Урок "Механіка навколо нас"

Тема уроку: Механіка навколо нас.

Мета уроку:

навчальна: поглибити, узагальнити і закріпити знання учнів про механічні явища, показати на прикладах поширеність механічних явищ в природі;

формування в учнів навичок та вмінь розв’язувати якісні типові задачі.

 розвиваюча: розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати, робити висновки, вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях;

виховна: виховувати увагу, спостережливість, винахідливість, кмітливість, вміння працювати в колективі, впевненість у власних здібностях та прагнення до поповнення знань, формувати пізнавальний інтерес до фізики.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації знань.

Форма проведення : нетрадиційний урок

Міжпредметні зв’язки: математика, українська мова , біологія, мистецтво.

Обладнання: картки з завданнями, обладнання для проведення дослідів, портрети фізиків, малюнки.

На дошці записи:

Розум – це не тільки знання, а й уміння прикладати ці знання на ділі.

                                                                                                                Арістотель

Щоб удосконалювати розум, треба більше роздумувати, ніж заучувати.

                                                                                                               Рене Декарт

Життя – як водіння велосипеда, щоб зберегти рівновагу, ти повинен рухатись.

                                                                                                 Альберт Ейнштейн

Підготовка до уроку.

За тиждень до проведення уроку серед учнів виділяють три команди, кожна з яких вибирає свого капітана. Команди одержують домашні завдання від викладача.

Перебіг уроку

І. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Ознайомлення учнів з правилами гри та конкурсами.

ІІ. Основна частина гри.

1. Конкурс «Естафета» (додаток 1)

Конкурс проводиться у вигляді естафети. Листки з завданнями передаються членам команд. Кожен учень відповідає на одне запитання і передає листок наступному учаснику команди. Виконане завдання передається вчителеві. Оцінюється швидкість і правильність відповіді.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

2. Конкурс капітанів.

Капітанам пропонується вгадати те, що лежить у скриньці.

Плід цього дерева – один з найпоширеніших  на Землі. Він, як розповідають легенди, став причиною однієї з найбільших війн Стародавнього  світу. Цей плід за легендами, став причиною одного з найбільших фізичних відкриттів. Назвіть плід і дві події, пов’язані з ним.

( Яблуко. Троянська війна і відкриття закону всесвітнього тяжіння), 3 бали.

3. Конкурс «Розумники» (додаток 2)

Командам пропонується 10-12 запитань. Якщо команда має відповідь, то капітан піднімає руку. Відповідає один учасник команди, якого призначає капітан. Кожне питання оцінюється 3 балами. Якщо відповідь неправильна, то відповідає інша команда.

4. Конкурс «Еврика» (додаток 3)

Команди одержують завдання продемонструвати дослід і пояснити його (5балів).

5. Конкурс літературний (додаток 4)

Народні прислів’я прикрашають мову, роблять її виразною, дотепною. Часто в них описані конкретні фізичні явища.

Пояснити зміст прислів’їв (кожен учасник отримує прислів’я)

Кожна правильна відповідь оцінюється в 2 бали.

6. Конкурс «Відгадай прилад»

Представники команд витягують картку  з назвою приладу, який треба зобразити жартівливими жестами, щоб можна було здогадатися, про що йдеться (3 бали).

7. Конкурс «Театральний» (домашнє завдання, додаток 5), 5 балів.

ІІІ. Підсумок уроку.

Викладач оголошує підсумкові бали. Оголошуються оцінки учням, які брали участь у грі. Визначається коло питань, над якими ще треба попрацювати.

ІV. Домашнє завдання.

Пригадати та записати в зошиті питання конкурсу «Розумники», дати

відповіді.

                                                                                                             Додаток 1

Конкурс «Естафета»

                      Хоча слова «так» і «ні» дуже короткі, але вони вимагають 

                      серйозних роздумів

                                                                                                            Піфагор                                                                                                        

1. Механічним рухом називають зміну положення тіла в просторі відносно інших тіл з часом ?

а) так;         б) ні.

2. Механіка – розділ  фізики, що вивчає рух тіл?

а) так;         б) ні.

3. Прямолінійним рівномірним рухом називають рух, при якому тіло за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення?

а) так;         б) ні.

4. Траєкторія – лінія вздовж якої рухається тіло.

а) так;         б) ні.

5. Сила пружності – це сила, що виникає внаслідок деформації тіла і напрямлена протилежно до напрямку переміщення частинок тіла під час деформації.

а) так;         б) ні.

6. Сила тяжіння – сила, з якою тіло притягується до Землі.

а) так;         б) ні.

7. Вага тіла – це сила, з якою тіло внаслідок притягання до Землі діє на опору чи підвіс.                                                                                                                                                                       

а) так;         б) ні.

8. Сила тертя - це сила, що виникає внаслідок деформації тіла і напрямлена протилежно до напрямку переміщення частинок тіла під час деформації.

а) так;         б) ні.

9. Імпульсом тіла називають добуток маси тіла на його швидкість.

а) так;         б) ні.

10. Кінетична енергія – енергія руху.

а) так;         б) ні.

11. Потенціальна енергія – енергія взаємодії.

  а) так;         б) ні.

12.  Реактивний рух – рух, при якому тіло за будь-які рівні проміжки часу здійснює однакові переміщення?

а) так;         б) ні.

                                                                                                             Додаток 2

Конкурс «Розумники»

1.  Двоє робітників, старший і молодший,  вийшли з одного будинку і попрямували на завод.  Старший ішов зі щвидкістю 5 км/год, молодший - зі швидкістю 6 км/год. Молодший  прийшов на завод  на 18 хв раніше за старшого. Скільки кілометрів від будинку до заводу?

Старший  проходив 5 км за 60 хв, тобто на проходження 1 км витрачав

12 хв.  Молодий , проходячи за 60 хв 65 км, витрачав на проходження 1 км

10 хв. На кожному кілометрі шляху  молодший випереджає старшого на

2 хв. Оскільки молодший, прийшовши на завод, випередив старшого на 18 хв, то пройдений шлях повинен дорівнювати 18:2 = 9 км.

2. Чому футболіст, перед тим, як вибити якомога далі м’яч від воріт, розбігається ?

Щоб надати м’ячу більшої енергії. В цьому випадку до енергії, що  надає м’ячу удар ногою, додається частина кінетичної енергії, яку набуває спортсмен, розбігаючись.

3. Чому вареники через деякий час після того, як їх кинули у кип’ячу воду, піднімаються на поверхню?

Під дією високої температури тісто розбухає, об’єм його збільшується, а, отже, зростає і виштовхувальна сила, яка в певний момент стає більшою за вагу вареника.

4. Чому  під час прополювання бур’яни  слід витягати з грунту повільно, уникаючи ривків?

Повільно витягуючи бур’ян, виполюємо його з корінням.

Якщо ж  виривати бур’ян швидко, корені не встигають прийти в рух, внаслідок інерції, коріння залишається в грунті,  і стебло відривається.

5. Як лисиця використовує великий пухнастий хвіст під час бігу ?

Лисиця використовує свій хвіст під час бігу як руль, що дає змогу робити круті повороти.

6. Чому зовнішня поверхня шин автомобіля має рельєфну форму ?

Для збільшення сили тертя між шиною і поверхнею дороги.

7. Чому на склі рухомого потяга  навіть у тиху погоду дощові краплі залишають не вертикальні, а похилі сліди?

Краплі беруть участь відразу у двох рухах: рух самої краплі і рух потяга. Причому відбувається додавання цих рухів за правилом паралелограма.

8. Чому течія річки посередині швидша, ніж біля її берегів?

Течія річки біля берегів сповільнюється тертям води об грунт.

9. Як, використовуючи закони механіки, досвідчені водії під час рейсів економлять  паливо?

Досвідчені водії, враховуючи рельєф дороги,  під час руху використовують рух машини з інерції, відключаючи ведучі колеса від двигуна.

10. Сила, яка утримує ріпку в землі, 791 Н. Дід, взявшись за ріпку, розвиває силу тяги – 600 Н, баба – 100 Н, онука – 50 Н, а собака Жучка, кішка та мишка – 30, 10 і 2 Н відповідно. Чи зможе «товариство» витягти ріпку?

Рівнодійна сил дорівнює 792 Н, отже, можна витягти ріпку.

11.  Маємо 8 однакових за розміром і виглядом кульок. Проте в одній з них є порожнина.  Як визначити яка кулька є  з порожниною, користуючись терезами, причому можна провести тільки два зважування?

Покласти на шальки терезів по три кульки. Тут може бути два випадки:

1)  якщо терези будуть в рівновазі, то шуканою кулькою буде одна з двох кульок, що залишились.  Поклавши їх на шальки терезів, знайдемо кульку з порожниною;

2) Якщо одна з шальок переважує, шуканою кулькою буде одна з цих трьох кульок. Дві з них кладуть на шальки терезів, по одній на кожну. шукана кулька буде на тій, яка легше.  Якщо ж при другому зважуванні шальки знаходяться в рівновазі, то шуканою буде третя кулька.

12. На терезах зрівноважено неповну посудину з водою. Чи порушиться рівновага терезів, якщо у воду, не торкаючись дна, опустити палець?

Так, адже  на палець  діє архімедова сила, напрямлена вертикально вгору, тому згідно з третім законом Ньютона палець діє з такою самою силою вниз, на дно посудини. Рівновага порушиться.  

                                                                                                                   Додаток 3

 1. Наберемо у відерце води на 1/3 його висоти. До дужки привязуємо мотузку завдовжки 1м. Спочатку розгойдуємо відерце, а потім робимо ним кілька повних  обертів. Вода з відерця не виллється, не зважаючи на те, що воно розташувалося догори дном. Чому ?

Як спрямовані швидкість і прискорення відерця під час його обертання зі сталою кутовою швидкістю?

Вода у відерці рухається по колу, тому на неї діє доцентрова сила, яка є рівнодійною сили тяжіння і сили тиску відерця.

Швидкість спрямована по дотичній до кола у напрямку руху. Прискорення спрямоване до центра кола.

2. Візьмемо звичайну лампу розжарювання і скляну банку на 0,25 л. Вставимо лампу в банку. Банку з лампою поставимо на підлогу поряд зі столом.  наступимо правою ногою на лампу і, тримаючись за стіл, повільно станемо на неї.  Як не дивно, лампа залишиться цілою.

Чому лампа, яка зроблена з дуже тонкого скла, витримує вагу нашого тіла?

Лампа - кулеподібної форми.  Такі форми мають здатність розподіляти діючу силу по великій поверхні, тому витримують значні тиски і навантаження. Саме тому батискафи, камери підвищеного тиску мають кулясту форму.

У природі таким прикладом може служити яйце курки. Необхідні значні зусилля , щоби роздавити його, тримаючи в кулаці. Тиснути треба з усіх боків.

3. Покладемо на склянку поштову листівку, а на листівку покладемо монету. Вдаримо по листівці щиглем. Чому листівка відлітає, а монета падає в

склянку ?

Щиглик надає листівці велику швидкість – вона відлітає. Монета по інерції  залишається нерухомою. Коли  її опора – листівка – відлітає, монета падає вниз.

                                                                                                                 Додаток 4

Коси, косо, поки роса: роса спала – робота пропала.

(Мокра трава має більшу масу, а отже, й інерцію спокою).

Не змастиш – не поїдеш.

Сухий шматок горло дере.

Йде, як по маслу.

Слизький, як вюн.

Вискозне, як риба з рук.

Танцює, як цап на льоду.

На те й коня кують, щоб не спотикався.

Зникло б у ниток тертя, пропали б одяг і взуття.

Ненамазаний віз скрипить, а намазаний сам біжить.

Рад би рибу впіймати, та слизька.

Баба з возу – кобилі легше.

Підвода заспівала, бо давно дьогтю не знала.

(Прояв сили тертя).

Від землі відірвався, до неба дістався.

Скільки б не скакав, а на землю впадеш.

Колос повний до землі гнеться, а порожній вгору  пнеться.

З гори не треба пхати, само піде.

Яблучко від яблуні недалеко відкотиться.

(Прояв сили тяжіння).

Вийде правда на верх, як олія на воду.

Він у житті, як тріска на воді.

Пішов на дно, як сокира.

Тоді буде, як камінь на морі спливе.

(Прояв закону Архімеда).

Повзе,як черепаха.

Швидкий, як вітер.

Летить, як стріла.

Вершник пішому не товариш.

Волом зайця не доженеш.

Вовка ноги годують, а мисливця рятують.

(Поняття про швидкість)

                                                                                                                   Додаток 5

Інсценівка «Закон Архімеда».

 Слуга. Так що, готувати ванну чи ні?

Архімед. Готуй. Не жити мені сьогодні. От вже ті царі! Як вони можуть так говорити, так не цінувати людину: «Не перевіриш корону – заплатиш своєю головою!» А термін сьогодні закінчується! 

Слуга. Архімеде, ванна вже готова.

Архімед (зітхаючи). Зараз, зараз, зажди. Як визначити об’єм цієї клятої корони, як визначити, золота вона чи ні?

Слуга. Ось так завжди: спочатку готуй ванну, а потім: «Зажди, зажди». Вода холоне.

Архімед. Іду вже, іду. (Знімає сорочку і сідає у ванну).

Слуга. Архімеде, ну які ви неохайні. Всю воду з ванни вилили.

Архімед. Що? Повтори, що ти сказав!

Слуга. Кажу, ж, що всю воду вилили з ванни.

Архімед (підскакує). Еврика! Еврика!

Слуга. Ви, що, ошпарились!

Архімед. Знайшов! Знайшов!

Слуга (заглядає у ванну). Що він знайшов? Нічого не бачу. Отакої, чули: «Еврика, еврика». Тепер усі будуть промовляти, що Архімед закон відкрив, а про мене всі забудуть. А не було б мене, не було б і ванни, а без неї не було б              

закону.   

Ісценівка «Відкриття закону Ньютона».

                                                                                                                                                             Виходить дівчина – «яблуня», до одягу прикріплені яблука. Стає на стілець, дістає з кишені яблуко, починає їсти. Під нею сідає Ньютон й починає думати. Огризок від яблука «яблуня» кидає Ньютону на голову.  Ньютон піднімає голову, потім підскакує, пробуючи зірвати яблуко, але «яблуня» піднімає вище гілки-руки Ньютон мисленно ходить навколо яблуні. Трохи віддалік стоять сусід і сусідка .

Сусідка. Он поглянь, що генії роблять . Думають. І  Зараз щось надумають. А ти? Все саджаєш свої яблуні,   а закони сусід відкриває. І на кого я свою молодість змарнувала?  Сватався до мене  Ісаак,  але я пішла за садівника. А була б жінкою лорда.

Сусід.  Зате ж весною,  як  зацвітуть  яблуні,    стоїть   така краса навкруги!  А восени цих яблунь сила-силенна! Навіть під нашою  антонівкою сусід любить сидіти, яблуками ласувати.

Сусідка. А якби ти продавав яблука,  то мав би грошей   більше, ніж він. А ти роздаєш. Та ще й дозволяєш гуляти по нашому садку чужим.  («Яблуня» знову кидає яблуко на голову Ньютону).

Ньютон. І чого воно падає на Землю? Може, це всі тіла між притягуються,

 як яблуко до Землі .Та це ж буде новий закон! Закон всесвітнього тяжіння! Піду запишу поки не забув (виходить).

Сусідка. Дивись, дивись, уже побіг з яблуком у руках. Уже щось задумав, новий закон відкрив. А потім буде всім казати, що сам додумався. А це ж наша яблуня йому підказала.

Сусід.

            Хай хто і як не переконує мене,

            А я тверджу: головне в житті – везіння.                                             

            Взять Ньютона: він через яблуко одне

            Відкрив закон всесвітнього тяжіння.

            А взять мене. Я, може, сто разів

            Був яблуками в тім я битий.

            Але закону так і не відкрив, –

            Він, бачите, Ньютоном  вже відкритий.

            То як, скажіть, до серця не брать,

            Як можна Ньютону не заздрить, люди?

             І з гнівом праведним не заявлять:

            В житті немає справедливості й не буде!

Інсценівка «Дивні терези».

Продавець. Увага, увага! Вперше в училищі людина-терези! Зважуємо все, що хочете! Визначаємо масу з великою точністю! Саме сьогодні, спеціальним рейсом завезли яблука з Закарпаття! Налітайте! Буде все точно, як в аптеці.

Дівчинка 1. Скільки коштують ваші яблука?

Продавець. Три гривні за кілограм.

Дівчинка 1. Зважте мені, будь ласка, два кілограми.

(Продавець кладе на одну шальку терезів, які тримає в руках людина-терези, одне яблуко. «Терези» ледь хитнулися, потім ще одне яблуко – і «терези» в рівновазі)

Продавець. Забирайте свої два кілограми.                                                                                                                  

Дівчинка 1. Але чому так мало?

Продавець. Ідіть, ідіть, усе точно. Ви самі бачили (гладить по голові «терези»). Молодець, ми з тобою добре заробимо. (Підходить друга дівчинка).

Дівчинка 2. У мене всього тридцять копійок. Дайте мені сто грам яблук. 

(Продавець накладає цілу шальку яблук, але терези не рухаються, хоча на другій шальці стоїть гирка 100 г. Показує кулака, дає стусана, але «терези»-

ні гу-гу).

Продавець. Забирайте своїх сто грамів яблук (потім до «терезів»). Ти що ? Розорити мене хочеш?

Терези. Але ж це – моя сестра!