Урок на тему: "Будова слова. Поняття про закінчення слова. Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова. Закінчення як засіб зв'язку слів у реченні"

Урок . Будова слова. Поняття про закінчення слова.
Роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова. Закінчення як засіб зв'язку слів у реченні

 

Мета: знайомити із закінченням як змінною частиною слова, розкривати роль закінчення як частини слова, за допомогою якої змінюється форма слова; формувати вміння визначати закінчення у словах за допомогою зміни їх форми, формувати уявлення про закінчення як засіб зв'язку слів у реченні; розвивати критичне й логічне мислення; виховувати бажання пізнавати та вивчати українську мову.
Обладнання: завдання для групової роботи, мультимедійна презентація, підручник для 3-го класу «Рідна мова» М. С. Вашуленко, О. І. Мельничайко; різнокольорові паперові долоньки, картки із запитаннями, картки для самооцінювання, відео «Фізкультхвилинка», макет сторінки соціальної мережі «В контакті».

 

Хід уроку

І. Організація класу до уроку

Вправа «Повітряна кулька»
Мета: зняти м'язову напругу, ліквідувати схвильованість, унормувати ритм серцевих скорочень.
Учитель. Заплющте очі, покладіть ліву руку на живіт, а праву — зверху на неї. Уявіть у середині себе надувну повітряну кульку. Вдихаючи повітря, уявляйте, як воно входить через ніс, опускається донизу та наповнює кульку. Надуваючись, кулька розпирає не лише живіт, а й грудну клітку, руки при цьому піднімаються догори. Затримайте дихання, промовляючи про себе: «Моє тіло спокійне». Повільно почніть видихати, продовжуючи повторювати про себе фразу «Моє тіло спокійне».
Вправу повторити 2—3 рази.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів
(Перевірка домашнього завдання. Фронтальне опитування «В контакті».)
Учитель. Сьогодні я запрошую вас до своєї групи «Мовознавці» в соціальній мережі «В контакті». Ви — всі мої друзі. Я оголошую опитування на тему «Значення слова». Вам потрібно швидко та правильно відповідати на запитання. Кожен учень, який дасть правильну відповідь, отримає «Like». Більше «лайків» — більше балів. Право відповіді надаватиметься тому, хто вміє чемно піднімати руку.
Увага! Опитування розпочинається!(запитання вчителя і відповіді дітей)

Чудово! Дуже активна та розумна група! Але в Інтернеті довго затримуватися не будемо, оскільки є багато цікавих справ, та й електроенергію потрібно економити.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Розпочнемо урок. Доберіть антонім до слова початок. (Закінчення.)
Каліграфічна хвилинка
Учитель. Запишіть букву З велику й маленьку. Зверніть увагу на правопис слова закінчення. У чому його особливість? (У слові закінчення м'який подовжений приголосний [н'] позначається двома однаковими буквами нн.)

Запис у зошиті: З з за ння закінчення
Лексична хвилинка
Учитель. Яке значення має слово закінчення? Який словник допоможе нам дізнатися значення слова? (Тлумачний.)
Із тлумачного словника. Закінчення — 1. Дія за значенням закінчити. Закінчити—доводи¬ти що-небудь до кінця, до завершення. 2. Кінцева частина, кінець чого-небудь.
Учитель. До яких слів можна дописати слово закінчення?(слайд4)
____________вистави, ____________ роботи, ____________ тижня, _____________ літа, ____________ оповідання, ____________ слова.
- У яких сполученнях краще вжити слово кінець? Чому?
- Чи буває закінчення у словах? Сьогодні на уроці ми спробуємо відповісти на це запитання.

Вправа «Правильно, неправильно, треба подумати»
Учитель. У кожного з вас є аркуш із таблицею. Цифрами позначено номери тверджень. Якщо ви вважаєте, що твердження правильне, під його номером записуєте букву П, якщо неправильне — букву Н, якщо не можете відповісти, ставите — ?
 

20шт

 

1. Майже всі слова можна поділити на значущі частини.
2. Корінь — головна частина слова.
3. Одна з частин слова називається закінченням.
4. У слові є частина, яка змінюється.
Учитель. На які запитання вам було складно відповісти? Чому?
Допоможе нам відповісти на них веселий Словотвірчик. (Учитель демонструє зображення Словотвірчика та роздає дітям паперові долоньки — основи для Словотвірчика блакитного, рожевого, жовтого та зеленого кольорів.)
Учитель. Нехай кожен створить для себе свого Словотвірчика — мудрого друга й порадника. Намалюйте на долоньці, яку ви вибрали, очі та ротик. Тепер у вас є свій Словотвірчик, який допомагатиме нам вивчати тему «Будова слова».

IV. Сприйняття та усвідомлення нового матеріалу
Учитель. Словотвірчик знає все про частинки, з яких складаються слова.
Найулюбленішою його частиною слова є та, яку він нам пропонує знайти самостійно.
Диктант із творчим завданням
Ведмедик дуже любить мед. Вранці він ласує чаєм з медом. Вдень до меду додає свіжу малину. А ввечері...
(Під час диктанту учитель звертає увагу учнів на правопис слів ведмедик, вранці, вдень, ввечері.)
Учитель. Прочитайте текст. Як його можна закінчити? Доповніть останнє речення.
Знайдіть і підкресліть слово, яке повторюється.
- Що означає слово мед?
Із тлумачного словника. Мед — густа солодка маса, яку бджоли виробляють із нектару квітів.
Учитель. Чи змінювалося значення слова мед у реченнях?
- Як змінювалося слово мед? Чому?
- Чому в реченнях не можна було вживати слово мед без змін?
- Обведіть прямокутником частину, яка змінювалася. Це закінчення слова.
- Що ви можете сказати про закінчення слова? (Це частина слова, яка змінюється.)
- Чому в слові мед не змінилася ніяка частина?
- У таких випадках кажуть, що у слові мед — нульове закінчення.
- Як ви думаєте, який пальчик Словотвірчика називається закінченням? (Мізинчик.) Чому? (Він — останній.)
- Мізинчик-закінчення дуже любить змінювати капелюшки. Цього разу він змінив кілька:


- Його капелюшки завжди прямокутної форми, а от зображення на них щоразу інше. Чому? (Тому що закінче

ння постійно змінюється.)
- Давайте прикрасимо мізинчик Словотвірчика квадратиком за допомогою фломастера.

 

Первинне закріплення. Змінювання слова за запитаннями
Учитель. Змініть слово вода за запитаннями, записаними на дошці (чого? чому? чим?). Прослідкуйте, як змінюється слово. Запишіть закінчення на капелюшку мізинчика: води (записують лише и), воді (записують лише і), водою (записують лише ою).
(Діти називають закінчення та почергово записують їх простим олівцем у квадратику на мізинчику Словотвірчика, щоразу витираючи гумкою попереднє.)
Учитель. На якому уроці ми говорили про воду? (На уроці природознавства.) Що ви запам'ятали? Придумайте спонукальне речення зі словом вода.

Тестові завдання  (распечатать)
Учитель. Підкресліть правильне слово у твердженнях.
1. Частина слова, яка стоїть (на початку слова, всередині слова, наприкінці слова), називається закінченням.
2. Закінчення — це (незмінна, змінна) частина слова.

Робота в парах. Вирішення проблемної ситуації
Учитель. Словотвірчик одного разу посперечався з Суржиком (герой ППЗ «Українська мова. 3 клас»). Вони визначали закінчення у слові дерево. Суржик вважає, що у слові дерево закінчення — во, а Словотвірчик стверджує, що закінчення — о. Хто з них має рацію?
Як допомогти друзям правильно визначити закінчення? Нам допоможе підручник.

Робота з підручником
Учитель. Розгорніть підручники на с. 68. Прочитайте правило. (Змінна частина слова називається закінченням. Щоб знайти закінчення, треба змінити слово.)
Учитель. Що потрібно зробити, щоб знайти закінчення? Попрацюйте у парі! Змініть слово за запитаннями, записаними на дошці. Запишіть слова в зошит. Визначте закінчення. Хто із друзів правильно визначив закінчення?
- Як ви думаєте, чому Суржик помилився?
Учитель. Як визначити у слові закінчення? (Для того щоб правильно визначити закінчення у слові, це слово потрібно змінити, поставивши до нього запитання.)

Учитель. Суржик засмутився, тому що помилився. Що б ви йому порадили?

Фізкультхвилинка
(Учні виконують рухи за зразком музичного відео «Фізкультхвилинка».)

Робота в групах
Учитель. Розподіліться на групи відповідно до кольору вашого Словотвірчика й візьміть конверт кольору вашої групи. У конверті знаходяться картки зі словами. Вам потрібно відновити деформоване речення. Можливо, деякі слова вам потрібно буде змінити. Слово, яке ви змінили, запишіть ручкою на зворотній стороні картки.
(Учні виконують завдання. Кожна група презентує свою роботу. Перевіряють за допомогою мультимедійної дошки, де записано правильні варіанти відповідей.)

Матеріал для роботи у групах (на вибір учителя):

1. Спрощений варіант
«Блакитні». Чарівний, осінь, автомобіль, завітала, до, наший, міста. (Чарівна осінь завітала до нашого міста. Зайве слово автомобіль)
«Рожеві». На, шкільний, подвір'ї, росте, бігає, струнка, берізку. (На шкільному подвір'ї росте струнка берізка. Слово бігає зайве.)
«Жовті». Діти, ходили, на, екскурсія, виставу, до, осіннього, ліс. (Діти ходили на екскурсію до осіннього лісу. Слово виставу зайве.)
«Зелені». Рудий, білочка, їжачок, стрибнула, на, соснову, гілка. (Руда білочка стрибнула на соснову гілку. Слово їжачок зайве.)

2. Ускладнений варіант
«Блакитні». Людина, без книга, як криниця, без вода, як склянка. (Людина без книги, як криниця без води. Слова як склянка зайві.)
«Рожеві». Птиця, пізнають, по пір'ю, а людину, по мова, по крилам. (Птицю пізнають по пір'ю, а людину по мові. Слова по крилам зайві.)
«Жовті». Книгу, вчить, як на світу, жить, телевізор. (Книга вчить, як на світі жить. Слово телевізор зайве.)
«Зелені». Книг, на земля, стільки ж, як зірок, на небо, в бібліотеці. (Книг на землі стільки ж, як зірок на небі. Слова в бібліотеці зайві.)

Учитель. Які слова довелося змінити? Чому?
- Як ви змінювали слова? (Змінювали закінчення у словах )
- Яку роль виконує закінчення у реченні? (Зв'язує слова)
- Які ще слова слугують для зв'язку слів у реченні? (Прийменники.)
- Який висновок можемо зробити? (Закінчення, як і прийменники, слугують для зв'язку слів у реченні) Прочитаймо це в підручнику на с. 69.

 

V. Підсумок уроку

 

Формувальне оцінювання
(Кожен учень отримує картку.)

 

 

  Учитель. Із якою частиною слова ви познайомилися на уроці?
- Яка важлива особливість цієї частини слова?
- Накресліть у повітрі значок, яким позначають цю частину слова.

     Домашнє завдання
Учитель. Впр137, ст.64-65. Списати розкривши дужки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зустріч 16. ПРО ЩО МОЖЕ РОЗПОВІСТИ КАРТА?

 

Мета: вчити учнів розрізняти план і карту; навчати користуватися картою для знаходження місця розташування предметів; сприяти розвитку вмінь порівнювати, робити висновки; виховати активну пізнавальну діяльність; розширювати кругозір.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. Відповіді на запитання рубрики «Запитання і завдання для тих, хто прагне розуміти природу» (с. 54)

2. Розгадування ребуса. Бесіда

— Яке слово зашифроване?

 

 

— Розкажіть, що ви знаєте про план?

— Де нам можуть стати у пригоді знання про план?

— Чим ми вище піднімаємося вгору, тим більшу частину Землі ми бачимо. Предмети зменшуються настільки, що видно тільки умовні знаки.

— Якщо ще вище піднімемося, що ми побачимо?

— Чим малюнок відрізняється від плану? (На плані певні предмети позначають за допомогою умовних позначок.)

— Що показує масштаб? (Масштаб показує, у скільки разів зменшено або збільшено справжні розміри предмета.)

— Прочитайте масштаб: 1 см — 50 м; 1 см — 50 км. Що означають ці записи?

— Який масштаб можна використати на плані місцевості?

— Що потрібно зробити, щоб накреслити план предмета? (Потрібно виміряти довжину і ширину предмета, вибрати масштаб.)

 

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся... (Учні читають рубрику «Ти дізнаєшся».)

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Пояснення вчителя

— Яка наша Земля за формою?

— У мене в руках глобус. Глобус — зменшена модель Землі. Як і Земля, глобус має форму кулі.

Лінії на глобусі, які з’єднують Північний та Південний полюси і проведені згори вниз, називаються меридіанами. Лінії, проведені зліва направо, називаються паралелями. Меридіани вказують напрям північ — південь, а паралелі — захід — схід. Паралелі й меридіани — це уявні лінії: їх немає на поверхні Землі.

На глобусі земна поверхня зменшена у десятки мільйонів разів. Тому за допомогою умовних знаків на глобусі позначаються лише найважливіші об’єкти Землі: океани, материки, моря, найвищі гори, найбільші рівнини, річки, міста.

На глобусі можна знайти зображення будь-якого місця на Землі, але в подорожі люди зазвичай беруть із собою карту. Чому?

— Але Земля має форму кулі, як же перенести її на плоский аркуш паперу? (Дати папір, запропонувати перенести форму кулі на площину, діти намагаються це зробити, розглянути варіанти.)

Уявно поділимо глобус по меридіану на дві півкулі.

Якщо поверхню утворених півкуль зобразити на аркуші паперу, то отримаємо географічну карту півкуль: західної і східної (демонстрування на карті).

— Покажіть західну півкулю, східну півкулю. (Усі об’єкти діти показують на карті і глобусі.)

— Покажіть Північний полюс; Південний полюс.

— Чи все на глобусі і карті півкуль зображено однаково? (Так, однаково.)

— Отже, який висновок можна зробити? (Зображення на карті і глобусі однакові.)

— На глобусі і карті ми бачимо лінії, що йдуть від одного полюса до іншого. Покажіть їх. Вони називаються меридіанами.

— На глобусі і карті є інші лінії. Як вони називаються? (Паралелі)

— Покажіть найдовшу паралель.

— Де знаходиться екватор?

— Намалюйте екватор. Домальовуйте паралелі і меридіани.

— Що спільного і чим відрізняються глобус і карта?

 

— Відгадайте загадку: «Держави без людей, міста без будівель, ліси без дерев, моря без води. Що це?» (Географічна карта)

— Що таке карта?

Географічна карта — це зменшене у багато разів зображення на площині всієї поверхні Землі або її частини за допомогою масштабу й умовних позначок.

 

2. Робота з картою

1) Розповідь про кольори, якими позначають сушу і водойми на карті.

— На карті за допомогою різних кольорів зображена вся поверхня нашої планети.

Сушу на карті, як і на глобусі, позначають різними кольорами, бо поверхня Землі не однакова, не рівна: низовини — зеленим, височини — жовтим, гори — коричневим. Водойми позначають синім кольором. А також за кольором можна дізнатися про глибину водойм: чим темніший синій колір, тим глибші місця; світлим кольором позначають мілкі місця. Аналогічно: чим вищі гори, тим темніше забарвлення на карті вони мають.

2) Розповідь про відмінності між планом і картою.

— Географічна карта відображає більш значні території, ніж план. Масштаб на карті дрібний; чим більшою є територія, зображена на карті, тим дрібніший її масштаб; чим менший масштаб карти, тим менше подробиць можна на ній позначити.

На карті, як і на глобусі, є градусна сітка, що складається з меридіанів і паралелей. За ними визначаються сторони горизонту: меридіани вказують напрямок з півночі на південь, а паралелі — із заходу на схід.

 

3. Робота за підручником (с. 55-58)

Вправа «Мікрофон»

Учні відповідають на запитання рубрики «Пригадай».

— Прочитайте запитання козака Подорожника.

— Розкажіть про значення й походження слова географія.

— Розкажіть про значення й походження слова карта.

— Про що нагадали Повітряні Дракончики?

— Що називають Північним і Південним полюсами?

— Що називають екватором?

— Як він ділить земну кулю?

— Учитель пропонує учням розглянути глобус та карти нас. 56.

— Що на них позначено?

— Що таке меридіани?

— Що таке паралелі?

— Що пояснила розумниця Дзвіночка?

— Як ви розумієте слова «Карти — це мова географії»?

— Які умовні позначки на карті ви вже знаєте?

— Що таке географічна карта?

— Як зрозуміти мову географічної карти?

— Прочитайте і запам’ятайте правила роботи з картою.

Робота у парі

Учитель пропонує учням розглянути уважно карту світу, знайти і показати полюси, екватор та визначити, де у світі розташовані найвищі гори.

Вправа «Мікрофон»

Учні роздивляються репродукції картин українського художника Юрія Соломка і пропонують назви цих картин.

— Прочитайте і запам’ятайте висновок у рубриці «Сторінками Книги корисних природничих знань».

 

4. Фізкультхвилинка

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Робота з картою півкуль

— Розгляньте карту півкуль. Який масштаб карти? (В 1 см — 220 км)

— Покажіть, де на карті півкуль знаходяться Північний і Південний полюси; екватор; північна півкуля; південна півкуля.

— Покажіть на карті меридіани. Який напрям вони вказують? (Північ — південь)

— Покажіть паралелі. Який напрям вони вказують? (Захід — схід)

— На які дві півкулі екватор ділить Землю? (На північну і південну)

— Що об’єднує ці лінії? (Це уявні лінії.)

— Розгляньте умовні знаки, що використано на карті півкуль.

— Розкажіть, що вони означають.

 

2. Тестування

1. Екватор поділяє земну поверхню на:

а) Південну і північну півкулі;

б) західну і східну півкулі.

2. Лінії на карті згори донизу, що показують напрям північ — південь,— це:

а) паралелі;

б) меридіани;

в) екватор.

3. Лінії на карті зліва направо, що показують напрям захід — схід,— це:

а) паралелі;

б) меридіани;

в) екватор.

 

3. Розгадування кросворда

 

 

1. Лінія, що сполучає на глобусі обидва полюси. (Меридіан)

2. Найдовша паралель. (Екватор)

3. Точка, у якій сходяться всі меридіани. (Полюс)

4. Лінії, паралельні екватору. (Паралелі)

5. Модель Землі. (Глобус)

 

4. Гра «П'ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні на уроці знання.

 

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Чи можна зображувати нашу землю на карті?

— Хто легко орієнтується по карті?

— Як на картах позначають поверхню Землі?

— Що називають географічною картою?

— Який масштаб використовують на картах?

— Які лінії вказують напрям північ — південь, а які — захід — схід?

— Чому масштаб на карті півкуль менший, ніж на карті України?

— На якій з карт — півкуль Землі чи України — буде зображено більше об’єктів земної поверхні? Чому?

— Яке значення мають географічні карти в житті та господарській діяльності людини?

— Чи правильне твердження, що карта — джерело важливих знань про поверхню Землі. Чому?

— Для чого людям потрібні географічні карти? Наведіть приклади.

— Для чого на картах використовують умовні лінії екватора, паралелі та меридіани? Поясніть.

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 55-58.