Урок на тему "Числові та буквенні вирази"

Урок з математики 5-ий клас ( СЛАЙД 1)

Тема: числові та буквені вирази.

Мета: Формування понять числових та буквених виразів, культури математичних записів. Розвиток логічного мислення учнів. Навчати складати та читати буквені вирази математичною мовою.

План уроку

1. Актуалізація опорних знань.
2. Мотивація навчальної діяльності
3. Вивчення нового матеріалу
4. Закріплення матеріалу
5. Підсумок уроку
6. Домашнє завдання.

Хід уроку

1. Актуалізація опорних знань. (СЛАЙД 2)

Фронтальне опитування..  (СЛАЙД  3)

Дидактична гра «Лото «Величини». (СЛАЙД  4 )

 Вчитель повідомляє учням, що зараз вони побувають в гостях у сонечка і щоб і надалі яскраве та лагідне сонечко зігрівало нас своїм промінням треба розв’язати завдання. (повідомляє правила гри)

Спосіб гри.

1. Усі учні працюють у зошитах. Завдання виконуються за варіантами.
2. Для гри вчителю слід підготувати два варіанта карток для лото загальною кількістю за числом учнів у класі, а також плакати із завданнями.
3. я показую плакати із запитаннями. Запитання однакова для двох варіантів. На кожну відповідь відводиться 30 секунд. Учні повинні закреслити ті клітинки , числа в яких є відповідями на питання. Слід зазначити, що не всі відповіді є у картках.
4. здійснюється взаємоперевірка в парах.
5. максимальний бал за всі відповіді -10.

Вигляд карток для гри. ( СЛАЙД   5 )

1. варіант.

( Якщо учень правильно відповів на всі питання, не закресленими мають бути: 3хв., 120 см., 13 кг. 200гр..)

2. варіант.

 ( Якщо учень правильно відповів на всі питання, не закресленими мають бути: 200 м/с., 8м.3 дм., 50 км..)

Питання для лото  (СЛАЙД 6)

Правильні відповіді. (СЛАЙД   7)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Вчитель повідомляє, що зараз діти відправляються в подорож до нових знань, де вони отримають дуже важливі і цікаві знання (СЛАЙД 8)

Слова вчителя:

  У всьому світі люди передають різноманітні відомості, виражають свої думки і почуття. Тобто обмінюються інформацією за допомогою мови. На сьогодні  існує багато різних мов якими пишуть, говорять, читають різні народи. Ці мови – природні, бо вони виникли і розвивалися разом з народами.

   Вивчаючи математику, ви поступово знайомитеся з мовою математики, яка вважається штучною мовою, бо вона створювалася і розвивається разом із самою наукою. (СЛАЙД 9) Основою математичної мови є цифри та математичні знаки:  .  :  =  <  >  +  - , (  ) тощо.

    У математичній мові також використовуються латинські букви. Наприклад говорять: «Візьмемо число А». Це значить, що деякому числу не важливо якому дали імя А і далі з цим числом можна поводитися так, наче воно повністю визначене. Наприклад: можна записати його суму з числом 7: А + 7; можна помножити його на 100  буде - А* 100. Записи: А+7; А* 100 –

 (СЛАЙД 10) математичні вирази, це «слова» математичної мови. І їх складають із чисел, букв, знаків дій і дужок. Запишіть приклади  таких виразів: 

   (24-11)* 7;       а * 6 + к;     99 : 9 + б.

  Правила запису буквених виразів для дії множення такі. Замість а*6 можна записати – 6а, тобто числовий множник пишуть перед буквеним і точку між ними не ставлять. Так само і з дужками: (6+х)*10 можна записати, як 10(6+х). замість а*b*12 пишуть 12аb. У той же час ніколи не пишуть а12 – у цьому випадку слід ставити точку:   а*12. (СЛАЙД  11) Із математичних «слів» складають «математичні речення», бо вони стверджують закінчену думку:

   7+5=12;   17 < 20;  а + б = в + а;  а*0=0.

   Ці речення можна перекласти українською мовою по різному. На приклад, «близько до тексту» маємо: «а + б = б + а – від перестановки доданків сума не змінюється» ( це переставний закон додавання). А можна і так: «Щоб отримати суму чисел, можна до першого додати друге. Або до другого додати перше». Перший варіант перекладу містить тільки факт, а другий варіант говорить як використати його при обчисленнях.

4. Вивчення нового матеріалу. (СЛАЙД 12)

Тож сьогоднішньою нашою темою є тема «Математичні вирази», отже давайте розглянемо декілька завдань на закріплення поняття «вирази».

  Запишіть у зошитах вирази, які відбивають таку послідовність дій: (СЛАЙД 13)

1. число 10 помножити на 2 і до добутку додати 6;
2. число 45 поділити на 9 і від частки відняти 3;
3. до числа 1200 додати 705 і суму помножити на 100.

Вирази які ви щойно записали , містять тільки числа та математичні знаки. А тепер розглянемо вирази, які містять і числа, і букви. (СЛАЙД 14)

Фронтальне опитування (СЛАЙД 15)

Вчитель пропонує учням для продовження подорожи пересісти у швидкісний потяг

1.    Прочитайте математичні вирази: (СЛАЙД 16)

2.   Прочитайте вирази, використовуючи слова «сума», «різни­ця», «добуток», «частка»: (СЛАЙД 17)

IV.  Закріплення матеріалу (СЛАЙД 18)

Математичний диктант

Схема проведення диктанту

1.    Учні працюють за варіантами.

2.    Відповіді на запитання учні записують у зошитах; двоє учнів (по одному від кожного варіанта) працюють за дошкою.

3.    Здійснюється взаємоперевірка в парах, звіряючись з дошкою.

4.    Максимальна оцінка — 10 балів (за кожну правильну відпо­відь на питання № 1 — 5 учні одержують 2 бали). Оцінка за диктант виставляється на розсуд учителя (можна за бажанням учнів, можна в обов'язковому порядку).

Питання

1.   Нехай маємо число. Позначте його будь-якою буквою ла­тинського алфавіту. (Учитель спеціально наголошує, що ті, хто сидять за однією партою чи разом працюють за дошкою, мають вибрати різні букви.) Запишіть за допомогою буквеного виразу:

а) подвоєне дане число;

б) число, яке на 2 більше за дане;

в) число, яке на 3 менше за дане;

г) число, яке у 5 разів більше за дане;

д) число, яке у 10 разів менше за дане.

2.    Запишіть за допомогою буквеного виразу:

а) суму двох чисел;

б) добуток двох чисел;

в) частку двох чисел;

г)  суму трьох рівних чисел;

д) добуток чотирьох рівних чисел;

є) частку двох рівних чисел.

 Завдання 3-5 також виконується за варіантами (СЛАЙД 19-21)                                                                         

Ш Розв'язування вправ і робота з підручником  (СЛАЙД 22)

Учитель пропонує учням знайти в [1]: п. 9 ([2]: п. 17) відповіді на питання: 1) Що називають значенням виразу? 2) Як знайти зна­чення виразу?

Далі учитель пропонує розв'язати вправи. :№255, 257, 265, 189. [2]: № 392, 393(а), 398.

V.   Підсумок уроку

Фронтальне опитування

1.    Що вивчалося на уроці?

2.    Якою мовою спілкуються математики?

3.    Що виступає «буквами», «словами», «реченнями» математич­ної мови?

4.    Вирази бувають числові та які ще?

5.    Як знайти значення числового виразу?

(СЛАЙД 23)

VI. Домашнє завдання (СЛАЙД 24)