Урок "Моя Україна - єдина країна"

Про матеріал
Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від матінки-землі. Як не можна відділити небо від землі, так і не можна відділити Захід України від Сходу, Карпати від Світязя, Чорне море від Дніпра. Бо це все – Україна – єдина, суверенна, незалежна.
Перегляд файлу

Тема. «Україна – єдина країна»

 

Мета: Вчити дітей любити оточуючий світ, те місце де ти живеш, щоб

будувати щасливе життя на землі; поглибити знання учнів про нашу державу – Україну; продовжувати вивчати історію рідного краю та його героїчне минуле; формувати громадянські якості: патріотизм, людяність, працьовитість; Розвивати гармонійну особистість, виховувати у дітей бажання рости гідними громадянами неньки України.

 

Обладнання: віночок з різнокольоровими стрічками; плакат з державними символами, з народними символами; презентація.

 

Форма проведення: урок – подорож

 

Хід уроку

1. Організація класу

Доброго ранку травам росистим.

Доброго ранку квітам барвистим.

Доброго ранку сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!

 

- Доброго дня, дорогі учні! Сьогодні ви знову сідаєте за шкільні парти, відпочилими, змужнілими, дорослішими. Вам усміхається лагідне сонце, яке посилає свої промені із синього неба. Немає на світі кращого неба, ніж небо України! Воно благословляє свою Україну, береже у віках її материнську любов, тому його ніколи не відділити від матінки-землі. Як не можна відділити небо від землі, так і не можна відділити Захід України від Сходу, Карпати від Світязя, Чорне море від Дніпра. Бо це все – Україна – єдина, суверенна, незалежна. Але останнім часом нас постійно переслідує думка: чи буде так, чи ні. Яким буде вже завтрашній день нашої України.

 

2. Оголошення теми і мети уроку.

- Шановні діти! Мені доручили навчити вас черпати знання, застосовувати їх на практиці та виховувати гідними громадянами неньки УКРАЇНИ.

 

Вчитель:

Моя найкраща в світі сторона,

Чарівна, неповторна, Україно!

Для мене в цілім світі ти — одна

І рідна, й мила, дорога, єдина.

 

Учень 1:

Ми всі малі пагінчики твої

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам судилось в Україні жити.

 

 

Учень 2:

Ми — патріоти, дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

 

Учень 3:

А просто любимо, бо ця земля свята,

Вона нас народила і зростила.

Вітчизною зовемо неспроста,

Бо нам вона дала і душу, й крила.

 

- Діти, сьогодні ми здійснимо подорож просторами нашої держави. Мандруючи, потрапимо у наймальовничіші куточки країни і зберемо віночок з її багатств.

-Але перед тим вшануємо тих, хто віддав життя за нашу Україну.

 

ЗАВЖДИ БУДЕМО ПАМ`ЯТАТИ БОРЦІВ ЗА ЄДНІСТЬ ТА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ!

 

3. Актуалізація опорних знань. Гра «Чарівний віночок»

- Кожна людина живе у своєму селі чи місті, і з цих маленьких місцинок складається наша велика Батьківщина, яка зветься Україна.

- Послухайте звукозапис пісні «Калинова Україна» і скажіть:

- Чим багата Україна?

Пісня «Калинова Україна»

 

Легенда «Наша земля».

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж

предки забарилися, і землі їм уже не дісталося. От вони й прийшли до Бога. А він у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По якій хвилі Бог обернувся, сказавши, що вони чемні діти, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю . «Ні, - відповіли наші предки, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, стежки. Але пам’ятайте, якщо її берегтимете, то вона буде ваша, а коли ні - ворога».

 Пішли наші предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. Країну свою назвали Україною, а людей – українцями.  Ми живемо на чудовій мальовничій землі, на Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь українського народу, що сягає сивої давнини. 

       І саме сьогодні ми з вами здійснимо віртуальну подорож під час якої пригадаємо, а також дізнаємось багато цікавого про нашу державу її традиції, історію, теперішнє життя.

     А перш ніж відправитися у подорож ми пограємо в гру «Чарівний віночок»

( вибрати стрічку, пояснити слово і прикріпити до віночка)

 

 

4. Основна частина.

4.1. Зупинка «Місто Київ».

- І наша перша зупинка «Місто Київ»

- Ми вирушимо у місто Київ — столицю нашої країни. Столиця — це головне місто держави, там знаходиться уряд країни. Але ми будемо знайомитись з історичними пам'ятками, дізнаємося про минуле цього стародавнього міста. Кожна людина повинна знати минуле своєї країни. Дізнавшись про Київ, ви зрозумієте, що це місто не тільки стародавнє, а і прекрасне. І всі прекрасні пам'ятки, споруди створили українці. Нам є чим пишатись, є що берегти, є де вчитись.

— До Києва ми поїдемо кіньми. Як колись сюди прибули три відважні брати Кий, Щек і Хорив. Уявили себе вершниками.

 

Три брати

Спинилися три вершники біля Дніпра,

три брати, три витязі-князі.

Попереду Кий. Він найстарший з братів,

а Щек середульший літами,

а третього витязя звали Хорив,

найменший він був між братами.

До рідного краю князі привели дружину з тяжкого походу,

припавши до берега, вони пили

цілющу Дніпровську воду.

А Кий із коня вороненького зліз,

окину околиці зором:

ліворуч — дрімучий незайманий ліс,

праворуч — байраки і гори.

— Послухайте, браття! — продовжував Кий

і сходив все вище і вище.

— А що, як отут нам, де берег стрімкий,

нове збудувать городище.

Тут вийшов з ватаги дружинників дід,

вклонився і Кию він каже:

— Не раз ти дружину водив у похід

на військо загарбницьке враже.

Ти — старший з братів, найвідважніший ти,

дружина тебе поважає,

і місто, що буде отут, наректи

на честь твою, Києвом, бажає.

 

Учень: Київ — серце України

 І найстарше місто в світі,

 Хоч пройшов усякі зміни,

 Гарний весь — в зимі і в літі.

 Там церкви золотобанні,

 А в них дзвони міднокуті,

 Як задзвонять на світанні,

 В Україні всім їх чути.

 «Пісня про Київ»

 

4.2. Зупинка «Державні символи України»

- Молодці! А ми вирушаємо до наступної зупинки, яка називається «Символи України».

- Кожна держава світу має свої символи. Що ж означає слово символ?

Символ  – це знак, умовне позначення якогось предмета чи явища. Наша Україна теж має свою символіку. За якою її впізнають у всьому світі.

- Нагадайте мені, дітки, які символи в України?

 

Учень: Слова палкі, мелодія врочиста

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це  клич один з мільйонів голосів.

Це наша клятва. Заповідь священна.

Хай чують друзі і вороги,

Що Україна вічна, незнищенна.

Від неї ясне світло навкруги.

 

- Державний Гімн України – це урочиста пісня на честь держави – «Ще не вмерла України ні Слава ні Воля» ( слова Павла Чубинського, муз. Михайла Вербицького». Зараз ми його послухаємо. Дітки, як слухається Гімн?

 

(Звучить Гімн України)

 

- Наступний символ України це – …(Герб).

Учень: Наш герб – тризуб, це воля, слава, сила.

Наш герб – тризуб, недоля нас косила.

Та ми росли, ми є, ми завжди будем,

Добро і пісню несемо ми людям.

 

- Державний Герб України – золотий тризуб київського князя Володимира на синьому полі. У ньому відображена триєдність життя. Це батько-мати-дитина, які символізують собою силу, мудрість, любов. А також в нашому тризубцеві зашифроване таке дороге до болю українцям слово «ВОЛЯ».

 

- Якого кольору Державний прапор України?

 

Учень: Прапор - державний символ.

Це для всіх – ознака сили,

Це для всіх - ознака слави

Синьо – жовтий прапор маєм:

Прапор свій оберігаєм,

 

Учень: Прапор свій здіймаєм гордо,

Ми з ним дужі і єдині.

Ми навіки вже – народом

Українським є в країні.

 

- Державний Прапор України –має дві горизонтальні смуги з двох кольорів: синьої та жовтої. Угорі синя смужка, неначе небо над нашою рідною землею, а в низу – жовта, як золоті пшеничні поля, якими багата Україна.

 

Фізхвилинка

 

4.3. Зупинка «Моя мала Батьківщина - Буковина».

- А зараз уявімо, що в літаку ми із Києва повертаємося на Буковину у рідні Чернівці.

Народився я у краї,

Де сопілка гарно грає,

Де калина і смерека

І над хатою лелека.

Народився я в сторонці,

Де сміється дзвінко Сонце

Лине пісня колискова,

Українська рідна мова.

Народився на земельці,

Де біжить гірське джерельце

Я батьків своїх дитина

А земля ця – Буковина.

 

4.3.2. Легенда «Буковина»

- Звідки походить назва «Буковина»?

   Ніхто не відає, коли це було, тільки кажуть, що в наших краях жила не просто багата поміщиця, а така, що вміла чаклувати. Підкорила вона собі чимало колись вільних селян і закріпачила їх. Тримаючи людей у покорі, вона й слухати не хотіла про якусь там їх вольність.

    І ось, об’їжджаючи свої широкі володіння, помітила під горою невеличку хатину. Жив у ній красивий і статний юнак. Отару овець мав, випасав їх довкола і жив з цього. Звали юнака Буком.

  Веліла пані слугам покликати його до неї. А юнак і каже:

- Чому це я маю йти, я вільний.

- Не переч, хлопче, а то гірше буде, - наказали посланці.

- Сам не підеш, то силою поведемо.

І повели. Глянув юнак в очі пані, а вони злі-презлі.

- Як це ти смієш в моїх володіннях овець випасати?- спитала з презирством.

- Скрізь, скільки видно, це мої багатства. Хочеш по-доброму, йди до мене в найми.

- Я нікому служити не буду, пані. Я - вільний, - відповів юнак і подався додому.

Аж стрепенулася пані від почутих слів. Вдруге посилає за пастухом. І приводять його до пані. І вона йому пропонує:

- Не хочеш у мене бути слугою, то йди до мене старшим. Я віддам у твої руки все багатство і ти не відчуватимеш ніякої скрути.

- Я не можу цього зробити. Я – вільний, - сказав юнак. Повернувся і пішов.

Злиться пані, місця собі не знаходить. Втретє посилає за юнаком. І коли він приходить, каже:

- Ти не хочеш служити мені. То будь моїм мужем. Я віддам тобі все багатство, віддам руку і серце.

Засміявся юнак і мовив:

- Пані, ви мудра жінка. Хіба ви не розумієте, що кохання не купують. У мене є дівчина, і я не можу зрадити їй.

- Подумай! – вигукнула розлючена багачка, пускаючи з очей свої пекучі стріли. – За непокору кара для тебе буде страшною.

– Я – вільний! – востаннє мовив юнак. І в цей час став відчувати, як холоне його серце, як дерев’яніють ноги, і вкриваючись корою, вростають у землю. Руки стали витягуватись, перетворюючись у віти. Ось уже затріпотіли зелені листочки, шепочучи: «Я- вільний. Я – вільний…»

І виросло красиве зелене дерево. Засіялась його насінням уся наша земля, яку напевне, саме з цього приводу стали називати Буковиною.

 

Історія Буковини сягає в сиву давнину. Колись тут жили наші славні предки –

 

4.3.2. Чернівці – серце Буковини.

-  Що є серцем Буковини?

- Уявіть собі, що до нас приїхали гості з іншого міста. Які місця в Чернівцях ви б їм показали?

 

Припускають, що назва міста походить від велелюдного міста-фортеці на південних рубежах Галицької держави, що мало назву «Черн» або «чорне місто», збудованого на лівому березі річки Прут.

     Можливо, ця назва походила від чорних дубових, перекладених чорноземом, стін фортеці, яка була повністю зруйнована монгольським завойовником Бурундаєм і жителі з 1259 року переселилися на правий берег ріки Прут. З 1359 року місто стало частиною Молдавської держави.

 Перші письмові згадки про місто були знайдені в рукописах молдавського господаря Олександра Доброго, які він видав львівським купцям 8 жовтня 1408 року. Кожен рік ця дата святкується як офіційний день міста. Місто в той час було розташоване на перехресті шляхів з північно-західної Європи на Балкани і в Туреччину. З 1457 року воно стало центром проведення ярмарків та адміністративним центром для всього регіону.

      Швидко відбувався розвиток нашого міста, були злети і падіння, сльози смутку і щастя. Місто розгалужується ниточками доріг, з’являються все нові і нові вулиці та будинки.

Фізхвилинка

 

5.Підсумок уроку  

5.1. Вправа – гра «Продовж павутинку».

 

5.2. Розфарбуй і відгадай

- Зверніть увагу на ці прапорці. На кожному з них написані слова відомих людей про любов до Батьківщини, патріотизм та єдність народу. А як ви розумієте ці афоризми?

  •                 Люблять батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя. (Сенека)
  •                 Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може. (Д. Байрон)
  •                 Забудеш рідний край — твоє всохне коріння. (П. Тичина)
  •                 Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до вітчизни. (В. Распутін)
  •                 Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом. (Ч. Айтматов)
  •                 Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна. (І. Світличний)
  •                 Українському народу не потрібно співчуття – потрібні патріоти. Потрібен ти! (І. Олійник)

 

5.3. Малюнок дружби та єдності

-Пропоную намалювати картину дружби, єдності, любові, поваги колективу нашого класу, щоб усе це поширилося на простори нашої єдиної України (малюємо на ватмані обводячи пальчики фломастером, діти підходять один за одним, а кожного дня будемо її вдосконалювати новими елементами: квіти, райдуга , світлі яскраві фарби тощо.

- Кожен українець, незалежно від того, чи він зараз мешкає на Батьківщині, чи живе далеко за кордоном, повинен пам’ятати свою Україну, її землю, по якій він ще зовсім маленьким простував, взявшись за мамину руку. Говорять: «Людина без роду, як дерево без коріння». Так само можна сказати і про ту людину, яка цурається своєї землі, своєї країни. Хто, як не ми, своєю підтримкою, вірою, працею, навчанням допоможемо нашій державі засяяти яскравою зіркою на карті світу. Ось такі ви – маленькі українці. І на завершення послухаємо пісню. Тож не дамо жодного шансу тим, хто бажає безладу в нашій державі, війни. Сьогодні ми з вами проклали дорогу добра, взаєморозуміння, любові, злагоди … Тож нехай щастить усім на цьому шляху життя, бо  БОГ - природа нам усім

збудувала красень дім.

ГЕРБОМ ВОЛЯ написала.

Небо й хліб у прапор вклала.

Хай завжди у домі цім ЩАСТЯ

РАДІСТЬ буде всім!

Тут і ТИ, і МИ, І Я –

ДРУЖНО житиме СІМ`Я.

МИ – ЄДИНА КРАЇНА! Незважаючи на усі негаразди, ми прагнемо одного – спокою, миру та чистого блакитного неба над головою.

 

doc
Пов’язані теми
Я у світі, Розробки уроків
Додано
19 лютого
Переглядів
151
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку