Виховний захід «Як хліб на стіл прийшов»

Виховний захід «Як хліб на стіл прийшов»

Мета: сприяти розширенню і закріпленню знань школярів про сприятливі умови росту рослин, про послідовність процесів вирощування хліба, про продукти харчування, що виготовляють з борошна;

ознайомити з народними традиціями, пов’язаними з хлібом;

розвивати елементарні практичні навички роботи в колективі, словниковий запас учнів, творчі здібності;

виховувати шанобливе й дбайливе ставлення до хліба, бажання більше дізнаватися про традиції та звичаї українського народу. 

Обладнання: хліб на рушнику, ноутбук, телевізор, бейджики, на дошці зображення.

Хід заходу

І. Повідомлення теми і завдань уроку.

1. Ранкове коло

- Тему сьогоднішнього виховного заходу дізнаємось, якщо відгадаємо, що знаходиться у скринці. (У скринці – хліб)

В полі ріс, колосився,

На стеблині уродився,

А тепер мене ви ріжте,

На здоров’я смачно їжте.    (Хліб)

• Здається, що ми знаємо про хліб усе. Земля на зернинці стоїть.. Хліб – це мірило життя… Хліб – усьому голова. Але скільки ще цікавого можна розповісти про цей продукт харчування! А з чого ж починає шлях наш хліб – рум’яний, запашний, такий смачний, всім дорогий?(Відповіді учнів)
• Так, шлях хліба починається з зернинки. Зазирніть в мішечки. І ми пройдемо шлях від зернини до хлібини, дізнаємось, як хліб на стіл прийшов.

2. Поділ на групи

• Для роботи поділимося на групи. Скільки букв у слові Хліб? Отже і груп буде – 4. Кожен узяв по букві. Зайняли свої місця. Якщо готові, то вирушаймо.

У кожної групи є жовтий конверт. Зазирніть до нього. Там «зернята». Кожна група буде вирощувати свій колосок. Кожне «зернятко» - це завдання. Якщо ви виконаєте його – то кріпимо на дошку кожен на свою стеблинку.                                                  

ІІ. Основна частина.

1. «Зернятко агрономічне»

а) Вправа «Асоціативний кущ». Умови зростання рослин.

- А чи знаєте ви, що потрібно рослині для гарного росту?

Відповіді учнів (Вода, світло, тепло, грунт, поживні речовини)

-Візьміть синій конверт.

Вода – це хмари (кріплять на дошці)

Світло і тепло – це Сонце і промені.

Грунт – це чорна земля.

Поживні речовини – це коричневий перегній.

б) Висновок

Отже, умови для гарного росту зерна ми створили.   (кріплять «Зернину»)

    Але щоб із зернини мати колосок,

    Ще не один, а цілий мільйон,

    Потрібна праця ще людська:

    Важка вона і непроста.

 2. «Зернятко історичне». Повідомлення учнів. (Показ слайдів)

Історик. Уживати в їжу насіння злаків люди почали 15 тисяч років тому. Уперше хліб випекли єгиптяни. Населення цієї країни навчилося розпушувати тісто у спосіб бродіння. Хліб оздоблювали насічками, малюнками. Найчастіше на ньому зображували зерна, бойовий лук. Стріли і лук вважали захисниками злакового поля. До речі, греки знали 70 рецептів випікання хліба.

Історик. Наші пращури почали вирощувати пшеницю в четвертому тисячолітті до нашої ери. Цікаво, що форма хлібини, характерна для українського хлібопечення, - кругла. Це пов’язано з давніми віруваннями слов’ян у життєдайну силу Сонця, що обожнювали.

3. «Зернятко – цікавинка». (Показ слайдів)

Що цікавого ви знаєте про хліб?

Археолог. При розкопках знаходять горщики, сковороди, млинки, залишки печей, глиняні хлібини, які свідчать про те, що саме печений хліб з давніх давен був основною їжею українців.

Археолог. У музеї швейцарського міста Цюріха зберігається коржик, спечений близько 6 тисяч років тому.

Найбільші млинці – метр у діаметрі – пекли на народному гулянні в Петербурзі за наказом імператриці Катерини ІІ.

- Серед тропічних лісів Азії, в Африці, на Мадагаскарі ростуть хлібні дерева, що відіграють значну роль у харчуванні населення. Їх використовують у сирому, вареному, печеному вигляді. З них готують різні напої, виготовляють одяг, капелюхи, мотузки, риболовне знаряддя, а відвар застосовують для лікування шлунково-кишкових захворювань. 

- Отож, діти, час сіяти. А щоб краще працювалося, заспіваємо. Уважно дивіться на екран. Там картини з нашої пісні.

Пісня про хліб

1.Навесні посію зерна в полі чистім,

   Хай над ними світить

  сонце променисте.

2.На веселім вітрі зашумить колосся,

   Стане золотою урожайна осінь.

3.І зерно в коморі річкою поллється,

   А коли помелють –

   борошном назветься.

4.На заводі пекар хліб спече з любов’ю,

   Скаже: «Любі діти, їжте на здоров’я!»

4. «Зернятко повчальне»

а) Інсценізація казки «Хлібна наука»

Послухайте казку уважно,

Чи хліб вирощувати важко?

Йшов темним лісом сірий вовк:

Сумний, голодний, злий.

Аж тут назустріч чоловік іде,

Ще й торбу на спині несе.

Побачив вовк його, зрадів:

• Тебе я зараз, мабуть, з’їм!

Став чоловік його просить:

• Мене ти, вовчику, не їж,

У торбу швидко подивись!

У вовка очі загорілись.

Зрадів і весь аж затремтів:

• Давай мені гостинець з торби,

      І буде мій обід готовий!

Вовк смакував хлібець і промовляв:

• Такого зроду я не бачив!

      Такого зроду я не їв!

      Такий хлібець собі я захотів!

В цей час лисичка поруч йшла,

Почула вовкові слова

Та й стала і собі просить:

• Дай і мені гостинець цей!

      Бо я спішу, я жду гостей.

Забрали весь хлібець із торби

І почали свої розборки.

• Скажи-но, де, в якій коморі

      Таких скарбів лежить доволі?

Всміхнувся хитро чоловік:

• Це зовсім не проблема!

      Потрібно землю вам зорати,

      Її старанно заборонувати,

      Посіяти зерно…

• І все? – вовк нетерпляче перебив.
• Ні! Постійно поле доглядати,

      Скосити колоски, усі зібрати…

• І все? – лисичка не змогла змовчати.
• Та ні! Геть до млина перевезти,

      На борошно перемолоти.

      Все на пекарню завезти,

      Щоб хліба вдосталь напекти.

Почувши це, руда із сірим

Враз їсти хліба не схотіли.

• Я вже піду, я поспішаю!

      Мене там гості вже чекають.

• А в мене, ой, болить спина! –

Зігнувся вовк, як та дуга.

Ох, праця хлібороба не проста,

Без праці хліба легкого нема!

б) Вправа «Мікрофон»

 - Хто у казці був лінивим?

 - А хто був роботящим?

 - А ви працьовиті, роботящі?

 5.«Зернятко пекарське» (Показ слайдів)

      -То ж замісимо тісто, спечемо хліб. Але спочатку послухаємо технолога.

Технолог. Раніше процес випікання хліба був дуже трудомістким. Праця пекаря була важкою і дуже виснажливою, її можна було порівняти з працею металурга. Звісно, в наш час створена машинна технологія виробництва хліба. Цікаво, що з одного зернятка пшениці можна отримати близько 20 міліграмів борошна. А для приготування одного батона необхідно змолоти 10 тисяч зернят.

Вчитель. А які продукти потрібні, щоб пиріг смачний був у нас на обіді?                                                 

Замісили тісто, хай печеться хліб.

6. Хоровод «Як діждемо літа»

1.Як діждемо літа, та нажнемо жита.

   Літечко тепленьке, жито золотеньке.

   Ой, гоп, гопака, жито золотеньке.

2.З жита та пшениці гарні паляниці.

   Всіх ми почастуєм, ще і затанцюєм!

   Ой, гоп, гопака, ще і затанцюєм!

3.Їжте, молодиці, з медом паляниці.

   Хлопцям та дівчатам

   пиріжечки з маком.

   Ой, гоп, гопака, пиріжечки з маком.

4.А старій Тетяні ще й млинці в сметані.

   Весело гуляйте, нас не забувайте!

   Ой, гоп, гопака,нас не забувайте.

7. «Зернятко корисне»

Дієтолог. Харчові смаки у кожного різняться. Але без хліба не живе ніхто. Природа заклала в пшеничне і житнє зерно комплекс життєво необхідних людині поживних речовин: білків, вуглеводів, вітамінів, мінеральних сполук, без яких неможливе життя жодного з нас. Тому зернові продукти не лише забезпечують нормальний розвиток організму, а й стимулюють фізичну діяльність людини, підвищують стійкість до різних захворювань.

Валеолог. Бажано споживати хліб, що випікають із борошна грубого помелу, а ще корисніше час від часу збагачувати свій раціон пророслою пшеницею. Пророщені зерна пшениці – це цілюще харчування, що додає бадьорості, підвищує опірність до несприятливих факторів. У проростках міститься значно більше поживних речовин порівняно з непророслими зернами.

8. «Зернятко ігрове»

а) Гра «Склади пазли»

- Із борошна не тільки хліб випікають, але й багато ще смачного виготовляють.

(Учні, працюючи в групах, складають предметні картинки хлібних виробів)

б) Гра «Загадки-відгадки» (Показ слайдів)

 - Відгадайте загадку і знайдіть у себе в групі малюнок-відгадку.

(На екрані – перевірка)

Виріс у полі на добрій землі,

Місце найкраще

знайшов на столі.     (Хліб)

Як навколо об’їси –

Серединки не проси!

Ми такі гостинці –

Дірка в серединці.   (Бублики)

Сидить у ложці,

Звісивши по ніжці.  (Локшина)

У кожнім колосі зерно

Світиться янтарно,

Бо трудились на землі

Люди всі не марно.

А на славу уродила

Золота пшениця.

Наче сонце, на столі

Свіжа…   (паляниця)

Химерний , маленький,

Бокастий, товстенький,

Смачним чимсь напхався,

В окропі купався,

У дірку попав, -

Там і пропав!    (Вареник)

9. «Зернятко хлібних правил»  

-У кожної групи є віршик з правилом, але там є помилки. Ви їх виправте і прочитайте правильно.

Не    вчись серйозно міркувати,

Не   думай, скільки хліба треба взяти,

Щоб у відро його   ?   викидати!

Якщо шматочок залишився –

Його в сміття ти   ?   кидай,

А пташечкам у годівничку

Ти краще, друже, не  ?  віддай!

Хліб – це тобі     ?    глина.

Із неї        ліпи картину.

Із хліба    ?     роби фігурки.

Для цього досить пластиліну.

Кидатись хлібом    ?   потрібно!

Сам   ?     кидай і людям це робити

Ти, друже мій,    ?     дозволяй!

Бо хліб – це свято, це – життя.

10. «Зернятко обрядове» (Показ слайдів)

Народознавець. Здавна хліб був обрядовою їжею. З-поміж 12 обов’язкових страв на Свят-вечір подають вареники та коржі з маком.

На Василя та Маланки печуть пироги.

На Масницю головною обрядовою стравою є вареники з сиром і гречані млинці.

На Сорок святих випікали обрядове печиво у вигляді пташок.

Перед великоднем випікали хліб у вигляді хреста.

На Благовіщення дітей частували коржами з маком.

На Великдень поряд з крашанками освячували паску.

На Маковій пекли «шуліки» - коржі з маком.

На Дмитра випікали калиту – обрядовий хліб ворожіння.

Вчитель. З хлібом заходили в новозбудовану хату, йшли до новонародженого, проводжали хлопців на службу до війська. Без короваю не обходилося жодне весілля в Україні. Хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей.

11. «Музичне зернятко»

 - Без хліба пісні не буває,

   А в нас є хліб – і пісня хай лунає.

Пісня «Зеленеє жито»

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито при межі,

Хорошії гості від душі.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито

женці жнуть,

Хорошії гості

мене ждуть.

Зеленеє жито, зелене,

Хорошії гості у мене,

Зеленеє жито ще й овес,

Тут зібрався

рід наш увесь.

ІІІ. «Зернятко їстивне».   Підсумкове коло.

Вчитель.

Що так смачно пахне, діти?

Відчуваєте чи ні?

Це наш хліб запашний

Проситься до нас з печі.

Хліб смачний уже готовий.

Він скликає всіх до столу.

А щоб хлібчика узяти,

Треба гарне слово про нього сказати.

(Пригощаються бубликами)

Вчитель. Ось і скінчилася наша мандрівка.

                 Шлях нелегкий пройшла наша зернинка.

                 Хліб ви шануйте, діти, завжди.

                 Буде вам радість у цьому житті!