Урок "Моральні норми в культурі українського народу"

Якими є моральні норми в культурі українського народу. Яку роль відіграють для українців звичаї гостинності, працелюбність, взаємоповага, допомога сиротам, вдовам, безкорисливість. Якими є звичаї різних народів, які живуть в Україні.

Мета уроку:

• формування соціальної та громадянської компетентності; 
• формування відчуття приналежності до культурної спадщини та традицій українського народу;
• розвиток   практичних  навичок  толерантної поведінки, прояву милосердя;
• виховувати працелюбність, взаємоповагу, безкорисливість, бажання допомагати  сиротам і вдовам та ін.

Обладнання: відеопроектор, відеоролик « З Україною в серці», друковані оповідання В.Сухомлинського «» та М. Коцюбинського «Харитя»,  зображення сонця з написом «моральні цінності українського народу» та променів з відповідними написами, ілюстрація до Біблійного оповідання «Обіцяний син»

Тип уроку: урок формування нових компетенцій.

    Хід уроку.

І. Актуалізація опорних знань.

1.  Емоційна настанова.

Вчитель говорить про те, що у кожного народу є    свої духовні корені, які впливають на розвиток цілої нації. Прийшов час розібратися в тому, що є характерним саме для українського народу, які саме і чому існуюють моральні норми  серед українців.

1. Перевірка домашнього завдання (Учні зачитують прислів´я та приказки українського народу, де відображені  відношення людей до Батьківщини,праці, інших людей, дружби та ін.)

Приклади :

• Не місце прикрашає людину, а людина місце.
• Будь-яка людина—коваль свого щастя.
• Щоб бути щасливим, треба бути добрим.
• Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько.
• Добре там живеться, де дружба ведеться.
• Дружба та братство дорожчі за багатство.
• Ненадійний друг гірше відвертого ворога.
• Межи людьми треба бути людьми.
• Народилася як пава, а кричить як  гава.
• Будь слугою совісті та господарем волі.
• Не лінись рано вставати та змолоду більше знати.
• Біда і помучить , і мудрості научить.
• Яка справа, така і слава.
• Трудящя копійка годує довіка.
• Без труда нема плода.
• Погана птиця, що своє гніздо ганить.
• Свій дім не ворог: коли прийдеш, то прийме.
• Хто своєї мови цурається, той сам себе стидається.
• Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
• Багатство без щедрості—все одно, що дерево без плодів.
•  Скупий складає, а щедрий споживає.
• Любиш брати, умій і сам давати.

2.  Вчитель :

• Прислів´я та приказки відносяться до усної народної творчості. Тобто виникли дуже давно,тоді, коли люди ще не вміли писати,  Те, що ці прислів′я використовуються й донині , говорить про те, що в них закладено мудрість народу, яка має цінність й донині.

3.  Бесіда:

• Ви добре попрацювали вдома. Скажіть, спираючись на прислів´я, які цінності завжди шанувалися українським народом?  ( Любов до рідної землі, мови, працелюбність, розум, відповідальність, взаємоповага, вміння дружити, шанування батьків, безкорисливість.)
• Як ви розумієте слова «повага», «працелюбність», «взаємоповага», «безкорисливість»?
•  Як ви вважаєте, про що ми сьогодні будемо говорити. (Учні визначають тему уроку, записують її в зошит).

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності:

• Як ви вважаєте, навіщо нам потрібно  знати моральні норми в культурі українського народу? Як треба сприймати цінності інших народів?
• На ці та інші питання ми сьогодні дамо відповіді.

1. Розповідь вчителя.

      Багато рис українського національного характеру було закладено ще  з давніх часів.  Стародавні слов´яни, наші далекі пращури -  українці, як показують наукові дослідження, мали високу на свій час духовність. Їхня віра, яка була серцевиною духовності, свідчила про їхній гуманізм, готовність героїчно боротися з ворогами. Наші предки завжди відстоювали свою самобутність і незалежність  держави і народу, мали повагу до особистості, толерантність, були відкритими до різних культур .

Якщо в міфах та легендах стародавніх греків боги не турбувалися, щоб людям жилося краще, то в міфології наших предків майже кожен бог турбувався про людей. Міфи наших предків свідчать , що боги ідуть до людей, живуть разом із ними одними радощами і болями, вчать їх добрим справам, захищають від ворогів. На відміну від грецького Зевса, бог Сварог (Бог Сонця) передає своєму сину Дажбогу світло і навчає людей користуватися вогнем. Також наші предки не були осторонь, коли творилося зло. Їх позиція-смілива, наступальна і бойова, позиція боротьби зі злом. Зміст давньоукраїнських міфів відображає також людяність, доброту, милосердя, шанобливе ставлення до предків, минулого та рідної землі. Українці люблять і свою природу, яку оспівують. Землю вважають своїм найбільшим багатством, бо саме вона була основною годувальницею. Звідси – відома українська працелюбність. Сім´я , родина – святі поняття для кожного українця, бо це опора і захист. Українці з великою відповідальністю підходять до виховання дітей. Натомість пошана до старшого покоління, повага до батьків були основою єдності українського народу.

Отже, світогляд, духовність , мова, любов до своєї Батьківщини (тобто базові цінності) сучасних українців формувалися  протягом  тисячоліть. Про це і свідчать приклади народної мудрості прислів’їв, які ви приготували вдома.

           ІІІ. Формування нових компетенцій.

1. Вчитель знайомить учнів з поняттям «Менталітет». За словником це слово означає «відтворення сукупного досвіду попередніх поколінь. Ключовими словами в визначенні менталітету є картина світу, набір духовних цінностей».
2.  Пошукова робота. На партах в учнів лежать аркуші з роздрукованими  оповіданнями : В.Сухомлинський «А серце тобі нічого не наказало?» і М. Коцюбинський «Харитя».

Завдання: прочитати тексти самостійно, обговорити в парах відмінності в поведінці дітей.

Запитання до класу:

• Чим відрізняються ці дві життєві історії?
• Як повела себе Харитя заради своєї хворої мами?
• Чи добре вчинили жінки, які прийшли на допомогу Хариті?
• Як би ви вчинили в такій ситуації?
• Які національні риси характеру українців можна відмітити в оповіданні «Харитя»? (любов і повага до батьків, працелюбність, милосердя, здатність прийти на допомогу, доброта, шанування сімейних цінностей).
• Що, на вашу думку, є фундаментом сім′ї, без чого вона не може існувати? Порівняйте своє відношення до ваших батьків. Можливо, його треба змінити?
• Розпитайте своїх батьків про те, як в минулому шанували літніх людей, батьків. (Звертання на Ви, садовили на краще місце, дослухались порад та ін..). Що змінилося у сучасному житті?

3.  Підготовлений заздалегідь учень розповідає про одне з найурочистіших свят наших предків – свято врожаю «Обжинки».
4. Завдання учням :

Завдання «Створення асоціативного куща»до слова «праця».

 5.  Слово вчителя. Ми часто чуємо такі слова: Щире серце, щира, душа, щира дружба, щире прохання, щира правда, щирий друг, щира молитва. Без цих слів життя людини втрачає сенс. А чи може чули ви такі слова «Душу -- Богові, життя -- Вітчизні, а честь -- нікому»? Ці слова говорять про найвищий прояв любові — любові до Батьківщини.

--  Наведіть приклади патріотизму часів Козаччини, ІІ Світової війни, про які ви читали в художній літературі.

--  Чи є сьогодні приклади патріотизму в нашому житті?  

      6.  Читання вчителем вірша сучасної поетеси Л. Костенко

  …Буває часом сліпну від краси.

 Спинюсь, не тямлю, - що воно за диво,--

 Оці степи, це небо, ці ліси –

 Усе так гарно, чисто, незрадливо,--

Усе як є  -- дороги, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори.

          7.  Демонстрація відеоролику «З Україною в серці».

          8. Слово вчителя .

-- Щедрість, гостинність, це вміння ділити з іншими те, що маєш. Це дуже гарна риса характеру. Щедра, гостинна людина ніколи не залишиться без друзів. Щедрим бути приємно. Ми почуваємось щасливішими, коли  даємо щось іншим, ніж коли щось від них отримуємо.

  9.  Вчитель читає Біблійну історію про Авраама «Обіцяний син».  Звертається увага учнів на ілюстрацію до Біблійного оповідання, яка відображає історію.

  10. Обговорення з учнями історії про Авраама.

-- Як зустрів подорожніх Авраам?

-- Чи сподобалась подорожнім гостинність та щедрість Авраама?

-- Ми знаємо, що в Біблії йдеться про іудейський народ. Чи збігаються погляди  двох народів : українського і іудейського на такі поняття, як гостинність, щедрість, милосердя?

-- Які ще народи проживають на території України?

-- Як треба відноситись до культурних традицій інших народів?

  11.   Учні роблять висновки: необхідно прявляти  толерантність, взаємоповагу, взаємообмін культурними та духовними цінностями, повагу до традицій і звичаїв.

12.  Робота з підручником. Обговорення ситуацій на стор.98 (завд.9)

  13.  Робота в групах. Сформулювати правила гостинності для запрошених (1 група), господарів (2 група).  Розіграти міні-сценки.

ІУ. Підведення підсумків уроку.

 1. Рефлексія.

На дошці прикріплене сонечко без променів, на якому написано «Моральні цінності українського народу». Учні виходять до дошки та прикріплюють промені, на яких написано: «Працелюбність», «Любов до Батьківщини», «Щирість і гостинність», «Взаємоповага», «Патріотизм», «Взаємодопомога», «Самобутність», «Доброта», «Милосердя», «Толерантність».

2. Заключне слово вчителя:

Сонце – єдине вічне джерело життя.  Тому закінчуємо урок , формуючи промені української  національної самобутності у вигляді сонця. Протягом уроку ми довели, що наш народ має право на це, тому що духовні цінності , тобто менталітет, нашого народу світлі і променисті.

V. Д.З. За групами.

1гр. Виконує пошукову роботу. Знайти в підручниках з української літератури приклади ставлення українців до вдів і сиріт.

2. гр. Робота з підручником. Завдання 3, стор.94.