Урок "Мати чи бути?" Гр.Тютюнник "Син приїхав"

 

Голик О.В.

Тема. Істинні та фальшиві цінності в нашому житті, або Мати чи бути? (За оповіданням Гр. Тютюнника „Син приїхав”)

Мета: стимулювати багатогранність мислення читача (картинність, асоціативність, дивергентність, креативність); розкодувати тайнопис митця через можливі види й рівні діалогічної взаємодії; побачити серцем і душею те, що приховано від очей; виховувати в учнів любов до художнього слова.

Обладнання та наочність:  портрет Гр. Тютюнника, аркуші паперу, маркери, тлумачні та літературознавчі словники, словник власних імен, епіграф.

Форма  уроку:  урок-діалог за проблемою твору.

Тип уроку: урок позакласного читання

Форми, методи й прийоми навчання:  „Асоціативний кущ”, „Цитата для роздумів”, „Т-схема”, робота в групах, парах, „Ланцюжок бажань”, „Піраміда бажань”, рольова гра, ономаністична хвилинка, „Спільний проект”, словникова робота, проблемне запитання, колективне складання схеми, „Життєвість ситуації”, міні-дискусія, „Замість висновків”, рефлексія „ Що мені вдалося, а що ні”, робота з епіграфом, „Спалах  асоціацій”, „Один-одному”, „Моя точка зору”, гра „Острови мрій”, „Прогнозування”.

Теорія літератури:  оповідання, проблематика, художня деталь.

Епіграф:  Він – дорогоцінне обличчя нашої літератури. Він – її гідність, постава й шляхетність. Його твори не борються з часом. Вони самі – час.

Микола Вінграновський

Хід уроку

І. Організаційний момент

Оголошення теми та мети уроку

1. Цілевизначення та планування.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

Вступне слово вчителя

 Григір Тютюнник завжди схилявся перед красою світу, прагнув любові й гармонії: у взаєминах людей, у ставленні до роботи, у стосунках з природою – любові й злагоди в усьому, а коли не знаходив цього, глибоко страждав, ставав колючим і задерикуватим, ладним, як і його герої, іти з відкритим заборолом супроти людської байдужості, моральної ницості, духовного убозтва. Це, зрештою, й ставало темою багатьох його творів.

 Один із них – оповідання „Син приїхав”.

Теорія літератури

Оповідання – прозовий твір малого обсягу з динамічним розвитком сюжету.

• Як ви вважаєте, у чому вдало окреслений характер життєвої ситуації твору? (У назві).
• Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте назву оповідання Григора Тютюнника „Син приїхав”?

„Асоціативний кущ”

обійми   щастя

 

привітання                                             зустріч

 

батьківська любов                                           радісні сльози батьків

 

  посмішки                                            тепло

родинні     стосунки

„Цитата для роздумів”

… уже в самих назвах є щось таке, що змушує замислитися над істинним в житті, над першоосновами, першопричинами.

Ю.Мушкетик

- Як починається твір? (У відпускну кампанію на початку серпня у селі Ковбиші з’їжджаються до батьків усі колишні ковбишівці).

 - Чому колишні?

Словникова робота

Колишній – який був колись давно; минулий; давній; попередній. / Який утратив своє попереднє становище, призначення, попередній вигляд.

• Як їх зображує автор?
• Що чути по дворах? (Суржикову міську мову).

Словникова робота

Суржик – елементи двох або кількох мов, об’єднані штучно, без додержання норм літературної мови; нечиста мова.

• У чому причина зрусифікованості тих ковбишівців, які виїхали з села?
• Чому більша частина населення не змогла протистояти зросійщенню?
• Чи не схотіла?
• Яку сутність таких „гостей” визначає їхня мова? (Поблажливість, зверхність до батьків і односельців).
• Про що свідчить мовна недорікуватість? (Про певні негаразди розумово-психічного стану людини).
• Схарактеризуйте образ Павла Дзякуна, головного героя оповідання Гр. Тютюнника „Син приїхав”.

Робота в групах

Заповнити таблиці.

І група.

Життєва філософія Павла Дзякуна

 

Оцінка явищ	Ставлення до людей	Ставлення до себе

 

ІІ група.

Образ Павла Дзякуна

 

Мова	Зовнішній вигляд	Поведінка

 

ІІІ група.

Характеристика Павла Дзякуна

 

Очима самого Павла	Очима інших персонажів	Очима автора

 

(Презентація результатів груп).

• На що спрямоване життя Павла? (На власний добробут).
• Це добре чи погано?

Т-схема

ТАК	НІ

Робота в парах „Один-одному”. Обмін результатами своєї роботи з товаришем.

І ряд.

- Складіть „Ланцюжок бажань” Павла Дзякуна.

ІІ ряд.

•                   Складіть „Піраміду бажань” Павла.
• Чому він так довго не одружувався?
• Що було вершиною його бажань? (Автомобіль).
• Якого він кольору? („Тютюнового”).
• Чи випадково письменник вибрав саме такий колір? Чому? Відповідь обґрунтуйте.
• Що у героя стоїть на першому місці – сім’я чи матеріальні статки?
• Чим хизується Павло перед батьками та  односельцями? (Своїм автомобілем та іншими атрибутами „влаштованого” і ситого життя).
• Зачитайте з тексту.

Рольова гра

• Спробуйте вжитися в образ головного героя й розказати про свої плани на майбутнє.

( Я – Павло Дзякун, …).

• Як він оцінює людей? (Міркою власника).
• З ким товаришує, підтримує зв’язки, кого звик терпіти? („… потрібних йому людей”).
• Як він ставиться до колишніх односельців? (Із погордою, зверхньо, прагне показати свою „вищість”).
• Як вибирає кумів, гостей? (З урахуванням „користі” їх для себе).
• Чого Павло не помічає? (Який він смішний у своїх переживаннях та хизуванні перед сільчанами).
• Як прагнення володіти матеріальними благами впливає на внутрішній світ і долю Павла?
• Хто підтримує сина у всьому? (Батько. „Вміє жити”).
• З’ясуйте, який зміст вкладає Павло Дзякун у слова „Вміти жити”?
• Чого він, Павло, навчився від життя?  (Греби під себе, догоджай начальству й мовчи).
• Чи можна сказати, що це саме той випадок, коли людина присвячує життя культу самозбереження?
• Чому саме таких людей, як Дзякун, підтримував більшовицький режим? (Із них легше формувати „історичну спільність „совєтській народ”).
• Що ви можете розказати про дружину Павла Риту? („Невістка Рита, товстенька, як куховарка, балакуча й догідлива…”).
• Чому автор добирає саме такі слова для характеристики героїні?
• Про що ж вона розповідає? (Про життя-буття: „… все є: гарнітур житомирський, холодильник „Донбас”, телевізор „Огонек”, стіральна машина „Ністра”, пилосос…”).
• Про що це свідчить?
• Коли проблема духовності постає дуже гостро? (Коли йдеться про віру, про християнські цінності).
• Чому син Павла Борко нехрещений? (Атеїзм, заборона на хрещення дітей).
• Якими словами мати Павла переконує невістку?
• Чому Рита погоджується зі свекрухою, що сина потрібно охрестити?
• Чому про це не повинен знати Павло? („Тільки Павлуші не кажіть, того що йому не можна…”).
• Чому не можна?
• Чому автор пише, що у Павла є син? Саме син, а не донька?

„Прогнозування”

• Як ви думаєте, яким стане Борко, коли виросте?

Ономаністична хвилинка

Павло – лат.; paylys – малий.

Рита – лат.; margarita – перлина.

Борис (Борко) – слов.; скорочено від Борислав; деякі дослідники виводять це ім’я від Богорис – так звали болгарського царя, який хрестився в 864 році і запровадив християнство в Болгарії; монг. Bogori – малий.

• Чи випадково Гр. Тютюнник саме так назвав своїх героїв? Чому? Обґрунтуйте свою думку.
• Що ви можете сказати про його прізвище?
• То який же він, Павло Дзякун: позитивний чи негативний? (Не однозначний, змушує замислитися).

„Спільний проект”

Павло Дзякун

„руде”, „скупе”, „витрішкувате”, „пан”, „хамаршельда”, нікчема, типове породження пристосовницької міщанської психології, погнався за ефемерними цінностями, втративши істинні, самовдоволений городянин, втікач із села, зарозумілий, споживач, взірець моральних устоїв дегуманізованого і денаціонального прошарку кар’єристів та обивателів, котрі вийшли з сільського середовища, скнара.

 

 

Словникова робота

Споживацтво – використовувати, витрачати для задоволення яких-небудь потреб.

Міщанство – соціальна група людей, що склалась з дрібних торгівців, ремісників, нижчих службовців. // Погляди й поведінка міщанина.

Нікчема – ні на що не здатна людина.

Скнара – надміру скупа, жадібна людина.

Скнарість – те саме, що скнара.

Ефемерний – короткочасний, недовговічний, нетривалий. // Уявний, нереальний.

Денаціоналізація – втрата національних особливостей (мови, культури і т. ін.).

Істинний – достовірне знання, що правильно відображає реальну дійсність у свідомості людей.

• Доберіть слова – життєве кредо героя.
• Чому скнарість сина навіть батькові прикра?
• Подумайте, чи можна вважати героя твору Гр. Тютюнника людиною „маленькою”? Чому?
• Хто ж вона, „маленька людина”?

„Моя точка зору”

• Чи погоджуєтеся ви зі словами Василя Симоненка: „І немає маленьких людей – є лиш душі малі”?
• Які засоби допомагають авторові у характеротворенні образів? (Художня деталь, діалог, портрет).

„Цитата для роздумів”

… Того, кого він зображує, правдивий кожним своїм жестом, психологічною деталлю, найкоротшою реплікою, поглядом, виразом обличчя.

Олесь Гончар

• Дайте розгорнуту характеристику інших персонажів твору.
• Що ви можете сказати про батюшку? Яким він змальований в оповіданні? (Не служить Богу, а заробляє).
• Зачитайте з тексту портрет священнослужителя.
• Який він? (Точний, лаконічний).
• Чому?
•                   Як молодий священик дивиться на своє сакральне призначення? (Як на дохідливе ремесло).

Словникова робота

Сакральний – який стосується релігійного культу; обрядовий, ритуальний. Який став звичним, узвичаєним; традиційний. Який має сумнівну або погану славу; горезвісний.

• Чи звернули ви увагу на інтер’єр церкви? Який він?
• Як співвідносяться матеріальне і духовне?
• Як регулюють життя людини?
• Що значать для нинішньої цивілізації?
• Хто ще змагається з іншими  „уміти жити”? (Ровесник – односелець Павла Митро Лобода: „У Митра, думаєш, менше грошей, ніж у тебе? Дзуськи! У Митра, щоб ти знав, на кожному дубі – хромові чоботи висять! І на кожній вільсі!”).
• Чим спровоковані викрики Митра Лободи? (Дисонанс).
• Яке значення його слів-викриків?

Словникова робота

Дисонанс – те, що вносить розлад у що-небудь, суперечить чомусь.

• Як можна назвати більшість персонажів оповідання Гр. Тютюнника „Син приїхав”? (Раби речей, раби свого часу).
• Чому ви так думаєте? (Вони цінують тільки уміння жити).

 

Уміння жити

 

пристосовуватися   лицемірити   добувати гроші   робити кар’єру

 

 

Проблемне запитання

• Життя – це тільки сума куплених речей?

„Цитата для роздумів”

Людина – міра всіх речей.

Протагор

 

• У чому полягає суть протистояння життєвих орієнтацій: мати – бути?

Колективне складання схеми

Типи життєвої орієнтації людини

 

Бути                                            Мати

 

жити повнокровно,                        володіти чимось

                       духовно насичено

Словникова робота

Бути – існувати; стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. д.

Мати – уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось.

„Життєвість ситуації”

• Який із цих типів оберете ви? Чому? Обґрунтуйте свій вибір.
• Чи стояли ви коли-небудь перед альтернативою – бути чи мати?
• Як ви її вирішували?
• Чи є дзякуни серед нас?

Словникова робота

Альтернатива – необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну.

• Чи можна сказати, що це проблема вічна?
• Наведіть приклади з власного досвіду, з творів художньої літератури.
• Чому оповідання не закінчується авторським висновком? (Гр. Тютюнник залишає читача наодинці з вічною проблемою: то що ж – мати чи бути?).
• Чому народна пісня зазвучала у кінці твору?
• Чи це випадково?
• З якою метою Гр. Тютюнник увів її у твір?
• Яка її роль? (Павло став самим собою: звичайним чоловіком, який народився і виріс у селі, де його коріння – батьки).
• Зачитайте з тексту.
• Чому автор закінчує оповідання такою художньою деталлю: „під грушею прохолодно блищав „Москвич”?
• Створіть „Спалах асоціацій”.

„Спалах асоціацій”

Холоднуватий блиск          порожня душа         дурне хизування          ситість           

байдужість                  бездуховність             моральна ницість.

Словникова робота

Ниций – негідний, підлий, ганебний, низький.

Байдужий – який не виявляє співчуття; нечутливий, нечуйний.

Теорія літератури

Художня деталь – (від фр. detail ) – така виразна подробиця або штрих, яка особливо збуджує думку, часто викликає в уяві цілу картину, робить зображення дуже відчутним і яскравим.

Учитель. Як бачите, художня деталь служить одночасно засобом і узагальнення,  і типізації, й індивідуалізації, конкретизації у зображенні предметів, людських характерів.

• Схарактеризуйте проблематику оповідання Гр. Тютюнника „Син приїхав”.

Теорія літератури

Проблематика – сукупність проблем, порушених у творі.

Проблематика твору:

▪ денаціоналізація;

▪ духовність людини;

▪ моральна залежність;

▪ місто і село;

▪ призначення людини;

▪ щирість і лицемірство;

▪ родинні й національні корені;

▪ батьки і діти;

▪ маргінальність;

▪ людське буття на землі, його істинна вартість.

Міні-дискусія

• Яка з проблем, на вашу думку, у творі є найактуальнішою? Чому?

IV. Підсумки уроку

• Чим стривожений Гр.Тютюнник? Від чого нас застерігає? (Більшість членів суспільства живе у полоні речового фешитизму. Кожен не є самим собою, а грає визначену суспільними умовами роль).

Словникова робота

Фешитизм – сліпе схиляння перед чим-небудь.

• Що є головною реальністю? (Не людина, а її володіння матеріальними цінностями).
• Які ганебні явища показав письменник у цьому творі? (Бездуховність, міщанство, споживацтво).

Учитель. Письменник говорив не тільки про недолік у соціальному ладі, а й у національному українському характері. І говорив про це сміливо, відверто. Він писав, незважаючи на офіційну критику, яка звинувачувала його в „очорненні світлої, радісної дійсності”.

  -  За допомогою чого автор окреслює суть самовдоволеного міщанства з його бездуховністю, нікчемними запитами, сенсом усього життя? (За допомогою діалогів, художніх деталей, поведінки, манери триматися).

• Які риси українського національного характеру притаманні героям творів

 Гр. Тютюнника?

Словникова робота

Національний характер – це сукупність соціально-психологічних рис, настанов, стереотипів, що властиві національній спільності на певному етапі розвитку і проявляються в ціннісних ставленнях до навколишнього світу, а також в культурі, звичаях, обрядах.

Учитель. Гр. Тютюнник виразно бачив і викривав ганебні явища суспільного життя періоду радянського застою. Комформізм, міщанство, влада речей над людиною – все свідчило про деформацію не тільки в соціальному устої, а й в національному характерові, що особливо боліло письменникові.

• Яке  завдання ставив письменник своїм словом?
• Звідки черпав прикметні риси своїх героїв? (Із народного життя).
• Чим приваблюють читачів герої творів Гр. Тютюнника? (Правдивістю зображуваних людських характерів, художньою майстерністю у відтворенні вчинків, емоцій).
• На чому „тримається” вся творчість Григора Тютюнника? (На вічних, загальнолюдських цінностях, що наповнюють пронизливим світлом найтемніші закутки людських душ).
• У чому притягальна сила Тютюнникового таланту? (Про важливе він може сказати простою, зрозумілою мовою).
• Що є найголовнішим у житті кожної людини?
• У чому, на думку Гр. Тютюнника, полягає щастя кожної людини?
• У чому ви вбачаєте щастя для себе?
• Чи збігається ваша позиція з баченням письменника?
• Які моральні, етичні та світоглядні риси персонажів оповідання вважаєте найбільш прийнятними для себе?

Словникова робота

Моральні цінності – моральні зразки, поняття, вимоги, приписи, що дають можливість людині оцінювати дійсність та орієнтуватися в ній.

• Яким чином цей досвід може вплинути на ваше подальше життя?
• Які висновки про особистість автора ви можете зробити на оповіданні Гр. Тютюнника „Син приїхав”?
• Чи ви готові й надалі відкривати для себе творчість Григора Тютюнника?

 

Робота з епіграфом

• Як ви розумієте слова Миколи Вінграновського, взяті епіграфом до уроку?

„Замість висновків”

• Які вислови із оповідання можна вважати крилатими? Чому?
• Запишіть їх у зошит.

Заключне слово вчителя.

Підсумовуючи сказане про Гр. Тютюнника, зазначимо, що його твори – це велика панорама народного життя протягом кількох трагічних і драматичних десятиліть, це сповідь душі великого гуманіста, котрий, за власним словом, мучився правдою і жив для неї. Якою б гіркою не була ця правда, письменник мусив говорити про неї.

Григір Тютюнник, як ніхто інший, відчув велику народну біду, що йшла від гіпертрофованої урбанізації, втрати духовних традицій, денаціоналізації міст, поступового спустошення села, розквіту споживацьких тенденцій, засилля міщанства.

Ці явища ви помітили в оповіданні „Оддавали Катрю”, їх художньо відтворив автор і в оповіданні „Син приїхав”.

Словникова робота

Гіпертрофований – всякий надмірний розвиток, надлишок чого-небудь, яких-небудь властивостей, якостей.

Урбанізація – історичний процес швидкого зростання старих і появи нових міст та підвищення їхньої ролі в економічному й культурному житті суспільства.

 Думаючи зараз про книги, що їх нам залишив Гр. Тютюнник (а все це були збірки переважно оповідань), ми ще раз можемо переконатися у тому, як багато можна сказати про життя, про свій час навіть на кількох сторіночках, якщо все в них художньо доцільне, містке, значне.

Сьогодні на уроці ми з вами з’ясували й усвідомили незаперечну істину: твори Григора Тютюнника – неоціненний скарб для української літератури, які вчать нас мислити, говорити правду і чесно жити.

V. Рефлексія

„Що мені вдалося, а що  - ні”.

 (Учні заповнюють картки і здають учителю).

Гра „Острови мрій”. Обрати мрію можна тільки одну. На дошці вивішуються назви „островів” з написаними на них мріями: „сім’я”, „здоров’я”, „дружба”, „слава”, „кохання”, „багатство”. Учням роздаються аркуші паперу з краями, які можна клеїти. На аркуші кожен учень пише своє ім’я, обирає „острів мрій” і прикріплює свій аркуш до „острова”. Учні коментують свій вибір (чому вони обрали саме цю мрію).

• Як можна досягти поставленої мети?
• Які вчинки (спосіб життя) сприяють здійсненню обраної мрії?

VI. Оцінювання. Аргументація оцінок

VII. Домашнє завдання. Інструктаж до виконання

Обов’язкове:

1. Скласти монолог до Павла Дзякуна.
2. Дослідити стильові домінанти творчості Гр. Тютюнника.

За бажанням:

1. Зробити порівняльну характеристику образів нареченого Катрі („Оддавали Катрю”) і Павла Дзякуна („Син приїхав”).
2. Надати символу або абстрактному поняттю (щастя, людяність, честь та ін.) конкретних форм образного втілення.
3. Дібрати кольори до кожного оповідання Гр. Тютюнника.
4. Дати письмову чи усну  розгорнуту відповідь  на запитання: „Чому кінець оповідання не закінчений?”
5. Підготувати дискусію в стилі телевізійного шоу за темою: „Дзякуни серед нас”.
6. Дослідити питання: „Оцінка літературної діяльності Гр. Тютюнника сьогодні”.
7. Написати асоціативний твір-продовження сюжету.
8. Пофантазуйте. Напишіть коротке оповідання-припущення (тема довільна).
9. Дослідити загальну характеристику стилю Гр. Тютюнника.
10. Написати твір-роздум на одну із запропонованих тем:

  *Герої оповідання Гр. Тютюнника „Син приїхав” – носії рис українського національного характеру.

* „З любові й муки народжується письменник”.

* Я боюся безслідно прожитого життя”.

* Гр. Тютюнник – майстер художньої деталі.

* Художній світ Гр. Тютюнника.

* Істинна вартість людського буття на землі.

* Що я найбільше ціную в людях.

* Дороги, які ми обираємо.

* Одвічні духовні цінності.

* Вічна проблема: мати чи бути?

* Ким і яким бути.

* Григір Тютюнник та його час.

* Морально-етична проблематика у творчості письменника.

* Позитивний герой в оповіданнях Гр. Тютюнника.

* „Антигерой” у творах письменника.

* Художня самобутність творчості великого майстра прози.

* Місце Григора Тютюнника в українській новітній літературі.

* Істинні та фальшиві цінності в нашому житті.

 

 

Твори для самостійного читання

 

Григір Тютюнник. „Печена картопля”, „Деревій”, „Медаль”, „Смерть кавалера”, „Кленовий пагін”, „Кізонька”, „День мій суботній”. „Облога”, „В сутінках”, „У Кравчини обідають”, „Дикий”, „Іван Срібний”.

 

 

Додаток

 

Пам’ятка

 

Основні акценти під час розгляду новел (оповідань)

Григора Тютюнника

 

1. Зримі образи.
2. Бачення героя.
3. Місцевість, де відбувається дія.
4. Порівняння.
5. Замальовка.
6. Поєднання авторського мовлення і мовних партій персонажа.
7. Ремарки, які виділені тільки за допомогою тире.
8. Своєрідне озвучення.

 

 

Література

 

1. Усе для школи. Українська література. Григір Тютюнник. 11 клас. Випуск 8. – 2001.  - 64 с.
2. Скрипник Л.Г., Дзятківська Н.П. Власні імена людей. – К.: Наукова думка, 1986.
3. Українська література: Хрестоматія: Для учнів 10-11 кл. загальноосвітніх навч. зал. / За ред. П.П. Кононенка, Є.В.Федоренка. – К.: Міленіум, 2005. – С.1137.
4. Дивослово,  - №5, 2009.
5. Українська мова та література .  - Число 45 (253), грудень, 2001.
6. Тлумачний словник української мови. – Київ: Аконіт, 1998.