Урок на тему "Антоніми та їх види"

Тема. Антоніми та їх види. Стилістичні фігури, пов’язані з поняттям антонімії (антитеза, оксиморон)

Мета: поглибити знання про антонімію в українській мові, подати відомості про стилістичні функції антонімів; розвивати вміння добирати до слова антоніми, визначати їх види та доцільно використовувати в мовленні; виховувати любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою та метою уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Пригадайте, які слова називаються антонімами?

Прочитайте текст. Замініть виділені слова антонімами. Що змінилося?

Десь далеко, за темною смугою, обізвався грім. Легко й радісно зітхнули в густому парку столітні дуби. Тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хатці. Потемніло (С. Васильченко).

Тестові завдання з теми «Антоніми»

ІV. Засвоєння нових знань у процесі виконання практичних завдань

Слово вчителя

Антоніми – це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором, наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура), веселий – сумний (настрій). Як бачимо, антоніми поєднуються у пари. Багатозначні слова можуть входити у різні антонімічні пари з різним відтінками своїх значень. Наприклад, важка скриня – легка скриня; важка хода – плавна хода; важке завдання – просте завдання.

Структурно антоніми діляться на дві групи:

1. Однокореневі антоніми, або афіксальні, що творяться за допомогою додавання префіксів: доля – недоля, свіжий – несвіжий, революція – контрреволюція, приватизація – реприватизація, чесний – безчесний;

2. Різнокореневі антоніми: день – ніч, назад – вперед, мокрий – сухий, працювати – ледарювати.

Деякі слова в українській мові антонімів не мають. По перше, власні назви (імена і географічні назви), конкретні іменники, такі як «будинок», «око», «лава», всі числівники та деякі займенники, вузькі терміни: сума, розчинник, іменник, багато прикметників і дієслів. Адже у багатьох із них не можливо виділити два крайніх прояви або стани, що лежить в основі антонімії. Це явище активно використовується письменниками для створення антитези. 

Завдання 1. Прочитайте. Випишіть антоніми. Поміркуйте, яке загальне значення об’єднує кожну пару антонімів (якість, кількість, простір, час чи дія).

1. За селом вдень і вночі було чути гуркіт тракторів і комбайнів (А. Давидов). 2. Її очі з м’якеньких стали зразу тверденькі (І. Нечуй-Левицький). 3. То ліворуч, то праворуч із заметів несподівано постають привиди (Л. Михайловський). 4. Він ненавидів, бо умів любити (М. Рильський). 5. Усякі люди трапляються на містку: і щедрі, і скупі, і веселі, і сумні, і мовчазні, і говіркі (М. Стельмах).

Завдання 2. Розгляньте таблицю «Види антонімів». Розкажіть про їх класифікацію.

Завдання 3. З’ясуйте, на що вказують антоніми (якість, кількість, простір, час, дію). Визначте види антонімів. Вкажіть однокореневі та різнокореневі антоніми.

Чорний — білий, небо — земля, широкий — вузький, купувати — продавати, гарний — негарний, недооцінювати — переоцінювати, початок — кінець, повний — неповний, щастя — нещастя, сумний — веселий, вверх — вниз, півень — курка, високий — низький, будувати — руйнувати, щедрий — скупий, винний — невинний.

Завдання 4. Прочитайте прислів’я. Знайдіть антоніми, визначте, якою частиною мови вони є. З’ясуйте їх тип та види протиставлення.

1. Праця чоловіка годує, а лінь марнує. 2. Маленька праця краща за велике безділля. 3. Що ранком не зробиш, то вечором не доженеш. 4. Вчення — світ, а невчення — тьма. 5. Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра. 6. Правда та кривда — як вогонь та вода (З народної творчості).

Завдання 5. Прочитайте текст. Визначте особливості антитези та оксиморону. З’ясуйте, у чому полягає відмінність між цими фігурами.

Антитеза (від гр. antithesis — протиставлення, суперечність) — риторична фігура, що полягає у зумисне підкресленому зіставленні двох протилежних, але пов’язаних між собою понять, явищ, речей, ідей та образів для підсилення вражень, для більшої переконливості. Антитеза може використовуватися у порівняннях, підсилюючи ефект несподіваності. В основі риторичної фігури антитези — філософське розуміння світу як єдності протилежностей.

Оксюморон (від гр. oxymoron — дотепно-безглузде) — це риторична фігура, яка є сполученням двох непоєднувальних понять, що мали б виключати одне одне. В такий спосіб виникає ефект несподіваності і від того свіжість образу. При подальшому вдумуванні в такі сполуки можна помітити, що в цьому поєднанні дві його частини є двома ознаками одного явища. Як правило, оксюморон — це атрибутивне словосполучення іменника з прикметником (сумна радість, солодкий біль, гірке щастя, куці заробітки), проте можливими є й іменникові та іменниково-дієслівні сполучення (За Л. Мацько).

Завдання 6. Знайдіть у поданих реченнях оксиморони та антитези, поясніть їх стилістичні функції.

1. Єпископ: «Тягар мій легкий. Ярмо солодке» (Леся Українка). 2. Звідтіль ми пішли, звідтіль, Де тісно — самому, а двом — просторо, Навшпиньках за нами, навшпиньках Йшло на озирці щасливе горе (І. Драч). 3. І вільні, бач, і кріпаки (Панас Мирний). 4. Звалилася тиша на мене, як грім з ясного неба (І. Калинець). 5. Упаде на нас кара, страшніша від божого суду, і на рідній землі запанує навік чужина (П. Гірник). 6. Такий близький ти, краю мій, і безнадійно так далекий (В. Стус). 7. Мало лишилося в серці святої любові, Мало чеснот у свавільній своїй чужині (П. Гірник). 8. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилося несказанним (Л. Костенко).

Завдання 7. Пригадайте назви художніх і публіцистичних творів, кінофільмів, що побудовані на антонімії та у яких влучно використано оксиморон.

Робота з підручником

Вправа 415. До поданих слів доберіть антоніми. До яких частин мови вони належать? Складіть і запишіть три речення з антонімами (на вибір).

Згода, перемога, буденний, великий, стверджувати, могутність, карлик, забути, часто, вище, гірко, короткий, загубив, влітку.

Вправа 416. Пригадайте і запишіть прислів’я, в основі яких лежать подані антоніми.

Битий — небитий. Високо — низько. Ранні — пізні. Світ — тьма. Згода — незгода. Взимку — влітку. Запасає — з’їдає.

Вправа 417. І. До кожного синонімічного ряду доберіть спільний антонім.

1. Берегти, зберігати, економити. 2. Блищати, сіяти, горіти,світити. 3. Звільнити, відпустити. 4. Максимум, багато. 5. Поразка, розгром. 6. Прокляття, анафема. 7. Проснутися, пробудитися. 8. Хитрий, лукавий. 9. Чуття, інтуїція. 10. Благородний, великодушний, лицарський.

ІІ. Розгляньте «Словник антонімів» Л. Полюги. Складіть за аналогією словникові статті до антонімів 1, 5, 10 ряду.

Вправа 418. І. У фразеологізмах визначте антоніми, схарактеризуйте їх.

1. Що легко прийде, те важко піде. 2. Широкі ворота увійти, та вузькі вийти. 3. Руки білі, а сумління чорне. 4. Ліпше своє мале, ніж чуже велике. 5. На язику медок, на серці льодок. 6. Корінь навчання гіркий, та плід його солодкий. 7. Хто високо літає, той низько сідає. 8. Краще маленька рибка, як великий тарган. 9. У короткого розуму язик довгий. 10. Знайшов — не скач, а згубив — не плач.

V. Підсумки уроку

Продовжіть речення

- На уроці я поглибив свої знання про…

- Новим для мене було….

- Складним для мене було…

VІ. Домашнє завдання

Вивчити теоретичний матеріал. З творів художньої літератури випишіть 5 речень з парами антонімів. Укажіть вид та тип протиставлення.