Урок: "М. Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика".

Ім’я уроку: «Гуси-гуси, лебедята, візьміть мене на крилята…»

Тема: М. Стельмах. “Гуси-лебеді летять”. Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Мета: охарактеризувати головного героя автобіографічної повісті, акцентувати увагу на ролі оточення щодо формування осо­бистості Михайлика; опрацювати ідейний зміст IX розді­лу повісті; з’ясувати значення твору; розвивати пам’ять, увагу, навички виразного читання та переказу, вміння гра­мотно висловлювати думки, наводити переконливі дока­зи, обґрунтування; формувати кругозір, світогляд школя­рів; виховувати в учнів почуття любові до природи, рідної літератури; прищеплювати пунктуальність, інтерес до на­слідків власної праці.

Тип уроку: урок формування і засвоєння нових знань.

Методи, форми, прийоми: схематичний настрій, евристична бесіда, гронування, сенкан, усне малювання, робота з текстом, робота в групах.

Обладнання: проектор, мультимедійна презентація до твору, паперові лебеді, чисті аркуші паперу, картки із завданнями, картки настрою.

Хід уроку

І. Мотиваційний етап .

ІІ. Актуалізація суб’єктивного досвіду й опорних знань.

1. Вступне слово вчителя.

Дмитро Павличко говорив «Дитинство – це земля, з якої виростають дерева людських талантів і характерів. Якими високими й широкими ці дерева не були, там, у дитинстві, сховане коріння, що живить і тримає їх»

- Як ви розумієте ці слова? (Відповіді учнів)

Усе починається з дитинства, якою людиною ти станеш у майбутньому, багато залежить від того, яким було твоє дитинство.

Дитинство – це найкраща пора у житті кожної людини, куди їй хочеться повертатися щомиті. Отже, Михайло Стельмах перш ніж стати відомим письменником, свій талант, характер формував на досвітній зорі. Сьогодні на уроці ми з вами будемо говорити про дитинство Михайла Стельмаха за повістю «Гуси-лебеді летять».

2. Забезпечення емоційної готовності до роботи.

- Пригадайте, будь ласка, якусь приємну мить зі свого дитинства і нехай ця мить створить для вас позитивний настрій і налаштує на активну роботу.

 - Яке було домашнє завдання? (Дочитати фрагменти повісті, вміщені в підручнику. Виписати цитати в зошит для характристики образу Михайлика.

А які думки викликав у вас твір після прочитаного, починаючи словами: «Коли я прочитав твір, то відчув…»). (Відповіді учнів)

А коли я перечитувала твір, то відчула, як у моїй душі прокидаються лебеді дитинства. І відразу згадала слова з казки: « …Гуси-гуси, лебедята, візьміть мене на крилята, віднесіть мене до матінки, піднесіть мене до татонька…» З якої це казки слова? («Івасик-Телесик»).

ІІІ. Оголошення імені й теми уроку. Їх аналіз.

1. І саме тому хочеться дати ім’я нашому сьогоднішньому уроку «Гуси- гуси, лебедятка, візьміть мене на крилятка…»

А тема наша звучить так:

М. Стельмах «Гуси – лебеді летять». Образ чутливого до краси хлопчика Михайлика.

Запишіть у зошитах число, тему та ім’я уроку.

Як ви розумієте тему уроку? Про що ми будемо говорити на уроці? (Відповіді учнів).

2. Визначення індивідуальних цілей, ознайомлення із загальними.

- Подумайте, діти, чого ви хочете навчитися і про що хочете дізнатися на сьогоднішньому уроці як читачі? Запишіть на крилах паперових лебедів, що лежать у вас на партах, свої цілі на урок (діти записують і за бажанням озвучують).

А ось наші загальні цілі:

Ми дізнаємось більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі і спробуємо зазирнути у власну душу, будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвивати наше мовлення…

3. Гра «Визнач правильне твердження»

Завдання: відповідаючи «Так» чи «Ні», намагайтеся посилатися на текст твору для підтвердження власної думки.

1. Ганна Іванівна полюбляла читати Біблію і намагалася прищепити до неї інтерес Михайлику. (Ні)

2. Дідусь Дем'ян зробив для свого онука вітряка. (Так)

3. М. Стельмах присвятив свою повість дядьку Себастіяну. (Ні)

4.                                                                                                               На думку діда Дем'яна, найдорожчим для бідного чоловіка є земля, подружня вірність і пісня. (Так)
5.                                                                                                               Дядько Себастіян не дозволив Михайлику потрапити на спектакль, оскільки хлопець не мав грошей. (Ні)
6.                                                                                                               Навчаючись у школі, Михайлик починає писати п'єси. (Так)
7.                                                                                                                Люба поважає Михайлика, оскільки він допомагає їй збирати у лісі гриби, ягоди, горіхи. (Ні)
8.                                                                                                               Оскільки Михайлик не мав чоботів, то батько взимку носив його до школи на руках, замотавши у кирею. (Так)
9.                                                                                                               Панас Дем'янович на селі був гарним ковалем і майстром з виготовлення вітряків. (Ні)

10.                                                                                                           Для Ганни Іванівни книги — це поле і хліб, квіти і трави, сад і город. (Так)
11.                                                                                                           Дядько Себастіян воював з нечистою силою. Скільки він відрубав у нечистої хвостів, ратиць, рогів! (Ні)
12.                                                                                                           Михайлик не виявляв бажання вчитися, бо вважав науку нудною, нікчемною справою. (Ні)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Матеріал до характеристики образу Михайлика

1.1. З’ясування значення літературознавчого поняття.

- На попередніх уроках ми говорили, що повість М. Стельмаха носить автобіографічний характер. Хто пояснить значення слова «автобіографічний»? (Відповіді учнів).

Отже, ми з’ясували, що в образі Михайлика автор зобразив себе у дитячі роки.

1.2. Словесне малювання.

Вчитель. Яким ви уявляєте головного героя? (Відповіді учнів).

А наскільки схожий «ваш» Михайлик із образом режисера фільму Олександра Муратова, який у 1976 році створив кінострічку «Гуси –лебеді летять» за повістю М. Стельмаха, де головну роль зіграв Володимир Чубаєв ми зараз подивимося. (фото на проекторній дошці) .

1.3. Цитатна характеристика.

•  «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі,..». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. ї люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. ...Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки».

• «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом»,
• «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити ін­шим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».
• «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запо­тиличники,..»
• «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до шко­ли, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

• Мар'яна — Михайлику: «І вчися... та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»

1.4. Додаткова інформація.

Образ Михайлика розкривається різними засобами: тут використо­вується і самохарактеристика і розповідь інших про вчинки Михайлика, про ставлення до нього батьків, дядька Себастіяна тощо.

• Михайлик — простий сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий — йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом або ж довідатися від дорослих.
• Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна, улюбленої ним бабусі, Михайлик бачить світ саме крізь призму цих казок і розпо­відей. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі, любить слухати перепілку в житі і стук дятла на старій груші... Світ для нього — це дивне видіння, дійсність часто в його схвильованій уяві переплітається з чарівною казкою-мрією чи романтичною легендою. Він чуйно прислухається до бентежних звуків гусей-лебедів у високому весняному небі і з подивом заглядає до гніздечка лісової куріпки, де лежать безпомічні пташенята,
• Михайлик — талановитий хлопець. Ще в школі він береться за перо письменника, починає писати п'єси. Спочатку Михайлик багато перечитав їх, особливо таких, де є стрілянина. А потім і сам заходів написати п'єсу.
• У Михайлика можна багато чого повчитися: селянської ґрунтовності, природної, від батька-матері засвоювання мудрості, щирості й відкритості, усього того, що протистоїть «хворобі віку» — холодноокості.
• Стельмахів Михайлик налаштований на казкове сприйняття світу, це поетична душа, яку «видіння казки» не раз бере на свої крила.

1.5. Робота з текстом.

Прочитавши твір, ви, мабуть, переконались, що Михайлик дуже любив природу, розумів, відчував її. Для того, щоб відчути єднання природи і душі дитини, ми будемо працювати з текстом. Я зачитаю уривок, а ви спробуйте уявити картину, яку передає автор.

« …Досі з глибини віків озивається голос батька, який одного ранку поставив мене, малого, радісного і схвильованого, до плуга, а сам став біля коней. Дома він про нашу працю говорив, як про щось героїчне: «Хмари йдуть на нас, громи обвалюються над нами, блискавки падають перед нами і за нами, а ми собі оремо та й оремо поле…»

Про що свідчить висловлювання батька, коли він розповідає, як вони із сином разом вперше орали ?

Що відчував Михайлик? А що відчували ви, слухаючи ці рядки?

А я відчувала радість за героя, бо він пишався тим, що допомагає своєму батькові.

2. Бесіда за запитаннями.

- Як Михайлик був зачарований весняною красою, зокрема політом журавлів?

- Про що це свідчить?

- Чому він розуміє природу?

- Хто і яким чином допомагає Михайлику сприймати довкілля?

- Чим саме лебеді захопили Михайлика?

- А як ви ставитесь до природи? Чи не завдаєте їй шкоди? Чи оберігаєте природу від людей, які бездумно її нищать?

- Якими художніми творами захоплювався хлопчик?

• Які успіхи у навчанні мав Михайлик? («Справи мої пішли вгору: у цьому ж навчальному році мене відзначили і перевели в третю групу. З такої нагоди вчителька сказала дуже сердечні слова, нахвилювавши ними себе й мене»)
• Як мешканці села висловлювалися про «театри»? («Що воно таке, ніхто не міг толком пояснити, а чутки й проголоски йшли різні. Одні казали, що «театри» — це якесь інтересне з переодяганнями лицедійство, другі — ет, більшовитська вигадка, треті — «ілюзіон», де пускають в очі і маку, і туман, четверті — витівка самого нечистого, бо на сцені в темряві, буває, з'являються русалки, а інколи з бочки й чорти вискакують»)

• Для чого організатори театральної вистави зверталися по допомогу до селян? («...Для вистави позичати в селян стільці, лампи, миски, чарки й навіть спідниці, з яких хитромудро мали виходити старосвітські широченні штани»)

•Як Михайлик сприймав нове для нього слово «театр»? («Для мене тоді слово «театр» бриніло і привабливо, і страшнувато: а що, коли й справді з темряви вискочить чорт?»)

• Чому мати негативно сприйняла бажання Михайлика відвідати театр, за квиток якого можна було сплатити натуральними продуктами? («А потім що будем робити? Покладемо зуби на полицю, щоб сушилися до нового вражаю, і отак згадувати тіатри? Он муки в нас лишилось тільки на два~три заміси. Що ти на це скажеш?»)
• Яким чином Михайлик потрапив до театру, не маючи квитка? («...Я усе зазирав і зазирав під стіл, чекаючи, коли ж ноги касира так відсунуться. Щоб можна було проскочити поміж: ними і ніжкою стола. І от настала ця довгождана хвилина: касир узяв обома руками макітру з яйцями й обережно почав пересовувати їх на другий кінець столу. А я, затаївши подих, югнув під стіл і, наче ящірка, проповз на чотирьох у коридор»)
• Назвіть стійкі сполучення, які використав у своїй мові високий парубок при затриманні Михайлика-«зайця»? («...Де раки зимують», «...куди Макар телят ганяє..», «...де роги козам правлять», «...почому фунт лиха»)
• Хто допоміг Михайлику потрапити до театру?
• Опишіть приміщення школи, де мала відбутися вистава. («...Я вскочив у школу, що зараз гуділа, наче вулик, сміялася і нещадно трощила насіння. Тепер тут стояли не шкільні парти, а колоди, на них були настелені свіжі дошки, і тому всім було дуже гарно вигойдуватись»)
• Яким чином хлопці-однокласники Михайлика потрапили безкоштов­но на спектакль? («Виявляється, отряхуваті хлопці, щоб побачити театр, ще вдень, після уроків, забилися під сцену і там, терплячи незручність і голод, дожидалися вистави»)
• Як мешканці села сприймали першу для них виставу? («П'єса пройшла з таким успіхом, що після завіси глядачі кинулись на сцену й почали, не жаліючи рук, підкидати своїх перших артистів. Такого єднання глядачів і митців я чогось потім не бачив навіть у столичних театрах. Та й. переживали, сміялися й плакали у нас щиріше, ніж будь-де»)
• З чим незвичайним, великим завітала Мар'яна до родини Стельмахів?
• Про що були останні слова Мар'яни до Михайлика по її від'їзду? («І вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які-то мужицькі ді­ти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло. Були бидлом, а тепер — зась!»)

- Чому Михайлик так і не отримав бажаної книги про Тома Сойєра. (Михайлик не пожалів насіння для хлопчика-жебрака)

3. Перегляд кадрів кінофільму про зустріч Михайлика з мамою і хлопчиком-жебраком.

Висновок.

Лише той вартий поваги серед людей, хто розуміє їх і допомагає їм.

Висновок вчителя.

- Отже, людина – це добрий і мудрий господар природи, який повинен любити й оберігати її красу. Наполеглива праця, прагнення і велике бажання пізнати довкілля, світ, роблять людину духовно багатою, розумною, грамотною. У дитинстві Михайлику відкрилася поетична краса природи, таємниця людського життя.

4. Творча лабораторія.

Робота в групах. (Клас поділений на три групи, кожна група отримує своє завдання

І група – накреслити схему формування Михайлика як особистості;

скласти сенкан до слова Михайлик.

ІІ група – на аркуші-ватмані скласти асоціативний кущ до слова «краса». (У чому Михайлик вбачає красу)

скласти сенкан до слова «краса».

ІІІ група – зобразити душу Михайлика такою, якою ви її уявляєте. Напишіть риси характеру та прагнення Михайлика.

- скласти сенкан до слова «добро».

(На творче завдання учням відводиться 7 хв., після чого учні презентують свої творчі доробки, зачитують сенкани)

До відповіді учнів ІІІ групи висновок: Схема, що відтворює душу Михайлика, різнобарвна, як і наша природа, ці веселі кольори відображають добро і щирість. Я бажаю, щоб у ваших душах завжди було тепло і яскраво, щоб ви могли бачити красу, що оточує вас, цінували і оберігали її.

3) Риси характеру:

а) чемний;

б) добрий;

в) працьовитий;

г) шанобливий;

 д) кмітливий;

є) цілеспрямований;

є) допитливий.

4) Прагнення героя:

а) жага до навчання;

б) любов до природи;

в) пізнати світ;

 г) читання книг та написання власних творів.

ІІ група

- Михайлик багато часу проводив на вулиці: допомагав батькам, відпочивав, читав. Часто спостерігав за природою і милувався її красою. Давайте пригадаємо, що оточувало хлопчика. Можете користуватись підручником. (Учитель пропонує дітям назвати поняття разом із епітетами). І з’ясуємо «Хто чи що має вплив на форування Михайлика як особистості?»

І група

 

Як можна охарактеризувати людину, яка вміє бачити красу природи?

5. Філологічна хвилинка «На острові мовних скарбів».

- Знайдіть, який синонімічний ряд використовує письменник до слова «лаяти». («І що це за мода пішла: не встигнеш босоніж вискочити з хати, як одразу сварять, а то й духопелять тебе…, затюкають…»).

- Як називала мама сина, коли сердилася на нього? («…і називають махометом вариводою, лоботрясом»; «спершу з мене вибивали дурування і примовляли, який я бузувір, опришок, урвиголова, харциз, каламут і навіть химород»).

- Як описує М.Стельмах зимові дитячі розваги? («…і вже росте отакенна купа, в якій усе регоче, верещить, клубочиться, видирається наверх і жужмом котиться вниз»).

- Знайдіть і зачитайте, які фразеологізми та прислів’я використано в першому розділі? (Вухналі кувати зубами; птиця також боса ходить і не журиться; сорока на крилі принесла).

- З якою метою вводить письменник у текст повісті таку лексику?

V. Підсумковий етап уроку

1. Скласти інформативне ґроно

2. Проведення тестового опитування

1. Хто Михайлику наказував: «наука наукою, а чоботи бережи»?

а) Батько; б) мати; в) дядько Себастіян.

2. Навчаючись у школі, Михайлик вирішив написати:

а) вірш; б) нарис; в) п'єсу.

3. Дядько Микола, характеризуючи театр, висловився:

а) «..стояща штука»; б) «...інтересне з переодягненням лицедійство»; в) «більшовицька вигадка».

4. Для проведення вистави організатори театру у селян позичали: а) гроші; б) стільці; в) знаряддя праці.
5. Квиток до театру коштував:

а) чотири фунти пшениці; б) п'ять рублів; в) глечик молока або дві паляниці хліба.

6. Театральна вистава мала відбутися:

а) на центральному майдані села; б) в школі; в) у приміщенні старої бібліотеки.

7. Миколі Гуменюку для проведення вистави необхідно було мати куль сіна, для цього він звернувся до:

а) тих, хто не мав можливості потрапити до театру;

б) голові комнезаму; в) Юхриму Бабенку

8. Спіймавши Михайлика-«зайця», високий парубок звернувся до нього і сказав: «Я тебе пущу, але так, щоб знав...»:

а) «...де раки зимують»; б) «...куди Макар телят ганяє»;

в) «...де роги козам правлять».

10.                                                                                                           «Велике і урочисте слово міститься на такій крихітці паперу, на якій не можна навіть викруглитись уся печатка». Яке слово малося на увазі? а) Партер; б) резонер; в) контрамарка.
11.                                                                                                           Чим Михайлик пригостив голодних однокласників, які сховалися під театральною сценою?

а) Пиріжком з калиною; б) пряженим горохом; в) шматком чорного хліба.

12. Усім в театрі сподобалась картина, коли: а) собака ловив відьму; б) дівчата, пританцьовуючи, співали; в) парубок біля криниці обнімав дівчину.

3. Рефлексія досягнення визначених  цілей.

Отже, наш урок підходить до завершення, давайте повернемося до цілей, які ми ставили на початку уроку і записували на паперових лебедях. Проаналізуйте свою роботу на уроці: простежте чи досягли ви своїх цілей та визначте, над якими цілями вам ще потрібно працювати .(Діти за бажанням озвучують свої досягнення за урок і приклеюють лебедів до дошки у вигляді ключа .Учень роздає гостям паперових лебедів із побажанням: «Хай до вас завжди повертаються лебеді і приносять на крилах щастя!»).

Зверніть увагу на обкладинку своїх підручників, схожий малюнок використав автор О. Авраменко.

4.Робота з сигнальними картками.

Зелена картка. Я задоволений уроком. Урок був корисний для мене. Я добре працював на уроці. Я розумів все, про що говорилося і що робилося на уроці.

Жовта картка. Урок був цікавий. Я брав в нім участь. Урок був певною мірою корисний для мене. Я відповідав з місця, виконав ряд завдань. Мені було на уроці досить комфортно

Червона картка. Користі від уроку я отримав мало. Я не дуже розумів, про що йде мова. Мені це не потрібно. До відповіді на уроці я був не готовий.

А я відчула задоволення від співпраці з вами, переконалася, що ви вчитеся не просто читати тексти, а намагаєтеся бачити, чути і відчувати прочитане. Ви формуєте в собі читачів.

Приліт лебедів символізує щасливе дитинство, відродження, життя…

Ліна Костенко писала :

Душа летить в дитинство,

Як у вирій,

Бо їй на світі тепло тільки там…

Тож нехай у ваших душах залишаються тільки гарні спогади про дитинство, а гуси-лебеді приносять на своїх крилах щастя…

VІ. Мотивація оцінок

Вчитель озвучує і коментує оцінки.

VІІ. Домашнє завдання.

Підготувати матеріал до написання контрольного твору «Михайлик – уособлення духовного багатства, доброти і краси»

Написати лист до героя повісті