Урок "Механічний рух населення"

Механічний рух населення.

              Мета уроку: поглибити знання учнів про міграції, їхні причини, види, напрямки та наслідки; виявити зміни у часі найважливіших напрямків зовнішніх міграцій; показати роль міграцій в історії різних країн і народів; виховувати толерантне ставлення до мігрантів, у тому числі іммігрантів.

   Обладнання: електронна презентація теми; географічні атласи для 10 класу; контурні карти, кольорові олівці.

   Опорні поняття: міграція, еміграція, імміграція, міжнародна трудова міграція, «відплив умів».

   Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід урок

І.   ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ІІ.  АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Сьогодні урок вивчення нового матеріалу, але з початку дещо згадаємо.

              Бліцопитування

1.  Назвіть найважливіші демографічні показники. (народжуваність й смертність).

2.  Поясніть поняття «природний приріст».

3.  Які на сьогодні виділяють в країнах світу два основні типи відтворення населення?

4.  Поясніть поняття «демографічний вибух» і «демографічна політика».

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Створення проблемної ситуації

                На початку 1960-х рр. населення міста Сан-Паулу становило 3,5 млн. жителів. Через 10 років воно зросло до 5,9 млн., іще через 10 років – до 8,5 млн., а на 2011 рік воно складає 13,6 млн. осіб. Таким чином, щорічний приріст населення в середньому становив 250 тис. жителів. Якщо припустити, що таке зростання відбувалось виключно за рахунок перевищення народжуваності над смертністю, то середній коефіцієнт народжуваності над смертністю становив 100 – 150 осіб на тисячу жителів, що абсолютно неможливо, оскільки для Бразилії він становить 35 – 40 ‰. За рахунок чого ж так швидко зростала кількість населення міста?

                Потім вчитель демонструє колову діаграму національного складу населення Німеччини, у якому помітна частка турків і пропонує пояснити, яким чином з’явилась така велика частка представників азіатського народу у європейській державі?

                Учитель демонструє наступну колову діаграму релігійного складу населення Франції, з якої видно, що майже 10 % її населення становлять мусульмани. Учням ставиться запитання, яким чином у християнській Франції з’явилось так багато послідовників ісламу?

                Учні доходять висновку, що основний приріст населення Сан-Паулу відбувається за рахунок переїзду жителів до нього з інших населених пунктів. Зовнішні міграції змінили також національний склад населення Німеччини та релігійний склад жителів Франції.

                Підсумовуючи відповіді учнів, учитель підкреслює, що на коливання кількості жителів багатьох населених пунктів та країн суттєво впливає не природний, а механічний рух населення – міграції,  які можуть змінювати статеву і вікову структуру, національний та релігійний склад населення, що породжує низку проблем. Сьогодні на уроці ми з вами і розглянемо міграційні процеси в світі.

ІV.  ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

                На екрані тема уроку. Учитель читає вислів.  

              Наступний кадр Давайте згадаємо, які види міграцій існує. Серед видів внутрішніх міграційних процесів необхідно виділити масштабне примусове переселення народів з їх етнічних територій в межах СРСР.

              Наступний кадр Коли татари поверталися, то склали частку імміграції і зараз принесли низку проблем.

              Наступний кадр Міграції класифікують: за причинами, за термінами, за напрямками, за ступенем організованості.  Організована здійснюється за участю держави (депортація) або громадських організацій та їхньою допомогою. Неорганізована, що проводиться силами й засобами самих мігрантів.

              Наступний кадр Розглядаються причини міграцій. Економічні пов’язані переважно з пошуком роботи, поліпшенням умов життя – це так звана трудова міграція. Вони, як правило, є основною причиною «відпливу умів». До політичних належить переслідування «інакомислячих». До національних – переїзд до історичної батьківщини. До релігійних, наприклад, належить переселення в Америці в  1830 р. мормонів, які рятувалися від релігійних переслідувань, переїжджали до штату Юта, де й зараз багато їх поселень.

              Розглядаються наступні кадри

              Ці причини впливають на виникнення потоків біженців, загальна кількість яких у світі вже перевищила 33 млн. осіб. На початок ХХІ ст. перше місце у світі за кількістю біженців посідав Афганістан (понад 7 млн.). На 2014 рік лідерами за кількістю біженців стали Сирія, Колумбія, Нігерія, Демократична Республіка Конго, Судан й Ірак. Масові потоки біженців є характерними і для країн колишніх республік СРСР: Молдова, Грузія й Україна (на сьогодні неможливо точно визначити кількість українців, що виїхали до Російської Федерації).

              Наступний кадр Міжнародні міграції виникли ще в давні часи, але величезних розмахів вони набували в певні історичні події.

              Наступний кадр   І. У зв’язку з Великими географічними відкриттями значні переселення на нові землі.

              Наступний кадр  ІІ  «Міграційний вибух» почався в ХІХ ст. в епоху розвитку капіталізму. У цей час основним осередком еміграції залишалася Європа, де розвиток капіталізму супроводжувався «виштовхуванням» частини населення до тих районів де були вільні землі, господарство швидко розвивалося і створювало попит на робочу силу. Усього від початку еміграції до Другої світової війни з Європи виїхало 60 млн. осіб. Класичною країною еміграції у ХІХ ст. була Ірландія. За декілька десятків років після голодомору в 40-х рр. населення цієї країни зменшилося удвічі. У США зараз осіб ірландського походження у 12 разів більше ніж у Ірландії.

              Друге джерело емігрантів склалося в Азії. Тут емігрантами стали китайські та індійські робітники, яких вербували для роботи  на плантаціях і рудниках.

Провідними країнами ж імміграції були США, Канада, Бразилія, Аргентина, Австралія, Нова Зеландія, Південна Африка.                    

              Наступні кадри ІІІ  Наступний «міграційний вибух» відбувається у наші часи, який почався в кінці ХХ  і на початку ХХІ ст. за межами своїх країн постійно або тимчасово працюють вже понад 40 млн. осіб.

               У світі склалися три великі центри імміграції.

1.     Західна Європа. Міграційна політика країн цього регіону спрямована на залучення

        робочої сили з країн Центральної Європи, балканських країн, СНД, Туреччини. При

        цьому праця іммігрантів, насамперед, використовується на важких, шкідливих для

        здоров’я або низькооплачуваних роботах.

2.    Ангол-Америка. Для неї характерними є два напрямки: переманювання

       висококваліфікованих спеціалістів та науковців з інших країн – «відплив умів»,

       особливо з постсоціалістичних та Індії; залучення дешевої малокваліфікованої і

       низькооплачуваної робочої сили з країн Латинської Америки.

3.    Нафтовидобувні країни Перської затоки. Це – наймолодший центр імміграції. Для

       нього характерні: імміграція переважно з мусульманських країн; серед іммігрантів

       різко переважають чоловіки; місцеві закони спрямовані на стримання постійних

       міграцій, одночасно сприяючи сезонним і особливо тимчасовим мігрантам.

Наступний кадр

Запитання

1. Розвинені країни застосовують різні види обмеження на в’їзд іммігрантів. Поясніть

    наявність таких обмежень. Наскільки вони є справедливими?

2.  За останні 15 років міграційні втрати України перевищили 600 тис. осіб. Серед

     мігрантів переважають найбільш продуктивні в економічному відношенні вікові

     групи населення.  За даними Міжнародної організації міграції 46% українських

     трудових мігрантів працюють по 12 год. на добу, кожен четвертий – 13 і більше

     годин; чверть – не мають вихідних. Тільки 25 % працюють легально. Чи готові ви за

     таких умов виїхати в іншу країну? Обґрунтуйте свою точку зору.  

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Практична робота: позначити на контурній карті основні міграційні потоки сучасного світу.

(на дошці записати: зеленим кольором замалювати країни імміграції, червоним – країни еміграції).

VІ. РЕФЛЕКСІЯ

А тепер давайте разом підведемо підсумок уроку

Останній кадр.