Урок на тему "Чесноти української дитини"

Конспект уроку

з християнської етики

в класі 1

               на тему «Чесноти української дитини»

Вчитель: Данилюк Оксана Дмитрівна

Тема.  Чесноти української дитини

Мета: формувати поняття про людські чесноти як гарні риси характеру, які можна розвивати, вдосконалювати вміння аналізувати свою поведінку, розвивати мовлення учнів, мислення, виховувати прагнення робити добрі справи.

Хід уроку

Дитина запитала у бабусі:

-Що допомагає людям жити в світі,

Як подолати різні перешкоди,

Що виникають будь-якої миті?

Бабуся радо пригорнула внучку,

Попестила допитливе маля,

Всміхнулись очі ніжно і привітно,

І лагідно промовили вуста:

• Краса життя людського полягає

У вірі і надії майбуття,

Любові чистій до всього зеленого

І творенні гармонії й добра.

Запитання:

• Що зацікавило дівчинку?
• Яку відповідь дала бабуся?
• Які три прикмети виділила бабуся у відповіді? (Віра, надія, любов)
• Чому?

Висновок:

Кожна людина у своєму житті має спиратися на віру, надію, любов. Ці принципи свідчать про високу духовну силу людини.

       Віра, надія, любов – це чесноти.

Чеснота – це принцип, який визначається високими моральними якостями, сумлінним ставленням до своїх обов’язків, щирістю у стосунках з людьми, моральною стійкістю.

●Якщо людина живе з такими принципами, тобто дотримується чеснот, то якими іншими словами можна назвати такі справи? (добротворення, доброчинність).

●А що нам допоможе творити добро? (Віра, Надія, Любов) – перші чесноти.

Віра – впевненість у чомусь, переконання у правильності, розумності чиєїсь поведінки, здійсненні чого-небудь, релігійне вчення, віровизнання.

Надія – очікування, сподівання чогось бажаного, поєднання з впевненістю у можливості його здійснення.

Любов – внутрішній, духовний потяг до чого-небудь.

Крім цих трьох чеснот є ще чесноти української дитини.

Совість – це глас Божий, це усвідомлення і почуття моральної відповідальності за свою поведінку, свої вчинки перед самим собою, людьми, суспільством, моральні погляди, принцип, переконання, сумління.

Справедливість – любов до істини, стійкість і твердість у добродіянні, мужність, терпіння і віра. Ніякі негаразди не змусять їх зрадити правду.

Справедливість – це добродіяння, протилежне марнолюбству (лицемірство, лестощі, заздрість).

Честь – гідність людини, що викликає і підтримує загальну повагу.

Чесність – це добродіяння, протилежне безчесті, ганьбі. Отже, жити по совісті – це означає бути справедливим, совісним, правдивим. Бути морально відповідальним перед собою і перед іншими. Адже моральна відповідальність – це святий обов’язок, готовність особистості брати на себе обов’язок і виконувати його.

Ввічливість – це вміння поводитися так, щоб іншим було з тобою приємно.

Скромність – людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками.

Тактовність – це почуття міри, вміння дотримуватися правил пристойності, з повагою ставитися до інших.

Делікатність – чуйність, ввічливість, чемність, гречність, вміння поважати чуже життя і не втручатися не в свої справи.

 Руденький

На дитячому майданчику гралося двоє хлопчиків і дівчинка. Бабуся дала кожному по цукерці. Чорнявий хлопчик тицьнув цукерку до рота. Тим часом дівчинка і руденький хлопчик свої ще тільки розгортали. Враз чорнявий хлопчик вихопив у дівчинки цукерку і дременув у під’їзд.  Дівчинка зойкнула, скривилася і заплакала.

   Руденький подивився на дівчинку, тоді на свою цукерку, тоді знову на дівчинку, тицьнув їй цукерку і швидко пішов геть. Наче боявся, що вона поверне її. Коли він проходив повз дідуся, який сидів на лавці і все бачив, дідусь усміхнувся до нього і сказав:

-Ти зробив правильно. Ти хороший хлопчик.

Руденький спинився і почервонів. Потім зітхнув: - Ні, дідусю, я не зовсім хороший… Мені не хотілося віддавати… Правда!.. І чого поганим бути легко, а хорошим важко? Мені інколи хочеться бути поганим. Але…соромно.

     Дідусь пильно глянув на нього і сказав:

-Ну тоді я помилився. Пробач. Ти не просто хороший хлопчик. Ти справжній молодець! Бо в тебе є совість. А совість, голубе мій, - це в людині головне. І дідусь ласкаво поплескав його по плечу.

     Всеволод Нестайко

Запитання:

1. Де гралися діти?
2. Що зробив чорнявий хлопчик?
3. Як поставився до його вчинку руденький хлопчик?
4. Хто сидів на лавці?
5. Який висновок зробив дідусь?
6. А як би вчинив ти в цій ситуації?

 ***

 ПРИСЛІВ'Я

●Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

●Зумів скривдити- умій вибачитися.

●Ввічливих і лагідних скрізь шанують.

●Зроби добро іншим- добро і собі матимеш.