Урок музичного мистецтва в 5 класі
Тема: Чи можемо ми почути живопис?
Мета: сприяти формуванню гармонійно розвиненої особистості й нагромадженню досвіду емоційно-морального ставлення до життя.
Завдання:
освітнє: сприяти формуванню навичок ансамблевого й хорового співу, формуванню активного сприйняття музичного твору виконавської культури;
розвиваюче: продовжити роботу над розвитком ладовисотного відчуття, музичного й емоційного сприйняття музичного матеріалу;
виховне: виховання почуття любові до всього українського, свідомого, зацікавленого й поважного ставлення до історії й культури народів, що живуть в Україні.
Обладнання: фортепіано, репродукції картин, роздавальний матеріал (картки), магнітофон.
Хід уроку
(Діти входять у клас під музику композитора В.Дубравіна «Пісня про земну красу». Музичне вітання.)
Учитель. Добрий день, діти!
Я с музыкой встречаюсь с детства,
Соединилась с ней судьба,
И в школе музики уроки
Околдовали навсегда.
Ці слова написані дівчинкою, закоханою у музику, і звернені вони до сердець, які люблять музику.
Давайте згадаємо, як називається тема IV-ї четверті?
Учні. «Чи можемо ми почути живопис?».
Учитель. Так, це справжнє диво – почути непочуте й побачити непобачене. Допоможуть нам у цьому ваші судження, висловлювання про музику, уміння обґрунтувати свою точку зору й поважати іншу, бути толерантними і , звичайно, сама чарівниця-музика й чарівники-фарби. Як ви думаєте, де ми можемо вживати такі слова, як гама фарб і палітра?
Учні. У живописі, образотворчому мистецтві.
Учитель. Правильно. А чи можемо ми в музиці вживати такі слова, як палітра фарб, колірна гама звуків, фарби музики?
Учні. Так.
Учитель. А чому?
(Відповіді учнів.)
Учитель. Правильно, і, користуючись цією гамою фарб, композитор зображує різні образи, картини. Це і є пейзажі й натюрморти, портрети й картини історичних подій.
Ви вже довідалися, що музику можна побачити, а це значить – побачити невідоме. А от знайти відповідь на запитання, чи можна почути нечуте в картинах живопису, нам допоможуть роботи юного донецького художника Сашка Онищука. Художні здібності цього хлопчика виявилися у ранньому дитинстві.
Розкрив їх і розвинув його дідусь Доренський Севир Олександрович. Роботи Сашка бачили не тільки жителі України, Росії, а й Польщі, Югославії. На одній із виставок (коли Сашку не було й 8 років) критики дали найвищу оцінку його творчості, назвавши хлопчика Моцартом у живописі. Діти, як ви думаєте, чому його назвали Моцартом?
Учні. І в того, і в іншого здібності розкрилися досить рано. Моцарт використовував яскраву палітру фарб у своєму живописі.
(Учитель демонструє картину О.Онищука «Прихід весни», читає уривок вірша Ф.І.Тютчева «Весна».)
Еще природа не проснулась,
Но сквозь редеющего сна
Весну прослышала она
И ей невольно улыбнулась…
Учитель. Скажіть, який образ ви побачили на картині Сашка й почули у вірші Ф.Тютчева?
Учні. Образ весни.
Учитель. А весна рання чи пізня?
Учні. Рання.
Учитель. А як ви довідалися, що рання?
Учні. Світлі фарби, немає яскравої зелені, де-не-де лежить сніг.
Учитель. Правильно, за палітрою фарб можна визначити, що це провесна.
Колірна гама фарб не яскрава, яскравою є тільки одна блакитна пляма – квітка проліска, провісника весни. Художник тому й назвав картину «Прихід весни». Тепер подивіться й скажіть, чи може вона звучати або чи можна її почути? Якщо так, то чому? Обгрунтувати.
(Відповіді учнів.)
Учитель. Яка музика повинна бути: урочиста, маршова, героїчна або мелодійна, плавна, світла?
Учні. Співуча, плавна (дають обґрунтування.)
Учитель. Сьогодні в роботі на уроці будуть допомагати 3 експертні групи: 1 – літератори; 2 – художники; 3 – музиканти.
(На столах запропоновано роздавальний матеріал: репродукції картин Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», Мельникова «У Березові», Брюллова «Вершниця», Шишкіна «Ранок у сосновому бору», Рєпіна «Бурлаки на Волзі», Левітана «Осінь», Саврасова «Шпаки прилетіли», уривки літературних творів Л.Українки, Т.Шевченка, П.Тичини.)
Учитель. Зараз я програю музичні фрагменти, а ви уважно послухаєте їх і скажете, чи відповідає музика образу картини.
(Виконується 2-3 твори, які не можуть відповідати картині. По ходу ставляться запитання.Активно працюють експертні групи, зачитуючи літературні уривки й показуючи репродукції, які співзвучні з музичними прикладами.)
Учитель. Якщо підходить, то чому? Якщо не підходить, чому? Переконайте нас.
(Виразне виконання «Елегійного прелюда» М.Дремлюги.)
Учитель. Правильно, ця музика, як тонка акварель, малює картину, яку створив М.Дремлюга, назвавши її «Елегійним прелюдом». Елегія – це оспівування краси й доброти. Твір повен ліричності й задушевності, він найбільш яскраво й повно озвучує картину О.Онищука «Прихід весни» (знімає картину).
Ваш висновок?
(Відповіді учнів.)
Учитель (узагальнює відповіді дітей). Музика не може конкретно намалювати або описати щось, як це робить живопис і література, але вона може передати характер, настрій і створити музичний образ, картину. Подорожуючи у світі музики, ми бачили з вами різні картини живопису й слухали різну музику. Ми знаємо, що і музика, і живопис (картини) передають певний стан душі людини; чим багатший її внутрішній світ, тим багатша музика, творчість. Звернемося до людини, що персоніфікує в собі борця за волю й незалежність нашої Батьківщини. Це – великий Кобзар. Ви, напевне, здогадалися, хто це?
Учні. Тарас Шевченко.
Учитель. Так, а яку дату ми відзначали нещодавно, пов’язану із цією особистістю?
Учні. 190-річчя від дня народження.
Учитель. Які ви знаєте його літературні твори, картини?
Учні. «Заповіт», «Реве та стогне Дніпр широкий».
Учитель. Тарас Григорович був самобутнім, яскравим художником. У професійному становленні майстерності Шевченка величезну роль відіграв К.Брюллов. Серед полотен Шевченка багато портретів, автопортретів, пейзажів, ілюстрацій до літературних творів (демонстрація). І от у мене в руках альбом, у якому зібрані всі картини Тараса Шевченка. Зараз я вам покажу картину, яку намалював Кобзар далеко за межами своєї батьківщини в засланні, у Середній Азії. Називається вона «Місячна ніч на Кос-Аралі». Дивлячись на неї, можна припустити, що в таку ніч він написав вірші:
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Чи знайомі вам ці вірші?
Учні. Так!
Учитель. Діти, ми бачимо, що на картині застигла мить ночі на Кос-Аралі в далекому засланні, а до кого ще звернений цей вірш?
Учні. До України, українського народу.
Учитель. Багато музики, пісень було написано на вірші Шевченка. Одна з них зараз пролунає. Послухайте й скажіть, чи знайома вона вам?
(Виконання пісні «Зоре моя вечірняя», автор музики Я.Степовий. Відповіді учнів.)
Учитель. Як вона називається? Хто написав музику?
(Відповіді учнів.)
Учитель. Перш ніж її виконати,розігріємо ваш голосовий апарат. Сіли рівно, випрямили спини.
(Спів вокально-хорових вправ.)
А тепер проспіваємо «Зоре моя вечірняя»: спочатку партію II голосу (альта), а потім I голосу (сопрано) (робота з партіями). Молодці. Тепер – до кінця зі словами. Пам’ятайте про дихання, чітку артикуляцію, не виштовхуйте останній склад.
(Виконання першого куплета, виправлення помилок; виконання другого куплета;робота над чистотою інтонування, ладом; оцінка наприкінці роботи.)
Учитель. У вас на партах лежать картки з домашнім завданням, кожній із запропонованих репродукцій відповідає музичний твір, що озвучив би її, а в завданні №4 ви можете самі намалювати або підібрати картину, що відповідала б музичному твору.
(Учитель пояснює на прикладі однієї з карток. Робота ведеться разом з дітьми).
Учитель. А тепер ми попросимо дати оцінку роботи на уроці експертним групам, що працювали під час уроку.
(Відповіді експертних груп.)
Учитель. Ми переконалися, що мистецтво здатне сприяти створенню особливої атмосфери в класі. Воно заохочує до активного діалогу, допомагає нам знайти взаєморозуміння. Закінчую наш урок віршами С.Малиніної:
Я с музыкой иду по свету,
Соединилась в ней судьба,
Учитель наш, за все это
Огромное спасибо вам.
І вам, діти, спасибі за урок.
До побачення.
(Під музику діти виходять із класу.)