Конспект уроку з математики 5 клас на тему "Множення. Переставна властивість множення". Даний конспект містить історичну довідку про виникнення дії множення, розроблену картку для самостійної роботи на повторення множення з початкових класів, використовуються задачі Г.Остера, підібрані завдання для усних та письмових вправ.
5 клас
Тема. Множення. Переставна властивість множення.
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про зміст дії множення натуральних чисел, про переставну властивість множення; означення властивостей нуля і одиниці під час множення; формування навичок множення багатоцифрових чисел. Сприяти розвитку логічного мислення, уваги. Виховувати самостійність, культуру записів.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань.
План уроку
І. Мотивація навчання
ІІ. Актуалізація знань
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
ІV. Підсумок уроку
V. Домашнє завдання
Хід уроку
І. Мотивація навчання
Два учні розповідають про історію виникнення дії множення.
За всю історію людства було придумано багато способів множення. Уже в кінці XV – на початку XVІ століття італійський математик Лука Пачіолі у своєму трактаті про арифметику наводив вісім різних способів множення .
Знак множення «х» як символ дії множення зустрічається в друкованих працях з XVII століття, проте його використовували i раніше.
Знак множення «х» застосував англійський математик Вільям Оутред (1575—1660) у 1631 році, а пізніше, у 1698 році, видатний німецький математик Готфрід Лейбніц (1646—1716) ввів знак множення « • ». У XVII столітті саме цей знак став загально прийнятим для позначення дії множення. До речі, Г. Лейбницем був запропонований i знак «:» як символ ділення.
(Вся розповідь супроводжується показом портретів Луки Пачіолі, Вільяма Оутреда, Готфріда Лейбніца на екрані монітора.)
Слова учителя:
У школі дію множення починають вивчати у початкових класах. Тому для вивчення нового матеріалу згадаємо те, що ви вивчали раніше.
ІІ. Актуалізація знань
Учитель проводить опитування, підготувавши кожній дитині аркуші з питаннями і пропусками для внесення відповідей. Після того, як будуть надані відповіді, учні проводять взаємоперевірку.
Питання для опитування.
Прізвище __________
1) 32+32+32+32+32+32+32+32 = _______________
2) 22+22= __________
3) 101 +101+101+101 = ________________________
1) 24∙3= __________
2) 200 ∙5 = ________
1) 12= 4∙4∙4 ______________
2) 8∙8= 16 _______________
3) 2+2+2+2= 4+4+4+4 ________
4) 7∙5=5∙7 _________________
У двох кошиках лежали абрикоси, причому в одному із них у 3 рази більше, ніж у другому. Скільки абрикосів в обох кошиках, якщо в меншому лежало 24 абрикоси?
______________________________________
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота з матеріалом підручника.
1)
а, b — множники
а · b — добуток
2) Властивості:
а • 1 = а 1 • b = b
a • 0 = 0 0 • b = 0
0 • 0 = 0
Слід також звернути увагу учнів на властивість, яка є основою для розв'язання рівнянь вигляду а · b = 0, а саме:
добуток двох чисел дорівнює 0, якщо хоча б один з множників дорівнює 0.
3) a · b = b · a.
4) множення багатоцифрових чисел.
Виконати множення: 623 · 28; 603 · 46; 4509 · 77 «у стовпчик».
Учні роблять відповідні записи в зошитах.
Виконання вправ.
Письмово розв’язати задачі Г.Остера
Усні вправи ( на екрані монітора):
1. Чому дорівнює сума:
а) 20+20+20; б) 7+7+7+7+7+7+7.
2. Обчислити:
а) 7+3·5 – 3; б) (7+3)·5 – 3; в) 7+3·(5-3); г) (7+3) ·(5-3).
3. Знайти добуток чисел 12 і 5.
4. Збільшити число 15 у 4 рази.
Письмово:
1) 23х +345, якщо х=25;
2) (456 – х) ·у, якщо х=341, у=10078.
ІV. Підсумок уроку
а) 25·3; 5·х; 1·6; (5+х) ·2.
х·6=6; х·7=0; 8·1=8; х·12=х; х·х=х.
V. Домашнє завдання
За підручником.