Урок М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка»

Тема уроку: М. Шашкевич  – зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка».

Мета уроку:

    з’ясувати,  як на західноукраїнських землях наприкінці XVIII – на початку XIX ст. відбувається пробудження національного життя і поширення української національної ідеї;

    познайомити учнів з представниками «Руської трійці», розкрити роль і місце в літературному та історичному процесах «Русалки Дністрової»;

    вдосконалити знання учнів про М.Шашкевича, зачинателя нової української літератури на західноукраїнських  землях; проаналізувати його програмний твір «Веснівка»;

    сприяти формуванню вмінь і навичок в аналізі історичних та літературних процесів,  вчити узагальнювати та робити висновки;

    на прикладах «Руської трійці» виховувати в учнів патріотичні почуття, любов і повагу до літературної спадщини  минулого.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань і формування умінь.

Обладнання: проектор, мультимедійна презентація.
 

Зміст і структура уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово учителя (слайд 1)

Тема сьогоднішнього уроку має безпосереднє відношення до тих революційних подій, що прокотилися Україною в листопаді-грудні 2013 року, відгукнулися в серці кожного свідомого українця, викликали непереборне бажання покінчити з тими політичними та економічними процесами, що гальмують розвиток нашої держави, перекреслюють сподівання мільйонів українців на краще майбутнє.

Чому ми, розумні, освічені, працьовиті українці, і досі стаємо заручниками недолугої політики влади, чому часто не можемо знайти відповідних слів та аргументів, щоб довести власну гідність та самодостатність? Можливо тому, що не знаємо своєї історії, не шануємо тих людей, які свого часу творили нашу державність. А як відомо, у народу, який не шанує минулого, немає майбутнього - і ним можна маніпулювати у власних корисних цілях.

Пропонує уважно прослухати інтерв’ю одіозного російського політика Жириновського, а потім висловити свою думку про почуте (перегляд відео, слайд 2).

Що ви  сказали б у відповідь цьому політику? (учні висловлюють свою думку)

    Проблемне запитання: Які умови, на вашу думку, необхідні для створення власної держави? (територія, мова, устрій, національна ідея, національна свідомість тощо) (слайд 3)

Повідомлення учня (джерело Вікіпедія)(слайди 4-6)

Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою, традиціями, мовою, можливістю національного існування.

Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу.

Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей, своєї ролі у житті, в суспільстві.

Складові національного відродження:

                Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя.

                Відродження  історичного минулого

                Впровадження і захист української мови.

                Поява творів української літератури.

                Відродження національного мистецтва, традицій.

Національне відродження - це перший крок до формування національної ідеї, без нього не може сформуватись національна самосвідомість, тобто усвідомлення себе не „малоросами”, не людьми другого сорту, нездатними ідентифікувати себе етнічно.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Для перегляду пропоную відеоролик «20 кроків до мрії. Крок 8 - Культурне відродження» , а згодом  назвати ті події, які засвідчують самобутність і самодостатність українського народу (перегляд відеоролика, слайд 7).

Цей ряд знакових кроків культурного відродження можна продовжити діяльністю на західноукраїнських землях  «Руської трійці».

Отож, тема нашого уроку М. Шашкевич  – зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка». (слайд 8, 9)

Протягом уроку ми повинні (слайд 10):

1. З'ясувати, кого і чому в культурно - національному русі називають «Руською трійцею»? З якою метою воно було утворено?
2. В чому історична заслуга цих діячів перед своїм народом?
3.  Яка роль в національному відродженні належить Маркіяну Шашкевичу?

Епіграфом уроку є слова Івана Драча (слайд 11)

Земний уклін вам, хто                                       

               Відстояв

Свій вік,

   свій дім,

  свій чесний хліб…

 Не онімечили святої,

Не спольщили, хоча й могли б.

                                       І. Драч

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Завдання: Після перегляду відеоролика з’ясувати  передумови  національного відродження на Західній Україні початку 19 ст.
Перегляд відеоролика «64 серія. Світанок відродження над Карпатами»  (слайд 12)
 

Передумови  національного відродження (слайд 13)

1. Збільшення кількості освічених людей в Україні завдяки реформам Марії –Терези та Йосифа ІІ.
2. Реакційні реформи наступників Марії – Терези та Йосифа ІІ (скасування обов'язкової освіти, взяття шкіл під контроль католицької церкви, зменшення кількості дітей в школах), які призвели до погіршення становища українського населення.
3. Проникнення ідей Просвітництва на українській землі (Кирило-Мефодіївське братство)
4. Поява молодшого покоління західноукраїнської інтелігенції, зокрема греко-католицьких священиків – будителів національного відродження.

Цитата: «Говорити про західноукраїнську інтеліґенцію початку ХІХ ст. — значить говорити про духовенство… Зв’язане з масами спільною вірою, духовенство користувалося в середовищі своїх сільських парафіян великим впливом і владою»                                                                                          Із праці О. Субтельного «Україна: історія» (слайд 14)

Повідомлення учня  «Руська трійця у Львові» (слайди 15, 16, 17, 18)

«Руська трійця» -м. Львів 1833 - 1837 р.р. - це громадсько - культурне об'єднання, за своїм характером -демократичний просвітницький гурток, що об'єднував 20 осіб.

-         Засновники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Яків Головацький -

вихованці Львівської семінарії

-         Мета - пропагувати ідеї відродження української нації та культури, ідеї

об'єднання українських земель

-         Діяльність «Руської трійці»:

     збирацька

     дослідницька

     видавнича

     публіцистична

     літературно - художня

     перекладацька творчість

     створено словник та граматику живої української мови,

збірка поезій народною мовою

1836 р. - І. Вагилевич переклав українською мовою «Слово о полку

Ігоревім»

1836 - М. Шашкевич підготував до друку «Читанку для діточок»

1836 - в Будапешті видано альманах «Русалка Дністрова»

Теорія літератури (слайд 19)

Альманах – ( араб. Альманах – час, міра, календар ) – як правило, неперіодичний збірник календарно-довідкового характеру, що містить відомості про історичні події, літературні новини, наукові відкриття, законодавчі акти або твори, об’єднані за певною ознакою  (тематичною, жанровою, територіальною тощо ).

Повідомлення учня про альманах «Русалка Дністровая» (слайди 20, 21, 22)
Альманах «Русалка Дністрова»:

-         видавався у Будапешті у 1836 - 1837 рр. До читачів дійшло лише 250

примірників (заборонених цензурою);

-         в ньому друкувалися народні пісні, думи, перекази, історичні документи;

-         значення альманаху - це була перша заява західних українців про своє

існування, свою національну гідність;

-         альманах залишив помітний слід у розвитку національної свідомості

українців;

-         видання «Русалки Дністрової» було вершиною діяльності «Руської трійці»;

-         члени «Руської трійці» переслідувалися властями і гурток розпався. ЇЇ учасників було покарано:

М. Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з

дрібних парафій, де виснажений тяжким життям помер у 32 річному віці.

Я. Головацькому протягом тривалого часу не давали сану священика.

І. Вагилевичу, щоб уникнути переслідувань довелося перейти у

протестантську віру.

-         Учасники гуртка уперше в українському суспільному русі Західної України внесли до програмних документів ідею возз'єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації. Вони  виступали за впровадження української мови і культури в усі сфери громадського життя.

Цитата. 1. Про цю книгу О.Петраш писав: «Якщо висловлювати образно, вона стала посестрою Кирило-Мефодіївського братства на галицькому ґрунті  ( хоч, звичайно, з іншою ідейною платформою й іншими цілями ), це була організаційно майже оформлена політична одиниця. Її члени при вступі зобов’язувалися протягом усього життя працювати на користь народу, розвивати його культуру» (слайд 23).

2. Після виходу «Русалки Дністрової» начальник поліції Львова зазначав: «Ми вже маємо достатньо клопоту з одним народом (поляками), а ці божевільні тут хочуть відродити давно мертвий і похований русинський народ» (слайд 24).

Підсумок. Значення діяльності «Руської трійці» (слайд 25 – записати у зошити).

1. Це був крок вперед у розвитку національного руху на західноукраїнських землях.

2.   Вперше в історії українського суспільного руху Західної України прозвучала ідея возз’єднання всіх українських земель у складі майбутньої федерації.

3.   Прозвучав заклик за введення української мови і культури в усі сфери громадського життя.

4.   Започаткована нова демократична культура в Галичині.

5.   Діяльність учасників «Руської трійці» сприяла підвищенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості народу Західної України.

6.   Гуртківці перейшли від культурно-мовних питань до соціально-економічних і політичних

Учитель. Доля кожного члена «Руської трійці» склалася по-різному. Безумовно, найпослідовнішим у досягненні мети був М. Шашкевич, громадсько-просвітницька й літературна діяльність якого мала першопохідницький, революційний, новаторський характер. Підняти рідний народ до рівня європейської культури, оновити художнє слово, поставити його поряд з літературними здобутками інших народів – цим високим патріотичним завданням він віддавав усі свої сили.

Повідомлення учня про життєвий шлях М. Шашкевича + презентація   (слайд 26-36).

(З’ясувати, яка роль в національному відродження належала М. Шашкевичу? Скласти історичний портрет діяча в зошиті) (слайд 37)

Маркіян Шашкевич:

- видатний український письменник, літературний діяч, речник

національного відродження на західноукраїнських землях;

- родом зі Львівщини, із родини священика, після Бережанської гімназії

закінчив технологічний факультет ЛУ та греко-католицьку духовну

семінарію, став священиком;

- в студентські роки був натхненником, організатором і лідером «Руської

трійці»;

- збирав фольклор у своєму рідному краю, створив словник  і граматику

живої української мови, виступав проти спроб латинизувати українське

письменство;

- в літературі визначився як поет-новатор, творам якого притаманні

національні мотиви, любов до рідного краю;

- «поет-оповідач, кореспондент і провідник, як людина - наскрізь

симпатична, щира і проста, пройнята належною любов'ю до рідного народу і

непохитно певна своєї роботи, як в мистецтві, так і в житті», - так писав

про нього поет Іван Франко;

- Маркіян дуже багато читав, вивчив кілька іноземних мов, захоплювався

творами Григорія  Квітки-Основ'яненка, Івана Котляревського і Петра Гулака

-Артемовського;

- він взяв участь у редагуванні львівського літопису, був співавтором

альманаху «Русалка Дністровая».

Отже, М. Шашкевич був провідником тієї частини молоді, що бажала працювати для свого народу. У своїх творах він звеличив українську народну пісню, висловлював необхідність національної єдності усіх українців, що живуть над Чорним морем, Дністром і Дніпром.

Літературна спадщина  (1833-1843 рр.) (слайд 38)

    30 віршів (інтимно-ліричного, громадянсько- патріотичного  та історичного характеру;

    Новела «Олена»;

    Цикл поезій у прозі «Псалми Русланові»      

        Поетична спадщина відносно невелика, але високо оцінена І. Франком та пізнішими дослідниками

Інші видання:

    брошура «Азбука і Abecadlo» (1836), спрямовану проти спроб заведення в українській мові латинської абетки;

    переклав  уривки «Слова о полку Ігоревім» та Святого Письма (Євангеліє від Матея і Йоана) на народну мову (1842).

Посмертно Я. Головацький видав Шашкевича «Читанку» для малих дітей (1850).

    Першовідкривач романтизму на західноукраїнських землях;

    Автор медитативно-філософських сонетів, елегій, балад, пісень, романсів, псалмів, пісень.

М. Шашкевич виняткову роль  у національному і духовному пробудженні нації відводив митцеві. Про це свідчать його слова.

Цитата: (слайд 39)

1. «Письменство – найперша потреба народу…» (М.Шашкевич)
2. Митець твердив: «Письменство у кожного народу — це образ його життя, його способу думати, відображення його душі, воно повинно сформуватися і вирости з глибин рідного народу й розквітнути на його ж таки ниві…».

Як митець Шашкевич формувався під впливом українського фольклору. Вплив народнопісенної поетики особливо помітний на жанрі літературної веснянки, започаткованої саме ним.

Теорія літератури (слайд 40)

У фольклорі  Веснянки — це календарно-обрядові пісні весняного циклу, які мають закличний характер і сприймаються як звертання до весни, до істот та речей, що асоціюються з нею.

В основі літературної веснянки Шашкевича ідея весняного пробудження природи і людської долі, яку розвивають мотиви, що протиставляються один одному. Внаслідок цього твір набуває громадянського звучання.

Прослуховування «Веснівки», покладеної  на музику Матюком Віктором Григоровичем (18.02.1852, с. Тудорковичі, Львівщина — 08.04.1912, с. Карів, Львівщина), український композитором, священиком і фольклористом )(слайди 41, 42)

Бесіда за питаннями(слайд 43)

    З чим у вас асоціюється весняна пора року?

    Чому весна — це відродження всього нового, доброго?

    Які погодні умови притаманні ранній весні? Що про це зазначено у творі?

    Чому М. Шашкевич називає весну матінкою?

    З яким проханням квітка звернулася до нені?

    Від чого застерігала весна красуню?

    Про що свідчить закінчення поезії?

    Яким настроєм пройнята «Веснівка»? Музикою якого характеру можна передати зміст твору?

    З якою метою М. Шашкевич написав «Веснівку»?

Ідейно-художній аналіз поезії (слайд 44)

Тема: звернення квітки до весни з проханням «згорнути весь світ до себе».

 Ідея: висловлення співчуття весни до квітки з приводу можливої загибелі через імовірний мороз, вихор, бурю.

Основна думка: возвеличення краси, яка прагне протистояти лиху.

Жанр: літературна веснянка (Маркіян Шашкевич започаткував цю традицію в українській літературі).

Настрій твору: елегійний.

Алегорична спрямованість твору (слайд 45)

Квітка просить весну дати їй таку долю, щоб вона «зацвіла, весь луг скрасила», щоб була, «як сонце, ясна, як зоря, красна…».

В ясній долі М. Шашкевич уявляв майбутнє України. У долі нашої країни поет передбачає і вихор, і мороз, і бурю.

Художні особливості твору (слайд 46)

Звертання: «Нене рідная!», «Доню, голубко!».

Риторичні оклики: «Нене рідная!», «Доню, голубко!», «Весь світ до себе!».

Порівняння: «була, як сонце, ясна, як зоря, красна».

Зменшувально-пестливі слова: «ненька», «раненько», «любко», «личко», «голівонька», «листоньки».

Метафори: «вихор свисне», «мороз потисне», «буря загуде», «краса змарніє», «личко зчорніє»

Актуальність поезії (слайд 47)

Шашкевич виступає пророком: і вихор, і мороз, і буря, тобто недалекоглядність українських провладних  політиків, безвідповідальність перед народом  тримають  країну  в полоні соціальної несправедливості, відвертої брехні про покращення життя вже сьогодні, брутального цинізму стосовно людей, які відстоюють національну ідею, свою людську честь і гідність.

За холодною зимою завжди приходить тепла весна, і в ній немає місця негоді, і вже ніщо не може спинити розквіту матінки природи. То ж сподіваюся, що наступний рік принесе Україні щастя, мир і злагоду.

VI. Підсумки уроку. Оголошення  результатів навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання.

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.
2. Дати відповідь на запитання (письмово): Чому поява «Русалки Дністрової» стала важливою віхою в українському національному відродженні?
3. Повторити відомості з теорії літератури: сюжет, композиція, обрамлення, оповідання