Урок " М'яч у різних видах спорту"
Краматорська українська гімназія
Інтегровані уроки
«М’яч у різних видах спорту»
Підготувала:Бакаєва І.В.,
учитель початкових
класів
Краматорськ
Тема тижня «М’яч в різних видах спорту»
Орієнтовні дослідницькі/проблемні запитання:
- Як з’явився м’яч?
- Які бувають м’ячі?
- У які ігри можна грати м’ячем?
- Які риси характеру розвиває спорт?
- Чи потрібні правила у грі з м’ячем?
- Як влаштувати свято м’яча?
Завдання тижня:
1.Ознайомити з історією виникнення м’яча та різними видами спорту з м’ячем
2. Формувати бажання займатися різними видами спорту
3. Плекати витривалість, наполегливість, здатність боротися та взаємопідтримку
4. Вчити контролювати власні емоції під час спортивних ігор, грати за правилами гри
5. Збагачувати словниковий запас словами спортивної тематики
6. Навчати висловлювати свою думку, активно слухати в умовах усного спілкування, взаємодіяти з однокласниками.
Очікуванні результати тижня:
На кінець тижня учні знатимуть:
- назви видів спорту з м’ячем;
- історію виникнення м’яча;
- у які ігри з м’ячем можна навчитися грати;
та вмітимуть:
- пояснювати, чому важливо займатися фізкультурою і спортом;
- розрізняти види спорту з м’ячем;
- визначати риси характеру, необхідні для досягнень результатів у спорті;
- дотримуватись безпечних правил гри;
- уважно слухати один одного в умовах безпосереднього спілкування.
Як з’явився м’яч?
- Ранкова зустріч.
- Привітання.
-Привітайтеся з дітьми
-Запитайте дітей, чи робили вони сьогодні ранкову гімнастику. Попросіть привітатися один з одним ,продовжуючи речення: «Доброго ранку, друзі. Я, Софійка,роблю зранку зарядку тому, що вона надихає мене на гарний початок дня. А ти?....»
-Запропонуйте послухати загадку і відгадати, про що піде мова цього тижня.
***
Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти?
***
Бач, у киці новий друг!
Виглядає наче круг.
Кицю, нас за це пробач,
Ми пограємо у ….
- Обмін інформацією.
-Повідомте дітям, що цей тиждень буде присвячений видам спорту з м’ячем.
3. Групове заняття.
-Попросіть дітей по черзі показати будь-яку одну вправу з м’ячем, яку всі інші мають повторити. Гра продовжується до тих пір, поки діти мають бажання виконувати фізичні вправи.
4. Новини дня
-Помічники вчителя заповнюють дошку для ранкових зустрічей ( дата, назва дня тижня,погода сьогодні,особливі новини тощо).
2. Перегляд презентації « Історії виникнення м’яча і різноманітних видів м’ячів»
Вправи з м'ячем є одними з найбільш древніх видів фізичних вправ. Історія не знає ні точного місця, ні часу виникнення м'яча та ігор з м'ячем. Відомо лише, що м'яч виник в глибокій старовині і за свою історію існування зазнав багато змін. Спочатку його плели з трави, пальмового листя, виготовляли з плодів дерев, вовни тварин, шили зі шкір тварин, плели з очерету, скручували з ганчірок, вирізали з дерева, шили зі шкіри, набиваючи травою, тирсою та іншим подібним матеріалом. М'яч і предмети, схожі на нього, археологи знаходять по всьому світу. Вражає різноманітність ігор та вправ з м'ячем у різних народів.
У Стародавній Греції, Римі та Єгипті м'яч не тільки любили, але і. поважали. Наприклад, в Древній Греції він вважався найдосконалішим предметом. так як був схожий на сонце, а значить (на думку греків) володів його чарівною силою. Греки шили м'ячі зі шкіри та набивали яким-небудь пружним матеріалом, наприклад, мохом або пір'ям птахів. А пізніше здогадалися надувати шкіряний м'яч повітрям. Такий м'яч називався «фолліс». Невеликі фолліс використовували для ручних ігор, а м'ячами великих розмірів грали в ігри типу футболу.
У Стародавній Індії (III-II тис. До н.е.) важливу роль в справі об'єднання всієї громади грала гра "Катха-ценду" (з м'ячем і битою), яка стала прародителькою хокею на траві.
М'яч знайдений в древніх єгипетських гробницях (3500 до н.е.), зшитий зі шкіри та набитий сухою соломою, а також зображені на ньому рельєфи говорять про те, що м'яч і гри з м'ячем використовувалися для веселого проведення часу. Такими м'ячами грали діти фараонів і їх підданих. А в єгипетському «футболі» кожна з двох команд грала на боці своїх богів. І перемоги здобували не заради власної слави, а в ім'я богів. М'яч у них був з дерева, а заганяли його в ворота вигнутими палицями. Були в Єгипті також м'ячі зі шкіри та кори дерев. А м'яч з крихкого пісковику можна було тільки обережно перекидати один одному - від удару об землю він міг розбитися.
Поширені вправи та ігри з м'ячем були і в Стародавній Греції, і Стародавньому Римі (III-II тис. До н.е.). М'ячі шили зі шкіри, які наповнювали пір'ям, шерстю, зернами плодів інжиру або інжирними зернятками. Були у них і скляні м'ячі для одиночних ігор. А вправи з м'ячем призначалися лікарями і виконувати їх потрібно було у відомій послідовності, дотримуючись певних правил.
У північно-американських індіанців м'яч не була іграшкою, а священним предметом, що втілює Сонце, Місяць і Землю.
У ескімосів гра в м'яч теж була обрядовим дійством, яке відбувалося під час святкування, що знаменує перемогу над шкідливим міфічною істотою на ім'я Седна.
М'яч з гуми «прискакав» в Європу із Центральної Америки. Місцеві індіанці робили його з смоли, яку добували з розрізів кори дерев і називали «каучу» (від слів «каа» - дерево і «о-чу» - «плакати»). Нам ця смола відома під назвою «каучук». Каучуковий м'яч попався на очі мандрівникові Христофору Колумбу. Знаменитий мореплавець здивувався, побачивши, що великий і важкий м'яч так високо підскакує при ударі об землю. Матроси Колумба привезли м'яч в Іспанію, і пружний колобок швидко раскатился по всьому цивілізованому світу. Між іншим, гра американських індіанців з каучуковим м'ячем була насправді ритуальним дійством. Причому далеко не нешкідливим. Гра закінчувалася жертвопринесенням, а в жертву приносили капітана команди, що програла.
Ацтеки були фанатами тлачтлі - гри в м'яч. За одними версіями він був зроблений з каучуку, по інший - з каменю, в останньому випадку грати їм без пошкодження кінцівок було неможливо. Мета гри - забити м'яч на сторону поля противника. Якщо вдавалося закинути його в одне з двох кілець на поле, команда вигравала відразу. Доторкатися до м'яча дозволялося тільки колінами і стегнами. Пікантності грі додавав той факт, що команду, яка програла приносили в жертву. На результати ігор робилися ставки. Поставити можна було все що завгодно - навіть самого себе (в рабство). Відомі випадки, коли правителі програвали цілі міста.
Серед середньовічних спортивних ігор були популярні такі ігри, як "ж де пом" у Франції, яка чимось нагадує теніс, в якій по м'ячу били долонею, і "суль" - прообраз футболу, який зародився в Англії (IX століття). Гра типу російської постоли прийшла в Європу з Індії через Близький Схід та торгівлею і отримала своє поширення головним чином серед сільських жителів.
До сьогоднішнього дня в деяких країнах, поряд із сучасними гумовими, шкіряними, надувними м'ячами, збереглися м'ячі, виготовлені «за старовинним рецептом». В Японії. наприклад, є улюблена іграшка - маленький строкатий м'ячик «темарі». Діти грають ними з настанням весни, вітаючи перші сонячні дні - пам'ять про те, що колись м'яч був символом сонця. М'ячик «темарі» виточений з дерева і обплетений різнокольоровими шовковими нитками, що утворюють красиві візерунки.
ВУкаіни м'ячі були різні. У розкопках під Новгородом знайшли м'ячі різних розмірів, зшиті зі шкіри. Ними грали діти в XIII столітті. Селянські діти минулого століття грали легкими м'ячиками з берести або важкими м'ячами, туго згорнутими з ганчірок. Збереглися навіть відомості про одну з ігор: ставили в ряд курячі яйця і вибивали їх м'ячем. У підмосковному Хотьковском дівочому монастирі шили м'ячики з м'яких подушечок, а всередину вкладали камінчики, загорнуті в бересту, - виходив одночасно м'ячик і брязкальце. До речі, походження слова «м'яч» пов'язане зі словами «м'який, м'якоть, м'якуш». Тобто м'яч - це м'який кулю. Ще в середині XX століття у псковських дівчат була улюблена частушка:
Пущу мякчік по доріжці,
Пущая мякчік котиться.
У народі м'ячі найчастіше робили з ганчір'я і ганчір'ям ж набивали. У північних губерніях м'ячі плели з лика - ремінців, зроблених з кори берези, липи або верби. Такі м'ячі всередині були порожніми або набивалися піском. У деяких областях м'ячі робилися з овечої вовни. Жмут вовни спочатку скачували до тих пір, поки грудка не робився щільним, після чого його кидали в окріп, потім його виймали з води, знову катали і просушували. Такий м'яч був легким і м'яким, а по своїй пружності не поступалася гумовому.
-Запитайте у дітей, чи відома їм ця історія про виникнення м’яча
3. Перегляд малюнків зі слайдів і виконання завдання «Відтвори історію виникнення м’яча»(групова робота)
4. Відтворення в різних видах діяльності знань про види спорту, в яких використовується м’яч
-Поцікавтеся,у яких видах спорту використовують м’яч (футбол, волейбол, баскетбол,гольф,теніс, регбі, водне поло тощо).
-Запропонуйте дітям прочитати початок казки «Пригоди м’яча» та самостійно скласти її продовження.
Пригоди м’яча
Українська народна казка Полтавщини
Одного разу хлопчики пішли до лісу. Гуляли там, збирали гриби, грали в ігри і забули м’яча. Біг тим лісом зайчик. Побачив м’яча та й питає:
— Ти колобок?
— Ні, я м’яч.
— А ти дуже смачний?
— Мене не їдять. Зі мною граються, — відказує м’яч.
Стали зайчик з м’ячем гратися. Коли це чимчикує їжак…
-Послухайте казки, які склали учні. Якщо в дітей буде бажання,то можна прочитати казку в оригінальній редакції.
-Роздайте дітям розмальовку і попросіть розфарбувати малюнок, обчисливши математичні вирази
5.Підведення підсумків заняття
-Підсумуйте з дітьми роботу впродовж заняття та попросіть показати смайлик, який вказує на їхній настрій, обґрунтувавши свій вибір.
Які бувають м’ячі?
- Ранкова зустріч.
- Привітання.
-Привітайтеся з дітьми за допомогою віршика:
Сонце світить нам тепленько,
Ми ще діточки маленькі.
Будемо все знати,
Різні м’ячики вивчати!
- Створення асоціацій для визначення теми уроку “Які бувають м’ячі?»
- Покажіть дітям фотографії та попросіть продовжити асоціативний кущ відповідно до зображення.
(стадіон, футбольний м’яч, ворота, поле, футболісти ,форма,матч, свисток тощо)
(спортивний зал, баскетбольний м’яч,кільце,форма,суддя, гравці…)
(поле, подача,волейбольний м’яч,дві команди,рахунок,перемога, сітка …)
(ракетки, корт,тенісний м’яч,тенісисти,вболівальники, сітка…)
-Що спільного на цих фотографіях?
-Чи однакові м’ячі використовували під час гри?
-Які правила гри треба знати у спорті?
-Чому всі м’ячі різні?
-Назвіть види спорту,які зображені на фото?
-Як називають спортсменів у різних видах спорту?
- Гра «Лото»(групова робота)
-Кожна група отримує картинки із зображенням різних м’ячів , а маленькі картки із піктограмами у ведучого в кожній групі. Ведучий учень озвучує предмети,які використовуються у грі з даним м’ячем. Перемагає той, хто найшвидше закрив зображення свого м’ячика.
-Після закінчення обговоріть гру з дітьми. Зверніть увагу на труднощі, з якими зіткнулися учні в процесі гри, та на емоції, які переживають діти після її завершення.
4. Відгадування загадок.
- Як називають вид спорту, в якому команда спортсменів перекидає м’яч іншій команді через сітку? (Волейбол, а спортсмени-волейболісти)
-Вид спорту, де м’яч можна бити ногами, а вратар захищає свої ворота. (Футбол, гравець-футболіст)
-В цю гру грають два спортсмени, їх м’яч невеликого розміру. Він літає через сітку мов бджола і його відбивають ракеткою. (Теніс)
-Цей м’яч дружить з кільцем, в яке його треба закинути. Гравці відбивають його від підлоги або перекидають м’яч один одному. (Баскетбол)
5. А зараз ми перевіримо вашу уважність(колективна робота)
1) Яка форма м’яча? (кругла, овальна)
2) З якого матеріалу виготовляються? ( гума, нитки, тканина, пластмаса , шкіра тощо)
3) Як називаються м’ячі, які пов’язані з видами спорту? (спортивні м’ячі)
Після цього продовжується робота зі словом «М’ЯЧ»
-назвати звуки у слові, поділ їх на голосні та приголосні,визначення кількості складів,повторення написання у словах апострофа і повторення правила вживання цього знака.
6. Ліплення м’ячів (вид вибирає дитина по бажанню)
-Презентація роботи дітьми,створення маленького вернісажу дитячих робіт.
7. Рефлексія
-Про які м’ячі ми сьогодні з вами розмовляли?
-Що найбільше сподобалося й запам’яталося?
-Про що розкажете батькам, коли будете всією сім’єю обговорювати сьогоднішній день?
-З яким настроєм закінчуєте урок? (смайлики)
У які ігри можна грати м’ячем?
1.Ранкова зустріч
1.Привітання
-Попросіть дітей встати у коло. Познайомте їх зі своїм м’ячиком,який, можливо,зберігаєте з дитинства. Поясніть,що він дорогий вам, бо нагадує приємні дитячі роки. Передаючи по колу м’яч, запитайте в учнів,а про що їм нагадує м’ячик.
2. Створення в класі позитивного настрою. Гра «Я знаю…»
-Запропонуйте учням пограти у гру «Я знаю…»(парна робота). У грі використовуються різні категорії. Якщо в парі хтось збився або впустив м’яча , хід переходить до іншої пари гравців.
2.Визначення спільних і відмінних ознак між іграми
- Проведіть бесіду за малюнками:
Орієнтовні запитання для бесіди:
Які ігри ви бачите на малюнках?Що в них спільного?Що відмінного?
Скільки дівчаток зображено на малюнках?
Скільки хлопчиків зображено на малюнках?
Кого більше: дівчаток чи хлопчиків? На скільки?
Як називаються ці ігри?
Визначте спільні та відмінні ознаки між іграми?
3.Представлення дитячих ігор з м’ячем, у які бавилася вчителька в 6-річному віці
-
Він круглий і пружний, з смужками яскравими.
Їм весело грати з хлопцями.
Багато забав з ним ми знаємо,
Як тільки в руки візьмемо, так відразу граємо.
Плига, плига цілий день,
Через лаву, через пень,
Через кущ і через квіти.
Що за іграшка це, діти?
(М’яч)
"Вибивний". По центру умовно обраного поля мають розташуватися всі гравці, крім двох – вони стоятимуть з двох сторін від центральної групи. Гра полягає в тому, щоб «вибити» м’ячем гравців, які стоять посередині. Їм доводиться добряче крутитися, щоб не бути «вибитими» в перші ж хвилини .
|
ЇСТІВНЕ - НЕЇСТІВНЕ |
|
Гравці встають в коло. У одного з них м'яч. Назвавши який-небудь предмет, він одночасно кидає м'яч будь-кому з гравців. Якщо названий предмет їстівний, то м'яч повинен бути пійманий, якщо неїстівний, то його ловити не можна. Якщо гравець помиляється (ловить м'яч, названий неїстівним), то він вибуває з гри. Якщо не помиляється, той сам називає який-небудь предмет і передає м'яч. Перемагає останній, не вибув з гри. У цієї гри може бути і інша різновид. Грати, як в «класики». Одинадцятьма лініями на відстані 0,5 м одна від іншої позначають 10 класів. Гравці розташовуються перед першим класом, а ведучий за десятим. Ведучий по черзі кидає м'яч гравцям і називає їстівні або неїстівні предмети, а гравці повинні ловити або не ловити м'ячі. Якщо гравець не допустив помилки, то переміщається на один клас вперед, якщо помилився, то залишається на місці. По ходу гри ведучий кидає м'ячі спочатку учням старших класів (стоять попереду), потім - молодших. При цьому старшокласники відходять в сторону, не заважаючи ловити м'яч. Грають до тих пір, поки все не «закінчать школу». «Закінчив школу» останнім - ведучий в наступному турі.
-Запитайте в дітей, чи знають вони ці ігри і правила гри. Запропонуйте дітям пограти в ці ігри. 4.Малюнкова гра «Асиметричний м’яч» -Дітям пропонується розглянути половинки м’ячів. Потім асиметрично його домалювати і розфарбувати.
|
Запитання:
-Які м’ячі зображені на вашому малюнку?
-Якої вони форми?
-З яких ліній складається візерунок м’яча?(Прямі,ламані,хвилясті тощо)
-Скільки м’ячів зображено на малюнку?
-Згадайте склад числа 9. Яке наступне ?Яке попереднє? Назвати «сусідів» числа 9.
5.Запропонуйте дітям презентувати один із зображених м’ячів.
Представте м’яч. Розкажіть, у якій грі ним грають. Якого він кольору і з якого матеріалу він пошитий?Чи вмієте ви грати в цю гру? Чи потрібно знати правила цієї гри? Чому?
6.Розучування нової гри з м’ячем
Влуч у мішень
Учні утворюють дві команди і стають на протилежних сторонах майданчика. Кожний гравець тримає в руках малий м'яч, посередині майданчика лежить великий м'яч.
Учитель дає сигнал, після чого всі водночас кидають свої м'ячі у великий м'яч, намагаючись зсунути його на бік суперника. Коли м'яч буде зрушено, гравці збирають свої м'ячі й стають на місця; гра продовжується.
Виграє команда, яка більше разів зрушить м'яч суперника.
- Написання листа-піктограми «Що мені сподобалося сьогодні». Підведення підсумків заняття.
Запропонуйте дітям написати листа «Що мені сподобалося сьогодні». Попросіть презентувати написані листи і розмістити їх у класній галереї.
Які риси характеру розвиває спорт?
1.Ранкова зустріч
1. Привітання
Щоб здоров’я добре мати,
Слід про нього змалку дбати.
Зарядкою щодня займатись,
У спортивні ігри дружно гратись.
Велоспорт, біг і футбол,
Плавання і волейбол,
Стадіон, басейн і корт-
Об’єднало слово «спорт».
2.Вчитель продовжує знайомити з темою тижня
Як вітаються спортсмени?
Звертаючись на ім’я….зі словами…(Фізкульт-привіт!) і рухами.
3.Проведення гри-руханки
А зараз ми проведемо цікаву вправу, в якій згадуються імена відомих українських спортсменів, що своїми рекордами прославили Україну в різних видах спорту.
Вона надасть нам гарного настрою, позитиву й бадьорості на весь день.
Нумо , діти, дружно встали,
Спортивні вправи розпочали.
Руки гарно розім’яли,
Як Клички, побоксували.
Як Шевченко у футболі,
Забиваємо ми голи.
Як Клочкова Яна, рибка,
Плаваєм ми дуже швидко.
Як сестрички Валя й Віта,
У стрільбі перемагаєм,
В біатлоні успіх маєм.
Як Василь наш Вірастюк,
Всі плечима повели,
І вагу враз підняли.
Як Абраменко Сашко
Ми на лижах стрімко мчимся,
Вгору, ніби птах взлітаєм
Злато у фрістайлі маєм.
Всі, як Бубка, пострибаєм
В командні ігри ми пограєм.
4.Групова робота
Кожний вибирає собі хустку за бажанням.
Підніміть вгору та взмахніть хустками «холодних» кольорів – це будуть зимові види спорту.
Підніміть й взмахніть хустками «теплих» кольорів – це будуть літні види спорту.
Об’єднайтесь в групи за кольорами хусток, поспілкуйтесь й зробіть емблему сезонного виду спорту. Хустки можна складати, сгортати, скручувати тощо.
5.Презентація групової роботи( оголосити вид спорту)
2.Слухання казки Василя Сухомлинського «Бабуся і Петрик» для оголошення проблемного запитання дня.
Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до лісу.
Першокласник Петрик був ледаченьким хлопчиком. Збираючись до лісу, бабуся дала йому нести вузлик з їжею й водою.
Петрикові вузлик здавався дуже важким. Бабуся понесла їжу сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою.
Прийшовши до лісу, бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку.
Петрик підвівся й глянув на кущ. Він побачив велике волосяне гніздо. Пташка швидко літала до гнізда, щоразу приносила по волосинці. Петрик від подиву й хвилювання стояв, широко відкривши очі.
— Бабусю,— пошепки запитав він,— невже вона по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?
— Так, по волосинці,— відповіла бабуся.
— Це працьовита пташка. Петрик стояв задуманий. Через хвилину він сказав:
— Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто...
Запитання для бесіди:
-Що вразило Петрика в лісі?
-Як охарактеризувала бабуся пташку?
-Чому відбулися зміни у поведінці Петрика?
-Що спільного між змістом казки та темою тижня?
Підсумуйте відповіді дітей та оголосіть проблему дня: Які риси характеру розвиває спорт?
3.Бесіда «Що дають види спорту з м’ячем?»
-Знайомство з історіями спортивної кар’єри відомих українських футболістів.
5 найвідоміших футболістів України
Один з найпоширеніших видів спорту в світі — це футбол. А ось в Україні він, напевно, найпопулярніший. У нього грають, вболівають за улюблені команди на стадіоні і дивляться матчі по телевізору. Представляємо вашій увазі топ-5 найбільш відомих футболістів України.
- Андрій Шевченко. Цей футболіст дуже відомий навіть за кордоном. Саме завдяки прізвища капітана збірної України нашу країну знають навіть у найвіддаленіших і глухих куточках планети. Шева — нападник «Динамо» (Київ), удостоївся нагороди «Золотий м’яч», тричі отримував титул кращого бомбардира Ліги чемпіонів. Другий бомбардир в історії «Мілана», кращий бомбардир в історії міланських дербі. 6 раз удостоювався звання кращого футболіста України. І також навів свою збірну у 2006 році до чвертьфіналу Чемпіонату світу.
- Анатолій Тимощук. Грав на багатьох позиціях, і в захисті, і в атаці. Був капітаном «Шахтаря», добився з клубом видатних успіхів. Перейшов у російський «Зеніт», який з його участю виграв кубок УЄФА. Після цього футболіст опинився в європейській «Баварії».
- Олександр Шовковський. Дуже сильний гравець і, на думку багатьох таблоїдів, — кращий воротар в історії незалежної України. Повагу викликає той факт, що, незважаючи на пропозиції багатьох європейських клубів, залишився захищати ворота рідного «Динамо».
- Олег Гусєв. У свої 29 років він став неодноразовим чемпіоном: чемпіоном 2004, 2007, 2009 років, володарем Кубка України 2005, 2006 і 2007 років, володарем Кубка Першого каналу в 2008 році, виграв Суперкубок України у 2011 році, а також поряд з Шевченком і Тимощуком грав у складі збірної на чемпіонаті світу в 2006 році.
- Андрій Воронін. Менш титулований, ніж попередні футболісти, але зате встиг побувати в складі дуже багатьох європейських клубів: грав у Німеччині за «Боруссію», «Майнц», «Кельн», «Герту» і «Байєр», а також у складі англійського «Ліверпуля» . У своїй кар’єрі, крім виходу в одну четверту чемпіонату світу в 2006 році, він також став кращим бомбардиром Бундесліги Німеччини в 2003 році.
-Запитайте дітей, які, на їхню думку, риси характеру потрібно розвивати в собі, щоб досягнути високих результатів у спорті?
-Запитайте у дітей, чи знають вони українських баскетболістів. Розкажіть їм цю історію.
Український баскетболіст Олексій Лень, ось уже майже чотири з половиною роки будує свою професійну кар’єру в США. В Америку він приїхав грати за клуб Мерілендського університету. А згодом був обраний до найкращої баскетбольної ліги планети – НБА. 22-річний баскетболіст родом із Луганщини, нині грає за аризонську команду «Фінікс Санз» і є однією з найбільших її надій. Його тренери кажуть – великі перемоги в Олексія ще попереду, але вже зараз у нього самого можна повчитися багатьом українцям – і тим, хто мріє професійно грати в баскетбол і – тим, хто до цього виду спорту не має жодного стосунку.
Олексій показує піджак із українським прапором, який одягнув у день, коли був обраний грати у Національній баскетбольній асоціації за команду «Фінікс Санз» із Аризони.
«Я хотів показати, що я з України. Тому що зараз я, напевно, єдиний в НБА із України, й хотілося б, щоб Україна мною пишалася», – пригадує Олексій Лень.
Каже – малим захоплювався гімнастикою, й гадки не мав, що стане професійним баскетболістом. Однак ще в рідному Антрациті, що на Луганщині, його помітив тренер.
«Якось одного разу – він завів мене до зали, дав м’яча і каже: «Кидай». Я потрапив у кільце, а він зрадів – сказав: «От бачиш – тобі судилося грати у баскетбол». І так потихеньку я почав займатися», – розповідає баскетболіст.
Ріст у понад два метри допоміг. Олексій неодноразово ставав чемпіоном й був визнаний кращим гравцем Юнацької ліги Федерації баскетболу України. А в США після драфту – так називають конкурс, на якому НБА відбирає молодих талановитих баскетболістів – переїхав до Аризони.
Тутешні ландшафти з луганськими териконами якось порівняв дідусь Олексія. Баскетболіст показує його разом із бабусею на світлинах і каже – на жаль – після початку війни на Східній Україні його рідні опинилися в епіцентрі страшних подій, але виїхати з Луганщини відмовилися.
«Хотілось би, щоб просто війна зупинилась, бо люди гинуть і, не знаю, я сам не політик, мені тяжко судити. Я не знаю – що відбувається… у мене нема жодних політичних поглядів, мені просто… я не хочу, щоб люди гинули через якісь політичні тертя», – каже баскетболіст.
Перший рік Олексія Леня в професійній баскетбольній лізі приніс йому багато травм. Але згодом – війна вдома – також вплинула на його світ. Помічник головного тренера «Фінікс Санз» каже, переживав тоді за хлопця.
«Рік чи два тому, коли в Україні було дуже неспокійно, він (Олексій – ТХ) дуже хвилювався за своїх рідних, які там були. Це було тяжко. Йому самому було тяжко, але також і нам, бо ми за нього хвилювалися теж. Наскільки я розумію, його дідусь і бабуся зараз у безпеці чи принаймні у безпечному місці. Але коли це все відбувалося, ми врешті-решт йому сказали: «Послухай, все це дуже складно, але зараз із цієї ситуації ти маєш вийти сильнішим, бо зазвичай у лихі часи стається так, що люди або занепадають духом, або стають ще сильнішими», – ділиться Марк Вест.
Вест каже – Олексію це вдалося: він став більш загартованим не лише як спортсмен, але і як людина. Тим, хто проходить складні часи. Тренер радить брати із українського баскетболіста приклад. А от мама Олексія – Юлія Лень у силі свого сина ніколи й не сумнівалася. Каже, ще малим він написав листа, в якому пообіцяв самому собі – кожну гру грати як останню й потрапити до НБА.
«Я добре пам’ятаю, що коли йому було років 13-14 – він дуже сильно захоплювався баскетболом, – пригадує мама Олексія – Юлія Лень. – Це була його любов і пристрасть. Він переглядав абсолютно всі ігри НБА. Знав усіх гравців і до сьогоднішнього дня – знає і позицію гравця, вік, його слабкі і сильні сторони. Пам’ятаю, як він до мене прийшов і сказав – мамо, у мене така мрія – от хоча б раз вийти ось там – от так і – щоб оголосили моє ім’я. І хочете вірте, хочете не вірте, але тепер, щоразу – коли оголошують «Алекс Лен» – я майже плачу.
Команда «Фінікс Санз» зараз переходить через не найлегші часи. У неї новий наставник, і нові завдання. Однак, під час гри із техаською командою із Сан-Антоніо – головний тренер команди Ерл Вотсон неодноразово кличе до себе саме Олексія, згодом він зізнається, щоразу просить його бути більш агресивним.
«Ми віримо в Олексія Леня і дуже сильно любимо його, і чим більше ми будемо мати змоги підтримати його, оточити його любов’ю й можливостями, як група, як команда, як сім’я, тим більше він буде показувати ще кращі результати», – заявляє Ерл Вотсон, головний тренер «Фінікс Санз».
Вірять у баскетболіста і його партнери з команди. Зірка баскетболу Тайсон Чендлер – в Алексі, як його тут називають, навіть бачить свого наступника й передає власний досвід.
«Більшість часу, коли нам із Алексом вдається поспілкуватися – випадає в роздягалці чи вже на майданчику, – каже він. – Але насправді, ми баскетболісти, проводимо в цих місцях більше часу, ніж деінде в житті. (…) Думаю у Олексія дуже великий потенціал для того, щоб бути визначним гравцем у майбутньому. Він молодий і у нього є все, про що молодий чоловік його віку міг би мріяти.
Свою кар’єру Олексій мріє закінчити у «Фінікс Санз» і ставить за мету бути одним із кращих центрових ліги. Саме тому нині все його життя розписане між тренуваннями, зборами й іграми. Але у вільний час він також допомагає дітям із бідних родин міста, в якому живе. Малеча Фінікса радо ходить із ним у кіно і вже катається на подарованих Олексієм велосипедах. Про це сам баскетболіст розповідає мало, бо вірить, що в житті треба більше діяти, ніж говорити. Але зізнається, що допомогти хотів би й українській малечі. Лень мріє створити баскетбольний табір для дітей із усієї України, аби поділитися і своїми знаннями, і любов’ю до гри, що зветься баскетбол.
-Поцікавтеся, які риси характеру повинні мати баскетболісти.
4.Підведення підсумків заняття.
-Підсумуйте з дітьми роботу впродовж заняття та попросіть продовжити речення : «Варто займатися спортом, бо він розвиває…»
Чи потрібні правила у грі з м’ячем?
1.Ранкова зустріч
1. Привітання
Любі діти! Вітаю вас! Привітайтеся і ви одне з одним. Діти, даю вам веселий м’ячик і хочу, щоб кожен із вас розповів будь-що приємне, що трапилося з ним учора, сьогодні (або цього тижня). Доки ви говорите, ви тримаєте м’ячик у руках. Коли ви закінчите розповідати, передайте естафету гарних новин, тобто передайте м’ячик сусіду, й так по колу.
2.Руханка-забавлянка «Ми йдемо шукати друга»
Діти стоять в колі. Всі разом повторюють слова і починають йти по колу:
- Ми йдемо шукати друга (3 рази).
Говорячи наступну репліку, зупиняються і через одного повертаються лицем до сусіда:
- Зупинились, подивились.
І далі виконують команди:
- “Долоньки — до долоньок”.
Продовжують рух в іншу сторону, повторюючи слова і команди.
- Ми йдемо шукати друга (3 рази).
- Зупинились, подивились.
- “Долоньки — до долоньок”.
- “П’ятки — до п’ятки”.
Продовжують рух і доповнюють поступово команди:
- “Плече — до плеча”.
- “Вушко — до вушка”.
- “Носик — до носика”.
- Бесіда «Чому потрібні правила гри?»
Покладіть у центрі класної кімнати м’яч й запропонуйте учням пограти з ним в ігри. Підведіть учнів до того, що для проведення будь-якої гри нам потрібні правила.
- Утворення слова для визначення теми заняття
Зі слова «праця» взяти перший склад;
З другого слова «половина» взяти третій склад;
З третього слова «калачі» - другий склад.
-Запитайте в дітей, яке слово вони утворили? (правила)
-Підібрати синоніми і антоніми до цього слова, назвати голосні звуки та букви , які їх позначають. Поділити слово на склади і визначити наголошений склад у слові.
4.Перегляд малюнків/фотографій для визначення можливих наслідків недотримання правил гри
5.Створення нових правил гри у вигляді піктограм/схем (робота у групах)
1група- гра « Гарячий пиріжок»
2група-гра «Десяточка»
3група-гра «Боулінг»
4група «Фігурні вибивалки» тощо
- Представлення створених правил
Один учасник із групи пояснює правила гри, а решта дітей цієї групи грають в цю гру. Цей етап проходять всі групи.
-Запропонуйте учням проголосувати за кожну гру, оберіть разом з учнями переможців. Домовтеся про те, що в цю гру ми обов’язково пограємо у вільний час.
7. Підведення підсумків заняття
Поцікавтеся, чи сподобалося учням навчатися через гру. Запропонуйте намалювати «живий м’ячик», який би характеризував настрій дитини.
Як влаштувати свято м’яча?
1.Ранкова зустріч
1. Привітання
-Привітайтеся з дітьми.
-Запитайте дітей ,чи люблять вони спорт. Попросіть привітатися один з одним, продовжуючи речення: «Доброго ранку, друзі. Я, Сергійко, люблю спорт, тому що він приносить мені радість. А ти?...»
2.Обмін інформацією.
-Нагадайте дітям, що цей тиждень буде присвячений видам спорту з м’ячем. Попросіть дітей розказати про те, які нові знання і враження від почутого за тиждень.
3. Групове заняття.
-Запропонуйте дітям пограти у гру «Роби, як я».
4.Новини дня (робота біля дошки ранкових зустрічей)
2. Вікторина «Навколо спорту»
Як називається
Жорстка спортивна гра з овальним м'ячем, поширена в США і Канаді. Правила передбачають напад на будь-якого суперника. (Американський футбол)
Спортивна гра, мета якої - прогнати м'яч по всіх доріжках до лунок і потрапити в кожну з них. (Гольф)
Спортивна гра з м'ячем і бітою. (Бейсбол)
Старовинна канадська національна гра, мета якої - спеціальними сачками забити якомога більше м'ячів у ворота суперника. (Лакросс)
Яке покарання встановлено за порушення правил гри? (Вилучення з поля)
Як називається гра з маленьким м'ячиком, яка нещодавно увійшла в число олімпійських видів спорту? (Теніс)
Що означає «баскет» та «бол»? (Кошик і м'яч)
В яких іграх на майданчику натягнута сітка? (Волейбол, великий теніс)
Мета цієї гри - забити м'яч у ворота супротивника. (Футбол)
В яку гру грає команда «Зеніт»? (Футбол)
Назвіть батьківщину футболу. (Англія)
Назвіть найвідомішого футболіста Англії. (Бекхем)
У футболі, коли м'яч викочується за бокову лінію, - це ... (Аут)
З якої країни футболіст Роналдо? (Бразилія)
Взуття для гри у футбол. (Бутси)
Попадання м'яча у ворота - це ... (Гол)
Передача м'яча іншому гравцеві - це ... (Пас)
Скільки всього таймів у футболі? (Два)
Існує жіночий футбол? (Так)
Назвіть всі ігри, що закінчуються на «бол». (Футбол, волейбол, баскетбол, гандбол, стрітбол)
Мета цієї гри - при найменшій кількості ударів загнати м'яч в лунку ключкою. (Гольф)
3.Музична фізична розминка
4.Оголошення теми і проведення «Свято м’яча»
1. Їжачок
Для цієї гри необхідний невеликий майданчик. Один із гравців - «їжачок». Ударами ноги він ганяє м'яч, намагаючись торкнутися ним кого-небудь із гравців, які бігають навколо «їжачка». Той гравець, у кого влучить м'яч, стає наступним «їжачком».
2. М'яч - сусідові
Гравці стають у коло на відстані одного кроку один від одного. За колом стоїть ведучий. Гравці передають м'яч то вліво, то вправо, але тільки сусідові, а ведучий намагається доторкнутися до м'яча. Той гравець, у якого він торкнеться м'яча, стає ведучим.
3. Рухома ціль
Усі гравці стоять за лінією кола і намагаються влучити м'ячем у ведучого, який стоїть у центрі круга. Гравець, що кинув м'яч, але не влучив у ведучого, сам стає на його місце.
4. Фортеця
Гравці стоять за лінією кола і, передаючи м'яч один одному, повинні збити предмети в центрі круга. Ведучий захищає їх будь-якою частиною тіла.
5. Картопля
Гравці, що стоять колом, передають волейбольний м'яч верхніми передачами. Гравець, що втратив м'яч або торкнувся до нього двічі, сідає навпочіпки в середину круга. Мета гри — влучним ударом поцілити в сидячого. Якщо влучили, то він виходить із круга, якщо ні — у круг сідає гравець, який промахнувся. Якщо той, хто сидить у крузі, зловив м'яч, не встаючи, то з круга виходять усі, хто сидить у ньому.
6. За двома зайцями
Не сходячи з місця, гравці повинні одночасно вдаряти об підлогу двома м'ячами й ловити їх. Хто зробить цю вправу більшу кількість разів без помилки, той і переміг.
7. Ведення з кидком
Гравці за сигналом ведуть м'яч до баскетбольного щита й намагаються закинути його в кошик. Переможе той, у кого більше очок.
8. Майстри шкіряного м'яча
Гравці набивають футбольний м'яч верхньою частиною стопи або коліном. Допускається одна втрата м'яча, кількість спроб зумовлюється заздалегідь. Виграє той, хто протримається довше за інших.
9. Бачить око
Упродовж 10 секунд необхідно відібрати м'яч, який веде (як у баскетболі) партнер.
10. Мисливці й качки
Гравці діляться на дві команди, одна з яких, «мисливці», утворює коло, а друга, «качки», стає в середину круга. У команди «мисливців» у руках волейбольний м'яч. За сигналом учителя «мисливці» вибивають «качок» із круга. «Качки» рятуються від м'яча, ухиляючись і підстрибуючи. Підбита «качка» залишає круг. Гра закінчується, коли в кругу не залишається жодної «качки», після чого команди міняються ролями.
11. М'яч на підлозі
Усі гравці утворюють коло й стають на одне коліно. Двоє з гравців - ведучі - стають усередину круга. За сигналом учителя гравці починають перекочувати м'яч по підлозі, намагаючись зачепити ноги ведучих, які бігають по колу, підстрибуючи. Якщо кому-небудь із гравців удається влучити у ведучого, він сам стає на його місце, а колишній ведучий стає в коло.
12. Встигни підібрати
У круг діаметром 1-2 м стає гравець із волейбольним м'ячем у руках. Позаду нього лежать 8-10 тенісних м'ячів. За сигналом гравець підкидає м'яч угору і старається, поки той у повітрі, підібрати якомога більше тенісних м'ячів, після чого ловить підкинутий м'яч. Виходити з круга не можна.
13. Залишитися в кругу
На майданчику креслиться коло діаметром 50 см, у центрікру-га стоїть гравець із м'ячем у руках. За командою керівника гравець повинен виконати стрибок угору, кинути м'яч угору, обернувшись навколо себе, зловити м'яч і приземлитися в межах кола. Переможцем уважається той, хто виконає підряд більшу кількість таких кидків.
14. Загнати в кошики
Від лінії старту до фінішної смуги (10-15 м) гравці повинні вести повітряну кулю, ударяючи по ній палицею і намагаючись загнати її в кошик. Хто перший зажене м'яч у кошик, той і виграв.
15. Незручний кидок
Гравці кидають м'яч уперед із-за спини між ніг. Хто кине далі, той і виграв.
16. М'яч – середньому
Усі гравці стають у коло, яке ділиться на два півкола - дві команди. У центрі кола лицем до своєї команди стоять середні гравці. Навколо середнього обведена лінія, за яку не можна заступати. За сигналом учителя середні кидають м'яч першому (праворуч або ліворуч) гравцю в півколі, ті, у свою чергу, кидають його середньому, і так доти, доки середній не одержить м'яч від останнього гравця в півколі. Виграє команда, що закінчила перекидати м'яч першою.
17. Влуч у м'яч
Гравці двох команд стоять у шеренгу одна навпроти одної на відстані 6-10 м, у руках у кожного гравця маленький м'яч. Посередині між шеренгами стоїть табурет, на ньому лежить волейбольний м'яч. За командою вчителя гравці однієї команди намагаються по черзі влучити маленьким м'ячем у волейбольний м'яч і збити його. За вдалий кидок команді зараховується одне очко. Виграє команда, що набрала більшу кількість очок.
18. Кульку за смугу
На будь-якому майданчику проводяться дві смуги на відстані 6-10 м. Гравці діляться на дві команди й за сигналом учителя намагаються вибити надувну кульку за межі смуги однієї з команд. Хто це зробить першим, той і переміг.
19. На другому поверсі
Гравці кожної з двох команд сідають один одному на плечі та грають у волейбол.
20. Волейбол без правил
Команди грають відразу двома м’ячами, на чиєму боці опиняться відразу два м’ячі, той втрачає очко.
21. Волейбол ногами
Гравці грають у положенні упор сидячи. М'яч подається з місця ногою, із положення сидячи спиною до сітки. Висота сітки 1-1,5 м. Допускається 2-4 торкання м'ячем підлоги. Перемагає команда, яка першою набрала 5 очок.
22. Футбол чи волейбол
Дві команди грають за правилами волейболу, але м'яч подають ногою, а передачу можна робити тільки ногою або головою. Висота сітки - 1-1,5 м. Допускається 2-4 торкання м'ячем підлоги.
23. Спритність ніг
Гравці команд сідають у колону на відстані 1 м один від одного і за сигналом учителя передають ногами м'яч по колоні. У такий спосіб треба перекласти декілька м'ячів з одного місця в інше, не втративши жодного. Яка команда зробить це першою, та й перемогла.
24. Кенгуру
Гравці команд, що вишикувалися в колони, по черзі повинні дострибати до позначеної лінії та назад з м'ячем, затисненим між колінами або стегнами.
25. Неслухняна кулька
Гравці команд по черзі переносять повітряну кульку або м'ячик на тенісній ракетці до позначеного місця й назад. М'яч не підбивати!
26. Баскетбол із надувним м'ячем
Дві команди (по 4-6 гравців) довільно розташовуються на баскетбольному майданчику. Капітани виходять на середину; керівник, стоячи між ними, підкидає надувний м'яч, який потрапляє до однієї з команд. Гравці, підстрибуючи й підбиваючи м'яч руками, передають його один одному, поки м'яч не торкнеться баскетбольного щита, за що одна з команд одержує одне очко. Після цього м'яч знову розігрується в центрі поля. Під час гри не можна відштовхувати гравців і бігати з м'ячем у руках. Гра триває 10 хвилин із зміною сторін майданчика через 5 хвилин.
27. Ривок за м'ячем
Гравці діляться на дві команди, які шикуються в шеренгу на од ному боці майданчика перед лінією, накресленою ведучим. Ксркна команда розраховується по порядку номерів. Один із гравців, ведучий, з м'ячем у руках стає між командами. Називаючи будь-який номер, він кидає м'яч якомога далі. Гравці, які мають цей номер, біжать до м'яча; Хто раніше торкнеться м'яча рукою, той приносить команді одне очко.
28. Серпантин
Гравці кожної команди стають у колону, поклавши руки один одному на плечі. Перший гравець обводить м'ячем усіх інших; обвівши останнього гравця, кидає м'яч першому в колоні, сам стає в кінець і т. д.
29. Ящірка
Гравці діляться на дві команди, одна з яких йде в круг, а друга залишається за кругом із волейбольним м'ячем. Гравці в крузі шикуються в колону - «ящірку» - на чолі з капітаном і беруть один одного за пояс. За сигналом учителя гравці, які утворюють коло, перекидають м'яч один одному й намагаються прямим попаданням вибити останнього гравця з колони. «Ящірка» рухається, намагається уникнути удару. Вибитий гравець вибуває з гри. Через 5-7 хвилин команди міняються ролями.
30. Влуч в обруч
Гравці команд по черзі кидають м'яч крізь обруч, підвішений на висоті близько 1-2 м, ловлять його, передають наступному гравцеві, самі стають у кінець колони.
31. Десять передач
Грають на прямокутному майданчику, обмеженому лініями. Гра нагадує баскетбол або гандбол, але без кидків у ціль. М'яч передається одній із команд за жеребкуванням. Гравці команди, яка володіє м'ячем, намагаються зробити між собою 10 передач підряд, не віддаючи м'яча суперникам. Якщо це вдалося зробити, то гра зупиняється, команді нараховується одне очко і м'яч вводиться збоку гравцем другої команди. Гра триває 5-15 хвилин. Виграє команда, яка набрала більше очок.
32. М'яч - капітанові
Гра нагадує баскетбол. Кожна команда прагне оволодіти м'ячем і кинути його в ціль, проте ціллю є не баскетбольний кошик, а свій гравець (капітан-ловець), що стоїть у крузі, накресленому на підлозі. Для того щоб зловити м'яч, ловець може підстрибувати, але не має права заступати в нейтральну зону, яка оточує круг (ширина 70-80 см). У цю зону не можна входити і польовим гравцям обох команд. Кидаючому може перешкодити тільки один перехоплювач, розташований біля нейтральної зони перед ловцем. За грубу гру призначається штрафний кидок із відстані шести кроків від ловця. Кожний влучний кидок приносить команді одне очко. Виграє команда, яка набрала більшу кількість очок.
33. Ногою і головою через сітку (для дітей старшого віку)
Дві команди по 5-8 гравців розташовуються з різних боків від сітки на волейбольному майданчику. Висота сітки 180-200 см. За свистком учителя гравець з однієї команди перебиває м'яч ногою через сітку на половину супротивника. Гравці супротивної команди повинні переправити м'яч через сітку не більше ніж трьома ударами ногою або головою. Якщо одна з команд допустить помилку, гра зупиняється і команда, що допустила її, програє очко або подачу. Рахунок у грі ведеться до 10 очок, грають три партії.
5.Підведення підсумків заняття
Запитайте дітей, чому варто займатися фізкультурою і спортом, звертаючись до досвіду попередньої бесіди. Попросіть стисло обґрунтувати їхню думку.
-
Дякую за вашу розробку!
про публікацію авторської розробки
Додати розробку