Урок на тему "Австралія"

Тема: Австралія – найменший материк Землі.

Мета: формувати знання про своєрідність географічного положення Австралії, етапи відкриття й дослідження материка, основні форми рельєфу та корисні копалини, вдосконалити практичні вміння та навички роботи з географічними картами, контурними картами, іншими джерелами географічної інформації, виховувати культуру спілкування і пізнавальний інтерес предмету.

Учні повинні вміти: пояснювати особливості ГП материка, наводити приклади форми рельєфу, показувати на карті географічні об’єкти материка, організовувати власну роботу.

Учні повинні знати: особливості ГП Австралії, основні відомості про відкриття та дослідження материка, особливості геологічної будови та рельєфу.

Обладнання: фізична карта світу, атласи, контурні карти, портрети дослідників материка, глобус, комп’ютерні презентації, відеофільми.

Тип уроку: урок-дослідження.

Методи: уявна мандрівка, робота в парах, робота в групах,інтерактивні методи, бесіда, тести.

Хід уроку

Ти на Землі живеш,

Тож пізнай її!

Ти як Колумб

Відкрий щодня одну країну

Материк чи річку край села.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

Сьогодні ми продовжуємо подорожувати.

Прийом” Мікрофон”

Минулого уроку ми закінчили подорож по материку Південна Америка..

1.Який епітет ви застосували б до Південної Америки після її вивчення?

2.В яких півкулях розташована Південна Америка?

3.Найдовша річка Південної Америки?

4.Найвища вершина Південної Америки?

5.Крайня північна точка Південної Америки?

6.Крайня південна точка Південної Америки?

7.Найповноводніша річка Південної Америки?

8.Яка природна зона займає найбільшу площу?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. На Землі існує багато цікавих куточків. Навряд чи ви зумієте відвідати їх усі протягом життя. Однак, на щастя, ми можемо з вами здійснити уявні мандрівки на різні материки на уроках географії.

Сьогодні розпочнемо подорож до нового материка. Саме до якого ми дізнаємось послухавши вірш - Г.Усової:

Прийом “Дивуй”

Австралія

Вона знаходиться під нами

І  ходять там, напевно, вверх ногами,

Там навпаки всі пори року:

Там в жовтні квітне сад,

А в лютому палає літо,

І дощ не ллється як з корита,

Там протікають без води в пустелях ріки,

І називають жителі їх – кріки,

Там в заростях безкрилі птахи,

І риби лазять як мурахи,

Там райський птах і лірохвіст,

Красою звеселяють ліс.

Там лупляться з яєць звірята,

І молоком годуються малята.

Дерева лізуть там з кори

Ребром ростуть листочки від жари

Там кролики страшніше, аніж повінь

Це материк – країна навпаки.

 

Вчитель. Ви здогадалися, що подорожувати будемо материком Австралія. Для нас європейців там все навпаки; на півдні холодніше, чим на півночі; у липні там зима, а в січні літо, багато тварин мають сумки, в яких вони носять свою малечу. Він є найменшим, найсухішим материком. 200 років тому мандрівникові потрібен був 1 рік, щоб дістатися материка. В наш час на реактивному лайнері долетіти можна за 35-40 год. з двома пересадками в Делі і Сінгапурі. Австралійці дуже люблять свою країну. Варто іноземцю вступити на землю Австралії, його відразу запитують: «Як вам подобається Австралія?» а дещо пізніше вже не запитують, а просто говорять «Австралія – найкраща в світі».

Уявімо, що ми летимо до Австралії. І зараз здійснимо уявну мандрівку над материком, полюбувавшись краєвидами материка з віконечка літака.

(Відео «Політ над Австралією»)

Ми з вами будемо досліджувати:

План

1.Географічне положення материка.

2.Історія відкриття і дослідження материка.

3.Рельєф і корисні копалини материка.

Отже, ми будемо працювати в групах, парах.

Ви готові до мандрівки на материк.

Ви підготували випереджувальні завдання.

І група досліджувала географічне положення материка.

Завдання.

1.Розшташування материка щодо екватора, щодо Гринвіцького меридіана, півкулі, в якій лежить материк, океани та моря, морські течії, що омивають материк, затоки, протоки, півострови, острови, що прилягають до материка, крайні точки материка.

Учень 1. Материк Австралія – це найменший материк, який знаходиться у південній півкулі. .

Материк Австралія – це найменший материк. Його площа 7 млн. км². Це материк, який є віддаленим від інших материків, тільки островами Малайського архіпелагу з’єднується з Євразією. Це материк, який не перетинається екватором. Відносно екватора розташований в південній півкулі. Це материк, який не перетинається початковим меридіаном. Відносно початкового меридіана розташований в східній півкулі. Але фактично по центру материка проходить Південний тропік, тому розташована Австралія в субтропічному, тропічному, субекваторіальному кліматичних поясах. Тому Австралія найсухіший материк. Крайніми точками материка є північна точка – мис Йорк, південна – мис Південно-Східний, західна – мис Стіп - Пойнт, східна – мис Байрон.

Австралія – це материк, який ізольований від інших материків, тільки островами Малайського архіпелагу з’єднується з Євразією.

Учень 2. Австралія омивається водами Тихого океану на сході і водами Індійського океану – на заході. Східні береги Австралії омивають моря Тихого океану: Коралове і Тасманове, північні береги – Арафурське море..

На північ від Австралії знаходиться острів Нова Гвінея. Торресова протока відділяє Австралію від острова Нова Гвінея. На південь від материка знаходиться острів Тасманія, який відокремлений від материка Бассовою протокою.

Береги Австралії розчленовані слабо, тому  тут мало заток, сприятливих для будівництва портів. Найбільші затоки: Карпентарія на півночі і Велика Австралійська – на півдні. Найбільшими півостровами Австралії є Арнем-Ленд та Кейп-Йорк. Вздовж північно-східного узбережжя материка, простягається найбільший у світі кораловий риф – Великий бар’єрний риф, його протяжність 2 тис. км. Там своєрідна краса коралових колоній. Вони нагадують чагарники. Тому їх називають кораловими садами.

Вчитель. Великий Бар’єрний риф біля берегів Австралії, не має собі подібного ніде на земній кулі. Риф віддалений від берега приблизно на 160км. До нього справедливо застосовуються одні лише найвищі ступені порівняння: визнання його природною спадщиною, біосферним заповідником. Великий Бар’єрний риф утворений більше, ніж 400 видами коралів, які різняться між собою за формою, розміром, кольором. Там є корали мозговики, які за своєю формою ззовні нагадують мозок людини. В межах Великого Бар’єрного рифу мешкає більше 1500 видів риб, які являють собою калейдоскоп кольорів, коли вони шмигають зграйками, то в один, то в інший бік.

Характерна для Великого Бар’єрного рифу екологічна проблема. Так в 70-ті роки ХХ ст. надмірно збільшилася популяція морської зірки (терновий вінець). Ця зірка випускає свої травні соки на коралові поліпи і вбиває їх. Цей вид був перенесений течією з Тихого океану.

(Відео або презентація про Великий Бар’єрний риф).

- Який висновок ви можете зробити про особливості ГП материка?

Учень 1. Австралія – найменший материк на Землі, повністю розташований у південній півкулі.

Учень 2. Австралія – відокремлений материк, віддалений від усіх інших материків, що вплинуло на його природу.

Вчитель. Перш, ніж ми продовжимо уявну мандрівку, для подальшого вивчення материка, ми виконаємо завдання.

Завдання 1.

Використовуючи карту атласу, визначте координати крайніх точок материка.

Відповідь: Пн. м.Йорк – 11° пд.ш. 142° сх.д.

Пд м.Південно-Східний – 28° пд.ш. 154° сх.д.

Зх. м.Стіп-Пойнт – 27° пд.ш. 113° сх.д.

Завдання 2.

Визначте протяжність материка з півночі на південь за меридіаном 142°сх.д. та протяжність материка з заходу на схід за паралеллю 26°пд.ш.

Відповідь: довжина 1° меридіана становить 111км.

Протяжність за меридіаном 142°сх. д.

1) 38°пд.ш. – 11°пд.ш. = 27°

2) 111 км 27° = 2997км

Довжина 1° паралелі приблизно 100 км.

Протяжність за паралеллю 26° пд.ш.

1) 154°сх.д. – 113°сх.д = 41°

2) 41° · 100 км = 4100км

(Учні записують в зошит)

ІІ група.

Вчитель. Друга група мала випереджувальне завдання – підготувати повідомлення про історію дослідження і відкриття материка.

Історію відкриття і дослідження материка можна поділити на етапи:

І етап – плавання голландських моряків ХVII ст.

ІІ етап – англійські і французькі морські експедиції ХVIIІ ст. – першої половини ХІХ ст.

ІІІ етап – сухопутні експедиції першої половини ХІХ ст.

ІV етап – внутрішньо – континентальні експедиції ХІХ – ХХ ст.

Учень 1. Припущення про існування загадкової Південної землі виникли ще в Середньовіччі. Картографи Середньовіччя наносили цю землю на карту за назвою Terra Australis Incognista, що в перекладі з лат. означає «невідома південна земля». Роком відкриття Австралії вважається 1606р., коли голландський мореплавець Віллєм Янзон на невеличкому кораблі «Дейфмен» (що означає «голубка») досліджував ділянку західного берега півострова Кейп – Йорк на півночі континенту. Цього ж року чотири місяці потому іспанська експедиція під командуванням Л.Торесса відкрила протоку між Новою Гвінеєю й Австралією. Протягом  ХVII ст. основні відкриття під час вивчення невідомої землі були зроблені голландцями, внаслідок чого Австралія дістала назву Нова Голландія. Дві подорожі до Австралії здійснив Абел Тасман, який першим обігнув Австралію з півдня. Під час його експедиції в 1642р. були відкриті острови, пізніше названі Тасманією і Новою Зеландією. Під час другої експедиції Авел Тасман в 1644 р.  вивчав північний і північно-західний береги Австралії, досліджував затоку Карпентарія.

Презентація (В.Янзон, Л.Торрес, А.Тасман)

 

Вчитель. Біографія дослідників.

В.Янзон.

Даних про ранні роки життя відомо мало.

Відомо, що в 16р. він розпочав свою морську службу.

В грудні 1603 р. він був посланий як капітан судна «Дейфмен» для пошуку Нової Гвінеї та інших південних земель. 26 лютого 1606 року члени експедиції висадилися на березі річки в західній частині півострову              Кейп– Йорк. Згодом дослідник створив карту біля 320 км дослідженого ним берега, якого він вважав частиною Нової Гвінеї.

Таким чином, В.Янзон офіційно вважається першим європейцем, який досяг берегів Австралії.

Абел Тасман.

А.Тасман – голландський мореплавець, дослідник, купець. Отримав світове визнання за очолювані ним морські походи 1642 – 1644 рр. Тасман стер з карти «білі плями» в районі затоки Карпентарія і північно-західного узбережжя Австралії.

Абел Тасман народився в 1603р. в бідній родині, самостійно освоював грамоту і як багато його земляків пов’язував свою долю з морем. У 1642 р. губернатор Ван Діамен, чи є Австралія частиною Південного материка і чи з’єднується з нею Нова Гвінея. Ван Ділен знайшов молодого капітана А.Тасмана, який пройшов через багато випробувань, завоював собі славу прекрасного знавця моря. Так, 24 листопада 1642р. експедиція під керівництвом А.Тасмана помітила дуже високий берег. Це було південно-західне узбережжя Тасманії, який він назвав Вандименовою Землею. З 5 по 13 грудня 1642 року Тасман і його супутники відкрили новозеландську землю. Тут відбулася зустріч з маорі. Спершу все було добре. Люди вели себе мирно. А потім маорі вбили 6 матросів. Тасман назвав затоку, де відбулася подія, бухтою Убивць. Експедиція Тасмана 1642 – 1643 рр. була однією з найвидатніших заморських подорожей ХVII ст.

Вчитель. ІІ етап дослідження Австралії – англійські і французькі експедиції ХVIIІ – першій половині ХІХ ст.

Учень 2.

У 1770р. під час першої навколосвітньої подорожі відомий англійський мореплавець Джеймс Кук досліджував східне узбережжя Австралії, давши йому назву Новий Південний Уельс, оголосивши володінням британської корони. Ця подія стала початком епохи англійського освоєння материка. Після проголошення уряд Великобританії почав освоєння материка в досить оригінальний спосіб – сюди почали висилати на каторгу злочинців. Материк перетворився на величезну колонію. Перше англійське поселення було засноване у 1788р. на південному сході Австралії, саме як колонію каторжників, яке називалося тоді Порт – Джексон, пізніше виросло місто Сідней.

У 1797–1803 рр. англійський дослідник Матью Фліндерс обійшов Тасманію, весь материк і наніс на карту південне узбережжя і Великий Бар’єрний риф. У 1814 році він запропонував замість Нової Голландії іменувати материк Австралією, що від латинського «australis» означає «південний».

До цього етапу дослідження належать  відкриття  англійського топографа Джорджа Басса, який у 1798 р. відкрив протоку, що відділяю Тасманію від  Австралії. Згодом протока названа його  ім’ям.

Презентація (Дж.Кук, Дж.Басс, М.Фліндерс)

Вчитель. Біографія дослідників.

Джеймс Кук – народився 27 жовтня 1728 року в містечку Мартон англійського графства Йоркшир , у родині фермера. З п’яти років працює на батьківській фермі. А в 18 років стає юнгою. Весь свій вільний час проводив займаючись  самоосвітою: він вивчав карти, астрономію, географію, математику. Найбільшим дослідженням   Кука вважаються його три подорожі, під час яких були значно уточнені карти.

Джордж Басс народився 1771 році в Англії, був сином фермера. Дж. Басс – англійський морський лікар і мандрівник, дослідник Австралії.

Освіту отримав в медичному коледжі в Бостоні. Ва 1794році вступив на службу в британський воєнно-морський флот лікарем. В 1794 році   вступив на службу в британський воєнно-морський флот лікарем. В 1792 році був в Австралії і з цього часу приймав активну участь в дослідженні східного узбережжя материка.  

М.Фліндерс -  англійський дослідник, який народився 16 березня 1774 році у місті Домингтон у Лінкольнширі Велика Британія. Його дід та батько були лікарями. Гадалося, що Метью, також, як і його рідні буде лікарем. Але Фліндерс прочитав книгу «Робінзон Крузо». І це змінило його життя. Метью вирішив стати моряком. Але зустрів з боку рідних супротив. Протягом 1808-1810рр. М.Фліндерс здійснив експедиції навколо Австралії. Фліндерсом був відкритий острів, де мандрівники побачили великі стада кенгуру, тому острів отримав назву Кенгуру.

В 1812 році він розпочав готувати свої рукописи, з дослідження до друку. Де зазначав: «Якщо би мені дозволили замінити назву, я би обрав Австралія (замість Нової Голландії).

Але йому довший час не дозволяли, хоча з часом пропозиція його пройшла – новий материк отримав назву Австралія.

Вчитель. З часом англійці зрозуміли, що використовувати материк можна ефективніше. Почалося дослідження внутрішніх районів Австралії. Новим поштовхом для дослідження природних умов і ресурсів стало відкриття тут великих родовищ золота. Австралію почало трусити «золота лихоманка». З усіх-усюди прибували нові люди, збільшувалося населення. Незважаючи на все золото, лихоманка дала могутній поштовх дослідженню і освоєнню материка.

Вчитель. ІІІ етап – сухопутні експедиції першої половини ХІХ століття.

Учень 1. Внутрішні області Австралії ще тривалий час залишалися важкодоступними і невіданими. Експедиції були зосереджені головним чином у прибережних районах. Ч.Стерт і Т.Мітчелл пройшли через Великий Вододільний хребет, вийшли на великі рівнини і дослідили у південно-східній Австралії басейн найбільшої річки континенту – Мурей та її протоки Дарлінг.

У 1840 році польський мандрівник П.Стшелецький піднявся на найвищу вершину континенту, якій дали назву на честь національного героя Польщі Тадея Косцюшко – г.Костюшко.

У 40-х роках починається вивчення пустель, внутрішніх областей. Рухаючись в південній Австралії на північ в пошуках пасовиськ, англієць Е.Ейр відкрив у 1839 році солоні озера Торренс та Ейр – найбільші в Австралії.

У 1840-1841рр. рухаючись на захід він встановив, що ця низовина, яка прилягає до Великої Австралійської затоки є пустелею.

Біографія Павла Стшелецького.

П.Стшелецький – польський мандрівник, географ, геолог. Народився в Глушині під Познанню в сім’ї дрібного шляхтича. Закінчив школу у Варшаві.

У 21 р. пішов до армії, де пробув недовго. Згодом відправився до Італії, де вивчав мови і геологію. Згодом він змушений виїхати до Великобританії. Потім він сів на французький корабель «Жюстін» і в лютому 1939 року прибув до Нової Зеландії, а в квітні того ж року дістався до Сіднея. Після приїзду до Австралії, Стшелецький почав геологічні дослідження, які розтягнулися на чотири роки. За цей час він об’їздив велику частину континенту. Уже в перший рік він знайшов золото, але на прохання губернатора зберігав цю новину в таємниці, щоб не допустити заворушень каторжан. 15 лютого 1840р. Стшелецький підкорив найвищу вершину Австралії. Стшелецький покинув Австралію в 1843році. Результатом експедиції по Австралії стала книга «Фізичний опис Нового Південного Уельсу і Землі Ван - Димена». За неї був удостоєний медалі Королівського географічного товариства.

Вчитель. VIІ етап – внутрішньоконтинентальні експедиції у другій половині ХІХ – ХХ ст. Першими перетнули Австралію з півдня на північ від Аделаїди до затоки Карпентарія англійські дослідники Охара Берк і У.Уілс. Це було у 1860-1861рр. Наступні експедиції докладно досліджували пустелі Центральної Австралії. Лише в І половині ХХ ст. були ліквідовані «білі плями на материку».

Вчитель. Наступним пунктом досліджень є геологічний розвиток і рельєф Австралії та корисні копалини поширені на материку.

Учень 1. У геологічному минулому Австралія, як і Африка була частиною материка Гондвана, від якого відокремилась у кінці мезозою. В основі Австралії лежить давня австалійська платформа, що є частиною індо-австралійської літосферної плити.

На слайді бачимо ділянку молодої палеозойської платформи.

Складчастими структурами Австралії є:

1) Байкальська складчастість;

2) Області каледонської складчастості;

3) На сході материка знаходиться область герцинської складчастості;

4) На острові Нова Зеландія область Альпійської складчастості. В Австралії немає сейсмічних зон і діючих вулканів. У зв’язку з чим її називають найспокійнішим у геологічному відношенні материка. За сотні мільйонів років вода і вітер попрацювали над поверхнею материка, перетворивши її на рівний простір. Винятком є залишки давніх гір, подібні до Айєрс-Рок.

Вчитель. Айєрс – Рок.

Айєрс – Рок – червоне серце Австралії, одне з найбільших див материка. Найбільша в світі монолітна гора Улуру. Цей велетенський моноліт сформувався близько 680 млн. років тому в часи архейської ери. Ця скеля заввишки 350м і 8 км по колу. Під час сходу сонця гора здається коричневою, удень – жовтогарячою. Під час заходу сонця горить червоним кольором, а в ночі – чорна. Тисячі туристів з’їжджаються сюди, щоб помилуватися цією горою. Здалеку моноліт виглядає зовсім гладким. Проте на поверхні є нерівності борозни, тріщини. Основа скелі порізана печерами, прикрашеними давніми наскельними малюнками. Аборигени вважають скелю священною і проводять тут обряди. За міфами аборигенів колись тут мешкав господар гори водяний пітон, а на схилі жив чорний варан. Першим європейцем, що побачив гору в 1872р. був Ернест Джайлз, але через рік на вершину диво-гори піднявся англійський дослідник Уільям Госс. Він і назвав кам’яну глибу – Айєрс – Рок, на честь держсекретаря Пд. Австралії – Генрі Айєрса. Туристи почали відвідувати це місце лише в 1950р. після завершення будівництва магістралі через місцевість, в якій розташована Улуру.

(Відеофільм про Айєрс – Рок).

Учень 2. Тектонічні рухи  -  підняття, опускання, розломи, які тривали протягом усієї геологічної історії материка сформували три основні форми рельєфу: Зх.- Австралійське плоскогір’я, Центральну низовину, Великий вододільний хребет. На заході материка простягаються велике західно-австралійське плоскогір’я, на поверхню якого майже всюди виходять давні кристалічні породи. На сході і південному сході плоскогір’я переходить у центральну низовину, вкриту потужною товщею осадових порід: глинами, пісками. Висота її не перевищує 100м, а в районі озера Ейр, вона опускається нижче від рівня океану на 10-12м. вздовж усієї східної окраїни материка простягаються невисокі сильно зруйновані Східно-Австралійські гори, які в Австралії називають Великий Вододільний хребет. Вони простягаються майже на 4000 км. Середня висота гір 800-1000м. на крайньому південному сході гори досягають найбільшої висоти і називаються Австралійськими Альпами. Середня висота гір досягає 2000м. Серед них і найвища вершина Австралії гора Косцюшко.

Учень 3. Австралія багата на різноманітні корисні копалини, а саме: поклади кам’яного вугілля. Родовища нафти і природного газу є на Центральній низовині, проте їх запаси недостатні для потреб країни. На заході Австралії наявні родовища залізних руд. Є також поклади золота. Найбільший кар’єр з видобутку золота знаходиться в Західній частині Австралії. Тут було знайдено найбільший самородок золота вагою 70 кг, який назвали «бажаний незнайомець». Є на материку також запаси нікелевих руд, алюмінієвих руд, поліметалічних руд. За запасами алюмінієвих руд Австралія посідає перше місце в світі.

 

 

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Заповнити таблицю.

Ознаки порівняння	Австралія	Південна Америка
1.Тектонічна будова. 2.Плоскогіря. 3.Низовини. 4.Гори. 5.Вулкани. 6.Землетруси.

2.Прийом «Аукціон».

Учні називають географічні об’єкти, які запам’ятали під час вивчення уроку.

3.Зустріч з менеджером туристичної фірми.

4.Робота за комп’ютером.

Тести.

1.Площа материка становить:

а) понад 7 млн. км²;

б) понад 10 млн. км²;

в) понад 12 млн. км².

2.Крайньою північною точкою материка є:

а) мис Байрон;

б) мис Південний;

в) мис Йорк.

3.Австралія не умивається водами… океану:

а) Індійського;

б) Атлантичного;

в) Тихого.

4.Із заходу на схід материк простягається на:

а) понад 5 тис. км²;

б) понад 4 тис. км²;

в) понад 3 тис. км².

5.Яка найбільша затока омиває територію материка:

а) Карпентарія;

б) Велика Австралійська;

в) Мексиканська.

6.Австралію перетинає:

а) екватор;

б) початковий меридіан;

в) південний тропік.

7.За якими рудами Австралія посідає перше місце в світі:

а) мідними;

б) алюмінієвими;

в) залізними.

8.Яка найвища вершина Австралії:

а) Косцюшко;

б) Кіліманджаро;

в) Еверест.

9.Сучасну назву материка першим запропонував:

а) Абель Тасман;

б) Джеймс Кук;

в) Матью Фліндерс.

10.Найвища частина Великого Вододільного хребта називається:

а) Атлаські гори;

б) Австралійські Альпи;

в) Західно-Австралійське плоскогір’я.

11.Першими з європейців біля берегів Австралії з’явились:

а) англійці;

б) голанці;

в) іспанці.

 

 

 

12.На материку Австралії виверження вулканів:

а) відбувається;

б) не відбувається;

в) відбувається дуже рідко.

 

V.  Підсумок уроку.

Оцінювання знань учнів.

Рефлексія.

 

- Що нового ви дізналися на уроці?

- Бажаю вам залишатися в душі дослідниками і мандрівниками.