Урок на тему: Аплікація з паперу « Лисичка». Послідовність дій під час створення аплікацій.

Урок на тему: Аплікація з паперу « Лисичка». Послідовність дій під час створення аплікацій.

Мета. Закріпити навички роботи з ножицями та папером, вчити користуватися шаблонами. Актуалізувати знання учнів про зиму. Сприяти розвитку фантазії, логічного мислення Розвивати акуратність, творчість, увагу. Виховувати естетичні почуття та старанність.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Бесідда про лісових тварин.

Яка зараз пора року?

Як почувають себе взимку лісові тваринки?

Де ховаються?

Що їдять?

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо створювати лісову тваринку на папері. А яку саме – ви дізнаєтесь, відгадавши загадку:

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має.

Їй на місці не сидиться.

Як зовуть її?… (лисиця)

Послухайте про неї казочку:

Казка

Жила собі в одному лісі лисичка. Все було при ній, от тільки здавалося їй, що сусіди краще за неї живуть. І такою нещасною тоді себе відчувала.

Одного разу вирішила вона повчитися щастя у сусідів. Пішла до ведмедя:

— Здоров був, Михайле Потаповичу! Кажуть, життя у тебе солодке. Не життя, а малина! Ти ягідки смачненькі щодня їси, медком ласуєш! Навчи мене мед діставати, ягоди збирати.

— Ходімо, навчу, якщо хочеш!

Завів ведмідь лисицю в зарості малини, ягідку одну за одною дістає та в рот кладе. Лисиця теж намагається, а малинник колючий — то лапи до крові подряпала, то хвіст свій пухнастий півгодини з гілок колючих діставала. Подряпана вся, а малини так і не наїлася! Каже ведмедику:

— Ходімо краще медку дістанемо!

Повів її ведмідь до великого дерева, а на верхівці гніздо бджолине висить. Ведмідь заліз на дерево, гніздо відчепив і кричить лисиці:

— Лови!

А лисиця не втримала, гніздо гепнулось об землю, а звідти рій диких бджіл і — за лисицею..

Залишилася лисиця голодною, все тіло від укусів і подряпин болить... Не хочеться їй більше солодкого життя.

Прителіпалася до нори і думає: «Нора моя темна, сира, всю ніч мучитися буду, інша річ — у зайчихи в ямці під кущем!»

Пішла до зайчихи та й каже:

— Давай, зайчихо, мінятися. Я сьогодні в твоїй ямці заночую, а ти — в моїй норі!

Сказано — зроблено. Лягла лиска в ямку, нібито, зручно . Тільки задрімала, а ж тут пугач як заухкає на весь ліс! Лисиччине серце мало з грудей не вилетіло. А тут вітер як повіяв нічним холодом, замерзла лисиця до кісток, ледве ранку дочекалася, зуб на зуб не потрапляє.

А вранці й думає: «Ось вовку добре, він зі своєю зграєю полює. На лосів, косуль усіляких. Це вам не миша польова — м'яса скільки!»

Пішла до вовка у зграю проситися, щоб на полювання з собою взяли.

— Якщо сили є, побігли!

Цілий день зі зграєю вовчою лисиця нишпорила в лісі, всі ноги позбивала, до півсмерті втомилася. Аж тут лося кульгавого вовки нарешті задрали. Накинулися на здобич, лисичці тільки маленький шматочок дістався — на всіх же поділити треба!

Бреде вона втомлена, голодна додому. І чує у траві біля нори шарудіння. Миша — нечувана вдача! Стрибнула, зловила, з радістю повечеряла. Залізла в свою нору, згорнулася клубочком. А в норі тепло, тихо, спокійно.

— Яка ж я дурна була! Іншим заздрила! А свого щастя під носом не помічала!

З тих пір лисиці своїм щастям користуються і нікому не заздрять!

4. Фізкультхвилинка.

Раз – підняти руки вгору,  

Два –нагнутися додолу,

Не згинайте, діти, ноги,  

Як торкаєтесь підлоги,

Три, чотири – прямо стати,  

Будем знову працювати. 

ІV. Робота над темою уроку.

1. Повторення правил техніки безпеки з ножицями.

2. Аналіз зразка виробу.

3. Пояснення алгоритму виконання.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виставка дитячих робіт.

 Розповідь учителя про лисицю.
Лисиця — хижак, належить до родини собачих, але во¬на значно меншого розміру, ніж вовк. Довжина тіла ли¬сиці з головою 60—78 см. Характерна зовнішня ознака — гостра морда, короткі ноги і дуже пухнастий хвіст. Хутро лисиці має рудувате, з жовтим відтінком, забарвлення. Лисицю можна зустріти у лісах, луках, полях, болотах, чагарникових заростях, горах. Влітку живе у глибоких і розгалужених норах, а взимку ховається в густих чагарни¬ках, бур'янах, очереті.
Живиться лисиця переважно тваринною їжею — мишовидними гризунами, молодими зайцями, птахами, що гніздяться на землі, але не гребує також і рослинною їжею, особливо ягодами, плодами і насінням. У лисиці дуже розвинений нюх і слух, за допомогою яких вона відшукує їжу.
У господарському відношенні лисиця має досить вели¬ке значення. Вона — цінний мисливський звір, хутро її користується великим попитом. Як хижак, лисиця зни¬щує багато шкідливих гризунів, і тим самим зберігає вро¬жай сільськогосподарських культур.

VІ. Підсумок уроку.

Лисеня — аплікація з кольорового паперу

Матеріали:

• двосторонній кольоровий папір (червоний, зелений, чорний);
• простий білий аркуш А4;
• ножиці;
• лінійка;
• олівець;
• клей;

Хід роботи:

Намалюйте та виріжте з білого аркуша формату А4 трикутний шаблон. Це крок необов’язковий, але бажаний для розвитку креслярських навичок дитини. Прикладіть до червоного аркуша, обведіть, виріжте новий великий рівнобедрений трикутник. Це буде тіло нашого лисеняти.

Вершину трикутника потягніть вниз, десь до центру тіла. Так сформується менша трикутна мордочка, яку треба зафіксувати. Для цього виріжемо круглий носик із чорного паперу та приклеїмо на кінчик мордочки. При цьому можна голову трохи змістити вгору, щоб отримати певний об’єм.

Далі переходимо до очей. Діроколом робимо пару отворів на білому папері, і забираємо з лотка ідеально круглі кола. Клеїмо ці міні-кола на чорний папір, вирізаємо прямокутники, щоб легше працювалося з елементом. Далі прикладаємо оченята на морду лиса і дивимося, як розкладка впливає на красу і емоційний вираз. Коли композиція нам сподобається, приклеїмо очі. З-під споду підклеюємо вуха і хвіст. Не забуваємо про яскравий білий акцент на кінчику хвоста.

На фінальному етапі залишається приклеїти тварину на контрастний фон — наприклад, зелену галявину. І передній план можна доповнити травичкою, тобто вирізаною бахромою з довгої зеленої смужки.