12 травня о 18:00Вебінар: Лайфхаки з використання сервісу LearningApps в освітньому процесі

Урок музичного мистецтва "Осінь розмаїта сонечком зігріта" 2 клас

Про матеріал
Конспект інтегрованого уроку музичного мистецтва на тему "Осінь розмаїта сонечком зігріта" для учнів 2 класу
Перегляд файлу

Конспект інтерактивного уроку на тему

«Осінь розмаїта сонечком зігріта»

 

Мета уроку: виявити взаємозв’язок між музикою та красою природи на прикладах музичних творів, картин і навколишнього середовища, сприймаючи музику, як інтонаційно-образну мову, передати настрій музичного твору.

Завдання:

Навчальні: формувати емоційно-смисловий зміст музики; вміти знаходити спільне в музиці, образотворчому мистецтві та природі, зіставляючи їх об’єкти.

Розвиваючі: розвивати уяву та мислення; висловлювати свої думки і почуття, зумовлені сприйняттям музичних творів.

Виховні: пробуджувати в дітях інтерес до спостереження за живою і неживою природою в музичних творах і навколишньому середовищу.

Обладнання і матеріали: презентація PowerPoint «Правила співу» (зміна слайдів за клацанням миші); плакат «Музичний їжачок» (Додаток А); відео 1 Н. Май «Шкільна пісня»; презентація PowerPoint «Сучасний український художник Олег Щербаков» (зміна слайдів автоматична); відео 2 «Казка няні»; презентація PowerPoint «Чарівний дар Петра Чайковського» (зміна слайдів за клацанням миші); листівки з домашнім завданням (Додаток Б та Додаток Б 1); плакат «Клумба» (Додаток В та Додаток В 1).

Тип уроку: комбінований.

Перебіг уроку

1. Організаційний момент

- Добрий день, діти! Рада бачити вас після літніх канікул веселими та красивими. Пропоную прослухати вірш Тетяни Строкач «Перше вересня»:

Горять яскраво грона горобини,

А на подвір’ї школи гамір, сміх.

Дзвіночок на урок скликає всіх,

І звуки музики врочисто в небо линуть!

Ось зграйкою стоять випускники,

Для них дзвінок востаннє вже лунає.

Рік швидко пролетить... Це кожен знає,

І розійдуться стежечки-шляхи...

А ось розгублена маленька дітвора.

Батьки їх вперше привели до школи.

Вони такі щасливі, як ніколи!

Навчатися прийшла вже їм пора.

А школа радо всіх приймає вас –

Замріяних, веселих, відпочилих,

Готових до навчання, дружніх, милих.

Лунай, дзвінок! Дітей запрошуй в клас!

2. Основна частина уроку

2.1 Повідомлення теми уроку

- Про що цей вірш? Яка пора року? Тема нашого уроку «Осінь розмаїта сонечком зігріта». Ми підведемо підсумок ваших знань про природу, а допомагати нам у цьому будуть музичні та художні твори.

2.2 Повторення вивченого матеріалу

- Ми з вами вже знаємо правила співу, давайте перевіримо які правила ви пам’ятаєте.

Гра «Вірно-невірно»

Проводиться за допомогою презентації PowerPoint «Правила співу».

- Молодці! За час канікул ви не забули правила і добре попрацювали. А тепер проговоримо вірні правила ще раз:

1. Під час співу сиди прямо.

2. Перед початком співу бери подих спокійно та не піднімай плечі.

3. Не перебивай слово диханням.

4. При співі правильно вимовляй голосні і чітко приголосні.

5. Тягни звук. Співай виразно.

6. Починай і закінчуй пісню по знаку вчителя.

2.3 Інтонаційно-фонетична вправа

Початкове положення: рот відкритий максимально рухами щелепи вперед-вниз, верхня і нижня губа відстовбурчені так, щоб було видно ясна, при цьому кути рота не повинні напружуватися, але тільки натягатися (можна перевірити пальцями), рот повинен мати форму прямокутника. Це положення рота позначається умовно буквою [А]. У такому положенні робиться безшумний вдих ротом.

Вправа складається в сильному активному проголошенні приголосних звуків в наступній послідовності: «Ш, С, Ф, К, Т, П, Б, Д, Г, В, 3, Ж».

Кожен звук вимовляється чотири рази. Перед і після кожного звуку фіксується початкове положення рота і робиться безшумний вдих.

Звуки «П» і «Б» вимовляються витягнутими трубочкою губами так, як би треба було вимовити склади «П У Х» і « Б У Х».

Звуки «К» і «Г» вимовляються тільки за рахунок рухів язика без закривання рота, без руху щелепи, тобто зі збереженням вихідного положення.

Звуки «Т» і «Д» вимовляються з прикушенням кінчика язика.

При проголошенні звуків «В», і «Ж» необхідно звернути увагу на припинення звуку вдихом (приблизно: «В -В -В -и!», «3 -3 -3 -и!», «Ж Ж Ж и!»). Повторіть 4 рази скоромовку:

Дзижчить над житом жвавий жук, бо жовтий він вдягнув кожух.

Гра «Пташка»

- Діти, будь ласка, подивіться на дошку. До нас завітав старий знайомий – Музичний їжачок. Давайте пригадаємо, що він приніс.

V – знак вдиху (пташка злітає у небо),

Λ – знак видиху (пташка летить до землі).

Рот заокруглений, при зміні голосних не змикаємо губи. При правильному виконанні утворюється звуковий купол (звук як би розправляється, заповнюючи весь рот). Довгі голосні проспівуємо, допомагаючи собі рукою.

2.4 Вокально-хорова робота

Розучування нової пісні Н. Май «Шкільна пісня» (відео 1):

- слухання пісні у виконанні вчителя (визначення заспіву, приспіву);

- аналіз пісні (визначення характеру, темпу, кількості куплетів);

- спів разом з вчителем.

2.5 Подання нового матеріалу

- Сьогодні хочу вас познайомити з художником із українського міста Кривий Ріг.

Картини Олега Щербакова незмінно привертають до себе увагу. Вони зображують сюжети, що називається «поза часом». Так було, напевно, і 150 років тому, і минулого року. В цьому і є секрет чарівності його картин.

Олег Юрійович Щербаков народився в німецькому місті Магдебург 24 лютого 1963 року в родині військовослужбовців. Завдяки частим переїздам сім’ї, дитині випала чудова можливість познайомитися з різними культурами і місцевостями. Одного разу бабуся застала онука з вуглиною в руці – майбутній художник намагався намалювати кухонне начиння і посуд.

Його роботи світлі і радісні. Це і пейзажі, і жанрові сценки. Всі роботи написані з любов’ю до природи.

Новий матеріал подається за допомогою презентації PowerPoint «Сучасний український художник Олег Щербаков».

- Сподобались вам картини Олега Щербакова? Нагадую тему нашого уроку: «Осінь розмаїта сонечком зігріта». Ця картина (Слайд 2) відповідає темі уроку? Найчастіше осінь зображують сонячну, яскраву, у всіх яскравих фарбах. Але так само можна зобразити і похмуру погоду:

Осінь фарби готувала,

У відерця наливала.

Змішувала, чаклувала,

Потім все розфарбувала.

Придивіться, все довкола

Стало різнокольоровім!

                                          Наталія Замрія

- Яку б музику ви написали дивлячись на ці картини? Підберіть слова, що передають її настрій (Весела, сонячна …).

Все, що ми бачимо навколо нас, все, що нас оточує і при цьому не створено руками людини – це жива і нежива природа. Дізнаємося, які особливості природи, і чим жива природа відрізняється від неживої. Всі об’єкти живої природи мають важливі якості: вони народжуються, ростуть, харчуються, дихають, пересуваються, вмирають. Для життя їм необхідна їжа, тепло, вода, повітря. До живої природи відноситься не тільки людина, але також тварини та рослини. Якою мовою розмовляє з нами жива природа?

До об’єктів неживої природи відносять повітря, воду, ґрунт, мінерали. Якою мовою розмовляє з нами нежива природа? Назвіть об’єкти живої природи у роботах Олега Щербакова. А тепер неживої.

- Молодці! Ви впоралися із завданням.

Коли ви дивились презентацію, лунала «Осіння пісня» з фортепіанного циклу П.І. Чайковського «Пори року». Після фізкультхвилинки я розповім казку, змішану з правдивими історіями – історіями з життя Петра Ілліча Чайковського.

3. Фізкультхвилинка з елементами імітації

Трава низенька-низенька,(присідають)

Дерева високі-високі,

(стають на пальці ніг, руки піднімають угору)

Вітер дерева колише, гайдає,

(нахил тулуба вліво і вправо)

Птахи летять, відлітають,

(помахи руками, як крилами)

А діти тихенько за парти сідають.

4. Продовження подання нового матеріалу

Замислений чоловік з легкою, як пух, бородою і сивим, трохи скуйовджений волоссям стоїть біля відчиненого рояля. Здається, він хоче на хвилину присісти і щось зіграти, але ніяк не може на це зважитися.

А навколо нього у величезній, в чотири вікна вітальні м’яко рухаються, снують, хороводять якісь напівпрозорі фігурки: верткі, швидкі, подібні граючим тіням. Фігурки ці мовби зійшли зі старовинних, трохи потемнілих, потрісканих картин. Тут – прадід композитора, Федір Опанасович Чайка, який був родом з Кременчука та служив у Миргородському полку Війська Запорізького; дід композитора Петро – (на честь якого назвали хлопчика), під час навчання у Києво-Могилянській академії прийняв прізвище Чайковський.

А може, це відбивається в дзеркалах рояля полум’я товстих, трохи косо вставлених свічок, може, що інше, але тільки замислений чоловік (а це знаменитий на весь світ композитор Чайковський) дивиться і дивиться на гру вогнів в чорній рояльній безодні. Він дивиться на вогонь і згадує своє життя.

Йому чується шелест хуртовини та дзвін далекого дзвіночка, згадується двоповерховий будинок, миготить у вікнах першого поверху світло. Звучать дитячі голоси ...

У сонному Воткінську, в будинку керуючого гірських заводів Іллі Петровича Чайковського – свято. Зустрічають Різдво. Пливуть, тремтять свічки. Мокрим холодом дихає ялинка. Носяться діти. Петрик вже насвяткувався, натанцювався, награвся до запаморочення на фортепіано. наслухався мелодій механічного органчика – оркестрини, і тепер втомився, забився від біганини подалі, в крісло і заснув.

Пролунав шум, тріск, шелест крил, і у крісла виникла справжня фея.

– Запрошую тебе в подорож, тримайся за мене міцніше, – сказала фея. І вони стали повільно підніматися.

Вони піднімалися над низькою огорожею, над різьбленими воротами, над будинком, над деревами. Блиснув замерзлий ставок. Виринула з морозного туману церква. А потім все закрутилося, завертілося, пропало ...

І замість зими і морозу бризнула з усіх боків разом весна! Петрик побачив місця незнайомі, ніколи їм раніше не бачені. Побачив невідоме йому місто з цукровими башточками і кольоровим п’ятиглавим собором на краю площі.

– Тепер дивись уважніше, – дзвінко крикнула фея.

І побачив Петрик молоду людину в сюртуку і в картатих брюках, з пухнастим русявим волоссям і нотами під пахвою. Хоч молодий чоловік і поспішав дуже, Петрик встиг добре розгледіти його. Здався він хлопчикові дуже і дуже знайомим.

- Ми не можемо ніде довго затримуватися, – сказала фея.

І вони полетіли далі. Весна змінилася літом. Ясно побачив хлопчик себе всередині Петербурзького училища правознавства, де він буде навчатися сім років. Потім побачив як він йде по Петербургу. На ньому чиновницька шинель і кашкет з кокардою. Входить в якусь будівлю. Швейцар з величезними вусами вітає його і називає: пан титулярний радник. Молодий чоловік проходить в кімнату, сідає за довгий стіл, йому приносять якісь папери. Але він не хоче ними займатися! Він думає про те, що в Петербурзі відкрилася Консерваторія, де навчають музиці і в яку йому так хочеться поступити ...

І спалахнула враз перед очима хлопчика зелень, розлетівся на шматочки Петербург з чиновниками, площами, будинками ... І опинився Петро Ілліч знову в Москві вже викладачем Московської консерваторії ...

Полетіли Петрик разом з феєю далі. І побачив хлопчик Кам’янку, що біля Черкас і маєток своєї сестри Олександри Іллівни. Кожен приїзд в Кам’янку був для композитора. подією. Ще б пак! Адже в Кам’янці бував сам Пушкін, якого Петро Ілліч обожнював. Та й крім того всі ці українські місця були напоєні поезією, легендами, переказами, казками.

Правда голос Пушкіна давно замовк. І тепер під склепіннями будинку чутно тільки голоси дітей. Це племінники і племінниці композитора. І хоча вони часто шумлять і пустують – Петру Іллічу це подобається. Адже у нього немає своєї сім’ї, немає дітей.

Для одного з племінників – Володі Давидова, Петро Ілліч написав свій «Дитячий альбом». У цьому альбомі є чудові п’єси. Тут тобі і «Марш дерев’яних солдатиків», і «Шарманщик співає». Є в альбомі і «Пісня жайворонка», і «Баба-яга», і «Хвороба ляльки», і «Молитовний роздум», і «Гра в конячки», і «Солодка мрія». Такий же альбом Петро Ілліч написав і для дорослих та назвав його – «Пори року». У ньому п’єси – одна одної краще: і «Пролісок», і «На трійці», і звичайно «Осіння пісня», яку ви слухали під час презентації.

Бажаєте увійти в одну з п’єс «Дитячого альбому»? Покачатися на басах, забратися на дзвінкі ноти? Ось якраз і відповідна п’єса – «Казка няні». Варто відкрити ноти і доторкнутися до фортепіанних клавіш – зашелестить осінь. Зашумить під вікнами швидка річка. А в одній з кімнат панського будинку ми побачимо не стару ще няню Дорофіївну з плетінням в руках. Навколо – зграйка принишклих дітей… (відео 2).

Ця п’єса написана під впливом дитячих вражень композитора від народних казок. Мелодію відрізняє деяка незграбність, хитромудра розстановка акцентів, примхливість ритму, незвичайні співзвуччя. Все це сприяє створенню атмосфери казковості. Басова лінія нагадує про дитячі страхи: казкарка не проти «полякати» маленьких слухачів. Няня розповідає химерну страшну казку. Але казка виходить не стільки страшна, скільки кумедна. Головне в цьому творі – навіть не сюжет казки, а музичний портрет самої оповідачки – старенької няні. Музичний портрет виражений інтонаціями її голосу: то трохи буркотливими, то співучими…

Продовжив маленький Петрик подорож із феєю. Побачив він дощову осінь, туман, карету, яка під’їжджала до виблискуючого вогнями палацу. Ось і величезний зал. Тільки підняли важку оксамитовий завісу, як на сцену висипали найлегші балерини в білих платтячках. Вони розбігалися в різні боки і збігалися знову, підстрибували і спритно крутилися на місці.

З самого краю сцени, в спеціальному поглибленні, яке називається оркестровою ямою, сиділи оркестранти. І оркестр, як маленький вулкан, викидав вгору, а потім з усього розмаху опускав вниз, на глядачів пригорщі і злитки звуків: звуків дрібних і швидких, схожих на мідь, звуків довгих і тягучих, як мисливський ріг в порожніх полях ...

А потім знову повалив сніг. Настала зима. Знову блиснув ставок. Повітряна подорож закінчилась і Петрик прокинувся у кріслі.

4.1 Закріплення поданого матеріалу

- Давайте разом займемося розбором «Шкільної пісні» Н. Май. Щоб впоратися з завданням, пропоную ще раз подивитись відео 1.

«Шкільна пісня» Н. Май (спів по фразах)

Я прий-ду до шко-ли, две-рі від-ченю,

Ра-діс-но зус-трі-ну вчи-тель-ку сво-ю,

В доб-рі ї-ї о-чі щи-ро по-див-люсь

І ні-чо-го в сві-ті не бо-юсь.

Приспів:Бу-дем ра-зом ра-ху-ва-ти, і чи-та-ти, і пи-са-ти,

І ве-се-лі іг-ри гра-ти ці-лий день.

Бу-дем ра-зом ра-ху-ва-ти, і чи-та-ти, і пи-са-ти,

І спі-ва-ти ра-діс-них пі-сень.

Ве-се-ло у шко-лі вчи-тись діт-ворі,

Вчи-тель-ка стрі-ча-є ді-ток на зо-рі,

Хоч дав-но на скро-нях в не-ї си-ви-на,

На-че рід-на ма-ма нам во-на.

Приспів

 

Пам’ятка вчителю:

У співі немає дрібниць, тому буде ефективним використовувати наступний алгоритм роботи над піснею.

І етап – ознайомлення з піснею. Мета цього етапу – зацікавити дітей новим музичним твором, розкрити зміст пісні в єдності літературного та музичного текстів, визначити засоби музичної виразності. Перший етап включає наступні субетапи: вступну бесіду; показ пісні; бесіду після показу.

Вступна бесіда використовується з метою ознайомлення дітей із змістом пісні. Учитель говорить назву пісні, називає творців пісні, зачитує її поетичний текст. Вступна бесіда повинна бути короткою, чіткою, емоційною. Проте не всі пісні потребують вступної бесіди. Якщо пісня не складна, доступна дітям за змістом, легко ними сприймається, то необхідно обмежитися лише її назвою.

Показ пісні. Учителю необхідно пам’ятати, що діти схильні до наслідування. Тому, від того, як виконає вчитель пісню (байдуже, невпевнено чи виразно, емоційно), залежить не тільки яскравість сприйняття, але й якість відтворення пісні дітьми. Пісня повинна виконуватися від початку до кінця, щоб у дітей склалося загальне враження від її змісту та характеру. Не можна ігнорувати вступ до пісні, який створює певний настрій, іноді виражає її основну ідею.

Бесіда після показу проводиться з метою визначення ідейно-естетичного змісту твору, з’ясування значення деяких слів. Аналіз твору варто будувати таким чином, щоб показати, як ті чи інші елементи музичної мови (темп, динаміка, характер мелодії тощо) допомагають відтворити ідейно-художній зміст твору.

На II етапі відбувається розучування пісні. Якщо в пісні зустрічаються відрізки мелодії важкі в мелодійному або ритмічному відношенні (паузи, пунктирний ритм), їх можна проспівувати окремо. Учитель грає 1-2 рази важку частину мелодії на музичному інструменті або співає її, а діти слухають. Потім діти повторюють цю частину спочатку під супровід інструменту або голосу і, нарешті, самостійно. У процесі розучування діти запам’ятовують слова пісні. Учитель виправляє помилки. У цей період широко використовується індивідуальний підхід до дитини. Пісня виконується по-різному: співають всі разом, невеликою групою дітей, по черзі (хлопчики чи дівчатка).

Розучування пісні вчитель може починати з того місця, яке є найбільш важливим для ефективності даного процесу (приспів, окрема фраза тощо). Працюючи над злагодженістю співу, вчитель навчає дітей виконувати твір з певними динамічними відтінками (mf – помірно голосно, mp – помірно тихо). Учитель говорить про характер інструментального вступу, нагадує, що після нього всі мають починати спів разом, стежить за темпом виконання й тим, щоб деякі діти не викрикували окремі звуки, не виділялися силою звучання.

Емоційні підйоми в пісні часто супроводжуються динамічним розвитком. Інтонаційний спад буде вести за собою спад динаміки. Тому в робочому тексті слід зазначити ці моменти. Інакше пісня буде рівна і емоційно прісна. У пісні, як і в оповіданні, є смислові фрази, які в цілому складають закінчену історію. Варто визначити ці фрази, щоб динамічно та інтонаційно всі слова в цій фразі були зв’язані між собою.

Навчаючи дітей правильного дихання, учитель застосовує диригентський жест, показуючи за допомогою руху руки, де саме за музичними фразами слід брати дихання.

Коли пісня вже вивчена, вчитель має перевірити, наскільки вона засвоєна кожною дитиною. Використовується прийом «ланцюжка», тобто кожна дитина по черзі співає одну музичну фразу. Під час співу потрібно чергувати положення «сидячи» і «стоячи», що є своєрідною розрядкою й знімає фізичну та розумову втому, якщо така з’являється.

Завершальним етапом підготовки до співу є опрацювання емоційного стану виконавця. Тобто разом з дітьми потрібно чітко розібрати, які саме емоції та почуття необхідно проявити в тій чи іншій частині пісні.

- На прикінці уроку пропоную подивитись презентацію PowerPoint                    «Чарівний дар П.І. Чайковського».

4.2 Рефлексія

Домашнє завдання. Кожному з вас були роздані листівки. На зворотному боці розбір «Шкільної пісні» Н. Май. До наступного уроку прошу вивчити напам’ять текст пісні.

- Вам сподобався урок? Щоб висловити своє ставлення, прикріпіть квіточки на клумбу. Якщо сподобався – квіточка з посмішкою, а якщо ні, то сумну квіточку. Наш урок закінчено. Дякую за вашу роботу. До побачення.

 

doc
Додано
16 березня
Переглядів
44
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку