Урок "Морські походи козаків. Петро Конашевич - Сагайдачний

Тема: Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний.

Мета: визначити, чому перші два десятиліття ХVII століття ми називаємо добою героїчних походів козаків; охарактеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність гетьмана П. Конашевича- Сагайдачного; розвивати в учнів уміння давати розгорнуту характеристику історичним діячам і визначати їх місце в історії, аналізувати історичні документи та інші джерела та на їх основі робити певні висновки, узагальнення.

Основні поняття: «Кримське ханство», «ясир», «яничари», «галера», «епоха героїчних походів».

Тип уроку: комбінований. 

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Вправа «незакінчені речення»

1. Дике поле це -…
2. Слово «козак» означає…
3. Перша згадка про українських козаків відноситься до….
4. Укріплена козацька фортеця за Дніпровими порогами називалась…
5. Посередині Січі стояла…
6. Козацька старшина це…
7. Головний на Січі…
8. Перша Запорозька Січ заснована…
9. Хортицька Січ була заснована у …
10. Козацький човен…
11. Клейноди козаків..
12. Житло козаків…

ІІІ Вивчення нового матеріалу.

 Учитель. Перші два десятиліття ХVІІ ст.. ввійшли в історію як «Епоха героїчних походів» - період найбільш успішних (морських і сухопутних) походів козаків проти турків.

Презентація «Морські походи козаків. Петро Конашевич-Сагайдачний»

Слайди:

1. «Незакінчені речення»
2. Прийом «Де логіка?»
3. Тема уроку.
4. Проблемне питання.
5. Вірш.
6. Словникова робота.
7. Пояснення слів.
8. Заповнення таблиці.
9. Перевірка таблиці.
10. Метод «Телефон»

Перегляд відео « морські походи козаків»

Після перегляду відео діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому перші два десятиліття 17 ст. називають добою героїчних походів козаків?

Метод «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням висловити власну оцінку значення морських походів козаків. (1. значно послабили військову міць супротивника; 2) У результаті походів було звільнено багато полонених; 3) походи сприяли зростанню авторитету козаків в європейському світі.)

Учитель.  Петро Конашевич – Сагайдачний як геть уславився своїми морськими походами. Усі найвизначніші походи протягом 1610 – 1620 років відбулися під його керівництвом.  Протягом 1616 – 1622 рр. його чотири рази обирали гетьманом війська Запорозького. Про Сагайдачного стереотипні уявлення, які не дуже відповідають дійсності. Скажімо, відоме його зображення із великою бородою. Через це його сприймають як людину поважного віку, але насправді, коли Сагайдачний помер від ран, йому було не набагато більше від 40 років. Борода була ознакою поважності.

Робота учнів з текстом (факти у вигляді плану записано на дошці, учні, опрацювавши текст, повинні їх прокоментувати)

1. Походив зі шляхти

2. Здобув хорошу освіту.

3. Узяв королевича на поруки.

4. У морі чувся як риба.

5. Мало спав і не пиячив.

6. Карав на смерть за горілку.

7. Відновив занепалу православну церкву.

8. Не мав щастя у шлюбі.

9. Помер від отруєної стріли.

9 фактів про гетьмана  Петра Конашевича - Сагайдачного

 Походив П. Конашевич – Сагайдачний зі шляхти. Точна дата народження Петра невідома. Найбільш ймовірно він народився у 1570 році в селі Кульчиці поблизу Самбора на Львівщині. Друга частина прізвища Сагайдачного додалась уже на Січі, бо добре стріляв з лука.

 Здобув хорошу освіту. Початкову – у Львівській братській школі, вищу – в Острозькій академії. Пізніше працював у київського православного вельможі Степана Аксака, був вчителем його дитини.

 Узяв королевича на поруки. Перед найвідомішим своїм походом – Хотинською битвою 1621 р. Сагайдачний у Львові зустрівся із королем Сигізмундом ІІІ. Той просив гетьмана взяти під опіку королевича Владислава, що веде на битву польське військо. Слово сагайдачний стримав, він неодноразово рятував королевича під час битви.

 У морі чувся як риба. Час гетьманства Сагайдачного – доба морських походів. Він регулярно проводив набіги на турецькі міста та фортеці.

 Гетьман «мало спав та не пиячив».  Найкращу характеристику Сагайдачному як людині й полководцю дав Яків Собеський, батько короля Яна ІІІ Собеського у записах про Хотинську війну. «він був чоловіком великого духу, що сам собі шукав небезпеки, легковажив життям. У битві був першим, коли ж доводилось відступати – останнім. У таборі залишався сторожким, мало спав і не пиячив, на нарадах поводився обережно, в розмовах був небалакучий.»

 Карав на смерть за горілку. Саме П. Конашевич – Сагайдачний реорганізував та зміцнив козацьке військо, навів у ньому порядок, ввів сувору дисципліну. Так, у часи походів запорожцям забороняв вживати оковиту. Якщо хтось порушував наказ, гетьман страчував на місці. А під час морських походів – викидав у море.

 Відновив занепалу православну церкву. Коли в Україну прибув Єрусалимський патріарх Феофан, Сагайдачний бере його під охорону та просить митрополита висвятити єпископів. 6 жовтня 1620 року у Києві православна церква отримала нове дихання.

 Не мав щастя у шлюбі. Майже постійно перебував у походах та воюючи сагайдачний все ж створив сім’ю. Його дружиною була шляхтянка Анастасія Повченська, у них був син Лукаш. Шлюб не був вдалим, бо на смертному одрі гетьман призначив дружині опікунів, а все майно відписав братствам і школам.

  Помер Петро Конашевич – Сагайдачний від отруєної стріли. Одного разу гетьман виїхав на орієнтування і нарвався на татарський загін. Був поранений отруєною стрілою, що спровокувало гангрену. Хоча гетьмана доглядали особисті лікарі Сигізмунда ІІІ, 20 квітня 1622 року його серце перестало битися.

Вчитель. Один із сучасників про Сагайдачного сказав: «Муж рідкісної мудрості та зрілого судження у справах». Чи згодні ви з його думкою? Сформулюйте власне ставлення до особи.

IV. Узагальнення та систематизація знань

Метод «Мозковий штурм»

Дати оцінку діяльності гетьмана Петра Конашевича – Сагайдачного.

V. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний матеріал підручника.