Урок "М.Вороний «Євшан-зілля». Історична основа поеми. Зміст, головна думка"

Урок української літератури.

Конспект уроку розробила Оксенюк Л.В., вчитель вищої категорії

Тема. М.Вороний «Євшан-зілля». Історична основа поеми. Зміст, головна думка.

 Мета навчальна: стисло ознайомити учнів із життєвим шляхом М. Вороного, опрацювати зміст твору «Євшан-зілля», визначити його головну думку; співвіднести давно минулі події, описані в поемі, з сучасністю;

розвивальна: розвивати культуру зв’язного мовлення, логічне мислення, вміння грамотно висловлювати власні думки, почуття, спостереження; робити висновки та узагальнення; вміння виразно і вдумливо читати твір;

виховна: формувати  світогляд учнів; виховувати почуття поваги до творчості М. Вороного, пошану до рідного народу, країни,толерантне ставлення до людей іншої національності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, збірки творів М.Вороного.                  

            Епіграф:

 Краще в ріднім краї милім

                                                                       Полягти кістьми, сконати,

                                                                      Ніж в землі чужій, ворожій

                                                                     В славі й шані пробувати!

М. Вороний

                                                    Перебіг  уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.     Бесіда

• Чому ми повинні вивчати  історію рідного краю?

     • Які твори на історичну тему вам відомі з 5-го класу?

     • Якими історичними особами пишається наш народ? Чим саме вони заслуговують на увагу і пам’ять?

     • Чим пояснити те, що Україна протягом історії боролася із загарбниками, які намагалися заполонити її?

    • Дайте визначення легенді та літопису як літературним жанрам. Як ці жанри можуть бути пов’язані між собою?

(Легенда – переказ про якісь події чи людей, але оповитий казковістю, фантастикою.

Літопис – найдавніший вид прози, розташовані в хронологічному порядку коротенькі замітки й детальні оповідання.)

    • Чи правильне твердження, що народ — творець історії? Власні думки обґрунтуйте.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.

1.     Розповідь  учнів  про Миколу Вороного.

2.     Життєва доля М. Вороного (матеріал для вчителя)

Микола Кіндратович Вороний

(1871–1938)

   Життя кожної людини по-своєму особливе. Воно нагадує сплетіння червоної і чорної ниток – радість переплітається з горем. Що ж особливого було в житті Миколи Вороного?

    Народився він на Кіровоградщині в ремісничій сім’ї , тобто в сім’ї робітника. Через півроку батьки переїхали на Слобожанщину, і дитячі та юнацькі роки Миколи  пройшли в , селі Гончарівці та Холодній Горі, що недалеко від Харкова. У родині Вороних звучало українське слово, шанувалися і звичаї, лунала українська народна пісня.

Ще навчаючись в ремісничому училищі, Микола Кіндратович  почав писати вірші. Та, на жаль, погляди , які виражав молодий поет, не відповідали тодішній ідеології, тож і почалися нелегкі шукання хлопця.  Навчався в реальному  училищі в Ростові, мріяв про вищу освіту, та шляхи до навчання  в Росії  для нього були закриті. Тому їде до Австрії, навчається у Віденському університеті, потім у Львівському. Саме у Львові доля звела його з відомим українським поетом Іваном Франком.

   Перший друкований твір поета з’явився у 1893 році «Не журись, дівчино».

   У 1911 році друкується збірка його творів «Ліричні поезії, згодом, у 1913 р. – «В сяйві мрій». А в 1917 вийшла друком поема «Євшан-зілля», яка була створена на основі літописного оповідання .

   Та, на жаль, над головою Миколи Вороного, як і над багатьма іншими працівниками культури, збиралися грозові хмари.  Був арештований, перебував у таборах, а  в 1938 році Миколу Вороного було розстріляно. На твори його після того на довгий час було накладено заборону.

3.     Історія написання «Євшан-зілля».

   Доля України, проблема історичної пам’яті її народу турбувала поета повсякчас, у 1895 році він написав прекрасну зворушливу поему «Євшан-зілля». Цей твір — авторська інтерпретація дуже давньої легенди, про яку М. Вороний дізнався з Іпатіївського літопису.

Автор її не просто переповідає, а переосмислює поему в науку своїм сучасникам, які зневажливо ставилися до рідного краю. Поема переносить нас у часи Київської Русі, під час князювання Володимира Мономаха.

4.     Теорія літератури.

• Ліро-епічний твір — твір, що поєднує в собі ознаки лірики й епосу. Такі твори мають розгорнутий сюжет (від епосу), написані у формі віршів, з великою кількістю виражених почуттів (від лірики): дума, поема, байка, балада.

• Поема — ліро-епічний опо­відний твір, у якому змальовується характер, визначні події в житті людей; зображення подій супроводжується авторськими ліричними відступами і роздумами; великий віршований твір з оповідним чи лі­ричним сюжетом.

5.     Народознавча довідка.

Євшан-зілля – різновид полину, що росте в південних степах, має сильний і водночас приємний аромат.

6.     Слово вчителя.

    Любов до рідної землі – найпотаємніше почуття людини. І ким би вона не була, багачем чи жебраком, ученим чи хліборобом, - і якою б вона не була – дорослою чи малою, рідна домівка кличе до себе, надзвичайною силою притягує, манить спогадами, тривожно сниться довгими зимовими ночами, відгукується в серці маминою піснею, навіює духмяні запахи квітів дитинства – матіоли й чорнобривців.

     Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї під час відрядження, подорожі, й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині, або стає одвічною ностальгією, коли на Батьківщину вороття нема.

7.     Робота з підручником.

Читання слів Я. Бабича та О. Довженка ( с. 36 ).

8.     Створення асоціативного ряду до слова «Батьківщина».

    Метод «Мозковий штурм».

 Б  - батьки, будинок…

А  - аромати, асоціації…

Т  - тепло, турбота, тато…

Ь  - хата, родина…

К  - краса, калина…

І   - пам’ять, природа…

В  - вірність, вічність…

Щ – щирість, щастя…

И  - стежина, любов…

Н  - надія, ніжність…

А  - бабуся …

9.     Виразне читання поеми. Словникова робота.

євшан-зілля – різновид полину,

 ясир – люди, які взяті в полон, та награбовані речі

почет - пошана;

розкоші – багатство;

гудець – співець і музикант;

земля руська -  у цьому тексті: землю українську;

Перун – бог грому;

твар –обличчя

зілля-приворот – чарівне зілля;

10.                       Визначення теми та головної думки твору.

          Тема: зображення перебування у Володимира Мономаха ханського сина, який потрапив до Русі разом з ясиром; повернення хлопця на Батьківщину за допомогою євшан-зілля.

          Ідея: возвеличення любові до рідного краю, його безмежних просторів, природи, народу; засудження тих, хто занедбав свою країну і від­цурався від неї.

11. Бесіда за питаннями.                                                                             

• За що ми любимо рідний край?

• Про які часи говориться у поемі? Доведіть це, посилаючись на текст твору.

• Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (узятий у полон під час походу)

• Як жилося хлопчикові у князя? ( добре)

• Що свідчить про ставлення князя до хлопця?

• Чому хлопець забув рідний край? Чи можна його за це осудити?

• Опишіть внутрішній стан половецького хана під час втрати сина. (страждав у самоті)

                                            Зажурився, засмутився...

                                            Вдень не їсть, а серед ночі

                                            Плаче, бідний, та зітхає,

                                            Сну не знають його очі)

• Прокоментуйте, як зрозуміти наступні слова з твору: «...мов кров’ю з його (хана) серця слово точиться по слову...

• Кого хан послав на пошуки сина? (гудця)

• Як поставився хлопчик до слів посланця від батька-хана? (лишився байдужим)

• Які пісні співав посланець юнакові? (бойові, звитяжні, колискові)

• Що побачив юнак під впливом пахощів євшан-зілля? (рідний степ, батька)

 •Яке почуття “стисло горло ,сперло груди” юнакові - половчанину (почуття волі).

• Що зробив юнак під впливом спогадів? ( вирушив додому).

•До кого автор звертається із заключним словом? (до українців).

• Чого вчить нас цей твір?

12. Слово вчителя.

    Дитинство кожної людини асоціюється із якимись ароматами, з якими вона стикалась свого часу. Так і у нашого ліричного героя дух широкого , безкрайого степу повернув юнака в дитинство, коли він був ще зовсім маленьким, бігав по ньому, а євшан-зілля наповнювало цей степ терпким , солодким, духмяним ароматом свободи. І гаряча половецька кров зажадала свободи, свого степу, батьківщини, просторів, волі, що манить, п’янить, дарує щастя.

13.  Гра «Знайди слово».

Але спів цей ніжний, любий,

Ані перший, сильний…

Не вразив…серце, -

Він сидить німий , …

Довідка: дужий, юнацьке, байдужий.

14. Спостереження за мовою твору. Художні засоби.

Епітети :слова гучні і мальовничі;  пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій;  кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;

Метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш

Порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;

Риторичні питання і звертання: Україно! Мамо рідна! Чи не те ж з тобою сталось? Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

Синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.

V. Підсумок уроку.

1. Розгадайте кросворд.

1. Євшан-зілля є символом пробудження історичної….(пам`яті)

2. Прізвище автора «Євшан-зілля»?(Вороний)

3. Твір  має ознаки ліричного й… епічного твору.

4. Князя, у якого перебував хлопець, звали (Володимир).

5. Своїм твором автор звертається до… українців.

6. До якого жанру відноситься цей твір? (поема).

2. Гра «Хто найуважніший?»

 а) хто у творі одночасно названий і соколом, і вовком, і чарівником?(гудець)

в) що нагадувало страшну хуртовину, «страшні Перуна громи»?(пісня гудця)

б )кого половецький юнак назвав коханою?(волю)

VІ. Домашнє завдання.

Розповідь про письменника. Матеріал з теорії літератури.

Відповіді на запитання підручника.Твір – мініатюра «Рідний край для мене…»