Урок "Микола Гоголь. «Тарас Бульба» (переклад М.Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича). Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору"

Дата ____/_____/_____ Клас __________ 

Дата ____/_____/_____ Клас __________ 

Урок №33

Тема. Микола Гоголь. «Тарас Бульба»  (переклад М.Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича). Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору.

Мета (формувати компетентності): предметні: поглибити знання про український романтизм (на прикладі повісті М. Гоголя); навички дослідницько-аналітичної роботи з текстом; культуру зв’язного усного мовлення; ключові: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; інформаційну: уміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурну: естетичний смак та зацікавленість читанням.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійні засоби навчання, мультимедійна презентація, портрет М. Гоголя, фрагменти фільму В. Бортка «Тарас Бульба».

Людству потрібні герої, які б вели людей за собою, показуючи приклад мужності та шляхетності.

Ф. Шиллер

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ПЕРЕВІРКА Д/З

повторення матеріалу, вивченого в І СЕМЕСТРІ

ііі. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Літературна вікторина «Відомий Микола Гоголь»

1. Де минуло раннє дитинство М. Гоголя? (На Полтавщині)

2. Як звали дідуся Миколи Гоголя? (Опанас)

3. Представником якого напряму був письменник? (Романтизм)

4. Ким мріяв стати Гоголь? (Актором)

5. Якою мовою починав писати свої твори Гоголь? (Російською)

6. У яке місто поїхав письменник, завершивши навчання? (Петербург)

7. Якою мовою писав жартівливі вірші, епіграми? (Українською)

8. У якому творі Гоголь змалював український світ, дорогий і рідний його серцю? («Вечори на хуторі поблизу Диканьки»)

9. Назва роману, який розпочав роботу, відвідавши рідну Василівку 1838 р. («Гетьман»)

10. Як називався острів, де відпочивав М. Гоголь 1846 р.? (Карлебад)

11. Назва міста, де помирає письменник. (Москва)

ІV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кожен із нас може по-різному оцінювати будь-які явища, вчинки, події. Сьогодні на уроці ми почнемо вивчати повість М. Гоголя «Тарас Бульба» і зануримось у часи минулого України — козаччини. Саме письменник зумів ці події відтворити в основі сюжету. Тож і поведемо мову про внутрішній розмах твору та розкриємо героїчний образ запорозького козака Тараса Бульби, підкреслюючи його патріотизм.

V. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Історія написання твору

Твір «Тарас Бульба» вийшов друком 1842 р., а писав його М. Гоголь майже 9 років, вносячи деякі зміни, де центром визвольного руху стала Запорозька Січ. Посилаючись на історичну правду, письменник показав, що саме із Запорозької Січі виходили хоробрі козаки. Події твору відбуваються до 1654 р. (за правління Богдана Хмельницького).

1835 р. побачила світ нова збірка «Миргород», де було вміщено повість, яку М. Гоголь створював, коли у Василівку та сусідніх до неї селах ще ходили легенди про козаків. Чув удома розповіді про миргородського полковника Матвія Гладкого, який повернувся з турецького полону і привів із собою майже двісті визволених із полону козаків. Гоголь захоплювався Наливайком, Остряницею та іншими…

2. Аналіз твору

2.1. Бесіда з учнями.

• Що означає слово козак? (Уперше згадано в початковій монгольській хроніці 1240 р., куди це слово прийшло з тюркських мов у значенні «схильний до завоювань», «вільна людина», «молодець».)

• Що таке Запорозька Січ? (1. Військова, адміністративна, громадська й економічна організація українського козацтва XVI–XVIII століття в Середньому і Нижньому Подніпров’ї — за Дніпровими порогами. Центр Запоріжжя — місто­фортеця Січ, що неодноразово змінювала своє місцезнаходження. До складу Запорізького козацтва належали вихідці з усієї України, які поділялися на січовиків та зимівних козаків. 2. Назва міста­ фортеці, військово‑адміністративного центру і земель запорозького козацтва. Уважають, що перша Січ заснована першим козацьким гетьманом Д. Вишневецьким 1556 р. на острові Мала Хортиця нижче від дніпрових порогів (нині на території Запоріжжя.)

2.2. Джерела твору.

Українські народні пісні.

2.3. Жанр повісті.

Це історична повість, бо історія, яку письменник розкриває, розгортається на епічному тлі національно-визвольного руху, що захоплює великі маси народу. До того ж у творі письменник розкриває масштабні події минулого, що займають широку панораму історичних фактів, а трагедія, яка сталася з головними героями,— це уособлення драматичної історії України та її народу розглянутого часу.

Історична повість — це епічний твір, який характеризується однолінійним сюжетом, менший, ніж роман, але більший, ніж оповідання.

Ознаки повісті:

 Епічний прозовий жанр літератури.

 Однолінійний розгорнутий сюжет.

 Переважно один головний герой, навколо якого групуються другорядні персонажі.

 Зображено тривалий період життя головного героя.

 Наявність описів.

2.4. Тема твору.

Боротьба українського народу з польською шляхтою.

2.5. Ідея повісті.

Звеличення незламності українських козаків у боротьбі за свободу рідного народу.

2.6. Проблематика твору.

У творі наявні такі проблеми:

 виховання дітей;

 любов до Батьківщини, патріотичні почуття;

 вибір між патріотичними і любовними почуттями.

2.7. Прототип повісті (повідомлення учня або розповідь учителя).

Прототипом Тараса Бульби був предок відомого українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорозького Низового Охрім Макуха. Його дядько по батьковій лінії навчався і товаришував із Миколою Гоголем. Він зацікавився Миклухами: їхній предок Охрім був корінним отаманом на Запоріжжі. У нього були сини — Омелько, Назар, Хома, що воювали з польською шляхтою. Назар закохався в панночку і перейшов на бік поляків, Хома загинув у нерівному бою, а Омелько втік. Батько сам стратив сина Назара.

Є й інша версія щодо прообразу Тараса. Ним міг бути предок Гоголя Остап Гоголь — полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України. Він мав двох синів — Остапа і Прокопа, які навчалися спершу у Львові, а потім у Києві. Старший син загинув від рук поляків, а молодший перейшов через три роки до ворогів. Сам Остап Гоголь мало не загинув під час переправи Дністра.

2.8. Сюжет твору.

Твір містить 12 розділів (хоча раніше було 9 розділів).

Головний герой повісті «Тарас Бульба» — це одна дійова особа твору, що активно перетворює й освоює дійсність. Саме характер Тараса і його вчинки зумовлюють подальший розвиток подій. Прочитавши твір, ми дізнаємося, що дії Бульби є рушійною силою сюжету.

Повість починається так: головний герой вирішив відвести Остапа і Андрія після закінчення київської бурси на Січ. Та тут події розгортаються не так, як мріяв Тарас Бульба. Він бунтує, хоче, щоб козаки вирушили в Польщу. Та кошовий не хоче порушувати закон: мир між країнами. Він не підтримав Тараса. Будучи впертим, Бульба підмовляє товаришів, щоб позбавити права кошового на владу, а замість нього призначити давнього знайомого Тараса.

Читаючи твір, бачимо, що головний герой ніби самостійно вибудовує подальший розвиток сюжету.

Найбільшим сюжетним переворотом у повісті є вбивство Тарасом свого сина Андрія. Батько міг би по-іншому вчинити із сином: помилувати; взяти в полон чи ще будь-що, варіантів можна було б придумати багато, але справедливість, рішучість не зупинила Тараса. Мужність, віра в ідеали народу таки пересилює його: він стріляє в Андрія.

Для Тараса товариство — осередок козацького війська та Січі загалом. Це значить, потрібно допомагати товаришам, що потрапили в біду. Завдяки таким дружнім стосункам військо стане могутнішим.

Козаки обрали Тараса отаманом, вбачаючи в ньому відважність воїна. А тому організували похід на Польщу під його проводом. У битвах Тарас більше турбується про своїх козаків, як про себе. Відчуваючи, що може смерть не минути, просить згадувати його в піснях. Потрапивши в полон у руки князя Потоцького, Тарас показав себе як мужній і сильний козак. Страшну кару — спалення на вогнищі — сприйняв із піднятою головою.

Характеризуючи головного героя, ми із впевненістю можемо сказати, що Тарас Бульба перетворює художню дійсність, будучи рушійною силою сюжету. Цінуючи понад усе свободу, відстоюючи ідеали народу, він справді є головним героєм і справжнім героєм твору «Тарас Бульба».

2.9. Композиція твору.

Коментар. Учні дають визначення кожного із композиційних елементів та разом із учителем визначають їх у творі.

Експозиція. Зустріч синів із бурси.

Зав’язка. «Тепер благослови, мати, дітей своїх!» — сказав Бульба. Моли Бога, щоб вони воювали хоробро, боронили б завжди честь лицарську, щоб стояли завжди за віру хрестову!»

Розвиток дій. «Ось те гніздо, звідки вилітають усі ті горді й дужі, як леви! Ось звідки розливається воля й козацтво на всю Україну».

Кульмінація. Убивство батьком сина Андрія та облога міста Дубни, що закінчується поразкою козаків.

Розв’язка. Загибель Тараса Бульби.

3. Образ головного героя

3.1. Розгадування кросворда.

Коментар. Розгадуючи кросворд, у виділених клітинках учні утворюють ключове слово — ім’я головного героя твору.

1. Як називали козацького ватажка? (Отаман) 2. Місто, де стратили Остапа. (Варшава) 3. Острів, на якому стояла Запорозька Січ. (Хортиця) 4. Ім’я старшого сина головного героя. (Остап) 5. Річка, біля якої загинув Тарас. (Дністер)

Тарас Бульба — один з найкращих прикладів відданості своєму народу. Кульмінаційний елемент — вбивство батьком сина — викликає в нас спірні думки. Одні — засуджують, інші — виправдовують.

Та якби М. Гоголь не створив цей образ, то перед нами не було б такого героя, який здатний бути об’єктивно справедливим, що не розділяв народ на «своїх» — «чужих».

3.2. Довести, що Т. Бульба — піднесено-героїчний образ.

Отже, розглянувши характеристику образу Тараса Бульби, можемо зробити висновок: Тарас Бульба — народний герой, досвідчений хоробрий воїн, який не виносить спокійного домашнього існування, а живе бурхливим життям, повним тривог і небезпек, втілив у собі кращі риси запорізького козацтва, силу і волелюбність українського народу.

VІ. ПІДСУМКИ УРОКУ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дати відповіді на запитання (С.190 – 191) №1 – 3, 12 (скласти план). Виписати цитати до образу Тараса Бульби, *скласти сенкан. Повторити С.59 – 61.