Урок мужності "Я дочекаюсь тебе..."
Матеріали посібника стануть у нагоді під час проведення патріотичних уроків та позакласних заходів. Мета проведення заходу: формувати в учнів патріотизм і розуміння значення життя як найвищої цінності; виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної Сотні, воїнів, що воюють на сході країни та тих, що загинули у боротьбі за свободу та цілісність нашої держави.
Урок мужності
Автор:
Діковська Руслана Ананіївна
Матеріали посібника стануть у нагоді під час проведення патріотичних уроків та позакласних заходів.
Мета проведення заходу:
- формувати в учнів патріотизм і розуміння значення життя як найвищої цінності;
- виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної Сотні, воїнів, що воюють на сході країни та тих, що загинули у боротьбі за свободу та цілісність нашої держави;
- формувати у підростаючого покоління почуття відповідальності, мужності, відваги, надзвичайної стійкості.
Мета проведення уроку:
- формувати в учнів патріотизм і розуміння значення життя як найвищої цінності;
- виховувати шанобливе ставлення до Героїв Небесної Сотні, воїнів, що воюють на сході країни та тих, що загинули у боротьбі за свободу та цілісність нашої держави;
- формувати у підростаючого покоління почуття відповідальності, мужності, відваги, надзвичайної стійкості.
Роки летітимуть, мов журавлі,
Та не полегшає втрата,
Доки ходитиме по землі
Мати солдата…
Вчитель: Кожного дня до нас доноситься мова про мужність і мужні вчинки. Та чи кожен розуміє сутність цього слова? На думку Аристотеля мужність — це подолання страху смерті і готовність оплатити доброчесність поведінки ризиком власного життя: «Хто осмислено спрямовується заради добра в небезпеку і не боїться її, той мужній, і в цьому мужність». Адже мужність – це та риса характеру людини, яка може повноцінно проявитися лише разом з іншими якостями особистості, такими як … (н-д, розсудливість, хоробрість, щиросердність…).
(Учні працюють в 4 групах . Потім зачитують написане.)
Вчитель: Опорною складовою мужності є така риса, як людяність. Тобто мати мужність - це тільки пів справи, а ще потрібно вміти використовувати її на благо іншим. Саме такий шлях є запорукою справжнього прояву мужності, що почасту заслуговує називатися героїзмом.
Трагічні події в Україні, починаючи з листопада минулого року, тривожать та не залишають байдужими жодного громадянина країни. Кожному з нас необхідно усвідомити, за що боролися мужні учасники Євромайдану і заради чого пожертвувала своїм життям «Небесна сотня».
(Демонстрація відеофрагменту «Небесна сотня»; режим доступу:
https://www.youtube.com/watch?v=mPULVFowi_4 ).
Вчитель: Важливо віддавати вже справді останню шану тим, хто поліг і відзначати тих, хто склав жертву крові. Ідея відзначення полеглих, поранених і учасників Майдану 2013-2014 рр народилася ще у лютому як громадська ініціатива. Однак рішення Верховної ради України і Президента України спростило завдання.
Учень 1: 26 червня 2014 Президентом України було ініційовано заснування нової державної нагороди — Орден Героїв Небесної Сотні. Орден був затверджений Верховною Радою України 1 липня 2014 р.
Учень 2: Орден встановлено для відзначення осіб за громадянську мужність, патріотизм, відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, активну благодійну, гуманістичну, громадську діяльність в Україні, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності (листопад 2013 року — лютий 2014 року), інших подій, пов'язаних із захистом незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України.
Учень 1: Впродовж місяця було розроблено статут і малюнок Ордена, і 6 серпня 2014 року Кабінет Міністрів України схвалив проект Указу Президента України «Про Орден Небесної Сотні», Статут та малюнок Ордену Героїв Небесної Сотні.
Учень 2: Втім, сам указ президента вийшов двома місяцями пізніше — 3 листопада 2014 р. 27 листопада 2014 року перші три особи були посмертно нагороджені орденом Героїв Небесної Сотні.
Орден Героїв Небесної Сотні
Вчитель: Це те мале, що ми можемо віддати Героям Небесної Сотні. Сподіваємося, що цей Орден надихатиме ще не одне покоління вільних українців.
А які тяжкі бої йдуть сьогодні на Сході України. Сили АТО намагаються протистояти терористам. Більшість жителів Донецької та Луганської областей виїхали з зони АТО.
Погодьтеся, коли йдеться про честь та гідність твоєї країни, коли ворог посягає на територіальну цілісність, коли раптом виникає гурт зрадників країни, ми не можемо вести дискусії, кому йти воювати. Це – обов’язок кожного. Не залежить це, де ти живеш, де служив, ким працюєш. Тому всі ми повинні бути вдячні тим, хто відстоює право України бути гордою державою, хто захищає вас із нами. Жах лише в тому, що гинуть наші співвітчизники.
Учень: А земля вся покрита солдатами,
і немає дороги назад.
Наші діти ростуть під гарматами,
і сприймають слово "війна".
А поля наші кров'ю покроплені,
свіжою кров'ю хлопчат.
І людські добра промені
змогли навік замовчать.
Соловей не співає вже, знаєте?
Не співає й душа - кричить.
Ви за що... За що нас вбиваєте?
Скажіть, вам самим не болить?
Вам ось тут не пече пеклом чортовим?
Не пече? Ну скажіть, не пече?
А мене розриває до чортиків!
Розриває не тільки мене...
Ви прийшли й мою землю хапаєте,
роздираєте все на шматки.
Україну ви щиро ховаєте
в землю, де білі кістки.
Нашим хлопцям дали автомати,
одягли у форму з наказом...
Відтепер вони справжні солдати,
В матерів сивина є завчасно.
І ховають вони своїх хлопчиків,
і клянуть цю трикляту війну...
Україну клянуть навіть, мовчечки.
Бо велику віддали ціну.
Вони йдуть війною жахливою,
в руках тремтять автоматики.
Хочу сказати Спасибі їм...
І спіть спокійно, солдатики!
Вчитель: Героями є і наші земляки, які віддали своє молоде життя за нашу Україну. Це:
Бєлкін Андрій Володимирович
Учень 1: Ще декілька місяців тому для жителів Слов’янська і Краматорська гора Карачун, розташована між цими двома містами, була одним з найвідоміших туристичних місць. Утім, у перші дні протистоянь у Слов’янську стало зрозуміло: Карачун для військових — це найважливіший стратегічний об’єкт. Це панівна висота в 167 метрів, з якої відкривається вид відразу на Слов’янськ і Краматорськ. Із неї проглядалися в’їзди і виїзди з обох міст.
Учень 2: Із самого початку АТО висоту зайняли українські війська. Але якщо терористи, які розмістилися біля підніжжя, мали можливість для маневру і користувалися перевагами так званої «зеленки», то регулярні війська по суті залишалися блокованими на горі. Чи не єдина можливість доправити сюди підкріплення і продукти — вертольоти. Це розуміли і терористи, постійно обстрілюючи бойові машини.
Учень 1: Одного дня Андрій повідомив дружині Надії: «Не хвилюйся, все буде добре. Злітаю на Карачун ще разок, це буде востаннє».
Учень 2: Наврочив. Адже в авіаторів не прийнято називати майбутній політ «останнім». Як у десантників — стрибок, у водіїв — рейс.
Учень 1: ІЗ ЛИСТА КОМАНДУВАННЯ ЧАСТИНИ...
«Під час проведення операції в заданому районі поблизу гори Карачун 24 червня 2014 року близько 17.00 однією ракетою ПЗРК було збито вертоліт Мі-8МТ 16-ї бригади АА України (в/ч 2595 Броди), що виконував політ на армійський блокпост біля гори Карачун. Вертоліт було уражено відразу після зльоту, вибухнув у повітрі і впав, палаючий, на землю. Екіпаж з трьох осіб і шести пасажирів, які перебували на борту, загинули.
Учень 2: За особисту мужність і героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних сил України Петро Порошенко підписав Указ №599/2014 «Про відзначення державними нагородами України» військовослужбовців:
«Нагородити орденом Богдана Хмельницького III ступеня: …
підполковника Бєлкіна Андрія Володимировича. Посмертно».
Учень 1: Цього року Андрію Бєлкіну мало б виповнитися 37 років.
Вчитель: Молодим, у віці 34 років, загинув і Черняк Ігор Васильович.
Черняк Ігор Васильович
Учень 1: Активний учасник подій на Майдані у Києві під час революції Гідності. Шкодуючи серце матері, говорив, що їде на заробітки.
Учень 2: Вступив добровольцем у батальйон «Донбас», стрілець-санітар. Загинув приблизно о 16:30 18 липня у бою за місто Попасну.
Учень 1: Того вечора на сторінці в «Вконтакті» бойовики «ЛНР» виклали фото особистих речей, документів та одягу загиблих «донбасівців» та цинічний текст, у якому хизувалися вбивством українських вояків. Похований 26 липня в м. Радивилові, де мешкає його мама..
Учень 2: 2 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Учень: Мамо, я живий, лиш закриті очі....
І серце не б`ється, не вирує кров...
Ти тільки не плач, знай - всі дні і ночі
Я буду поруч - в грудях, де живе любов!
Ти пробач мене, мамо, за гіркії сльози,
За той біль, і той жаль, що я наробив.
Я ж хотів лише миру, добра і свободи...
А мене за це ворог безжалісно вбив.
Не жалій, моя нене, що я не вернуся.
Не кляни ворогів! Нехай судить їх Бог!
Я для тебе сьогодні з небес посміхнуся,
Ти лишень свої очі здійми до зірок!
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ …
Вчитель: - Жінко,чого Ви плачете?
Ваш син - ГЕРОЙ!!!
Ви, що не бачите?
Ще цей хлопчина і он той...
- Героєм був мені завжди,
з тих пір коли почав іти,
з тих пір, коли сказав він "мама",
я так раділа, так ридала.
Від щастя сльози проливала,
так ніби знала, ніби відчувала,
я так його тримала, так оберігала,
та все ж пішов, за іншу битись маму... мені ж залишив вічну рану.
А я дзвонила, кажу: "Сину, іди додому, бо там гинуть".
А він: "Неправда, тут все мирно".
Мені від того було дивно.
І я його чекала, так чекала, він вернеться –
я вірила, я знала.
І він приїхав не колись, а нині,
виходжу я, дивлюсь, моє дитя у домовині...
"Як справи, синку? Ну кажи, як справи?
Чого мовчиш, не хочеш подивитися на маму?
Відкрий же очі, вставай, ти хочеш так лежати?
Втомився напевно, вирішив поспати...
Боже, я тебе укрию, ти ж такий холодний,
живіт запав, напевно, ще й голодний.
Ходи, я вже на стіл накрила.
Ходи, тебе чекає вся родина..."
А люди кажуть, що здуріла,
що мертву так трясу дитину.
Та, що ті люди, що вони там знають.
Мій син - ГЕРОЙ!!! ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!
Міні-вистава.
Дійові особи: мати,
син,
листоноша,
голос за сценою.
(Мати порається в хаті. Заходить листоноша.)
Листоноша: Олено!.. Олено!.. Тобі лист від сина. Мабуть пише, що скоро приїде…
(Листоноша віддає лист і виходить з хати. Мати відкриває лист і починає читати.Чути голос за сценою.)
Голос: Шановна Олено Федорівно,
З сумом повідомляємо вам, що ваш син Остапчук Володимир Петрович, боєць батальйону «Дніпро», загинув під Ілловайськом, героїчно захищаючи інтереси та цілісність території нашої Батьківщини. Ваш син був справжнім героєм. Прийміть наші щирі співчуття. Україна гірко плаче разом з вами.
Командир батальйону «Дніпро»
Степанюк Ігор Васильович
(Під час звучання голосу мати намацує позаду себе стілець, сідає на нього. Потім мне лист і закриває очі. Чути стук у двері. До хати заходить син. Бачить заплакану матір, кидає рюкзак на землю і підходить до неї .)
Син: Мамо!.. Мамо!.. Я повернувся! Я живий! Не плач…
(Падає перед матір'ю на коліна і бере її за руки.)
Більше я тебе ніколи не покину. Чуєш, мамо?
Мати: Синку… Повернувся… Живий… (Гладить сина по голові.)
Вчитель: Яка це безмежна радість, коли додому повертається живим син, батько, брат. Дай, Боже, сили нашим солдатам, а нам – їх дочекатись.
Перегляд відео «Я дочекаюсь тебе…»
Вчитель: Неоціненною є допомога простих українців. І нещодавно у редакцію газети «Прапор Перемоги» завітав учасник АТО, щоб через газету висловити вдячність людям за підтримку.
Учень 1: 26-річний Віталій з Радивилова бере участь в АТО. У третю хвилю мобілізації став у стрій 72-ї механізованої бригади. Командир відділення, служить у підрозділі протиповітряної оборони за військовою спеціальністю, набутою під час строкової.
Віталій, перебуваючи у відпустці, розповів про АТО. Звісно, не усе з почутого можна друкувати – в нинішніх умовах безпеці особлива увага. Інформаційній безпеці, безпеці родини. Адже у військового сім’я, двоє дітей. Через це просив і прізвище не називати, і сфотографуватися не захотів.
Учень 2: На передовій Віталій 68 днів. Їхня частина тримає 10 км лінії оборони. Розташування – у чистім полі, у бліндажах. Усім необхідним забезпечені. І озброєнням, і обмундируванням, і продуктами. Звичайно, щось поставляється по лінії Міноборони. Але відчутнішою є допомога волонтерів, простих українців – людей щирих,патріотів своєї держави. Харчів наші військові мають стільки, що діляться навіть з місцевими жителями.
Учень 3: Віталій власне і завітав у редакцію газети «Прапор Перемоги», щоб подякувати людям доброї волі, які хто чим може підтримують українських військових – учасників АТО. Тільки завдяки спільним зусиллям зможемо гідно пережити важкі часи агресії, відстояти незалежність своєї держави і її європейський вибір. На завершення розмови працівники газети побажали герою-зенітнику, усім учасникам АТО повернутися з Донбасу живими і здоровими, з перемогою. Заради дітей, їх майбутнього.
Вчитель: Кожен з вас є громадянином України, частиною великого народу, великої родини. Україна чекає на вас – молодих, енергійних, розумних, які знають свої права і обов’язки, а головне патріотично налаштованих, які серцем і душею вболівають за свою країну. Давайте разом створимо Пам’ятку молодого громадянина України (учні виходять до дошки і створюють пам’ятку).
- Пам’ятай: ти вільний громадянин вільної держави – України, для розвитку і зміцнення якої повинен кожним кроком, словом, дією сприяти розвитку, злагоді, порозумінню своєї землі й народу.
- Сприяй відродженню духовних цінностей, набувай ґрунтовних знань з історії, культури, традицій.
- Повсякчас дотримуйся основних засад духовності української нації – загальноприйнятих християнських заповідей.
- Виховуй у собі патріотизм, чесність, мужність, терпимість до недоліків інших.
- Засуджуй байдужість, зраду державних інтересів
України.
- Чесно й добросовісно трудись на благо зміцнення
державності України.
- Будь завжди готовим стати на захист цілісності
Української держави, її кордонів, народу.
- Охороняй екологічне середовище, раціонально
використовуй природні ресурси.
- Серцем відчуй єдність із державою, яка піклується про тебе, і яку ти маєш зміцнювати.
Вчитель: Якщо тобі десь у серці дихає і гріє – то це
Україна.
Якщо тобі із серця тече сльозами і молитвами
– це Україна.
Доки ти маєш серце – чутимеш Україну
І доки ти чутимеш Україну – матимеш серце!
Учні виконують пісню «Україна – це ми».
Вчитель: Ми – Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної, квітучої держави та чистого неба над головою.
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку