Тема. Мотив жіночої долі в поемах Т.Шевченка «Катерина», «Наймичка».
Мета: розкрити сюжет і образи поем через соціальний конфлікт у творах, визначити причини драматичної ситуації поем, розвивати вміння глибоко, вдумливо аналізувати твір; виховувати бажання допомогти ближньому, співчуття до знедолених людей.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Форма проведення: урок – пошук.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
Перш ніж ми перейдемо до опрацювання нової теми, за допомогою цитатного диктанту пригадаймо твори Т.Шевченка, які вже вивчили.
Цитатний диктант
Завдання: за поданими рядками поезій Т.Шевченка визначити його назву.
В сім’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом
(«Заповіт»)
І свій шлях широкий:
Той мурує, той руйнує…
(«Сон»)
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма.
(«Причинна»)
От де, люде, наша слава, слава України!
(«До Основ’яненка»)
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе…умирає…одно зацвіло,
А друге зав’яло, навіки зав’яло..
І листя пожовкле вітри рознесли.
(«Гайдамаки»)
Латану свитину з каліки знімають,
З шкурою знімають, бо нічим обуть
Княжат недорослих, а он розпинають
Вдову за подушне, а сина кують,
Єдиного сина, єдину дитину,
Єдину надію! в військо оддають!
(«Сон»)
Та не з москалями,
Бо москалі – чужі люде,
Роблять лихо з вами.
(«Катерина»)
За те не впустили,
Що цареві московському
Коня напоїла – в Батурині, як він їхав
В Москву із Полтави.
(«Великий льох»)
Засіяні горем, кровію политі
Споконвіку Прометея
Там орел карає,
Що день божий добрі ребра
Й серце розбиває.
(«Кавказ»)
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого.
(«І мертвим, і живим…»)
І гори, і море, де перше витав,
Де ватагу пройдисвіта
Водив за собою,-
Все осталось, все сумує,
Як руїни Трої.
(«На вічну пам’ять Котляревському»)
Встали, подивились на той Чигирин,
Що ви будували!
(«Гайдамаки»)
Взаємоперевірка. Обміняйтеся своїми зошитами, перевіримо, як ви справилися із завданням.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Німецький поет ХІХ ст. Генріх Гейне писав: «Ангели називають це небесною утіхою, чорти – пекельною мукою, люди – коханням». А відомий італійський поет епохи Відродження Франческо Петрарка запитує: «Як не любов, то що це бути може?»
Як не любов, то що це бути може?
А як любов, то що таке вона? Добро?-
Та ж в ній скорбота нищівна. Зло? –
Але ж муки ці солодкі, боже!
Горіти хочу? То даремна скарг луна.
Живлюща смерте, втіхо навісна!
Хто твій тягар здолати допоможе?
Чужій чи власній долі я служу?
Неначе в просторінь морську безкраю,
В човні хисткому рушив без керма;
Про мудрість тут і думати дарма –
Чого я хочу – й сам уже не знаю:
Палаю в стужу, в спеку – весь дрижу.
Словникова робота. Великий тлумачний словник сучасної української мови за редакцією В.Бусла подає таке визначення:
Кохання – почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі.
Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «кохання»?
(Ніжне, задушевне почуття, взаємне, райське блаженство, трагічне, щире, зрадливе, вірне, нерозділене)
Висновок. Значить, кохання – це добро.
Вчитель. Тема кохання не нова в літературі. Багато створено віршів, пісень, написано оповідань, романів, намальовано творів мистецтва, складено музики. А що скажуть нам героїні Т.Шевченка?
ІV. Повідомлення теми, мети уроку.
Вчитель. Сьогодні ми перегорнемо ще одну сторінку класичної літератури, спробуємо дослідити причини трагічного кохання героїнь творів «Катерина» та «Наймичка» Т.Шевченка.
V. Сприймання й засвоєння нового матеріалу.
Для Т.Шевченка жіноча доля була не просто однією з тем творчості, а згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя – це доля його матері, яку передчасно «у могилу нужда та праця положила», доля його сестер Катрі, Ярини, Марії – голубок молодих , у яких у «наймах коси побіліють». Це трагічна доля його першої трепетної любові – Оксани Коваленко, доля всіх нещасних жінок, що «німі на панщину ідуть». Він ніби зібрав воєдино у своєму зболеному серці страждання поневолених жінок усіх епох і схвильовано розповів про них усьому світові.
«Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу…» стверджував український поет М. Рильський.
(Вдома ви ознайомилися із текстом поем «Катерина» й «Наймичка».)
Зустрілися якось дві Долі і розговорилися. Перша Доля хвалилася своїми батьками, які вони у неї добрі, люблячі. А друга сказала, що у неї батьків нема. Виросла біля чужих порогів, серед чужих людей. Перша розповіла про свою щасливу хліборобську долю, веселе парубкування, чумакування.
Друга ж дивилася чорними смутними очима і згадувала своє лахміття з чужого плеча; як міряла босими ноженятами биті шляхи з сліпим кобзарем; як якось добра душа подарувала на Великдень вишиту сорочку.
Перша бачила свою наречену, гучне весілля, купку діток і внуків, якими тішилася, живучи з ними.
Друга стояла на одній нозі, спираючись на милиці, і згадувала довжелезні казарми, знущання, дві війни, а тепер калікою поверталася через 25 років додому, до дому, якого не було. Стояла на роздоріжжі і нечутно було, що вона далі говорила. Чи кляла свій талан, чи неньку, яка її на світ привела, чи…
(перша Доля – Маркова, а друга – Івася, сина Катерини ( поема «Катерина»)
Обидві поеми розповідають нам про долю дівчини – покритки. Хто ж така покритка? ( Жінка, яка народила позашлюбну дитину).
А зараз поговоримо про головних героїнь цих поем.
VІ. Осмислення одержаних знань.
Ідейно – художній аналіз поем.
Боса і роздягнута, з любов’ю і надією, так і полетіла вона на шлях. У ту щасливу мить молода жінка бачила тільки його, єдиного, забула про всі страждання і муки, яких зазнала через нього. Катерина в ніжних словах ніби випромінювала всю силу і жагу свого нерозтраченого кохання. Але коли вона дізнається, що офіцер утік, вдаючи, що не впізнав її, не захотів навіть глянути на сина, у молодій жінці щось надломилося, і на грані божевілля, покинувши свою дитину, Катерина втопилась у ставку.
Прийми, Боже, мою душу,
А ти – моє тіло!
Чорнобрива Катерина
Найшла, що шукала.
Дунув вітер понад ставом –
І сліду не стало.
Для Катерини не існує життя в соромі. За все в житті треба платити. Катерина за хвилини щастя поплатилася зруйнованими долями батьків, сина, власно.
(Він стверджує, що Катерина завинила. Але карати і милувати її має право лише Всевишній. Тому й її ім’я означає в перекладі з грецької – чиста, непорочна, свята(великомучениця)).
Зовсім по-іншому склалася доля героїні Т.Шевченка Ганни із поеми «Наймичка».
Ганну також спіткала доля покритки, але вона знаходить спосіб вижити. Яким чином?
VІІ. Закріплення знань.
Отже, цими образами поет стверджує духовну силу, чистоту української жінки та її прагнення перемогти обставини.
VІІІ. Підсумок уроку.
У поемах автор порушує низку проблем, але загальнолюдською є проблема дівочої честі, відповідальності за материнство.
Ми шукали вищу мудрість життя у діях і вчинках героїв поем. Можливо, у когось після уроку залишилось більше питань, ніж відповідей. Але у вас попереду – життя. І дай Боже, щоб вам щастило, щоб ви не оступились на життєвій стежині. Я думаю, що ви зрозуміли, що життя наповнене не тільки чистими струмками, а й брудними калюжами. І від вас самих залежить, якою дорогою ви підете. Чи вступите в чисту воду, яка напоїть ваші душі цілющою силою, чи топтатиметесь у брудній калюжі.
ХІХ. Домашнє завдання.
Написати домашній твір на одну з тем ( на вибір)