Урок на тему "Цікавий світ літератури" (підсумковий урок літератури у 8 класі)

Квиток в «українську літературу»

Квиток в «українську літературу»

Клас. 8-ий.

Урок № 70.

Книги — морська глибина,

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

Іван Франко

Усе в твоїх руках…

                                        Народна мудрість

Цікавий світ літератури

Мета уроку. Узагальнити та систематизувати вивчений упродовж навчального року матеріал; закріпити вміння висловлювати власні міркування про найулюбленіші твори;  виховувати кращі людські якості, усвідомлення того, що власна думка і власна позиція – важливі риси характеру особистості.

Розвиток компетентностей учнів на уроці.

Тип уроку (за В.Онищуком). Урок узагальнення і систематизації знань.

Форма уроку. Літературна гра «5 на 5».

Методи. Комбінований метод творчого читання і рецепції, метод евристики, метод ейдетики, проблемно-пошуковий (з елементами критичного мислення).

Прийоми. Прийом візуалізації, евристична бесіда, прийом резюмування, прийом візуально-смислової презентації, ігрові прийоми, мультимедійні презентації.

Попередня підготовка.

На попередньому уроці учням поряд із основним домашнім завданням (повторити вивчений у 8 класі матеріал з української літератури, включаючи і літературознавчі визначення) було запропоновано міні-комплекс домашніх завдань:

•      створити комп’ютерні літературні карти для 8 та 9 класів;
•      укласти невеличкий літературознавчий словничок з теми «Роди літератури».

Структура уроку

І. Оголошення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІІ. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу

1. Прийом «Мандрівка літературною Україною. 8 клас».

2. Бесіда з учнями.

3. Літературознавчий словничок

4. Гра «Знавець літератури» (робота в групах).

4.1. Поділ на групи. Ознайомлення з правилами гри.

4.2. Виконання комп’ютерних тестів з метою визначення команди, яка розпочинатиме гру.

4.3. Бліц-опитування «Теорія літератури»

4.4. Гра «Поле бою»

4.5. Захист проектів

4.5.1. Очікувані результати учнів 1 групи.

4.5.2. Очікувані результати учнів 2 групи.

4.5.3. Очікувані результати учнів 3 групи.

4.5.4. Очікувані результати учнів 4 групи.

4.5.5. Очікувані результати учнів 5 групи.

5. Редакційний кошик (за наявності на уроці вільного часу).

ІІІ. Підсумок уроку. Метод PRES

ІV. Повідомлення домашнього завдання

ХІД УРОКУ

І. Оголошення теми, мети і завдань уроку.

Мотивація навчальної діяльності учнів

1. Учитель. Щоразу розгортаючи нову художню книгу, ми не знаємо ні її змісту, ні головних героїв, та прочитавши цей твір, ніби піднімаємося ще на одну сходинку знань, мудрості, досвіду і вдосконалення власної душі. Упевнена, що людство не могло би прогресивно розвиватися, якби не існувало художньої літератури, яка є підручником життя, що дає нам історичні знання, формує світогляд, впливає на морально-естетичне самовдосконалення. У загальнонародному значенні твори художньої літератури є тим невичерпним джерелом, яке живить громадянську та суспільну свідомість, збуджує соціальну активність і сприяє всебічному вихованню читачів.

Упродовж навчального року ми черпали  знання зі скарбниці мудрості. Разом із героями творів сміялися, плакали, співпереживали і насолоджувалися хвилинами щастя.

Чим збагатив кожного з нас курс української літератури 8 класу? Відповідь на це запитання ми шукатимемо впродовж уроку. А отримаємо її тоді, коли узагальнимо та систематизуємо вивчений упродовж навчального року матеріал, висловимо власні міркування про найулюбленіші твори. Сьогодні пропоную зібрати разом усіх авторів, їхні твори та персонажі.

Допоможуть нам додатки, що лежать і на партах, і демонструються; матеріали, підготовлені вами вдома; знання, отримані на попередніх уроках; а ще – наполеглива праця.

Оцінити роботу кожного учня на уроці і групу в цілому допоможуть записи у Таблиці оцінювання, у яку вчитель заноситиме бали за кожний вид діяльності. У кінці уроку вони підсумовуватимуться.

2. Запис у зошити теми уроку.

3. Визначення очікуваних результатів (метод «Відкритий мікрофон»)

ІІ. Узагальнення та систематизація навчального матеріалу

1. Прийом «Мандрівка літературною Україною. 8 клас».

Завдання. На літературній мультимедійній карті, підготовленій ученицею вдома, фото письменників, творчість яких вивчено упродовж 8 класу. Потрібно назвати території України та імена поетів, прозаїків, драматургів та гумористів, які презентують літературу 8 класу.

Це завдання виконує роль розминки, налаштовує учнів на подальшу працю. Спільно з учнями розглядаємо літературну карту, водночас класифікуємо представників літератури 8 класу за родами (додаток 1).

2. Бесіда з учнями.

Запитання для бесіди.

1) Якими іменами представлений розділ «Світ української поезії»? (Цей розділ   представлений  такими    іменами:   Т.Шевченком,    Лесею Українкою, В.Сосюрою, В.Підпалим, В.Голобородьком, письменниками сучасної української поезії кінця ХХ – початку ХХІ ст. Це В. Герасим’юк, І. Малкович,  А. Мойсієнко,  І. Павлюк, Г. Кирпа.

2) Хто цього року презентував розділ «Національна драма»? (Розділ «Національна драма» презентував  Іван Карпенко-Карий).

3) Твори яких письменників-прозаїків ми вивчали цьогоріч? (Цього року ми вивчали твори М.Коцюбинського, О.Довженка, Н.Бічуї, В.Дрозда і Ю.Винничука).

4) Назвіть і покажіть на карті письменника-гумориста? (Письменник-гуморист - В.Чемерис).

5) Кожного року вивчення курсу літератури розпочинається з усної народної творчості. Назвіть твори фольклору, вивчені впродовж цього навчального року? (Українські історичні пісні, пісні літературного походження, думи).

Учитель. Отже, цього року ви ознайомились із трьома родами літератури: лірикою, епосом і драмою – а також із фольклором. Перш ніж приступити до узагальнення і систематизації вивченого матеріалу, пропоную пригадати терміни, гортаючи уявні сторінки літературознавчого словничка, який підготував ____________ (одне із домашніх завдань).

3. Літературознавчий словничок

Завдання. Слухаючи відповідь товариша, визначити спільне та відмінне між літературними родами, а також з’ясувати, для чого потрібно володіти літературознавчими знаннями.

Очікувана відповідь учня.

Класифікація літературних творів за різними типами їх поетичної структури виявляється через жанровий поділ.

За способом зображення літературні твори поділяють на три роди: лірику, епос і драму.

 Лірика (з грецької – твір, виконаний під акомпанемент ліри) – рід художньої літератури, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. Переживання і думки, виражені у ліричному творі, не ототожнюються з постаттю автора. Для цього запроваджується поняття його ліричного «Я»– так званого ліричного героя.

 Епос (з грецької – слово, розповідь) – рід літератури, що прагне зобразити дійсність в її об'єктивній сутності, в об'єктивному перебігу подій, сюжетному їх розвитку, наче поза втручанням автора. Епічні твори – розповідні. Зображення в епосі ведеться від реального чи умовного наратора (оповідача), рідше свідка чи учасника подій.

 Драма (з грецької – дія) – літературний рід, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення. У драмі явища та закономірності життя і характери героїв розкриваються не через авторську розповідь про них, а через вчинки і розмови дійових осіб (діалоги та монологи). Авторська мова у драматичних творах зведена до коротеньких ремарок.

4. Гра «Знавець літератури» (робота в групах).

4.1. Поділ на групи. Ознайомлення з правилами гри.

Учитель. З метою повторення вивченого у 8 класі пропоную пограти гру «5 на 5» (Може бути «5 на 6 або 7 (у залежності від кількості дітей у класі, тільки тоді треба збільшувати кількість запитань і завдань). Кожен обирає картку, на якій буде записано «Усна народна творчість», «Світ української поезії», «Національна драма», «Українська проза», «Український гумор. Література рідного краю». Таким чином утвориться 5 груп.

Структура гри і правила її такі:

1. Тестування у програмі TEST-W.

Визначення почерговості (Для цього кожна команда виконує тестові завдання. Яка з команд  отримає більше балів, та починає першою і т.д.).

2. Бліц-опитування.

Впродовж 1 хвилини команда повинна дати відповіді на 5 запитань з теорії літератури. 1 правильна відповідь на запитання – 1 бал.

3. «Поле бою».

Кожна команда, обравши картку, має свою тему.  Один із представників групи вибирає цифру, під якою сховане запитання. Якщо потрапляє на свою тему, даючи правильну відповідь, отримує 2 бали, якщо на чужу – 3 бали.

4. Облік результатів вестиме вчитель або учень-помічник учителя, який записуватиме бали у Таблиці оцінювання. Виграє та команда, яка набрала більшу кількість балів. Вона отримає звання «Найкращий знавець курсу української літератури 8 класу».

5. У перервах між конкурсами звучатимуть вірші, вивчені вами напам’ять упродовж навчального року. Вдома ви ще раз мали змогу їх повторити і сьогодні виразно прочитати напам’ять.

По закінченні кожного етапу змагання учасники команд повинні лаконічно підсумувати вивчене протягом року зі своєї теми і результати роботи представити іншим учням класу.

4.2. Виконання комп’ютерних тестів з метою визначення команди, яка розпочинатиме гру.

Завдання. Виконати тести, створені у комп’ютерній програмі TEST-W. Почерговість команди визначається кількістю балів, отриманих за тестування (додаток 2).

4.3. Бліц-опитування «Теорія літератури»

Завдання. Вислухавши запитання, учасник кожної команди почергово повинен швидко дати відповідь на нього. За кожну правильну відповідь команда отримує 1 бал, який учитель заносить у таблицю, записану на дошці. Неправильна надає можливість відповісти учасникам іншої команди, які у такий спосіб можуть набрати додаткові бали.

Учитель зачитує запитання спочатку для учасників першої команди, потім – другої і т.д. (додаток 1).

4.4. Гра «Поле бою»

Завдання. Кожна команда, обравши картку, має свою тему.  Один із представників групи вибирає цифру, під якою сховане запитання, на яке він повинен дати відповідь. Якщо потрапляє на свою тему, даючи правильну відповідь, отримує 2 бали, якщо на чужу – 3 бали (додаток 3).

Теми.

1. «Усна народна творчість».

2. «Український гумор» та «Література рідного краю».

3. «Світ української поезії».

4. «Національна драма».

5. «Українська проза».

4.5. Захист проектів (додаток 4).

Завдання. Для підготовки до презентації проекту надається до 5 хвилин. Можна використовувати ватман, ноутбуки (їх має кожна група) або інші матеріали. Потім кожна команда отримує 2 хвилини для представлення проекту. Слухаючи відповіді товаришів однієї команди, інші повинні підготувати і записати у зошити по три запитання.

Оскільки вдома учні повинні були повторити вивчений матеріал, підготувати цікаві завдання (за бажанням), то часу для підготовки їм достатньо. Під час підготовки вчитель вмикає аудіозапис історичної пісні або думи.

4.5.1. Очікувані результати учнів 1 групи.

Презентуючи із розділу «Усна народна творчість» історичні пісні, пісні літературного походження (Марусі Чурай) та думи, учні цієї групи запропонували іншим виконати вправу на встановлення відповідностей.

Вправа на встановлення відповідностей

4.5.2. Очікувані результати учнів 2 групи.

Представляючи розділ «Український гумор», учні 2 групи створили буктрейлер до твору Валентина Чемериса «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» і карту «Літературна Заліщанщина».

4.5.3. Очікувані результати учнів 3 групи.

Учні, презентуючи поезію, можуть використовувати створені лепбуки, з цікавою короткою інформацією, фото, завданнями. 

4.5.4. Очікувані результати учнів 4 групи.

4.5.5. Очікувані результати учнів 5 групи.

Учні презентують створені за допомогою інтернет-ресурсів для створення хмар слів власноруч (сервіси Word It Out, Word Cloud Generation  та інших) 5 хмаринок слів на кожного прозаїка.

Наприклад:

Учитель підбиває підсумок гри «Знавець літератури».

5. Редакційний кошик (за наявності на уроці вільного часу).

 Завдання. У «кошику» знаходяться контрольні запитання і завдання щодо пройденої теми уроку. Вибравши картку, треба дати відповідь на запитання, записане у ній. Товариші можуть, якщо потрібно, доповнити висловлення однокласника.

ІІІ. Підсумок уроку

1. Метод PRES

За схемою відповісти на запитання, поставлене на початку уроку: чим збагатив мене курс української літератури 8 класу?

1.   «Я вважаю, що…»;
2.   «… тому, що …»;
3.   «… наприклад …»;
4.   «Отже (тому), …».

2. Учитель. Наступного року ми знову зустрінемося із письменниками, творчість яких вивчали цього року, проте твори їхні вже будуть інші. Детальніше осягнемо творчість Тараса Шевченка. Крім цього, впевнена, захоплюватимуть вас і твори митців, з якими ви ще не знайомилися. Зараз  пропоную вам подивитись на літературну карту 9 класу і отримати в подарунок список літератури на літо.

 Демонструю літературну карту, виконану учнем 8 класу (додаток 5).

ІV. Повідомлення домашнього завдання

Оскільки це останній урок літератури у навчальному році, то вчитель кожному восьмикласникові дарує «квиток» в українську літературу 9 класу та її «програму», де записана література для читання учнями влітку, підготовлену групкою учнів 8 класу (додатки 6-7).

Квиток в «українську літературу»

Заключне слово вчителя. На завершення послухайте, будь ласка, легенду і, можливо, ви знайдете відповіді на деякі питання.

Легенда «Усе в твоїх руках»

Колись давно на півдні Африки жив розумний, але дуже пихатий вождь. Увесь день його складався з примірювання вишуканого вбрання та розмов із підданими про свій розум. Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось прокотилася країною чутка, що в пустелі з’явився мудрець. Дуже розлютився вождь: як можна називати якогось там старця найрозумнішою людиною у світі! Але нікому свого обурення не показав, а запросив мудреця до себе…

І ось настав день зустрічі. Зібралось усе плем’я, щоб послухати найрозумніших людей у світі. Вождь сидів на високому троні й тримав у руках за спиною метелика. До нього підійшов невеличкий худорлявий чоловік, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке запитання. І тоді, недобре посміхаючись, вождь сказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках: живе чи мертве?»

Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе в твоїх руках!»

Тому, любі друзі, я впевнена, чи будемо ми справжніми людьми, грамотними, високоосвіченими, доброзичливими, багатими духовно, чи ні – залежить, у більшій мірі, саме від нас самих. Недаремно ж епіграфом до сьогоднішнього уроку є не тільки слова Івана Франка про книги, які вчать нас бути саме такими, а й слова мудреця: «Усе в твоїх руках».

Додаток 1

Запитання для бліц-опитування

 «Теорія літератури»

1 група запитань.

1. Ліро-епічний твір героїчного характеру про події минулого та відомих історичних осіб (історична пісня).

2. Найпростіша одиниця виміру віршового ритму у силабо-тонічній системі (стопа).

3. Сукупна назва поезій, у яких висловлено роздуми про побачене й пережите самим автором, його сучасниками чи усім народом протягом певного часу (медитативна лірика).

4. Трискладова стопа із наголосом на першому складі (дактиль).

5. Вірш, у якому зберігається віршовий ритм, але рядки можуть мати різну довжину, а рими і поділ на строфи не є обов’язковим (вільний вірш (верлібр).

2 група запитань.

1. Яка різниця між козацькими та історичними піснями? (історичною конкретизацією).

2. Повторювана частина віршованого рядка, що складається з одного наголошеного та одного чи двох ненаголошених складів (стопа).

3. Сукупна назва поезій, спрямованих на глибоке й всебічне філософське осмислення світу й людини в ньому на основі власного досвіду і здобутих знань з наукових, літературних, фольклорних, мистецьких чи інших джерел (філософська лірика).

4. Трискладова стопа із наголосом на другому складі (амфібрахій).

5. Момент твору, де вперше відбувається гостре зіткнення двох протидіючих сил у творі (зав’язка).

3 група запитань.

1. Назвіть види історичних пісень за тематикою зображення? (Про боротьбу проти татаро-турецького поневолення, про боротьбу з польською шляхтою, про народних месників і боротьбу проти соціального й національного гніту).

2. Назвіть двоскладові стопи (ямб і хорей).

3. Ліро-епічний твір, в якому діють реальні історичні особи та художньо зображуються певні історичні події (історична поема).

4. Трискладова стопа із наголосом на третьому складі (анапест).

5. Засіб сатиричного викриття негативного в житті: дошкульна в’їдлива насмішка, вбивча іронія, що виявляють презирство до зображуваного, цілковите заперечення його (сарказм).

4 група запитань.

1. Великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту, який виконується речитативом у супроводі бандури, кобзи чи ліри (дума).

2. Назвіть трискладові стопи (дактиль, амфібрахій, анапест).

3. Неримований вірш із збереженням ритміки й кількості наголошених і ненаголошених складів у рядках (білий вірш).

4. Драматичний твір, у якому засобами сміху тавруються негативні явища суспільства або гостро висміюються негативні риси характеру головного чи головних персонажів (комедія).

5. Спосіб художнього відображення негативних явищ дійсності, який полягає у різкому викритті й дошкульному висміюванні людських пороків і огидних суспільних явищ (сатира).

5 група запитань.

1. Віршування, в основі якого лежить однакова кількість складів у рядках, які римуються між собою, та чітко визначено послідовність наголошених і ненаголошених складів у рядках (силабо-тонічне віршування).

2. Двоскладова стопа без наголосу (пірихій).

3. Драматичний твір, в основу якого покладено непримиренний і дуже гострий для певної історичної доби конфлікт, що часто закінчується смертю позитивного героя (трагедія).

4. Значний за обсягом прозовий твір, у якому розповідається про неймовірні події, де реалістичне поєднується з фантастичним, умовним, засоби іронії, гротеску, театральності – з елементами фольклорної та міфологічної поетики («химерна» повість).

5. Підкреслене протиставлення явищ, понять, думок, почуттів (антитеза).

Додаток 2

Тестові завдання для визначення команди,

яка розпочинатиме гру

1. Авторами віршованих байок є українські гумористи:

1. Леонід Глібов та Володимир Самійленко.

2. Остап Вишня та Євген Дудар.

3. Степан Олійник та Павло Глазовий.

4. Степан Руданський та Степан Васильченко.

2. Псевдонімом Сивенький підписувався гуморист:

1. Степан Руданський.

2. Леонід Глібов.

3. Євген Дудар.

4. Володимир Самійленко.

3. Повість Осипа Назарука "Роксоляна" за жанром:

1. Пригодницька.

2. Повість-притча.

3. "Химерна".

4. Історична.

4. За жанром твір Володимира Дрозда "Ирій" – це:

1. Історична повість.

2. "Химерна повість".

3. Пригодницький роман.

4. Документальна повість.

5. Хто заклав підвалини національного українського театру?

1. Марко Кропивницький.

2. Михайло Садовський.

3. Михайло Старицький.

4. Іван Карпенко-Карий.

6. "Корифей" перекладається українським відповідником:

1. "Актор".

2. "Заспівувач".

3. "Драматург".

4. "Режисер".

7. Лауреатом Шевченківської премії є поет:

1. Іван Франко.

2. Борис Олійник.

3. Володимир Підпалий.

4. Іван Малкович.

8. Символічним образом саду в однойменному вірші Володимира Сосюри постає:

1. Військо.

2. Малюки в дитячому садочку.

3. Школярі.

4. Український народ.

9. Список "Слова про похід Ігорів" виявив між старовинними рукописами і вперше переклав:

1. Російський академік Дмитро Лихачов.

2. Український дослідник Леонід Махновець.

3. Російський колекціонер давніх рукописів, граф Ол. Мусін-Пушкін.

4. Український поет-академік, перекладач  М. Рильський.

10. Події думи "Маруся Богуславка" відбуваються:

1. На Різдво.

2. На Івана Купала.

3. На Трійцю.

4. На Великдень.

11. Від першої особи ведеться розповідь в історичній пісні:

1. "Чи не той то хміль".

2. "За Сибіром сонце сходить".

3. "Ой Морозе, Морозенку".

4. "Максим козак Залізняк".

12. У пісні "Зажурилась Україна" розповідається про:

1. Облогу Батиєм міста Києва в 1240 році.

2. Набіги турецької орди в козацькі часи.

3. Напад фашистів 22 червня 1941 року.

4. Битву козаків на чолі з  Хмельницьким з ляхами під Жовтими Водами.

Додаток 3

Завдання для гри «Поле бою»

Теми.

1. «Усна народна творчість».

2. «Український гумор. Література рідного краю».

3. «Світ української поезії».

4. «Національна драма».

5. «Українська проза».

«Усна народна творчість»

1. Чим прославилася героїня народної думи «Маруся Богуславка»? (Вона визволила з неволі 700 козаків-бранців).

2. Кого прийнято вважати народними піснетворцями козацької доби? (Марусю Чурай і Семена Климовського).

3. Кінцівка думи з уславленням подвигів героїв твору («славословіє»).

4. У якому творі зустрічаємо пісню Марусі Чурай «Віють вітри, віють буйні»? («Наталка Полтавка» І.Котляревського).

5. Про що йде мова у рядках пісні «Чи не той то хміль…»:

Становили собі ляхи

Дубовії хати… (загибель польського війська в бою з козаками).

6. Про що розповідається у пісні «Максим козак Залізняк»?(гайдамацьке повстання Коліївщину).

«Український гумор. Література рідного краю»

1.                   Яке прізвисько мав Федько Котигорошок? (Жучок).
2.                   Хто зробив напис «Вітька+Галя»? (Федько).
3.                   Яке дивацтво було в діда Свирида? (Збирав сливові кісточки).
4.                   Чия це характеристика: «високий, худий, з рідким білявим чубчиком – не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий»? (Вітьки Горобця).
5.                   Назва першої збірки поета Заліщанщини Тараса Середюка («Зимовий гербарій»).
6.                   Прізвище письменниці Заліщанщини, яка видала багато збірок і на сьогодні обіймає посаду головного редактора районної газети «Колос» (Оксана Дяків).

«Світ української поезії»

1. У якому творі Т.Шевченка, вивченому у 8 класі, є роздуми автора про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю? («Мені однаково, чи буду…»).

2.Який вірш В.Голобородька  - поетична розповідь про теплі слова як символ нерозривності мови та України («Теплі слова»).

3. Визначте ідею «Давньої казки» Лесі Українки (високе призначення і всеперемагаюча сила мистецтва).

4. Що стало імпульсом до написання поезії «Любіть Україну» В.Сосюри? (імпульсом для написання поезії стали факти цинічного, брутального ставлення компартійних чиновників, шовіністів до української культури).

5. Назвіть тему поезії В.Підпалого «Зимовий етюд» (незбагненна краса світу, особливо України).

6. Назвіть рядки вірша І.Малковича, які найповніше виражають головну думку вірша «Із янголом на плечі» .

(«А він йде і йде, хоча
вже й не дихає свіча,
лиш вуста дрижать гарячі:
янголе, не впадь з плеча»)

«Національна драма»

1. Як спочатку називалася комедія І.Карпенка-Карого «Сто тисяч»? («Гроші»).

2. Про кого сказано: «Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжилася, кумпанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!» (про Пузиря).

3. Назвіть справжнє прізвище Івана Карпенка-Карого та яких видатних людей дала його родина українській культурі (Іван Тобілевич; Панас Саксаганський, Микола Садовський, Марія Садовська-Барілотті).

4. Яку роль у комедії «Сто тисяч» талановито зіграв І.Карпенко-Карий? (Герасима Калитки).

5. Що означає слово «калитка»? Чому саме таке прізвище дав І.Карпенко- Карий своєму героєві? («калитка» означає «гаманець»).

6. Хто вважається батьком української комедії? (І.Карпенко-Карий).

«Українська проза»

1. Які особливості композиції твору Ніни Бічуї «Шпага Славка Беркути»? (Незвичайний інтригуючий початок, розвиток подій рімномірно стосується трьох персонажів, чітка характеристика дітей автором й іншими персонажами...)

2. З ким порівнює М.Коцюбинський у повісті «Дорогою ціною» український народ? (З диким туром, а не покірним волом).

3. Жанр твору Юрія Винничука «Місце для дракона» (Повість-казка про сучасний світ, у якому й досі живуть «драконячі закони»).

4. Що втілює В.Дрозд в алегоричному образі  коня з твору «Білий кінь Шептало»?(Суперечливу особу періоду «застою»). 

5. Чого Шептало із однойменного твору В.Дрозда соромився найбільше? (Упряжі, становища робочої худобини, їзди до міста).

6. Від чого втікали головні герої повісті М.Коцюбинського «Дорогою ціною»? (Втікали від панщини і пана).