Урок"Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…»"

Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтави. Трагічна історія її життя. «Віють вітри, віють буйні»,

 «Ой не ходи, Грицю…»

українська література 8 клас

Мета: ознайомити школярів з творчістю Марусі Чурай, її драматичним життям; проаналізувати програмові пісні поетеси, осмислити їх значення в житті українського народу; розвивати вміння виразного читання, коментування пісень; висловлювати власне ставлення до Марусі та її пісень, робити висновки, узагальнення, формувати естетичні смаки учнів; виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет М. Чурай, ілюстрації з видами Полтави, тексти творів поетеси, дидактичний матеріал (тестові завдання, картки).

 

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

 

 Ця дівчина не просто так, Маруся. Це — голос наш, це — пісня, це — душа.

Її пісні — як перло многоцінне, як дивен скарб серед земних марнот.

Ліна Костенко

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1. Проведення гри «Кращий знавець історичних пісень»

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в грі. Завдання гри: бліц-опитування.

1.1. Питання для першої команди.

1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку». (Савур)
2. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». (Ліс)
3. Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. (Жаботин)
4. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив… (Води)
5. Асесори і справники гоняють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як… (Звірюку)
6. Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»). (Кримський)

1.2. Питання для другої команди.

1. Місто битви козаків на чолі з М. Залізняком проти панства («Максим козак Залізняк» ). (Умань)
2. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? (Шуби)
3. Кількість гармат, які мали козаки під час битви з панами («Максим козак Залізняк». (Сім)
4. Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). (Татари)
5. Як у пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» назване військо Запорозьке? (Славним)
6. Герой твору «Чи не той то хміль». (Хмельницький)

 

2. Бесіда за питаннями:

— Як створювалися українські історичні пісні? Про яких історичних осіб вам відомі пісні?

— Яким чином життя народу було пов’язано з піснею?

— Чому пісня з одною назвою має кілька варіантів? Наведіть приклади.

— Згадайте авторів літературних пісень. Чим вони вам запам’яталися?

— Як пісня впливає на внутрішній стан її виконавця і того, хто слухає цей шедевр мистецтва?

 

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Вступне слово вчителя

Народні пісні є великим внеском України в загальнослов’янську й світову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч.

Народні пісні породжувались подіями і явищами суспільного життя громадського побуту, боротьбою проти іноземних загарбників, національного і соціального гноблення та палкою любов’ю до вітчизни і ненавистю до експлуатації і насильства. Але хто знає, коли, ким і в якому вигляді було створено ту чи іншу пісню? Достовірно лише одне: творцями і носіями пісень були трудящі маси.

Саме завдяки колективності фольклорний твір набуває високої художності та ідейної глибини. Переходячи з уст в уста, пісня неминуче зазнавала змін, удосконалювалася. Творцями пісень були різні люди — селяни, ремісники, козаки, народні співці — лірники, кобзарі. Але народна пам’ять зберегла імена лише окремих, талановитих складачів. Такою була у ХVІІ ст. напівлегендарна українська поетеса Маруся Чурай.

 

Життя і творчість Марусі Чурай (матеріал для вчителя)

МАРУСЯ ГОРДІЇВНА ЧУРАЙ (1625–1653)

21.07. — день пам’яті Марусі Чурай. Її життя і творчість оповиті «ореолом чарів і загадковості». Та все ж серед сучасних дослідників-фольклористів переважає думка, що така поетеса є реальною історичною постаттю в українській культурі. Народилася вона, ймовірно, у 1625 р. у родині урядника Полтавського козацького полку Гордія Чурая. Будинок їхній стояв на мальовничому березі Ворскли нібито недалеко від того місця, де в 1650 р. споруджено Хрестовоздвиженський монастир. Батько Марусі, зарубавши одного шляхтича, подався на Запорізьку Січ і там пристав до гетьмана Павлюка, з ним воював проти польської шляхти, потрапив у полон і був страчений 1638 р. у Варшаві. Після смерті Гордія його дружина Горпина залишилася вдвох з донькою. Народ оточив їх любов’ю і повагою. Цьому значною мірою сприяла і обдарованість Марусі, дівчини з чарівною зовнішністю й добрим серцем. Вона мала чудовий голос і майстерно виконувала пісні, які сама складала.

Портрет Марусі (учням пропонується його оглянути на дошці).

Чорні очі її горіли, як вогонь у кришталевій лампаді, обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка, а голос… Ах, що то був за голос! Такого солодкого і дзвінкого співу нечувано навіть від київських бурсаків. Невелика на зріст. Трохи худорлявенька, струнка, засмагле личко, густі чорні брови, довгі вії, коса до колін. За дівкою ходили всі хлопці, але серцю не накажеш — вона кохала Грицька Бобренка, сина хорунжого полтавського полку.

Гриць «високий, з русявими кучерями й карими очима» був під впливом своєї матері, яка й чути не хотіла про Марусю, а всім серцем прагнула мати за невістку племінницю полковника Мартина Пушкаря, дочку осавула Федора Вишняка Ганну (Галю).

А без Марусі свого життя не мислив козак Іван (Якович) Іскра (Іскренко). Іван був людиною мовчазною, похмурої вдачі й виняткової правдивості та благородства. Він палко і щиро любив Марусю, але не відкривав своїх почуттів, бо знав, що її серце належало іншому.

У 1648 р. Іван Іскра і Гриць Бобренко виступають з полком Богдана Хмельницького, щоб взяти участь у визвольній війні. Маруся складає пісню «Засвіт встали козаченьки». Чураївна пішла до Києва, щоб помолитися за коханого. Там складає пісню «Віють вітри, віють буйні». Маруся звертається до ворожки, не знайшовши спокою в молитвах, за порадою, але та обдурила дівчину. Згодом Маруся зустрічає Івана Іскру, запитує про Гриця, Іван розповів, що Гриць скорився волі матері і одружився з Галею Вишняк.

За переказами, після його зради Маруся дуже сумувала. Душевний стан Марусі після зради коханого дуже важкий, вона навіть вирішила отруїтися. Дівчина докоряє за зраду і водночас робить спробу розжалобити невірного коханого, запевняючи його, що не буде йому щастя з іншою.

Життя без коханого не мало для неї ніякого сенсу. У відчаї вона кинулась із греблі у Ворсклу, щоб покінчити з життям. Випадково Маруся була врятована Іваном Іскрою. Він витяг її з води, приніс додому і доглядав разом із старою Гарпиною Чураїхою.

Якось восени Маруся пішла на вечорниці до Меласі Барабаш, дочки полтавського старшини, щоб побачити Гриця. Вона там дійсно його побачила, але не одного, а з молодою дружиною. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, нещасливе кохання, нездійснення дівочої мрії — все разом завирувало в її душі і породило страшний план помсти.

Маруся була сильною, вольовою натурою. Зовні була чарівною, колишньою веселою Марусею і знову полонила Гриця. Ми не знаємо, чи Маруся запросила Гриця, чи може він сам напросився. Дівчина вважає свої дії справедливими, бо відплачує за зганьблену честь. Через темний ліс вночі йде до ворожки. Вона знову хоче позбавити себе життя, але отруту, яку дівчина приготувала собі, випив Гриць. Коли померлого Гриця принесли до церкви, туди прибігла сповнена відчаю Маруся. Вона кинулась до труни, цілувала небіжчика і, обливаючись сльозами, розповіла про свій злочин.

Марусю посадили до острогу. Незабаром відбувся суд, який установив їй вирок — смертну кару. Було це, очевидно, влітку 1652 р. Під час читання наказу Марусю врятував Іван Іскра. Він привіз від Богдана Хмельницького указ, за яким Марусі дарували життя. Іван, дізнавшись про засудження коханої, помчав до гетьмана і привіз від нього рятівний документ. Хто міг її судити за смерть Гриця? Тільки вона сама себе.

Як було насправді, сказати важко, бо жоден з дослідників не може покластися на історичні першоджерела. На цей час відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком важливо, що їх набагато більше.

О. Шаховський говорить про смерть Марусі, зазначаючи, що дівчина після помилування недовго жила на світі і померла в каятті у 1653 р. Це перша версія. Згідно з другою після помилування зачахла, змарніла і помера від сухот (чахотки). За третьою версією було їй тяжко залишатися в Полтаві і вона пішла у світ, померла в якомусь російському монастирі.

Українська культура має досить підстав для того, щоб записати на своїх скрижалях ім’я легендарної дочки нашого народу, видатної поетеси, співачки і творця пісень Марини Гордіївни Чурай. Їй народна пам’ять приписує авторство багатьох пісень, популярних упродовж тривалого часу. («Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю», «Грицю, Грицю, до роботи», «Летить галка через балку», «На городі верба рясна», «Чого ж вода каламутна», «Прилетіла зозуленька» та ін.).

Легендарна історія життя самої поетеси дала поштовх до творення нових літературних творів різних жанрів українськими митцями Г. Квіткою-Основ’яненком, Л. Боровиковським, С. Руданським, О. Кобилянською, В. Cамійленком, Л. Костенко та ін.

М. Стельмах про Марусю Чурай зазначав: «Судячи з пісень, які її приписуються, ця дівчина була народжена для любові, але не зазнала її радощів і всі свої надії, все своє любляче серце по краплині сточила в неперевершені рядки, що й зараз бентежно озиваються в наших серцях і вражають нас глибиною і щирістю висловлюваного в них почуття, довершеністю форми, чарівністю мелодій…

 

2. Опрацювання програмових пісень Марусі Чурай

2.1. «Віють вітри, віють буйні».

(Цю пісню згодом використав І. Котляревський у п’єсі «Наталка Полтавка»)

2.1.1. Виразне читання пісні або її прослуховування в аудіозапису.

2.1.2. Тема: відтворення страждань дівчини за своїм милим.

2.1.3. Ідея: возвеличення щирого почуття кохання.

2.1.4. Основна думка: «Хто щасливий був часочок, про смерть не забуде».

2.1.5. Опрацювання ідейно-художнього змісту твору. Бесіда за питаннями:

— Яких страждань зазнала героїня твору? З чим це пов’язано?

— Охарактеризуйте внутрішній стан молодиці.

— Чому в пісні порівнюється доля дівчини із самотньою билиною, що росте на полі?

— Для чого, на ваш погляд, Маруся Чураївіна закінчує твір риторичним запитанням?

— Чи побачить молодиця свого «чорнобривого»? Відповідь вмотивуйте. З чим пов’язане її розлучення?

— Як, на ваш погляд, чи схожа доля героїні твору з долею його авторки? Свої міркування обґрунтуйте.

— Чому героїня вважає, що її долі завидують люди?

— Як ви вважаєте, чи чує «чорнобривий» свою милу? Висловіть свої припущення.

— Що таке щастя? Які твори про пошуки героями щастя вам відомі (Б. Лепкий, «Цвіт щастя»; О. Стороженко, «Скарб»; І. Липа, «Близнята»)? Яким уявляє своє щастя молодиця?

2.1.7. Мікрофон. «З якою промовою ви б звернулися до молодиці, щоб її заспокоїти, полегшити страждання під час самотності».

2.1.8. Художні особливості твору.

Метафори: «віють вітри», «дерева гнуться».

Епітети: «Щаслива билинка», «люте горе», «тяжко жити».

Риторичні запитання: «Чи щаслива ж та билинка, що росте на полі?», «Що на полі, що на пісках, без роси, на сонці?», «Де ти, милий, чорнобривий? Де ти?».

Риторичний оклик: «Озовися!».

2.2. «Ой не ходи, Грицю».

2.2.1. Виразне читання твору.

Роблячи ідейно-художній аналіз пісні «Ой не ходи, Грицю...», пропонуємо прокоментувати зміст твору і художнє втілення його, особливу увагу звернувши на автобіографічність пісні, та довести, що «Ой не ходи, Грицю» за жанром — пісня-балада.

 

(Довідка. Балада — невеликий віршований твір, в якому розповідається про незвичайну подію, найчастіше легендарно-історичного змісту. Цьому жанру властиві й такі ознаки: зображення однієї події з життя головного героя; висока емоційність; нетривалий час дії основних дійових осіб — одна-дві; стислість розповіді про події та персонажів: віршова форма; малий обсяг).

 

Цікаво учням буде дізнатися і про те, що баладу «Ой не ходи, Грицю» перекладено польською (1820), чеською (1822), німецькою (1822), французькою (1830), англійською (1848) та іншими мовами, а також використано в низці творів світової музики (зокрема, угорським композитором Ференцом Лістом*).

2.2.2. Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.

2.2.3. Ідея: возвеличення почуття кохання, які іноді внаслідок ревнощів становить загрозу життю.

2.2.4. Основна думка: «Нехай же Гриць двох не кохає».

2.2.5. Жанр: драматична літературна пісня.

2.2.6. Обговорення змісту пісні. Бесіда за питаннями:

— Яким ви уявляєте Гриця? Чим саме, на ваш погляд, він подобався дівчатам?

— Чому кохання стало загрозою для життя героя?

— Як сама авторка характеризує свою героїню?

— Яким чином дівчина готувала зілля, щоб отруїти коханого?

— Яке покарання отримала героїня від своєї матінки?

— Чи можна вчинок дівчини вважати злочинним? Відповідь вмотивуйте.

2.2.7. Вільний мікрофон: «Чи співчуваю я Грицеві?», «Чи можна виправдати кохання хлопця?».

2.2.8. Художні особливості твору.

Риторичне запитання: «Нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?»

Епітети: «дівчина-чарівниченька», «темная хата».

Метафора: «прийшла п’ятниця».

Риторичний оклик: «Що через тебе мене мати била!»

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Проведення тестового опитування

 «Віють вітри, віють буйні»

1. Внаслідок вітру:
а) пішов сильний дощ;
б) облетіли пелюстки на квітах;
в) гнулися дерева;
г) неможливо було вийти на прогулянку з милим.

2. У чому витрачає свої літа молодії героїня пісні?

а) Непосильній праці;
б) горі і стражданнях;
в) догляданні малого паненя;
г) відпочинок.

3. На думку молодиці, «не поправлять сльози її»:

а) матеріального становища;
б) здоров’я;
в) щастя;
г) долі.

4. Героїні пісні «тяжко жити»:

а) без милого;
б) у батьків милого;
в) від повсякденної непосильної праці;
г) бо дуже захворіла.

«Ой не ходи, Грицю»

1. Зіллячко, яким дівчина отруїла Гриця, вона:

а) викопала;
б) купила на базарі;
в) випросила у ворожки;
г) сама виростила.

2. Як героїня твору характеризує дівчат на вечорниці? Вони:

а) мудрі;
б) полохливі;
в) чарівні;
г) веселі.

3. У вівторок молодиця:

а) зіллячко переполоскала;
б) Гриця отруїла;
в) зілля ізварила;
г) ходила до ворожки.

 

 

VІ. Підсумок уроку

 Вправа «Продовжіть речення»

 

1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини).

2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це ...(погана прикмета).

3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).

4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).

5.Маруся варила зілля у... (вівторок).

6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).

7.Без милого стане світ... (тюрмою).

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів на уроці

 

VІІІ. Домашнє завдання

Вивчити напам’ять пісню М. Чурай «Засвіт встали козаченьки», дібрати матеріал про українську народну думу як жанр фольклору.