як виноград. Вважається, що в поетичний світ раннього Рильського мотив «винограду» при­йшов із культури античної та західноєвропейської. Саме цей слово- образ символізував піднесення над буденною реальністю.

  •    У яких поезіях М. Рильський використав образ винограду? («Троянди й виноград», «Слово про рідну матір», «Мова» (Як парость виноградної лози...))
  1.               Опрацювання сонету М. Рильського «У теплі дні збирання винограду»
    1.       Виразне читання твору вчителем або прослуховування аудіозапису
    2.       Словникова робота

Кіпріда (гр.) — у давньогрецькій міфології одне з імен богині Афродіти. Походить від назви острова Кіпр — її улюбленого місця перебування.

Афродіта (гр.) — одна з 12 верховних божеств Олімпу, богиня вроди й кохання.

  1.       Робота у групах

1-ша група. Визначити тему, ідею, жанр, вид лірики.

2-га група. Визначити художні особливості твору.

Тема: зустріч грецьких юнака та дівчини, селян — виноградарів, зародження першого почуття кохання.

Ідея: возвеличення найсильнішого людського почуття, гімн мо­лодості.

Вид: інтимна лірика.

Жанр: сонет.

Художні особливості поезії:

  •     епітети: «ясного саду», «теплі дні», «гукнула свіжо й весело», «рожевий дим», «на мулах нешвидких»;
  •     метафори: «знявся пил», «найти принаду», «уші прищулив»;
  •     порівняння: «ясна, як сад», «радісна, як сміх», «знявся пил, немов рожевий дим», «він потягся, як дитина, радо»;
  •     повторення: «ясного», «ясна».

Форма: діалог між грецькими юнаком та дівчиною.        Римування: перехресне.

  1.                    Бесіда за змістом твору
  1.               Які враження на вас справив сонет?
  2.               Яка пора року зображена у творі?
  3.               Охарактеризуйте героїв поезії.
  4.               Як ви розумієте рядки: «Світи щодня лампаду Кіпріді доб­рій»?
  5.               Довести, що ця поезія — гімн молодості та коханню.
  6.               Знайти засоби милозвучності. Яка їх роль? (Автор використав алітерацію — повторення у першій строфі звука н. Це сприяє уповільненню ритму поезії, навіює медитативний настрій, із яким людина зазвичай насолоджується видивом достиглих грон, збирає виноград або смакує коштовне вино)

V. ПІДСУМКИ УРОКУ.

1. Роздуми над епіграфом

Перечитайте епіграф до уроку. Чи влучно він підібраний?

  1. Продовжіть думку
  •      Ліричний герой ранньої лірики...
  •      Ранні поезії розкривають...
  •      Сонети М. Рильського викликають у мене..., примушують за­мислитися...

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ. Знати ідейно-художній аналіз сонетів М. Рильського «Солодкий світ!..», «У теплі дні збирання винограду».

Підготуватися до контрольної роботи «Українська література 1920-1930-х рр. Поезія».

 

1

 

 

doc
Додано
29 вересня
Переглядів
2585
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку