Урок "Місто Рим і життя його мешканців"

Конспект уроку

з історії Стародавнього світу на тему

«Місто Рим і життя його мешканців»

                                                                       Підготувала Крещенко С.В.

                                вчитель історії Скотарівської гімназії

                                Шполянської міської ради ОТГ 

                                                   Черкаської області

Мета: ознайомити учнів з особливостями облаштування столиці Римської імперії, видатними спорудами Риму, визначити відмінності в побутових умовах життя заможних та бідних римських громадян, формувати нові поняття та терміни : форум,акведуки, цирк,тріумф,коміції,терми ,інсула,домус, виховувати почуття прекрасного, повагу до світової культурної спадщини.

Обладнання: комп’ютер, проєктор.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати

    Після уроку учні зможуть:

1.Розповідати про облаштування столиці Римської імперії, називати найвідоміші споруди Риму.

2.Характеризувати та порівнювати  повсякденне життя заможних і бідних римських громадян.

3.Порівнювати давні звичаї і традиції римського та грецького народів.

   Застосовувати нові  поняття та пояснювати на прикладах .

Хід уроку

I.Організаційний момент.

1)  Ранкове коло.

2) Перевірка домашнього завдання.

     II.. Актуалізація опорних знань учнів.

     Репродуктивна бесіда

•       Що ви знаєте про Рим? (Прийом «Асоціативне гроно»)
•       Як , ким,коли було засновано Рим?
•       Скільки років минуло від заснування Риму до сьогодення?
•       Розкажіть легенду про заснування міста.
•       Пригадайте, як називаються римські пагорби?
•       Поясніть вислів: «Всі дороги ведуть в Рим»

   III. Мотивація навчальної діяльності.

Рим у стародавні часи вважався одним з найкрасивіших міст у світі, яке вражало іноземців своєю величчю. Але так було не завжди. З початку свого існування місто не було ані гарним , ані благоустроєним . Яким Рим став пізніше, яким було життя їх мешканців, про їхні звичаї та традиції ми й дізнаємося сьогодні на уроці, здійснивши уявну подорож до Стародавнього Риму.

IV.Вивчення нового матеріалу

1)Екскурсія  вулицями «Вічного»міста.

Екскурсовод 1

В Римі у ׀׀ст. До н. е. налічувалося понад 1 мільйон жителів . Рим був оточений кріпосною стіною з вежами та воротами. Стіна була 17 км завдовжки,  15 м заввишки і  4м завтовшки. Від міських воріт в усі сторони світу розходилися дороги, які з'єднували столицю з провінціями.

Центром громадського  та духовного життя Давнього Риму був форум, збудований на місці заболоченої низини між пагорбами  Капітолій і Палантин як ринкова площа. Головна вулиця Риму, що перетинала форум, мала назву Священний шлях. Найбільшою спорудою форуму був собор ( базиліка) Юлія. Тут розглядали судові справи та укладали торгові угоди. Посередині площі стояв храм дволикого Януса, який, за повір'ям, відчиняв і зачиняв ворота світу. Якщо римляни вели війну, двері храму були завжди відчинені, коли в країні панував мир, двері зачиняли. За всю історію Риму двері цього храму зачиняли лише двічі, оскільки війни були безперервними.

За храмом Януса форум уже називався коміції – там знаходилося місце народних зібрань. Посередині коміцій були споруджені спеціальні трибуни для виступів ораторів – ростри. За часів Юлія Цезаря та Октавіана Августа площа коміцій зменшилася, тут збудували курію – приміщення для засідань сенату.

Форум прикрашали численні храми та собори, споруджені на честь богів та видатних діячів Риму: Сатурна, Вести, Венери, Рема, Ромула, Юлія Цезаря, Октавіана Августа, Антоніна, Кастора та Поллукса , Максеція , Емілія. До наших днів у Римі зберігся Пантеон - „ Храм усіх богів ” , увінчаний  велетенською банею . Її діаметр 43 метри . Храм зроблений з бетону і цегли.

Замикало форум будівля табуларію – державного архіву, римський цирк – Колізей та міська в'язниця – карцер.

Екскурсовод 2

Аристократичним районом міста був Палантин – один із семи пагорбів. Там було просторо  й надзвичайно чисто. Розкішні будинки стояли один від одного на значній відстані, між ними зеленіли сади, там і тут біліли скульптури, всюди – фонтани, гроти, вуличні колодязі – німфеї,  басейни. Будинки багатіїв називалися віллами.Рим славився садами, що мали імена тих людей, на чиї гроші вони були створені. В різних частинах міста були сади Мецената, Лукулла, Саллюстія, Помпея, Цезаря. Сади Цезаря були вільними для доступу всього народу. На прямих алеях росли платани, кипариси, пінії. Гаї чергувалися зі штучно створеними галявинами, прикрашали сади і численні клумби квітів, барельєфи,  портики, скульптури, фонтани, мармурові лави, штучні гроти.

Римські архітектори забезпечили місто свіжою питною водою. З далеких гір, де тануть сніги і б'ють джерела , вони провели до міста водогони, по яких надходила питна вода. Ці водогони направлялися акведуками. Усього працювало 11 водогонів, які забезпечували водою 600 фонтанів міста. Рим славився своїми фонтанами, воду з яких брали для пиття. Три римських водогони працюють і сьогодні. Вони споруджені з великих блоків тесаного каменю у вигляді аркад ( галерей з арок). Найдовшим був акведук Марція, названий на честь будівничого. Його довжина – 90 км.

Екскурсовод 3

Також в Стародавньому Римі було споруджено багато тріумфальних арок, які прикрашались барельєфами, колонами, статуями. Зверху встановлювали бронзову скульптуру імператора на колісниці, запряженій четвірко коней. В період найбільшого розквіту в Римі було збудовано 36 тріумфальних арок.

Велику роль в житті римлян відігравали терми – розкішні лазні, які були одним з уособлених місць відпочинку римлян. В Римі було понад 1000 приватних  лазень та 11 громадських , найвідоміші з них Каракалли  та Діоклетіана . У них був басейн для плавання, лазні з холодною та гарячою водою, зали відпочинку. Крім цього, до послуг відвідувачів були бібліотека, гімнастичні кімнати, зали для гри в м'яч, бігові доріжки, торгові лавки, кімнати для бесід. Скрізь був мармур , дорогі породи деревини, скульптури, картини, мозаїка. За невелику палату в термах  можна було провести цілий день. Користувалися лазнями всі вільні римляни, багаті і бідні.

Дуже поширеною спорудою в Римській Імперії був цирк, назва якого походить від латинського слова „ круглий ”. Між двома найбільшими римськими горбами – Палантином і Авентином розташовувався Великий цирк ( Колізей) , збудований у 80 р. Він наближався розмірами до сучасних стадіонів та вміщав 50 тис. глядачів. Місця для них розташовувалися навколо арени  чотирма ярусами і займалися на висоту 48 метрів. Арена мала 1000 кроків у довжину та 280 в ширину. Її оточувала стіна, прикрашена статуями та  обелісками.

Цирк був місцем проведення  імпровізованих морських битв, гладіаторських боїв, гімнастичних ігор та перегонів колісниць, які за власний кошт організовували політичні діячі. Вхід до цирку був безкоштовний, але місця треба було займати ще до світанку, оскільки він не міг вмістити всіх бажаючих. Для сенаторів та вершників у перших рядах відводилися перші місця. Вболівальники поділялися на окремі групи, які сиділи окремо, на переможця билися об заклад.

Руханка «Броунівський рух»(поділ учнів на групи чи пари)

2) Побут римських громадян.

Робота в групах(чи парах). Самостійна робота з підручником , додатковим матеріалом+ робота з таблицею.

1-ша група-Житло стародавніх римлян.

2-га група-Одяг та прикраси.

3-тя група-Харчування.

4-та група-Відпочинок і  розваги.                                                                                             

 ТЕКСТ 1.Житло стародавніх римлян.

 Житлові споруди римлян розділяються на міські і сільські будинки-вілли. Поява заміського будинку пов'язано потребою у відпочинку городян від шуму і гармидеру мільйонного міста. Міський житловий будинок багатого городянина — домус — створювався за єдиною схемою: вхідний вестибюль — атрій, має квадратний отвір в перекритті; таблініум — головне приміщення будинку, яке служило, спочатку в якості сімейної спальні і трапезної, а пізніше для ділових контактів глави сім'ї; потім двір — перистиль.
   Пізніше з'явилися атріумно-перистильні будинки з окремою трапезною — триклініумом. Навколо цих основних приміщень групувалися житлові кімнати для чоловіків і жінок, а також господарські споруди. Атріумно-перистильний будинок, що знаходився на пагорбі, розвинувся в терасний будинок, який часто використовувався для заміських вілл. Вілли частіше за все були центром сільськогосподарського маєтку землевласника. Розміщувалися вілли на південному схилі пагорба, звідки відкривалася панорама околиць. Кімнати розташовували в довільному порядку, але спальні, бібліотеки і кабінети були віддалені від галасливої частини житла. На віллі передбачався комплекс приміщень для підтримки здоров'я: терми, плавальний басейн, солярій, іноді гімнасій, криті алеї для прогулянок (стадій). В саду перед будинком розміщувалися німфеї, экседри, перголи, широкі мармурові лавки, статуї, фонтани і бельведери — все це забезпечувало спокійний і приємний відпочинок.
   У період Римської імперії в містах будували дешеве житло — інсули (багатоповерхові цегляні житлові будинки з квартирами, що здаються). Житлові приміщення розташовували на верхніх поверхах трьох-, чотирьох-, п'ятиповерхових блоків, що мали свої сходи. Фасади набули вигляду багатоповерхових житлових будинків з вікнами, що виходили на вулицю. На перших поверхах інсул розташовували торгові приміщення — таберни, господар яких проживав тут же, на антресольному поверсі. Інсула — суто римське явище.
   У Римській імперії з'явилися нові типи споруд, пов'язані з тимчасовим нічлігом, — заїжджі двори, будівництво яких почалося уздовж всіх римських доріг після виходу закону про регулярний поштовий транспорт.
   У Стародавньому Римі велику увагу приділялось кліматолікуванню в горах. Вже в III—IV ст. н. е. були побудовані перші клімато-лікарні в малодоступних частинах Альп в Давосі. Призначалися вони для вищих шарів римського суспільства.
   Стародавній Рим створив не тільки нові типи житла, але і різноманітні типи меблів для відпочинку. Римляни, як і стародавні греки, не тільки їли і пили, але часто і працювали лежачи — читали, писали, укладали угоди. Для цього застосовували різні види ложа, які встановлювали навколо круглого обіднього столу. На основі традиційного ліжка зявились носилки, якими користувалися при пересуванні по місту. Великого значення набуває стіл; легкий, рухомий обідній стіл змінювався при зміні блюд. З'явився мармуровий стіл — почесний стіл, який встановлювався в атрії.

Меблі виготовлялася з різних порід дерева. Узголів'я ліжок (лож) багато прикрашалися візерунковими накладками з бронзи, слонової кістки або срібла. Крім ложа в спальнях стояли маленькі дерев'яні або бронзові столики на трьох ніжках для світильників. Обідні столи були низькими, мармуровими і зазвичай чотирикутними. З трьох боків їх оточували лавки з точеного дерева, прикрашеного слоновою кісткою, золотом або сріблом. На кожній лавці лежали різноманітні подушки і м'які шкури. На одну лаву могли прилягти три людини одночасно. Зазвичай з лавок дивилися концерт підневільної давньоримської самодіяльності.Дуже популярним предметом в римському будинку були столики з лимонного дерева на одній ніжці, зробленої, наприклад, зі слонової кістки, - щось на зразок сучасного круглого журнального столика. Саме в Стародавньому Римі прижилися шафи - платтяні і посудні (у греків їх призначення виконували скрині).Крім основних меблевих споруд, незамінних в побуті, римляни любили обставляти свої будинки більш-менш функціональними дрібничками. Бронзові триніжки і курильниці для пахощів, канделябри, дверні ручки-кільця у вигляді Горгони Медузи, посудини для кип'ятіння води на трьох ніжках у вигляді птахів, звіриних лап, вази з напівкоштовних каменів - все це багате начиння доповнювало інтер'єр заможних римських будинків.

ТЕКСТ 2. Одяг та прикраси.

Одяг давніх римлян мав багато загального з одягом греків, але були і свої відмінні риси, особливо в період Імперії. Чоловічі і жіночі костюми виготовлялися з льону, тонкої вовни, східних шовків. Знатні сановники вдягалися у важкі парчеві тканини, прозорі шовки яскравих кольорів, зі складними відтінками. Але переважали пурпурні, жовті, коричневі кольори. У період Імперії модними стають світло- блакитний, рожево-бузковий, світло- ліловий.Чоловічий костюм складався з туніки і тоги (нижньої і верхньої). Зовні вони нагадували грецький хітон і гіматій. Тога була своєрідним символом римського патриція. Носити її мали право тільки вільні громадяни Рима. Рабам та іноземцям заборонялося вдягатися в тогу. Чоловіка доповнювали костюм плащами полудаментум, невеликими круглими накидками ненула, на зразок грецьких.

Жінки носили одяг з тонкої вовни і шовку, але згодом їх витиснули важкі тканини з парчі. Костюм складався з туніки, по обрисах нагадував чоловічу. Верхнім одягом слбув плащ, що охоплював усю фігуру. Часто при виході на вулицю голову накривали краєм плаща. У Древньому Римі голову покривали, так само, як і в Давній Греції, украй рідко. Чоловіка — тільки під час військових походів або багатогодинних театральних виставах. Аристократи носили капелюхи , за формою запозичені в греків. Робилися вони з фетру, соломи, шкіри, плетених волокон рослин. Служителі культу цілком покривали голови. Головні пов'язки сполучилися з вінками з листя, квітів, гілок.Воїни носили шоломи різноманітної форми, зроблені в більшості зі шкіри або металу, що закривають щоки і перенісся. Верхня частина шолома прикрашалася гребенем, хвостами з вовни тварин, металевими пластинами. Шоломи полководців і знатних патриціїв виготовлялися з дорогоцінних металів, інкрустувалися емалями, карбуванням.

Римляни запозичали в греків традицію прикрашати голови під час торжеств і бенкетів вінками, але одягати їх мали право не всі громадяни. Юнаки вінків не носили. Вінками увінчували голови переможців, тріумфаторів. Для виготовлення вінків використовувалися не тільки натуральні рослини, але і штучні квіти — із шовку, металевих пластин,— сильно надухані ароматичними речовинами. Цінувалися красиво сплетені вінки. Велике значення мали сорт і колір рослин у вінку. Так, листя дуба, лавра, мирта символізували громадянство, силу і владу.

Головними уборами жінок були стрічки, покривала, в урочистих випадках одягали невеликі діадеми з дорогих металів, інкрустованих перламутром, пластинами і розетками з каменів. При виході па вулицю на зачіску накидали покривало або вуаль. На ніч для збереження зачіски надягали сітки, сплетені з  золотих або срібних ниток, мішки з тонких сортів льону, шарфи з легкого шовку.

Прикраси. В часи Римської республіки до прикрас відносилися стримано. Використовували необхідні застібки, пряжки, шпильки. Суворі закони  Республіки забороняли надмірності, тому сережки,перстні надягали вкрай рідко.Часто прикраси були ознакою станової приналежності.

ТЕКСТ 3.Харчування.

У ранньому Римі головними продуктами були хліб та крупи, із яких готували юшки та каші, такі як пуле — суміш борошна, меду, солі, оливкової олії та води. Національним супом римлян був борщ — спеціально для нього вирощували багато капусти і буряка. Навіть великий поет Горацій власноруч вирощував капусту. Вирощуванням овочів займався й імператор Діоклетіан (правив з 284 до 305 року н.е.), коли відрікся від влади та поселився у місті Салона (у 6 км від сучасного міста Спліт у Хорватії).

Із Давнього Риму у сучасну кулінарію прийшли і салати, які спочатку представляли собою нарізані латук, петрушку та цибулю, що були приправлені медом, сіллю, оцтом, оливковою олією (а починаючи з 1 ст.н.е. і з додаванням меленого чорного перцю).Римляни їли досить ситний сніданок. Для дорослої людини сніданок зазвичай складався із залишків вечері (оливки, каперси, яйця, хліб з сиром, мед). А дітям давали молоко та солодкі або солоні пшеничні хлібці. Опівдні їли “prandium” (щось на кшталт ланчу). Цей прийом їжі був легким навіть у тих, хто повертався поїсти додому. Більшість людей просто купувала щось їстівне у вуличних продавців або тавернах.

У сутінки сім'я збиралася на обід — це була наймасштабніша трапеза дня. У ранній період римляни зазвичай їли супи з круп або сушених овочів, а також сир, овочі, оливки та іноді шматок м'яса. По мірі витончення смаку, римляни почали урізноманітнювати свій стіл.

У період пізньої Римської республіки починає формуватись відношення до кулінарії, як до мистецтва, і раби-кухарі різко зростають у ціні. Завдяки військовим перемогам та обумовленому ними економічному підйому розкіш поширюється серед римлян, який звик перед тим жити у простоті. Марно намагались прибічники старовинної римської доблесті повернути людей до попереднього способу життя. Плутарх передає гірке висловлювання Катона Старшого про Рим: “Дивно, як ще стоїть місто, де за рибу платять дорожче, ніж за бика!”

Багаті та впливові римляни регулярно запрошували до себе на обід гостей, серед яких були молоді та амбіційні політики, поети та письменники.

“Між тим подали зовсім не шкідливу закуску. Посередині закусочного столу знаходився віслюк коринфської бронзи з тюками на спині, у яких лежали з одного боку чорні, з іншого — білі оливки... Були тут також смажені ковбаски на срібній жаровні, а під пательнею — сирійські сливи та гранатові зерна... павичі яйця, зроблені із крутого тіста. І я витяг зі шкарлупи жирного винноягідника, приготованого під соусом із перцю та яєчного жовтка.

На круглій тарелі були покладені дванадцять знаків зодіаку, причому на кожному кухонний архітектор розмістив відповідні наїдки. Над Овном — овечий горох, над Тільцем — яловичину шматочками... над Терезами — справжні терези з гарячим хлібцем на одній чаші і пирогом на іншій, над Скорпіоном — морську рибку... Посередині, на дернині з підстриженою травою підвищувалась медова сота. Єгипетський хлопчик обніс нас хлібом на срібному деці.

Досі була закуска. Прошу приступити до обіду.

При цих словах чотири раби підбігли і зняли з тарелі кришку. І ми побачили другий прибор, і на ньому — птахів та свиняче вим'я, а посередині — зайця у пір'ї, ніби-то у вигляді Пегаса. На чотирьох кутах страви ми помітили чотирьох Марсіїв, з міхів котрих витікала щедро поперчена підливка прямо на риб, що плавали, ніби у каналі.

Потім було внесена величезна тареля, на якій лежав вражаючої величини вепр, що тримав у зубах два кошики із пальмових гілок — одну з сирійськими, іншу з фіванськими фініками. Навколо вепра лежали поросята зі здобного тіста, ніби-то присмоктавшись до вимені. Раб мисливським ножем вдарив вепра у бік, і з розрізу вилетіла стая дроздів. Птахолови, що стояли наготові з сітками, швидко переловили птахів.

Подали тарелю з величезною свинею, яка зайняла весь стіл... Уже опинилась тареля з тістечками, серед яких знаходився Пріал з тіста, що тримав кошик з яблуками, виноградом та іншими плодами.” (“Сатирикон”, 31-40).

ТЕКСТ 4. Відпочинок і розваги.

   Однією з характерних рис культури Риму була її видовищність . Римські видовища спочатку були пов'язані з релігійними святами, але       пізніше стали приурочуватись і до інших подій. Видовища влаштовували, як правило, політичні діячі Риму для зростання власної популярності, особливо напередодні виборів до магістратур.Серед святкових видовищ значне місце займали сценічні ігри                 ( спектаклі). Спочатку їх влаштовували лише раз на рік , а з к.׀׀׀ ст. -   ще тричі на рік. Крім того, спектаклі могли влаштовувати з приводу похоронів видатних діячів. Перші спектаклі проводилися на тимчасових дерев'яних підмостках , театральні будови з'явилися лише в ׀׀ ст.

З часом у спектаклів з'явилися суперники – криваві видовища , що набули величезної популярності серед громадян. Найпопулярнішими були гладіаторські бої , які брали початок ще від етруських поховальних звичаїв. До середини  ׀׀׀ст. До н. е. вони перетворюються на публічні видовища, що проводилося в амфітеатрі. Бої могли тривати дуже довго. На штучних  озерах інсценувалися знамениті морські битви. З початку ׀׀ст. До н. е. у звичку входить цькування диких звірів , яке теж проводили в амфітеатрі. Іноді це було просто полювання на безпечних тварин, а іноді звірів нацьковували один на одного або на людей.

Всенародним видовищем був і тріумф – урочистий в'ідїзд полководця – переможця до Риму і ритуальна  процесія до храму Юпітера Капітолійського. Тріумфатор у розшитому золоті одязі, прикрашений атрибутами Юпітера, їхав по місту у колісниці, запряжений четвіркою коней. Перед ним везли здобич, зображення захоплених міст, таблички з назвами підкорених країн і народів, вели їх володарів , яких потім саджали до в'язниці і вбивали. За колісницею йшло військо з переможними вигуками , які підхоплювала юрба. Солдати співали пісень з грубими насмішками над тріумфатором ( щоб не зурочити його щастя) . В храмі робили жертвоприношення в подяку богам. Закінчувалося свято загальним бенкетом для всіх громадян. Римляни дуже любили зустрічати Новий рік. Деякі з тих новорічних звичаїв дійшли і до нашого часу. Починався Новий рік днем Януса – бога миру і батька природи. Знайомі обдаровували один одного мідними і срібними чашами – символами радощів та глиняними лампами – побажання світла і благополуччя. Дітям зранку дарували медові соти для солодкого життя. Зранку діти ходили вітати сусідів, несучи з собою оливкові гілки. Спочатку вони посипали поріг сіллю ( сіль означала дружбу та гостинність) , а потім виголошували побажання на новий рік господарям. У відповідь господарі давали гостинці – фрукти , горіхи, іноді срібні монети.

Презентація матеріалу групами, учні  під керівництвом учителя заповнюють таблицю  „ Побут римських громадян ”

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. В Римі в ׀׀ ст.. налічувалося:

а) 500 тис. жителів         б) 1 млн жителів        в)  800 тис. жителів

      2. Форум – це

         а)головний майдан;      б) храм всіх богів          в) державний архів

    3. Римський водогін  - це

        а)Колізей            б) вілла           в) акведук

4) Тріумфальні арки будували на честь:

      а) дволикого бога  Януса     б) перемоги полководця       в) гладіаторських боїв

5. Найбільший амфітеатр в Римі , де відбувалися гладіаторські бої, це –

    а) акведук;           б) Колізей;               в) Терми ;

6. Храм , присвячений всім богам Риму, називався:

   а) Парфенон               б) Пантеон                в) Пантікапей

7.Скільки разів зачинялися двері храму Януса:

а)двічі                 б)тричі                    г)жодного

VI.Домашнє завдання.

    1.Опрацювати відповідний параграф підручника.

    2.Створити туристичний маршрут «Пам’ятки Стародавнього Риму».