Урок музичного мистецтва у 3 класі "Танець плюс пісня"

 

 

 

 

 

 

 

                                        Вчитель початкових класів: Діденко Ірина Миколаївна

Галаганівський НВК

 

Тема.   Танець плюс пісня.

Матеріал для сприймання: П. Чайковський «Пори року. Весна».

Матеріал для виконання: Веснянки. Розучування  веснянки «Подоляночка»                        

Мета: познайомити учнів із поняттям пісня-танець на матеріалі пісень різних народів з рухами, а також українських народних пісень-веснянок;  розкрити виразні та художні  можливості музики в зображенні весни; поповнити знання дітей про веснянки, як складову фольклорно-пісенного циклу; розвивати художнє та аналітичне мислення, вокально-хорові навички – звукобудування, дикцію; виховувати культуру слухання та співу, естетичний смак, дбайливе ставлення до природи; прищеплювати любов до музики та пісні.
 

Обладнання: весняні пейзажи, портрет П. І. Чайковського, запис «Пори року. Весна» П. І. Чайковського, надпис на дошці, дерево успіху без листя, зелені листочки із видами завдань, на парти: картки-підказки для кожного учня,  по дві квіточки, вірш Т. Шевченко, презентація, відео, українські костюми, музичні інструменти, картки для визначення теми уроку,  весна на крилах у птаха.             

                    

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

      1. Вхід учнів до класу під музичний супровід) № 1 (Прикріплюємо листочок

                                                                                               до дерева успіху)

      2. Музичне привітання. № 2                                        (Листочок)

      3. Організація класу

      4. Декламування вірша про весну

 

 ЧАРІВНА ПОРА

  Чуєш? Жебонять струмки! 
  Чуєш? Цвірінчать пташки! 

  Глянь! Бруньки он на гіллі…
  В синім небі — журавлі...

  Перші проліски цвітуть, 
  Перші джмеликі гудуть 

  Це прекрасна й чарівна 
  В гості йде до нас весна!         Т. Корольова         (Листочок)

 

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

1. Бесіда  

– Про яку пору року йдеться у вірші?

– Які ознаки весни ви знаєте? (дні стають довші, надворі стає тепліше, на деревах зявляються бруньки, повертаються пташки, зявляються перші весняні квіти)

– Чому кажуть, що навесні пробуджується все живе?  

– А зараз ми з вами заспіваємо українську народну пісню, в якій йдеться про весняні ознаки. (Виконання пісні «Ой минула вже зима…»). № 3

– Поміркуйте, чим ми доповнили спів? (рухами)

Отже, існують пісні, які можна виконувати з рухами?     (Листочок)

ІІІ. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ

1.Визначення учнями теми уроку. Робота в групах. (на картках)

• «Зберіть» квіточки в букет і запишіть у клітинки, як називають поєднання рухів зі співом. (Пісня-танець)
• Отже, яка буде тема сьогоднішнього уроку? (відкриваю на дошці)

Так. Сьогодні ми з вами будемо знайомитися  з піснею-танцем. Тому і урок наш буде незвичайний.  (Листочок)

2.Вправа «Очікування»

– А що ви очікуєте від нашого уроку? Яким ви би хотіли його бачити?

– Погляньте, будь ласка, на малюнок. Що ви бачите? (сумне, одиноке дерево)

– Який настрій викликає у вас це дерево? (Сумний) Чому? (на дереві немає ні листочків ні квітів).

– Що потрібно зробити, щоб дерево було не сумним? (розвеселити)

– А як дерева розвеселяються навесні?

3.Ознаймлення з планом уроку.

– Коли ми виконуватимемо завдання, на дереві будуть з’являтися листочки. А допоможе нам в цьому весна. Отож, до роботи!

4. Робота з підручником (с. 106) Ознайомлення із піснями-танцями різних народів. Перегляд відео (№ 4-6)         (Листочок)

5. Розповідь-бесіда  

       Весна – чи не найулюбленіша пора року. Лише згадка про неї пробуджує радість і нові надії. Її прихід відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти, тварини і рослини – усе, що є живого на Землі. Не випадково наші пращури  в березні відзначали Новий рік і вважали весну початком нового року.

З давніх-давен наші предки сприймали прихід весни як боротьбу двох сил – холоду та тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, носили зображення сонця, водили танки тощо.

– Чим наша планета відрізняється від інших планет? (на Землі є життя)

– А завдяки чому зявилося на планеті життя? ( Склалися умови для життя завдяки певного розташування Землі стосовно сонця).

– Кого ж треба попросити, щоб все почало оживать? (сонечко)

– Давайте попросимо!

6. Виконання учнями  пісні «Вийди, вийди, сонечко..») № 7           (Листочок)

А ще були такі дитячі обряди. За давнім повір’ям вважалося, що весну з вирію приносять на своїх крилах пташки. Щоб прискорити їх приліт, діти співали пісень і носили по селу випечених із тіста жайворонків та закликали пташок. Саме з 22 березня, свята Сорока святих, починалися ці веснянкові забави. Хлопці, побачивши диких гусей, кидали їм услід соломинки з побажаннями: «Гуси, гуси! Нате вам на гніздечко і на здоров’ячко, а нам на тепло!». Із різних куточків лунала музика – це дівчата водили хороводи та співали вісні на честь приходу весни.

– Як вони називаються?

Веснянки – це пісні на честь приходу весни. Їх співають майже завжди в русі (в танцях, іграх). Рухи залежать від тексту пісні. 
– Веснянки відносяться до календарно-обрядових пісень. ( Їх співають за календарем і мають певний обряд)

7. Перегляд відео. (№ 8)

– Послухайте розповідь про веснянки та пісню у сучасному виконанні Юлії Нагорняк. (пауза)

• Закликання до хороводу:

Ой виходьте, дівчата і хлопці,                        

          Та в сей вечір на вулицю                   

 Весну-красну стрічати,                     

 Весну-красну вітати.                          

(діти водять хоровод)

8. Виконання Хоровод «Вийди, вийди, Іванку…»   № 8 (після паузи)

                                                                                                        (Листочок)

9. Слухання фіналу «Першого концерту для фортепіано з оркестром» 

         П. І. Чайковського                                                 (Листочок) № 9
– Багато років тому російський композитор Петро Ілліч Чайковський, перебуваючи на Україні, відпочивав у князя Галіцина у місті Тростянець Сумської області. (Показ портрету композитора). Він із захопленням слухав українські народні пісні. Отже, одного разу Петро Ілліч почув веснянку "Вийди, вийди, Іванку", яку співали дівчата. І вона йому так сподобалась, що пізніше він включив пісню до свого «Першого концерту для фортепіано з оркестром».

(учні слухають музичний твір)
– У якому виконанні ми слухали цей твір? (Симфонічний оркестр та фортепіано).

– Що змінилося, чим відрізняється наша веснянка від тієї, що звучить у концерті П. Чайковського? (настрій був плавний, ніжний, зявився темп)

Так Петро Чайковський хотів передати свято приходу весни.

– Отож, українська народна пісня знайшла друге життя у творі російського композитора, завдяки чому веснянка звучить нині не лише в Україні, а й в усьому світі.

ФІЗХВИЛИНКА  (вчитель декламує вірш) 

ВЕСНЯНІ КВІТИ

Весна-чарівниця,

Неначе цариця,

Наказ свій послала,

Щоб краса вставала.

І проліски, і травка,

Й зелена муравка,

І кульбабки рясні,

І фіалочки ясні –

Всі квіти весняні,

Веселі, кохані,

З-під листя виходять

Од сну зимового

До сонечка ясного!                                     О. Пчілка

(учні виконують рухи під супровід пісні «Квітка-душа» № 10 ) (Листочок)

 

   10. Декламування вірша Т. Г. Шевченка «Встала й весна…». МПЗ

– Про весну художники писали картини, композитори – пісні, поети складали вірші.  І як нам не згадати генія нашого народу, великого Кобзаря, день народження якого недавно відзначали. Тарас Шевченко у своїх творах описував красу і велич природи рідного краю. І про весну у нього є вірш, який знає чи не кожен українець. (учень читає вірш напам’ять).

Вірш Встала весна        Тарас Шевченко

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
Уквітчала її рястом,
Барвінком укрила:
І на полі жайворонок,
Соловейко в гаї 
Землю, убрану весною,
Вранці зустрічають…

– Що зробила весна із чорною землею?

• Як пташки зустрічають весну? Що мав на увазі Т. Шевченко?
• Знайдіть у вірші слова уособлення (олюднення явищ неживої природи).
• Знайдіть епітети (яскраві забарвлення при слові).

 

11. Розучування української народної пісні «Подоляночка».

1) Слухання пісні (№ 11)

2) Розучування по куплетах.

3) Розспівування ( № 12)                        (Листочок)

4) Виконання під караоке ( № 13)        (Листочок)

 

12. Ритмічні вправи.

– А зараз візьміть тихенько свої музичні інструменти, які на вас зачекалися і створимо свій маленький оркестр.  (№ 14)  (Листочок)                                                                          

ІV. МПЗ. СКЛАДАННЯ ТВОРУ (Робота парах)        ( за наявністю часу)

1. Складання усної розповіді про весну (за картками-підказками)
2. Перевірка виконаної роботи. Зачитування творів, аналіз текстів.  

                                                                     (Листочок)

V. ПІДСУМОК УРОКУ.

1. Рефлексія.

- Чи справдилися ваші очікування?

- Чи задоволені ви тим, як минув урок?

– Що нового дізналися на уроці?

– Що сподобалося найбільше?

- Чи задоволені ви своєю роботою на уроці?

2. Вчитель:

– От і зустріли ми весну за давнім українським звичаєм, відтворили пісні, магічні танці та ігри, яким, можливо, понад тисячу років. У цих піснях наше коріння, краса, талант і мудрість нашого народу. Тож давайте берегти їх, вивчати, співати і весну закликати.

- А погляньте на наше дерево. Яке воно гарне, яскраве. Отже, і урок наш видався корисним, цікавим та яскравим. Сподіваємось, що у ваших серцях залишиться частиночка цього уроку. Бажаю усім здоров’я, миру та гарного настрою.

 

3. Музичне прощання.

– Дякую вам всім. До побачення.

– До побачення.

4. Вихід під музику.  № 1.