Урок мови "Розвиток мовлення. Підготовка до написання власного висловлювання на тему «ЗНО (навчання) – це особиста справа випускників, але державної ваги».

Особистісно зорієнтований урок у 10 класі

Учитель – Бойко Георгій Володимирович, учитель Новоукраїнської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Учні 10 класу гімназії «Престиж» міста Курахове

ТЕМА: Розвиток мовлення. Підготовка до написання власного висловлювання на тему  «ЗНО (навчання) – це особиста справа випускників, але державної ваги».

МЕТА:  підготувати учнів до написання твору під час ЗНО на основі власного життєвого досвіду, авторських технологій, відпрацювати застосування понять «тактика» і «стратегія» при написання власного висловлювання;

навчати осмислено підходити до роботи, визначаючи опорні поняття у власному висловлюванні (теза, аргументи, приклади, цитати, речення-зв’язка);

розвивати мислення, мовлення, аналітичні здібності аналізувати чуже мовлення, створювати власні висловлювання;

відпрацьовувати вміння чітко й послідовно викладати думки; опрацьовувати, представляти власні судження у формі твору; швидко і правильно виконувати тестові завдання (самоосвітня діяльність учня);

формувати комунікативну компетентність школярів шляхом аналізу, конструювання, моделювання власного висловлювання.

ТИП УРОКУ: урок розвитку зв’язного мовлення з використанням елементів авторської технології («корисному навчатися самому» та «дорожня карта»).

Форма уроку – інтерактивна технологія мозкова атака передбачає проведення уроку в 4 етапи:

1.       етап (філософська сторінка) – навіщо складати ЗНО?

2 етап (філологічна сторінка, або робота в групах) - як готуватися до написання власного висловлювання, як систематизувати вивчений матеріал;

3.       етап (інформаційна сторінка) - що повторювати?
4.       етап (творча сторінка) – результат (твір-речення).

ОБЛАДНАННЯ: комп’ютер, проектор, роздатковий матеріал (дорожня карта), таблиця «Ефективна підготовка до ЗНО».

МОТТО УРОКУ: «Не для школи, а для життя ми вчимося» Сенека.

РУЗУЛЬТАТ УРОКУ: твір-речення, презентація, алгоритм роботи над власним висловлюванням, власна освітня траєкторія «Я успішно готуюся до ЗНО», заповнена учнем «Дорожня карта».

ХІД УРОКУ

1. Вступне слово учителя. Стратегія і тактика уроку.
2. Учитель читає вірш Михайла Стельмаха «Сіяч» (слайд – 2).

Я став би птицею, коли б

Не жив на світі чорний хліб,

Коли б на світі не жило

Столапе зло.

Його крило

Над світом атом тягне тінню

І смерть б’є жалом воскресіння,

Вповзає в перса матерів…

О скорб моя, любов і гнів!

Ви якорями, далебі,

Навік до грішної землі

Припнули, гордого, мене.

Хай хтось злобу і долар жне,

Я нерозщеплену любов

В поля, в серця посію знов,

Посію в роси хліб з руки

І підіпру хиткі роки

Грудьми, руками чи плечем, –

Земних не мало в мене справ,

Тому і став я сіячем,

Тому я птицею не став!

3. Мотивація діяльності учнів. Алегорія Лесінга: Бог запропонував Людині - вибирай – або вся правда про життя, або вічний пошук істини. Ми сьогодні будемо шукати істину:  «ЗНО (навчання) – це особиста справа випускників, але державної ваги». Авторська технологія «Корисному навчатися самому»: я зачитую цитати із творів письменників, ви їх запам’ятовуєте – і в кінці уроку повторимо (мимовільне запам’ятовування корисної інформації) (слайди – 3-4).
4. Для ефективної роботи я пропоную учням використати «Дорожню карту» (Додаток 1), яка допоможе подолати тернистий шлях до знань на цьому уроці, посіяти у власних душах зерна правди і добра. Логіка уроку – така ж як і структура власного висловлювання на ЗНО.

1 етап (теза) – 2 етап (аргументи) – 3 етап (приклади з життя, історії, літератури) – 4 етап (висновки -  твір-речення).

5. 1 етап (філософська сторінка) – НАВІЩО складати ЗНО? Зараз ми сформулюємо тезу і підберемо до неї аргументи.

 Теза: учень стає особистістю, громадянином України тільки тоді, коли усвідомлює …(разом з учнями заповнюємо відповідну таблицю на дошці)

• власну відповідальність за навчання;
• займається самоосвітою;
• використовує досвід своїх друзів, допомогу вчителів.

6. 2 етап – ЯК? (філологічна сторінка, або робота в групах) передбачає підбір аргументів до тези (це один із етапів формування комунікативної компетентності, де безпосередньо відбувається соціалізація особистості на основі діалогічної педагогіки), (слайди – 6,7).
7. Аргументи А-1,А-2,А-3 (робота в групах).

А-1 – тільки освічена людина усвідомлено робить вибір: професія, друзі, країна проживання.

А-2 – підготуватися до ЗНО можна і самостійно, використовуючи допомогу друзів, педагогів.

А-3 – суспільство потребує успішних, активних, толерантних особистостей з високим рівнем комунікативної активності.

8. 3 етап уроку  ЩО? – це інформаційна сторінка і ми поговоримо про принципи систематизації матеріалу з української мови, використання у власному висловлюванні прикладів із життя, історії, художньої літератури (слайд 8).

1. Цитати, крилаті вислови, прислів’я, фразеологізми – способи використання.
2. Історичні факти, життєві приклади – форми поєднання їх з аргументами.
3. Проблематика художнього твору – як приклад вирішення власних проблем.
4. Художні образи через які розкриваються літературні проблеми.

9. Самоосвітня діяльність на уроці. Учні виконували тестові завдання і представили результати своєї діяльності (Додаток 5).
10. Огляд інтернет-ресурсів «Ефективна підготовка до ЗНО».
11.  Учениця читає зразок власного висловлювання «ЗНО – це справа випускника й держави» (Додаток 2). Аналіз виступу однокласниками (теза – аргументи – приклади – висновок, речення-зв’язка). Ознайомлення із твором випускника Новоукраїнської школи Чепіги В’ячеслава  «Ефективні стратегій у підготовці випускників школи до успішного проходження ЗНО"(Додаток 6). 
12.  Представлення результатів роботи кожної групи на різних етапах уроку з використанням інтерактивної технології «мозкова атака»: алгоритм «Ефективна підготовка до ЗНО», твір-речення, власна освітня траєкторія, пам’ятка «Учаснику дискусії» (Додаток 3).
13.  Завершення роботи на власним висловлюванням: оформлення висновку у формі «твір-речення» (авторська технологія).

5.                 етап – (творча сторінка) висновки – твір-речення – сконцентрована форма вираження головної думки уроку (слайд – 9).

Варіанти висновку учнів:

«Ми всі – унікальні особистості, думки і мрії, життєві плани у кожного – різні; ЗНО як і навчання – це особиста справа випускників, але потрібна і державі».

 "Всі ми індивідуальні і не схожі один на одного, то ж думки та мрії щодо майбутнього у нас теж різноманітні; отже: ЗНО - це особиста справа кожного, яка потрібна як державі, так і випускникам."

        Варіанти висновку вчителя:

«Навчання – особиста (1) справа випускників, що стають громадянами в суспільстві (2), яке об’єктивно (3) оцінює кожного; комунікативні вміння особистості допомагають вирішувати життєві та ділові конфлікти(4), щоб бути успішним і щасливим (5).

                     – будь успішним і щасливим! (5)».                             

1 – теза, 2,3,4 – аргументи, 5 – висновок. Додатково можна розглянути зміну розділових знаків ( , - ) як зміну значення висновку (5).

14. Оцінювання роботи учнів на уроці, взаємооцінювання.
15.  Повторення цитат із творів письменників (Михайла Стельмаха та Лесі Українки) – мимовільне запам’ятовування (слайд – 10).
16.  Домашнє завдання. Переглянути матеріали уроку, написати власне висловлювання «ЗНО (навчання) – це особиста справа випускників, але державної ваги», використати платформу GOOGLE+https://plus.google.com/u/0/communities/107322713776221418916.
17.  Відео цього уроку на каналі https://www.youtube.com/ (Додаток 4).

 

 

Додаток 1

Дорожня карта уроку в 10 класі

«Навчання – це особиста справа, але державної ваги»

1. Форма заняття:

 дискусія - (розгляд, дослідження) - це публічне обговорення якогось спірного питання на зборах, у пресі тощо.

            диспут - (міркую, сперечаюсь) - публічна суперечка, дискусія на  наукову,  суспільно важливу тему.

           мозкова атака – форма уроку, за якої учні швидко вирішують важливі питання (навіщо? – як? – що?).

2. ЗНО – це форма контролю самоосвітньої діяльності  випускників школи.
3. Теза: Учень стає особистістю, громадянином України тільки тоді, коли усвідомлює відповідальність за результати навчання, використовує набутий досвід, враховує поради вчителів.

А-1.

А-2.

А-3.

Приклад (л-р, історія) –

Проблема –

Цитати - 

Речення-зв’язка  - способи поєднання (А-1 + приклад), (А-2 + проблема), (А-3 + цитати)

Висновок – твір- речення

«Навчання – особиста (1) справа випускників, що стають громадянами в суспільстві (2), яке об’єктивно (3) оцінює кожного; комунікативні вміння особистості допомагають вирішувати життєві та ділові конфлікти(4) – бути успішним і щасливим (5)».

1 – теза, 2,3,4 – аргументи, 5 – висновок

ЗНО – іспити до вступу до ВНЗ в Україні. Воно поєднує комплекс тестувань, які покликані визначити навчальні досягнення випускників. Я вважаю, що воно потрібно як абітурієнту , так і державі.

По-перше,  зовнішнє незалежне оцінювання дає можливість продовжити навчання у вищому навчальному закладі та стати професіоналом у тій сфері діяльності, яку  обрав. Кожен з нас повинен любити свою рідну країну, переживати за все, що в ній відбувається й допомагати їй розвиватися. Ми маємо поступово переймати досвід інших європейських країн.  Завдання держави та вчителів – не тільки перевірити рівень навчальних досягнень, виправити помилки; більш важлива місія – створити умови для сомоосвітньої діяльності випускника та об’єктивно перевіряти роботи учнів.

 На думку спадають слова Т.Г.Шевченка: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Ці рядки з відомого послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє». У ньому автор писав, що дуже багато дворян, здобуваючи освіту за кордоном, вивчали іноземні мови, але в душі залишалися українцями.  А деякі – тільки чужому научались, а свого відцурались.  Як же потрібні зараз нашій країні чесні, порядні, компетентні спеціалісти в різних галузях, які б вивели країну із кризи, які б вболівали так за рідну Батьківщину, як                І. Франко, М.Грушевський, М. Драгоманов.

По-друге, щоб бути освіченою людиною та вдало скласти ЗНО, потрібно читати книжки, у яких знаходиш інформацію для душі та серця. Людям потрібно читати книжки не тільки, щоб отримувати гарні оцінки в школі, а й для розширення кругозору, для  самоосвіти. Яскравим прикладом освіченої людини може слугувати моя бабуся, яка була відмінницею в школі, виконувала всі домашні завдання й багато читала. Зараз у неї дуже велика бібліотека. Бабуся постійно знаходить відповіді на питання, які її цікавлять, не в Інтернеті, а саме в книжках. З нею дуже приємно спілкуватися, бо вона може розказати багато фактів про відомих людей та історію нашого краю. Як бачимо, освіченість допомагає людям бути популярними, бо з розумною особою завжди цікаво вести бесіду.

Отже, вчитися треба для самовдосконалення, для того, щоб принести користь суспільству в майбутньому. А ЗНО допомагає перевірити й оцінити рівень знань після здобуття середньої освіти.

Поліна Сергієнко, учениця 10 класу Курахівського ліцею «Престиж» Мар’їнського району Донецької області

Додаток 3

УЧАСНИКУ  ДИСКУСІЇ

 

                                            П  а  м  ’  я  т  к  а

1. Перед тим, як сперечатися, подумайте, що будете говорити.

2. Сперечайтеся чесно та щиро, не перекручуйте думок і слів товаришів.

3. Доводячи та спростовуючи, говоріть ясно, просто, чітко, точно.

4. Не виголошуйте довгі монологи.

5. Будуйте свої висловлювання за схемою: Т –2А+2П – В

    (Теза /Я вважаю, що.../ - Аргументи /...тому, що.../ +Приклади

     /...наприклад.../ - Висновки /...тому.../)

6. Розгляньте всі можливі наслідки аргументації  та альтернативи.

7. Поважайте всі висловлені думки (точки зору). Будьте толерантними.

8. Якщо доведено хибність вашої думки, майте мужність визнати правоту

     свого „противника”.

9. Критикуйте ідеї, а не особу, котра її висловила.

10. Не змінюйте тему дискусії.

11. Пам’ятайте, що головне в дискусії – аргументи, логіка, доведення. Міміка, жести, вигуки як аргументи не приймаються.

12. Будьте тактовними. Бійтесь когось образити.

13. Говоріть по черзі, чемно дослухуючи оратора, а не всі одночасно.

14. Не перебивайте того, хто говорить.

15. Не повторюйте уже висловлені іншими думки (бо це забирає час).

16. Не смійтеся, коли хтось говорить, за винятком, якщо хтось жартує.

17. Подбайте про те, щоб ваш супротивник після дискусії не залишився

      самотнім, щоб він не відчував злості, ганьби та гіркоти поразки.

      Підтримайте його, бо диспут – це лише виявлення існуючих різних позицій,  а не сварка чи битва через те, що інший думає інакше.

 

 

 

Додаток 4

Посилання на відео ресурси  уроку

1. Урок у 10 класі

Тема: Розвиток мовлення. Підготовка до написання власного висловлювання на тему  «ЗНО (навчання) – це особиста справа випускників, але державної ваги».

Урок проведено у рамках підготовки до відеоконференції «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури: панорамний погляд на проблему».

https://www.youtube.com/watch?v=RwKWjgGmMdM&index=25&list=UUIGmDw5yMsRBkZBE9fiafAA

2. Урок для учнів 11 класу. Технологія підготовки випускників школи до ЗНО

https://www.youtube.com/watch?v=-i_W_0bnhCM&t=1180s

 

3. Відеоконференція «Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури: панорамний погляд на проблему»

Досвід роботи представлять Донецький та Миколаївський інститути післядипломної педагогічної освіти, а також Мар’їнський відділ освіти Донецької області. Із особливостями проведення ЗНО 2016 року ознайомлять спеціалісти регіонального центру оцінювання якості освіти, вчителі, учні батьки.

https://www.youtube.com/watch?v=oXotbApBHfg

 

4. Урок української мови в 11 класі Новоукраїнської школи

Тема: Розвиток зв’язного мовлення. Підготовлений та непідготовлений виступ на уроці. 10 кроків до успіху в  ЗНО.

https://www.youtube.com/watch?v=sgn-LiGYB8s&index=28&list=UUIGmDw5yMsRBkZBE9fiafAA

 

 

 

Додаток 5

Технологічна карта виконання тестових завдань

(зразок авторської технології «Корисному навчатися самому»)

Розділ «Фонетика»

Учасник ЗНО повинен уміти:

- визначати в словах ненаголошені й наголошені голосні звуки, тверді і м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

- ділити слово на склади;

- визначати звукове значення букв у слові;

- визначати місце букв в алфавіті, розташовувати слова за алфавітом;

- розпізнавати явища уподібнення приголосних звуків, спрощення в групах приголосних, основні випадки чергування голосних і приголосних звуків, чергування у-в, і-й.

І крок – повторення  правил.

5 основних правил уподібнення.

1. Дзвінкі приголосні у слові не оглушуються, тобто не змінюються. Якщо ви бачите в тестовому завданні ЗНО щось подібне: діжка [д'íшка], то це не правильно, адже [ж] – дзвінкий, а перед глухим [к] він не оглушується. За правилом, дзвінкі перед глухими не змінюються.

Однак є кілька винятків, які слід завчити напам’ять. У словах: легко, вогко, кігті, нігті, дьогтю дзвінкий [г] при вимові змінюється на глухий [х]. Тобто транскрибується так: легко [лéхко]. Проте таких слів-винятків усього кілька.

2. Глухі приголосні перед дзвінкими одзвінчуються, тобто змінюються на свою дзвінку пару. Наприклад, футбол – [фудбóл]. Винятків з цього правила немає.

Увага! І перше, і друге правило впливають на правильне вирішення не лише тестових завдань на уподібнення, а й на завдання з наступними формулюваннями: «чи всі приголосні глухі в рядку», «чи всі приголосні дзвінкі в рядку», а також деколи на завдання «знайдіть рядок з однаковою кількістю звуків і букв у кожному слові» в тому випадку, якщо через уподібнення звук став подовженим. Наприклад, у слові «отже» - [óд͡жe] глухий [т] переходить у дзвінкий [д], зливається із [ж] і переходить в африкату [д͡ж]. Відповідно, кількість букв у цьому слові – 4, а звуків – 3.

3. У словах із префіксами «з» звук [з] перед глухими змінюється на [с]. Це стосується таких префіксів: з-, роз-, без-, через-. Наприклад, безперечно – [бе^испе^ирéчно].

4. Приголосні: [д], [т], [з], [с], [ц], [л], [н], [дз] (“Де Ти З’їСи Ці ЛиНи+ДЗ”) перед м’якими приголосними пом’якшуються. Це уподібнення ще називають уподібнення за м’якістю. Наприклад, пісня – [п'íс'н'а]. Приголосний [с] став м’яким [с'] через сусідство із м’яким [н'].

5. Складні випадки уподібнення (за способом і місцем творення).

У цьому правилі  узагальнено ті випадки, які легше просто запам’ятати: 

- шся – [шс']             [c'с'] –  [с':а]  (робишся – [рóби^ес':а]);

- ться – [т'с']             [ц'ц'] – [ц':а] (носиться – [нóси^ец':а]);

- жся – [з'с'а] (розважся – [розвáз'с'а]);

- чся – [ц'с'а] (не скалічся – [не скал'íц'с'а]);

- шці – [с'ц'і] (ромашці – [ромáс'ц'і]);

- жці – [з'ц'і] (мережці – [ме^ирéз'ц'і]);

- чці; -тці – [ц':і] (квочці – [квó ц':і]);

- зж – [ж:] (зжати – [ж:áти]);

- зч – [шч] (з чим – [шчим]);

- здж – [жд͡ж] (з джурою – [жд͡жýройу]);

- зш; - сш – [ш:] (зарісши – [зар'íш:и]);

- тч; - тш – [ч:] (братчик – [брáч:ик]).

ІІ крок – аналіз мовного явища – запитання тестів: відповідність букви-звуки, спрощення, уподібнення, чергування, милозвучність.

ІІІ крок – розуміння мовного явища уподібнення:

Деякі пари приголосних звуків за дзвінкістю — глухістю:

дзвінкі    [б] [д] [з] [г]

 

глухі       [п] [т] [с] [х]

1. графічне позначення мовного явища уподібнення

                                         

у слові боротьба дзвінкий [б] одзвінчує попередній глухий [т'], тому у вимові звучить [д'] ,

2)  пишемо  т (за правилом орфографії), бо

3) можемо перевірити словом боротися.

Аналогічно: у слові нігті глухий [т] оглушує попередній дзвінкий [г], тому  вимовляємо [х], але пишемо г, бо ніготь.

ІV крок – виконання навчальних тестів з розділу «Фонетика».

Приклад тесту:

Рядок слів, у вимові кожного з яких спостерігається явище уподібнення приголосних

А смужка, боротьба, зцілити, кішка  -

Б низка, молотьба, зсипати, миска  -

В вогкий, рюкзак, нігтик, зсунути  +

Г стежка, екзамен, зцементувати, грушка -

Коментар: переглядаємо слова у кожному рядку, виявляємо певну закономірність – відсутнє явище уподібнення у словах: кішка, миска, грушка, смужка, низка, стежка. У рядку В вог(х)кий, рюк(ґ)зак, ніг(х)тик, зс(с:)унути відбувається мовне явище – уподібнення.

 

Доцільно переглянути відео

https://youtu.be/jp7w-TtIC5I

 

Додаток 6

«ЗНО – панорамний погляд на проблему. Думки учня 11 класу»

Ефективні стратегій у підготовці випускників школи до успішного проходження ЗНО" 

У Миколи Зерова є цікаве висловлювання про поему Івана Франка «Мойсей»: «Мойсей» - це поема сумніву, але сумніву подоланого». На мою думку, ЗНО – це проблема, але проблема подолана. А подолати всі сумніви та перешкоди на шляху до успіху можна, дотримуючись власної стратегії і тактики.

Перше. Випускник має бути психологічно підготовлений до участі у ЗНО: впевнений у своїх силах, знати процедуру участі випускника у ЗНО, кілька разів пройти самостійно тестування (з урахуванням часу – 180 хвилин).

Друге. Кожен повинен розробити власну стратегію і тактику підготовки, проходження самої процедури тестування. Стратегія – це кінцева мета: максимальна кількість балів та вступ до вузу. Тактичні кроки – визначені мною як ланцюжок дій:

• виконання максимальної кількості тестів з теми (фонетика, лексика, граматика, морфологія, синтаксис, орфографія, аналіз тексту);
• виявляю закономірність у характері запитань, визначаю характер мовного явища – знаходжу правильну відповідь;
• систематизую отриману інформацію, обговорюю з друзями, розміщую на сторінці у соціальній мережі;
• використовую цю тактику і в підготовці до ЗНО з історії, хоча там є певна специфіка(потрібно запам’ятовувати велику кількість дат, подій, постатей, знати карту, встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між подіями).

 Третє. Для написання власного висловлювання про подолання перешкод на життєвому шляху доцільно використати такі приклади, що можуть слугувати і реалізацією життєвих стратегій.

Прикладом з літератури може бути герой роману Івана Багряного «Тигролови» Григорій Многогрішний, яки подолав безліч перешкод – і досяг мети у житті: покарав зло (знищив офіцера Медведина), здолав сильного звіра у двобої (на полюванні вполював живим тигра), виїздить за межі СРСР (імперії зла) – разом з коханою продовжує боротьбу за утвердження добра у світі. Закінчується роман оптимістично: «Сміливі завжди мають щастя».

Четверте. Прикладом з історії може слугувати постать Івана Мазепи: політичного та громадського діяча, мецената, поета, людини, що у житті найбільше цінувала свободу – і йшла до мети, долаючи численні перешкоди.     Отже,  для нас, випускників 2016 року, історичні події минулого – не тільки переконливий приклад, а й керівництво  до дії: освіта, громадська діяльність формують особистість людини, яка буде жити у 21 столітті. Адже у житті найбільше цінується патріотизм, професіоналізм, компетентність – все це допоможе у самореалізації мене як особистості, а ЗНО – одна із  перешкод, яку зможу подолати.

Чепіга Владислав, учень 11 класу Новоукраїнської школи (виступ у формі власного висловлювання до ЗНО).