10 березня о 18:00Вебінар: Шкільне діловодство. Документація заступника директора з навчальної роботи

Урок "Мандрівка стежками історії Хустського замку"

Про матеріал
Пропоную Вашій увазі інтегрований урок узагальнення та систематизації вивченого з теми «Прикметник». Метою уроку є повторення відомостей про прикметник, формування вмінь знаходити його в тексті та визначати граматичні ознаки, удосконалювати орфографічні, орфоепічні, стилістичні навички, а також сприяти формуванню патріотичних почуттів; виховувати почуття любові до рідного слова та історії рідного Закарпаття на прикладі цікавої історії Хустського замку. Використовуються власні наукові гіпотези щодо заселення Хустщини, а також інтерактивні ігри "Так чи ні", "Лінгвоестафета", «Стилістичний сміхограй», «Граматична мозаїка», акродиктант тощо.
Перегляд файлу

1

 

ТЕМА.   Мандрівка стежками історії Хустського замку

 

МЕТА:  повторити відомості про прикметник як частину мови, формувати вміння    знаходити прикметники в тексті, визначати граматичні ознаки, удосконалювати орфографічні, орфоепічні, стилістичні навички; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови; виховувати почуття любові до рідного слова, історії рідного краю; розвивати пам’ять, мислення, культуру мовлення.

ОБЛАДНАННЯ: книгозбірня, макет Хустського замку, відеопроектор, ілюстрації, картки, матеріали для гри.

ТИП УРОКУ: інтегрований, урок узагальнення та систематизації вивченого                                                  з теми «Прикметник».

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

                                                     Нині у Мукачеві, Ужгороді й Хусті

 Древніх замків мури височать у місті, –

                                                 Свідки мовчазні прадавніх літ…

                                                Рідна Україно, віднови їх славу,

 Хай прославлять нашу молоду державу

                                                На краї карпатські, на весь світ!

Софія Малильо

 

І. Повідомлення теми і мети уроку.

 

   Вступне слово вчителя про минувшину Хуста, історичні відомості про його заснування за даними наукових джерел (демонстрація слайдів).

Яке це диво – людська мова! Вона дає можливість людині чути, сприймати, думати, говорити. Без мови неможливе життя людей. Мова – це шлях, яким людина йде від колиски до усвідомлення себе громадянином. Її потрібно не лише любити, а й берегти, вивчати і знати історію свого краю, бережно ставитися до пам’яток історії та культури. Не забувайте, що любов до великої Батьківщини починається з любові до малої.

            В казковій долині, у горах високих,

    Де Тиса приймає в обійми Ріку,

        Лежить величаво вже тисячу років

                  Хуст рідний, мов сад у веснянім цвіту, –

писав відомий закарпатський письменник Іван Калинич.                                                      

Показ слайдів.

ІІ. Перевірка домашнього завдання (пошукового й диференційованого).   

Повідомлення бібліографа про цікаву історичну та художню літературу про Хуст (презентація книгозбірні).

Не відкрию особливої таємниці, що першій столиці Карпатської України присвячено чимало досліджень істориків і карпатознавців. Більше того, існує навіть "Історія міст і сіл УРСР. Закарпатська область", в якій уміщені скупі відомості про населені пункти Закарпаття. Про історичний Хуст можемо прочитати у книжечці Миколи Вегеша і Володимира Задорожного "Велич і трагедія Карпатської України" (Ужгород, 1993), Юліана Химинця "Закарпаття – земля української держави" (Ужгород, 1991), Петра Стерча "Карпато-Українська держава" (Львів, 1994), "Заповіт Срібної Землі. Карпатська Україна в боротьбі за незалежність" (Львів, 2001) та ін.

Сьогодні ж маємо можливість подивитися на Хуст очима ужгородського шкільного інспектора С.М.Чегеля, який підготував про нього до друку рукопис ще в 1938 році, зазначаючи у вихідних даних: "Видано старанням окружної ради і міського уряду в м. Хусті". Рукопис цей 65 років зберігався як реліквія в рідних перекладача і довгий час залишався невідомим широкому колу читачів. Його значимість важко перебільшити. І не тільки тому, що це – перше зібрання Яном Душанеком відомостей про історію міста Хуста і жупи. Праця "Наш Хуст" побачила світ у 2004 р., у якій читач може довідатися про історію створення замку і жупи, Людовика Великого і битву біля Рогача, династію Ракоціїв, князя Іоанна Кеміня, графа Емериха Текельї, перебування Хуста під владою Відня, Крім того, у книжці розповідається про Хуст сьогоднішній. Видання ілюстроване фотографіями 20-30-х pp., де споглядаємо древній Хуст з різних ракурсів.

А зараз дозвольте запропонувати літературу, яка допоможе поглибити ваші знання: Мункачі О.О. Наш Хуст (Хуст, 2004); Мудра Ю. Наш край – наша історія (Ужгород, 1994); Нариси історії Закарпаття: у 2 т. (Ужгород, 1993); Олашин М. З історії Закарпатської області (Мукачево, 1991); Панця О. Хустський замок (Ужгород, 1998); Рішко М.В. Хуст (Ужгород, 1974); Троян М.В. Хустський замок: Історико-краєзнавчий нарис (Ужгород, 1980); Висіцька Т. Хуст. Сторінки історії та сучасність (Ужгород, 2008); Бізонич М. Хуст у старовинній листівці (Хуст, 2009) та багато інших цікавих книг про наш Хуст.

Слово вчителя. Хустщина – симфонія одвічної краси...

       Показ слайдів. Декламація учнем поезії.

 

Красо моя ти, Хустщино,

                     куди не кинь ― барвистих слів розмай:

        славні Тиса, Ріка, Замкова гора,

                     Хустець, Червона скеля і гора Товста...

Так зберігає мова калинова

        на ґронах дивних свіжості росу,

       щоб у майбутнє музикою слова

                                           нести душі народної красу.

 

     Повідомлення юного краєзнавця про рідну Хустщину.

Хуст – одне з найдавніших міст Закарпаття, найбільше за площею у краї. Славна історія Хуста нараховує понад 900 років, а його знаменитою візиткою є овіяні легендами руїни Хустського замку-фортеці – пам'ятки архітектури та містобудування XII-XV ст. За давньою легендою, під руїнами замку похована дочка київського князя Ярослава Мудрого Анастасія, яка була дружиною угорського короля. Навколо Замкової гори і сформувалося місто. В основі давньої схеми вулиць лежали торгівельні шляхи, що вели у Галич, Львів, Кам'янець-Подільський, Мукачево, Угорщину, Трансільванію.

У Xусті народився учений І. Орлай (1770), у 19 ст. жив філософ В.Довгович.

У 1938 р. Xуст став столицею автономної Карпато-української держави та в середині березня 1939 р. осередком збройної боротьби між Карпатською Січчю і чеськими та угорськими військами. На Замковій горі поховані поляглі карпатські січовики.

Сьогодні Хуст вабить гостей пам'ятками історичного минулого, легендами Замкової гори, гостинністю людей та чарівними околицями. Відомою і за межами держави є унікальна Долина нарцисів. Бережуть хустяни і прадавні батьківські традиції – пісню, вишиванку, народні ремесла, легенди про колишню славу Хустського замку.

 

    Слово вчителя.

Історія Хуста невіддільна від історії Хустського замку, який був заснований угорським королем Ласло I Святим в 1090 р. для захисту від вторгнень половців, але був зруйнований під час монгольського вторгнення до Угорщини і був перебудований у 1318 р.

Перша згадка про місто Хуст датована 26 квітня 1329 р., коли король Карл Роберт дарував Хусту статус коронного міста з відповідними привілеями, адміністрацією, бюджетом, а згодом і символікою. Про це свідчать давні латино- та угорськомовні грамоти XIV-ХVст., зібрані Я.Мігаї в унікальній книзі «Мárаmarоsi  diplomák» (1900), з якою ви можете познайомитись у нашій книгозбірні.

Однак власне виникнення міста пов’язується з початком споруди кам’яного замку в 1090 р. в результаті захоплення території Верхнього Потисся угорськими королями. Проте укріплений населений пункт тут існував вже в Х ст., а розселення слов’янського населення відбувалося ще раніше. Замок будувався понад 100 років і в основному зведений в 1191 р. 10-річна повинність людей впродовж цього часу розповсюджувалася і на дітей. Цей “кам’яний феодал”, окрім захисту меж і приборкання русичів, охороняв соляний шлях, що пролягав від Солотвинських копалень уздовж Тиси.

Замок відігравав вагому стратегічну роль, бо знаходився у складі різних державних утворень – Угорського королівства до 1526 р. (у період з 1281 по 1321 р. належав галицько-волинським князям), а згодом князівству Трансільванії до кінця XVІІ ст.

Це був сильний опорний пункт, підступно здобутий і спустошений ордою Батия, а після відновлення – об’єкт численних татарських і турецьких нападів, міжусобиці феодалів і коронованих осіб, осередок антигабсбурзької боротьби.

 

Повідомлення історика про забудову Хустського замку, його первісний вигляд. Огляд макета фортеці, показ слайдів.

 

Архівні джерела стверджують, що Хустський замок був побудований для захисту східної частини Угорської держави та для приборкання переможених русичів, а будівництво розпочалося в 1090 р. і було закінчено за короля Бейли ІІІ в 1191 р.

Пізніше в Хустському замку розташувався королівський гарнізон, який очолював комендант фортеці. Утримувати замок в належному стані, постачати його продовольством і ремісничими виробами мусили кріпаки, ремісники, дрібні торговці, які перебували в залежності від адміністрації фортеці. В 1577 р. Хустський замок був значно укріплений, збудовані окремі фортифікаційні споруди. До замку із заходу, від річки Хустця, вела серпантинна дорога. На півдорозі до фортеці, де на південній частині гори починався крутий схил, стояв сторожовий будинок, руїни якого помітні й зараз. Тут знаходилася сторожа. З цього будинку до замку вів підземний коридор. Таким чином, замок був з'єднаний таємним ходом із сторожовим пунктом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 

Оголошення  плану подорожі. Перепустка – відповіді на експрес-опитування у формі інтерактивної гри «Так чи ні».

Гра «Так чи ні»

1. Прикметник – це службова частина мови? (Ні)

2. Прикметник означає дію? (Ні)

3. Відповідає на питання чий? який? (Так)

4. У реченні виступає додатком? (Ні)

5. Чи згодні ви з тим, що прикметник має два ступені порівняння? (Так)

6. Прикметник має три розряди за значенням? (Так)

7. Кожен прикметник має повну і короткі форми? (Ні)

8. Ступені порівняння мають дві форми (Так)

9. Прикметник не змінюється за відмінками? (Ні)

10.Прикметник змінюється за числами й родами? (Так)

 

ІV. Повторення відомостей про прикметник (із використанням узагальнюючої таблиці «Прикметник як самостійна частина мови» (1частина) та доповнення її прикладами). Показ слайда.

 

ПРИКМЕТНИК  ЯК САМОСТІЙНА ЧАСТИНА МОВИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ОЗНАКА ПРЕДМЕТА       »     ЯКИЙ? ЧИЙ?

 

ЗМІНЮЮТЬСЯ  ЗА

  • Родами (в однині)
  • Числами
  • Відмінками (прикметники повної форми)

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

» означення: На Замковій горі височів … могутній замок.

» іменна частина присудка: Усе, що пережито, на спогадання …гідне.

» ті, що перейшли в іменники, виконують синтаксичну роль іменників: Ми зустріли …вартового.

 

V. Узагальнення і систематизація вивченого про прикметник. Мандрівка стежками історії Хустського замку.

На кожній зупинці перевіряються диференційовані завдання учнів (домашнє завдання), а «при вході до вежі» виконуються інтегровані практичні завдання.   

Методичний коментар. Нами представлено завдання різних рівнів складності, що забезпечує можливість реалізувати диференційований підхід, створити позитивну атмосферу в колективі для досягнення спільних цілей, планувати роботу в парах, у малих групах.

 

Слово вчителя.

Важливу роль в обороні відігравали головні ворота замку. Їх прикривали вежі і штучні та природні укріплення (огляд макета).

Вежі домінували над замком і служили для оборони, якщо ворогові вдавалося проникнути всередину фортеці. В інший час вежі виконували сторожову роль. Розміщені на найвищих і найменш уразливих місцях, вони були командними пунктами замку. Під час облоги в них перебували володарі замку зі своїми сім'ями. Звідси здійснювалося керівництво боєм.

 

                                            Нижні ворота

1. Зупинка «Історична». Повідомлення історика.

                                                Літня вежа

При вході у зовнішній замок були великі і важкі в'їзні ворота. Вони містилися на південному сході, куди вела серпантинна дорога. Ворота захищала могутня прямокутна вежа, що височіє з правого боку. А з лівого – знаходяться залишки другої вежі, яка захищала ворота і південний бік кріпосної стіни. Ці споруди з'єднував вузький коридор, який служив своєрідною пасткою: у випадку проникнення туди ворога його можна було піддати інтенсивному обстрілу.

 

2. Виконання інтегрованих завдань.

  • Вправа «Знайди прикметник» (робота у групах). Виписати прикметники, усно визначити їх рід, число й відмінок. Три групи учнів виконують практичні завдання (з 1 цитати) у зошитах, один учень від групи – біля дошки.

Літературний цитатник

  1. „Замок розташований на високій горі й оточений з усіх сторін горами, має велике значення з двох причин: з одного боку, охороняє край від Польщі, з другого, є захисником соляних копалень…” (Франц  Форгач).
  2. "Хустський замок розміщений на вершині гори Хасана. Стіни його високі й товсті, і своєю могутністю він нагадує фортецю Іскандер, позаяк висота його веж сягає хмар. Житлові будівлі, повернуті на захід, підіймаються одна над одною. Дах палаців вкритий кольоровою черепицею, дахи церков – залізом, хрести на них із чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі, і він повинен при повазі до них відвести погляд" (Турецький письменник Евлій Челебі).
  3. «Хустський замок у той час був настільки могутньою фортецею, що турки не насмілилися брати його штурмом. За реєстром 1669 року на його стінах і вежах нараховувалося 50 гармат, декілька тонн пороху і близько 3000 ядер. Тому в пошуках іншого кандидата на семигородський престол депутація турків із Хуста подалася у місто Кошице до Словаччини» (Юрій Каличин).

 

  • Робота з таблицею «Прикметник як самостійна частина мови», доповнення її  другої частини прикладами (слайд).

 

ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ РОЗРЯДИ

ЯКІСНІ

  • виражають ознаку безпосередньо (який? яке?..)
  • мають ступені порівняння (рідніший, найрідніший)
  • утворюють словосполучення з прислівниками (дуже красивий, надто старий)

ВІДНОСНІ                           »   виражають ознаку через відношення до інших  предметів (який? яке?..)

                                              »   не мають ступенів порівняння

ПРИСВІЙНІ

  • виражають ознаку за приналежністю людині чи тварині (чий? чия?..)  

ПРОМІЖНІ РОЗРЯДИ:      »  якісно-відносні (сліпий політ)

                 » відносно-якісні (кам’яне серце)

                      » присвійно-якісні (вовчий апетит)

                                           » присвійно-відносні (собача зграя (про людей))

 

3. Зупинка «Ігрова». Лінгвоестафета (гра за рядами, робота в парах). Виконання завдань на визначення розрядів, груп і форм прикметників (три аркуші із завданнями для пар учнів). Оцінюється правильність завдання та швидкість його виконання рядом учнів (див. додаток).

 

Слово вчителя. Чудова і неповторна природа Хустщини, цього дивовижного поетичного куточка Карпат. У кожного, хто побував тут, він викликає щире захоплення; у людей, які виросли й живуть серед цієї казкової природи, – народжує в душі почуття прекрасного, прагнення внести красу в життя і побут. Тоді виникають легенди…

 

  1. Зупинка «Літературна». Літератори розповідають легенди про Хустський  замок (див. додаток).
  •     Повідомлення історика. Огляд макета.

Середні ворота

Перед воротами внутрішнього замку існував глибокий рів, через який вів перекидний міст. Піднятий міст перекрив прохід між зовнішнім і внутрішнім замком і закривав собою в'їзні ворота у внутрішній замок. Зразу ж за воротами на південному боці були розміщені житлові та адміністративні приміщення, казарми і навіть корчма. Над воротами по обидва боки здіймалися високі кілеподібні вежі, які захищали підступ до них. В одній із них, з північного боку, знаходився пороховий склад. Другий пороховий склад містився на північно-західному боці замку.

На стінах внутрішнього замку були обладнані майданчики для важких гармат. Тут стояла найбільша гармата, постріл з якої вранці повідомляв про прихід нового дня. Біля вежі у скелі був викопаний колодязь, глибина якого сягала 160 м. Він забезпечував гарнізон водою в період облоги.

Ближня вежа

  1. Повторення відомостей про ступені порівняння прикметників, особливості їх вживання та вимову.
  2.   Виконання інтегрованих завдань.
  • Інтерактивна вправа «Стилістичний сміхограй». Робота за варіантами (два    представники – біля дошки).

Завдання виправити помилки у вживанні прикметників, записати відредагований варіант, визначити ступінь порівняння прикметників.

 

І варіант

Вибачте, хотів написати краткіший лист, а вийшов самий довгий.

 

ІІ варіант

Спочатку я сперечався з мамою, а потім зрозумів, що вона завжди правіша.

 

Дерев’яна вежа

  1. Зупинка «Фразеологічна».
  •     Акродиктант.

Завдання – за поданими значеннями назвати фраземи, додавши до них прикметники, з перших букв прочитати сховане слово.

ОЛОТІ)… РУКИ ― умілець, майстер високої кваліфікації

ДАМОВЕ)… РЕБРО ―  жіноча стать (жарт.)

ІЦНИЙ)… ГОРІШОК ― складна справа або складна людина

БІТОВАНА)… ЗЕМЛЯ ― край, місце багатства, достатку, щастя

РАСНЕ)… СЛІВЦЕ ―  дотепний вислів.

 

Велика замкова вежа

8. Зупинка «Орфоепічна». Завдання – розставити наголос у виділених словах, переписати їх у зошит, обґрунтувавши їх вимову.

 

ЗА́МКОВИЙ. Який стосується замку, пов'язаний з ним.

Наприклад: замковий вал, замкова стіна.

ЗАМКО́ВИЙ. Який стосується замка, пов'язаний з ним.

Наприклад: замкова  майстерня, замкова щілина.

ЗАМКОВИ́Й, -вого, ч. Один з  військовослужбовців, що входять до  складу обслуги артилерійської гармати.

Наприклад: Замковий ретельно виконував своє завдання.

 

  • Повідомлення історика. Огляд макета.

Верхні ворота

Внутрішній замок міг захищатися і після взяття ворогом зовнішнього замку. Із східного боку внутрішній замок завершувався двома могутніми бастіонами і високою кілеподібною вежею. Північну частину внутрішнього замку охороняла квадратна сторожова вежа, звернена до верхів'я річки Ріки. Зимові приміщення власників замку і коменданта містилися на другому поверсі внутрішнього замку, поряд із сторожовою вежею. Літні приміщення містилися на південній стороні замку. Вони мали великі вікна, через які було видно ріку Тису і дорогу, що проходила під замком. Внутрішній замок був покритий дранкою.

Вежа журби

9. Зупинка «Правопи́сна».

    Індивідуальна робота учнів на картках із віконцями, у які слід вписати відповідні форми прикметників (див. додаток). Взаємоперевірка виконаного завдання.

10. Зупинка «Мистецька». Звучить граціозна музика.

Слово вчителя. От ми й дійшли до палацу, до якого завжди йшли гості з подарунками. Тому й ви отримаєте в подарунок картину закарпатського художника Л. Гайду, якщо правильно складете 6 розрізаних частин малюнка, на яких записані приклади вживання прикметників та їх морфологічний розбір.

  •  Гра «Граматична мозаїка». Якщо представники 2 варіантів правильно складуть квадрати з реченням і граматичною характеристикою прикметників у них, то  склеїться картина. Перевірка за слайдом.

C:\Documents and Settings\1\Рабочий стол\Хуст_фото\2007_0823з0448.JPG

 

 

 

  •     Повідомлення історика. Огляд макета.

Фердинандова вежа

      В південній частині Хустського замку стояла вежа, збудована в 1554 р. за наказом австрійського імператора Фердинанда І і тому носила його ім'я. Верхня частина вежі служила арсеналом, середня – каплицею, а нижня – пороховим складом.

    Слово вчителя.

Як у дерев, у слів є вічні корені,

 

     Незмінні, як незмінна правди суть.

 

                                       У префіксах і суфіксах заховані,

 

                                       Вони життя їм вічнеє дають...

 

    11. Зупинка «Словотворча». Повторення учнями відомостей про словотвір прикметників, доповнення 3 частини таблиці (на слайді) прикладами.

Словотворення прикметників

ТВОРЯТЬСЯ ВІД:

- прикметників: жовтий – … жовтавий

- іменників: історія – … історичний

- дієслів: складати – … складальний

- прислівників: завтра – …завтрашній

 

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ:

Суфіксальний – мідний

Префіксальний – правічний

Суфіксально-префіксальний – безталанний

Основоскладання – волелюбний

Перехід дієприкметників у прикметники – битий шлях

!  Непохідними бувають лише якісні прикметники: ясний, ніжний.

 

  •     Повідомлення історика. Огляд макета.

Підхід до замку з боку села Бороняви охороняла Бубнова вежа (або Безіменна) з просторим залом без вікон. Тут також знаходився пороховий склад. На другому поверсі був світлий зал замкової каплиці, а вище – склад із зброєю.

У північній частині замку, поблизу воріт, стояли цегляні будівлі. То були хліви й конюшні. Кухня і кілька кімнат містилися поблизу Бубнової вежі. В цій частині замку була також казарма і кузня. Перед глибоким ровом стояла замкова пекарня. Біля неї протікав струмок, завжди повний свіжої води. Круті схили Замкової гори робили неможливим штурм замку одночасно з усіх сторін. У 1594 р. татарська орда хана Гірея напала на Марамороську жупу, дуже її пограбувала, але Хустський замок взяти не змогла.

 

Безіменна вежа

12. Зупинка «Вічність». Розповідь літератора та історика про занепад Хустського замку.

Повідомлення літератора.

Володарі замку мінялися, а феодально-кріпосницький гніт дедалі посилювався. Про повстанців Пинті народ створив багато переказів і пісень.  В одному з народних переказів говориться, що Пинтя видовбав з дерев'яної колоди гармату і встановив її на другому боці Тиси на високій горі Чебрин. Він вирішив розбити Хустський замок, бо просидів у його в’язниці більше, ніж йому було присуджено. Вистрелив раз – і пробив дах. Другим пострілом розбив замок…

Повідомлення історика.

3 липня 1766 р. о 6-й годині вечора над Хустом пронеслася сильна гроза, і блискавка в трьох місцях вдарила в замок. Після перших ударів блискавки загорівся дах. Мешканці боялися, щоб вогонь не проник до порохової башти. Однак друга блискавка вдарила в порохову башту, і вибух страшенної сили потряс землю. Всі будинки були зруйновані або згоріли. Розпочалися ремонтні роботи, але заново відбудувати замок було вже неможливо, і він почав занепадати.

Руїни стали джерелом дешевого будівельного матеріалу. У 1799 р. було розібрано східну частину замку для спорудження католицького костьолу та різних державних будинків у місті.

 

VI. Підсумки уроку (узагальнююча бесіда, показ слайду – таблиці, три частини якої з’єднуються, макета Хустського замку).

 

  •            Оцінювання знань учнів.
  • Домашнє завдання – утворити суфіксальним способом 10 прикметників; написати міні-твір «Сторінки історії Хустського замку», використовуючи складні прикметники (для сильних учнів).
  • Заключне слово вчителя.

      Хустський замок, який має 900-літню історію, сповнену визначних для Закарпатського краю подій, продовжує руйнуватись. Не зважаючи на те, що ще в 2005 році замок був внесений до Єдиного державного реєстру пам’яток архітектури національного значення і міська рада почала працювати над проектом відновлення замку з інститутом «Укрзахідпроектреставрація», до сьогодні державою для збереження пам’ятки зроблено дуже мало. Боляче спостерігати занедбаність і руйнацію замку особливо тоді, коли є можливість дізнатись з книги Яна Душанека про історію Хуста, який вигляд мав замок всього декілька століть назад, хто мешкав в ньому та перед лицем яких подій він зміг встояти. А тепер, в мирні часи XXI ст., його головними ворогами стали бур’ян, влада та й ми самі.

Пам’ятаймо:

                                     На світі можна втратити багато!

 

     Найбільша втрата – пам’ять поколінь.

 

  Це для народу рівнозначно – страті:

 

                                     Минуле невіддільне, наче тінь.

 

  • Вручення подарунка гостям – листівки «Сторінки історії Хустського замку», виготовленої  учнями класу.

Сторінки історії Хустського замку

 

 

Література

 

  1.               Бізонич М. Хуст у старовинній листівці. – Хуст, 2009.
  2.               Висіцька Т. Хуст. Сторінки історії та сучасність. – Ужгород, 2008.
  3.               Закарпатські замки у легендах, переказах та літературних творах. 2-е вид. /   Упоряд. І.В.Хланта. – Ужгород, 2009.
  4.               Мункачі О.О. Наш Хуст. – Хуст, 2004.
  5.               Нариси історії Закарпаття: у 2 т. – Ужгород, 1993.
  6.               Панця О. Хустський замок. – Ужгород, 1998.
  7.               Рішко М.В. Хуст. – Ужгород, 1974.
  8.               Федоренко В. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х., 2007.
  9.               Мihályi János. Мárаmarоsi  diplomák. – Márаmarоs-Sziget, 1900.

ДОДАТКИ

      Дмитро Павличко

Замок над Хустом

 

Той замок – подвиг давньої людини,

 

Там кості будівник поклав свої,

 

Який на гору, наче кінь, в шлеї

 

Каміння тяг з тисянської долини.

 

На тім камінні сірі лишаї,

 

Уламки стін у зарослях ожини.

 

В колишніх залах княжної дружини 

 

Нора лисяча, кублище змії.

 

Я у серпневі дні передосінні

 

Ходив по занехаяній руїні

 

І думав про хатини вівчарів.

 

Не замки, а вони на світі вічні,

 

Їх символ – труд, а не мечі двосічні,

 

І завжди в них вогонь життя горів.

 

 

C:\Documents and Settings\1\Рабочий стол\Хуст_фото\P9300522.jpg

 

 

 

doc
Додано
29 березня 2019
Переглядів
476
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку