Урок "Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку"

Тема:   Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в  поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку

Мета: формування предметних компетентностей:

формувати уявлення учнів про своєрідність японської культури, розглянути життя і творчість видатного японського поета Мацуо Басьо, дати поняття про жанр хайку та його жанрові ознаки; розвивати навички виразного  читання  творів поета в українських перекладах, усного малювання та асоціативного мислення,розвивати словниковий запас учнів, навички зв’язного мовлення;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність та критичне мислення учнів;

комунікативної: формувати навички спілкування в парі, колективі та толерантне ставлення до думок та почуттів інших;

інформаційної: формувати вміння визначати роль деталі в тексті; розвивати навички роботи з книгою;

загальнокультурної: виховувати естетичний смак та читацькі інтереси учнів, розширювати кругозір школярів

Обладнання: портрет поета,виставка творчих робіт орігамі, роздатковий матеріал

Тип уроку:   урок засвоєння нових знань і розвиток на їхній  основі умінь і навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель:

Усі сідайте тихо, діти,

Домовляймось – не шуміти,

Руку гарно піднімати,

Чітко, влад відповідати.

На уроці не дрімати,

А знання мерщій хапати.

То ж гаразд, часу не гаєм,

А урок вже починаєм.

(Вчитель підходить до дошки і звертає увагу учнів на гілку японської вишні - сакури)

Лише подивіться на  красу цих  ніжних, тендітних блідо – рожевих квітів. Серед них є незвичайні квіти. Ці квіти містять мої  побажання. Тож кожному учню із класу хочу побажати на уроці: уважності, творчості,активності, взаєморозуміння.

Кожна країна неповторна. Своєрідна її мова, звичаї і традиції.Сьогодні ми поговоримо про Японію. Її називають Ніхон, що в перекладі означає «Країна Вранішнього  Сонця», бо вона й справді перша зустрічає сонечко. Навіть герб цієї країни схожий на сонце, а ще на хризантему, яку називають «квіткою сонця». В цій країні ми помилуємося чудовими краєвидами, насолодимося прекрасною природою, яку в своїх віршах – замальовках оспівав відомий японський поет М. Басьо. Один із західних літературознавців, Реджинальд Блайс, порівняв поезію Мацуо Басьо з «напіввідчиненими дверима». Спробуємо і ми заглянути, побачити й зрозуміти, що ховається за ними!

ІІ. Оголошення теми і мети, епіграфів  уроку

Отже, тема уроку «Мацуо Басьо. Хайку. Відображення японських уявлень про красу в  поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку»

Сьогодні ми відправимось до далекої країни - Японії, ознайомимось з культурою японського народу, дізнаємось про життя і творчість відомого японського поета М. Басьо, відкриємо нову форму вірша  – хайку.

1. Осмислення першого епіграфа

        Ми приходимо у світ для того,

щоб зрозуміти красу…

В. Сухомлинський

-- Поясніть значення вислову В. Сухомлинського, взятого за епіграф до уроку? (Потрібно навчитися бачити красу). Яку?

- А де її шукати? Відповідь на це запитання нам допоможе дати другий епіграф до уроку.

                                                                                                 Тут мало побачити -

Треба вдивлятися,

                                                                                              Тут мало почути -

                                                                                            Треба вслухатися.

                                                                                            Щоб душу ці звуки

 Наповнили дружньо…

                                                                                                                  М. Рилєнков

Отже, щоб побачити красу навколишнього світу, почути голос природи, потрібно не просто слухати й дивитися, а вдивлятися і вслухатися. Потрібно бачити в малому велике, прекрасне  у звичайнісінькому – і тоді природа розкриє свої таємниці, порадує неперевершеними звуками і фарбами.

2. Слово вчителя

Сьогоднішній урок мені хочеться назвати – урок-подорож. Бо це справді подорож чудовою країною Японією разом з поетом-мандрівником Мацуо Басьо. І хоч ця прогулянка буде умовною, символічною, але в ній будуть справжні сходинки, що ведуть до вміння творчо мислити, аналізувати, здобувати нові знання, формувати свою особисту думку.

Здійснити цю подорож мені допоможуть учні – екскурсоводи, які готували повідомлення про Японію.

Отже, ви готові подорожувати?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Заслуховування повідомлень підготовлених учнів про історичний розвиток країни, географічне положення,  мистецтво Японії.

Зупинка «Історична»

На невеликих островах у Тихому океані розташована «країна, де сходить сонце» -- Японія.

Протягом тривалої історії вона створила свою самобутню національну культуру. Для жителів цієї країни є традиційним тонке відчуття прекрасного, їм властивий тісний зв'язок з природою, любов до якої виховується з дитячих років. Японці говорять: «Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому – і ви навчитесь любити життя».

 

 

Зупинка «Географічна»

Японія розташована на островах ( їх біля 4-х тисяч) у Тихому океані. Більшу частину території  Японії займають гори. Найвищою точкою Японії  є гора Фудзіяма. Існує легенда, що національна святиня японців - гора Фудзіяма має неабияку силу. Вона допомагає тим, хто приходить до неї з добрими помислами.

Японія – високорозвинена країна, країна найновіших технологій та електронних винаходів. Усім нам відомі фірми «Соні», «Панасонік», «Тойота» та інші.

 

Зупинка   «Культорологічна»

Та Японія відзначається не тільки високим економічним розвитком, а й своєрідною, самобутньою культурою. Кожен митець повинен відкрити людям очі на красу, допомогти побачити її. «Не створи, а знайди й відкрий» - це загальний девіз японського мистецтва. Японія – це країна:

- ікебани ( прикладне мистецтво комбінування квітів та гілок у вазі. Ці композиції не продаються і не даруються, вони виготовляються для себе, для своєї родини).

- бонсай ( мистецтво вирощування карликових дерев у горщиках, які обмежують їх ріст).

- чайної церемонії ( мистецтво приготування чайного напою в присутності гостей).

 -  орігамі ( Традиційне японське мистецтво: з квадратного аркуша паперу шляхом складання виходять різні фігурки та предмети).

В нашому класі ви бачите виставку творчих робіт орігамі. Це означає, що цей вид мистецтва є поширеним в Україні.

Зупинка «Біографічна»

Слово вчителя про життєвий і творчий шлях М. Басьо

До віршів у японців особливе ставлення. Ними вони висловлюють свої думки, почуття. Вірші в Японії можна побачити скрізь: на серветках і рушниках, на стінах, на посуді тощо. Однією з улюблених форм поезії сучасних японців є хайку. Кожен японець знає кілька десятків хайку, і найчастіше це — твори Мацуо Басьо.

Учитель, мандрівний філософ, митець, якому судилося прославити свій народ неперевершеними поетичними творами, народився в містечку Уено.  Сім’я була досить освіченою. Батько і старший син викладали каліграфію (мистецтво писати красивим почерком), цікавилися творами китайської літератури.

Мацуо Манефуса – так насправді звали поета, а Басьо – це псевдонім. Цікава історія його виникнення. У поета було багато учнів. Батько одного з них подарував учителеві невелику хижку – сторожку на березі  ставка. Біля неї поет посадив бананове дерево. З того часу його оселя отримала назву басьо - ан – бананова хижка. А сам митець почав підписувати вірші просто Басьо, що в перекладі з японської означає «бананове дерево».

Ще змалку М. Басьо захоплювався красою і чарівністю природи. Він милувався засніженими гірськими вершинами, спостерігав за поведінкою тварин, слухав  «розмови» водоспадів, вдивлявся в морську далечінь і, звичайно, вдихав аромат дивовижних японських вишень – сакур, а свої враження записував.

Як заздрю я їй –

На північ від марного світу

Сакура в горах цвіте.

Поезія Басьо – своєрідний літопис значної частини життя, яке митець провів у мандрах. Подорожуючи, він відкривав для себе нові куточки природи. Саме там надходило поетичне натхнення.

«Мандрівцю!» - Так віднині

Будуть кликати мене

Починається зимова мжичка.

Зміст поезій М. Басьо – змалювання стану природи, водночас це і зображення почуттів людини як частини цієї природи. Японці пишаються творчою спадщиною М. Басьо. І нині в японських школах звучать його вірші.

Учні письмовники дістають…

А з чиєї сумки –

Сьогоднішній ранок весняний?

Тож давайте  ми дістанемо із сумки Мацуо Басьо поетичні замальовки і спробуємо створити  картини природи.

 Ви вже  стомилися, вам необхідно відпочити.

Фізкультхвилинка

Встаньте діти, посміхніться,

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній,

Й за сьогоднішній прекрасний.

Всі до сонця потягніться,

Вліво, вправо нахиліться,

Веретенцем покрутіться,

Раз присядьте, два присядьте

 І за парти тихо сядьте.

Отже, наша наступна зупинка -

Зупинка «Творча майстерня поета»

1.Слово вчителя.

Хайку дуже нагадують живопис країни, де сходить сонце. Японські художники часто зображували лише частину того, що бачили в своїй уяві. Залишаючи місце на полотні для білих плям, вони давали волю глядачам фантазувати і домалювати побачене. Автор хайку, мов художник, зображує те, що повинно розбудити думки і почуття читача. Він начебто запрошує читачів до творчої співпраці: «Пофантазуйте і поміркуйте разом зі мною, і вам відкриються секрети хайку». Тож мені хочеться, щоб вам відкрились секрети хайкупід час роботи в парах.

Повторення правил роботи в  парах.

Поради для читання хайку

2. Робота в парах. Виразне читання та тлумачення хайку Мацуо Басьо за перекладами Геннадія Туркова, Артура Сіренка

Завдання :

1.Прочитати виразно хайку.

2.Які картини постали у вашій уяві під час читання ?

3.Яким настроєм пройняті мініатюрні поезії Басьо ?

4.Знайдіть і підкресліть слова, що вказують на пору року.

5. Яка пора року описується в поезії?

1 пара

Під час квітування сакур

Горам краси не додасть

Навіть ранкова зоря. (Весна)

2 пара

Не страшна їй роса:

Глибоко бджола сховалась

У пелюстках піона.(Літо)

3 пара

Туман і осінній дощ.

Хай невидима Фудзі,

Радує серце вона! (Осінь)

4 пара

Це ж, мабуть, цілісіньку ніч

 Морозив бамбукове листя іній,

що ним милуюся я вранці. (Зима)

3. Гра «Пазли»

Правильність своїх відповідей учні перевіряють за допомогою пазлів.  Складена репродукція картини і є ключем-відповіддю. (Кожна пара складає репродукцію картин І. Левітана: «Лето», «Осень», «Лес зимой», «Цветущие яблони»).

4. Слово вчителя

 Короткі відомості про І.  Левітана (1860- 1900)

Це не просто картинки з зображенням природи, це репродукції картин відомого російського художника – пейзажиста Ісаака Левітана, який залишив нащадкам багато чудових картин, у яких змальовано різноманітний стан природи. Дивлячись на його картини, відчуваєш, що він вмів слухати і чув розмову трав, розумів шепіт листя. Недарма його називали неперевершеним майстром природи.

Отже, художник створює свої картини різнокольоровими  фарбами, а у поета – це лише слово.

Давайте подивимось, які секрети хайку відкрились вам сьогодні на уроці.

Секрети хайку

• Хайку вчить читачів шукати красу в простому, непомітному, повсякденному;
• у хайку відтворено не лише зорові, а й слухові образи;
• хайку - це своєрідна «шпаринка», через яку можна побачити неосяжний простір;
• спостерігаючи за життям природи, людина відчуває зв’язок з нею, осягає сенс власного життя;
• мистецтво писати хайку – це вміння сказати багато обмеженою кількістю слів (стисло, лаконічно)

Зупинка «Літературознавча»

1.Запитання до учнів:

- Чому ж присвячені ці дивовижні вірші – замальовки? (Вони оспівують красу природи кожної пори року. Водночас націлюють читачів, споглядаючи за буйним цвітом сакури або за падінням капель осіннього дощу,  розмірковувати про життя людини, її думки, настрої, почуття).

2. Слово вчителя.

Збірки хайку укладали за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це у свою чергу вимагає від поета обов’язкового включення в текст вірша того чи іншого «сезонного» слова, які вказують читачеві на пору року. Наприклад,

Весна – слива,  молода трава, соловей, жайворонок, ластівка, жаба.

Літо – троянда, гроза, веселка, літня річка, водограй, зозуля, цикада, муха, віяло.

Осінь – осінній вечір, сутінки,  мряка,  іній, листя, очерет, хризантема, цвіркун.

Зима – грудень,  короткий день, січень, зимова самота, сніг, холод.

Тому слова, які вказують на певну пору року називають «сезонними».

3. Робота над поняттям «хайку».

Хайку – тривірш без рими, який одним образом викликає в уяві закінчену думку. Складова формула  5 +7+5.

Правила складання вимагають, щоб у кожному рядку містилася певна кількість складів, проте досягти цього дуже складно, а особливо в перекладах. Тому кількість складів у перекладі змінюється.

ІV. Підсумок уроку

Ось і завершилась наша подорож. Гадаю, що подорож була цікавою, пізнавальною. Поділіться  своїми враженнями від почутого та побаченого  на уроці .

Інтерактивна вправа «Незакінчене речення»

• На сьогоднішньому  уроці  я дізнався…
• Я був вражений тим,  що…
• Я замислився над тим…

Отже, коли ви стомитесь від навчання, від телефонних розмов, візьміть в руки томик японської поезії – і ви відчуєте, як спокій наповнює ваше серце. Щезне втома, залишиться тільки цілюща магія слова, магія вічної невмирущої краси.

Закінчити урок хочу словами української поетеси Ліни Костенко:

Поезія – це завжди неповторність,

Якийсь безсмертний дотик до душі.

Виставлення оцінок

V. Домашнє завдання

Читати і переказувати статтю підручника про Мацуо Басьо, виразно читати й аналізувати хайку; намалювати ілюстрацію до одного з них (за бажанням), виписати визначення поняття «хайку» (с. 172)