Урок на тему "Давній Китай"

Про матеріал
Тип уроку: Узагальнення і систематизації знань. Форма проведення: Віртуальна подорож Після цього уроку учні зможуть: - пояснювати і доречно вживати поняття «Піднебесна країна», «імперія Цінь», «Імперія Хань», «Великий шовковий шлях»; конфуціанство. - називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї; - показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давнього Китаю; - визначати особливості давньокитайської писемності; - характеризувати відкриття та винаходи давніх китайців, використовуючи візуальні джерела; - висловлювати міркування про місце давньокитайської цивілізації в історії стародавнього світу та внесок Давнього Китаю до скарбниці досвіду людства.
Перегляд файлу

КОНСПЕКТ УРОКУ

(Всесвітня історія. Історія України 6 клас)

Тема: Давній Китай

Мета: Поглибити і систематизувати уявлення учнів про історія Давнього Китаю  ;  виховувати  пошану  до  історії і культури інших народів.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

  • пояснювати і доречно вживати поняття «Піднебесна країна», «імперія Цінь», «Імперія Хань», «Великий шовковий шлях»; конфуціанство.
  • називати хронологічні межі утворення та розквіту цивілізації в Китаї;
  • показувати на карті долини Хуанхе та Янцзи, територіальні межі й основні центри давнього Китаю;
  • визначати особливості давньокитайської писемності;
  • характеризувати відкриття та винаходи давніх китайців, використовуючи візуальні джерела;
  • висловлювати міркування про місце давньокитайської цивілізації в історії стародавнього світу та внесок Давнього Китаю до скарбниці досвіду людства.

Обладнання: Всесвітня історія. Історія України: підручник для 6 класу загальноосвітніх навчальних закладів/ О. Г. Бандровський, В. С. Власов Видавництво «Генеза», контурні карти, атласи, презентації «Стародавній Китай», «Велика Китайська стіна - древня велич Піднебесної», фрагменти фільмів «Теракотова армія», «Філософія Конфуція», наочність.

Тип уроку:  Узагальнення і систематизації знань.

Форма проведення:  Віртуальна подорож

 

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Мотивація навчальної діяльності

ІІІ. Узагальнення і систематизація знань учнів

1. ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ КИТАЮ

Вчитель

Стародавні китайці називали свою батьківщину «Тянься» — «Піднебесна», «Чжун-Го» — «Серединне царство» (бо мешканці Китаю вважали свою країну центром землі), або «Чхун Хуа» — «Серединна Квітуча».

Слово «Китай» з'явилося значно пізніше, можливо, походить від назви народу кидань, який завоював Китай у X ст. н.е.

Сьогодні ми здійснемо віртуальну подорож у цю загадкову країну.

Повідомлення географа

На північному сході від Індії розташована велика країна, яку ми називаємо Китай. На заході його території лежать гори та пустелі, на півночі — степи, на півдні — гори, укриті тропічними лісами. Зі сходу та півдня Китай омивають Жовте і Східно-Китайське моря.

Найсприятливіші умови для заселення були у Східному Китаї, а саме — на Східно-Китайській рівнині, де протікають дві могутні річки — Хуанхе («Жовта вода») і Янцзи («Блакитна», або «Довга ріка»). Беручи початок у горах Тібету, ці річки нагадують Тигр і Євфрат: дуже бурхливі, несуть багато мулу і піску, часто несподівано розливаються.

Назву «Жовта вода» річка Хуанхе одержала через свій колір. Північні вітри наносили зі степів жовтий пил, що за тисячоліття вкрив береги річки товстим шаром. Під час дощів Хуанхе розливалася, затоплювалися цілі області, знищувалися посіви. Стародавні китайці називали Хуанхе «лихом Китаю», «річкою, що надриває серця», «річкою тисячі бід». Проте ґрунти в її долині дуже родючі і легко піддавалися обробітку мотикою і дерев’яним плугом. Це і приваблювало населення. Тому й оселялися по берегах цієї ріки.

З давніх часів основним заняттям жителів країни було землеробство. Основною сільськогосподарською культурою в Китаї був рис, що приносив по 2-3 врожаї на рік. Для кращого обробітку полів селяни використовували биків. До того ж китайці навчилися застосовувати добрива. Це значно збільшувало врожаї, що сприяло процвітанню країни.

На північний схід від Індії простяглася Велика Китайська рівнина. Колискою китайської цивілізації є країна, що лежить у долинах великих рік Хуанхе та Янцзи. Зі сходу Китай омивається Тихим океаном. На заході засніжені вершини Гімалаїв і Тянь-Шаню та безжиттєві пустелі відділяють його від інших країн. Із півдня цю землю оточують непрохідні ліси. Через це китайці вважали, що вони живуть у центрі землі, і називали свою країну «серединною». Китай — найбільша країна Стародавнього світу.

М’який вологий і теплий клімат сприяв розвитку землеробства. Хуанхе(Жовта річка) називається так через колір своєї води, мутної від родючого мулу. Протікає Хуанхе по м’яких жовто-зелених ґрунтах. Вони розмиваються настільки легко, що після літніх злив річка змінює своє русло. Повінь знищує селища, заливає  пасовища й поля. У бурхливих річкових потоках гинуть люди і тварини. Саме тому китайці називають Хуанхе «Блукаючою Річкою», «Річкою тисячі нещасть».

Долина Янцзи (Блакитної річки) у давнину була вкрита густими лісами. Через це хлібороби заселили її береги пізніше, ніж долину Хуанхе.

(Показ слайдів)

Географічна вікторина в формі тестів. Індивідуальна робота.

(Кожний учень отримав картку із текстами)

1.Китай розташований

 а) на півночі Азії  б) на півдні Азії  в) на заході Азії  г) на південному сході Азії

2.У Китаї течуть річки

А) Ніл  б)Хуанхе  в)Дніпро  г)Тигр  д) Янцзи

3. Давні китайці називали свою країну

а) Землею обітованою  б)Піднебесною  в) раєм  г) найкращою на землі

4. Слово «Хуанхе» означає

А) біла ріка  б) червона ріка  в) жовта ріка  г) чорна ріка

5. Китайці називали Хуанхе

А) блукаючою рікою  Б) безбережною рікою  в) пересихаючою рікою 

Г) лихом Китаю

6. Територію Китаю омивають води

А)Північного льодовитого океану  б) Індійського океану  В) Атлантичного океану  г) Тихого океану

 

2.  ДАВНЬОКИТАЙСЬКІ ІМПЕРІЇ

Чим відрізнялося правління династій Цінь і Хань? Що їх об’єднувало?

  1. Повідомлення історика про династію Цінь

Із II тис. до н.е. в Китаї існували окремі царства, які час від часу об’єднувалися в єдину державу, але частіше ворогували між собою.

УIII ст. до н.е. наймогутнішим стало царство Цінь. До 221 р. до н.е. під його владою було об’єднано весь Китай. Відтоді почала своє існування єдина загальнокитайська імперія Цінь. Її засновник прийняв титул Цінь Шихуанді, тобто «Перший імператор династії Цінь».

Його правління відзначилося важливими об’єднувальними реформами. Територія держави була поділена на 36 областей на чолі з намісниками. Імператор сприяв створенню добре розвиненої мережі доріг і каналів. Піддані віднині повинні були користуватися єдиною монетою і мірами ваги, мали єдині закони. Однією з головних реформ стало вироблення єдиної для всього Китаю ієрогліфічної системи письма.

(Показ слайдів)

 

2). Велика Китайська стіна. Презентація

Вступне слово вчителя  (показ слайдів)

Повідомлення екскурсовода

Щоб захистити країну від спустошливих набігів кочовиків, імператор відновив будівництво Великої Китайської стіни, розпочате раніше. Довжина цієї величної споруди, що стала символом Китаю, близько 6350 км, а висота — від 6 до 10 м. Через кожні 2-3 км зводили могутні вежі. По верхів’ю стіни фактично пролягав кам’яний шлях — настільки широкий, що тут легко могли роз’їхатися дві колісниці. Будівництво велося силами 300-тисячної армії, якій допомагали в’язні, раби і селяни. Багато людей загинуло від виснаження і непосильної праці. Для завершення цього небаченого в історії будівництва знадобилося кілька століть.

(Показ слайдів  )

Учитель продовжує вести екскурсію по Великій китайській стіні

( Показ слайдів  )

Бесіда

        Як ви вважаєте, так з якою ж метою її будували?

Яке враження на вас справила Велика китайська стіна?

А хто хотів би там побувати?

 В Китаї нещодавно  зявилось ще одне місце, яке дуже люблять відвідувати  туристи.

Переглянувши фрагмент фільму, вам потрібно буде сказати, що це за місце? 

З ім’ям якого правителя воно пов’язане?

Про людей якої професії ви дізнались?

 

3). Теракотова армія з гробниці Цінь Шихуанді

Перегляд фрагменту фільму «Теракотова армія”

Відповіді учнів на запитання по фільму

 

4). Повідомлення історика  про імперію Хань

Суворе правління першого імператора, високі податки та повинності виснажили населення країни. Тому невдовзі після його смерті спалахнуло велике народне повстання.

Одним із вождів повстанців став сільський староста Лю Бан. Він скинув останнього представника династії Цінь і заснував нову династію Хань, яка правила Китаєм кілька століть — із 202 р. до н.е. до 220 р. н.е.

Серед помічників нового правителя Лю Бана було багато вчених. За їхніми порадами він пішов на деякі поступки, відмінивши криваві закони та припинивши великі збиткові будівництва. Багатьох рабів відпустили на волю. Для селян у 20 разів був зменшений земельний податок. У народну власність передали заповідні ліси, парки та водойми, що раніше належали ціньським правителям.

Імператор провів реформи в армії. Він створив легку рухливу кінноту. Для збільшення її чисельності були відкриті нові кінні заводи. У прикордонних районах з’явилися військові поселення, утворивши захисну смугу від нападу ззовні.

Для торговельного обміну було прокладено Великий шовковий шлях.

Великий шовковий шлях — це найвідоміший торговельний караванний маршрут давнини, що виник у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

Каравани верблюдів долали його за один-два роки. Цим шляхом китайці доставляли на Захід шовк, метали, ремісничі вироби, а назад завозили коней, пурпурові тканини, скло, вовняні й ювелірні вироби, продукти. Саме таким чином до країни потрапили квасоля, гранат, виноград, горіх, шафран.

 

Робота в групах. Заповнити порівняльну таблицю.  Встановити відповідність по династіях Цінь і Хань

(Учні отримують картки із відомостями, які потрібно згрупувати і результати записати в таблицю за династіями Цінь і Хань).

 

Цінь

Хань

1,2,3,5,9,10,11

6,7,8,12,13

За правління якої династії ви хотіли б жити? Чому?

 

 

 ІІІ. ГОСПОДАРСЬКЕ ТА ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ

Повідомлення учня

Усе суспільство Стародавнього Китаю поділялося на стани — ранги. Кожна така група мала певні права й обов’язки. Ранг був спадковим.

 На вершині піраміди влади стояв імператор. Уважалося, що він має божественне походження, тому його називали «Сином Неба». Імператорська влада була необмеженою. До вищих щаблів суспільства належали знать, воїни і жерці.

 Правитель і його чиновники опікувалися веденням війн, збором податків, станом захисних дамб і зрошувальних систем.

 У сільському господарстві основними виробниками залишалися селяни-общинники. Вони сплачували податки й повинні були служити у війську.             

 Наприкінці І тис. до н.е. на території Китаю поширилося рабство. Рабами, яких можна було впізнати за клеймом на обличчі та стриженою головою, ставали не тільки самі засуджені, а й члени їхніх сімей. Праця невільників використовувалась у різних галузях господарства.

 Користуючись текстом і давньокитайським зображенням, складіть розповідь про стародавні китайські міста. У чому полягали особливості китайської архітектури?

 Згодом з’являються великі міста, які, наче магніт, притягують навколишній люд. Центром міського життя стала ринкова площа, де можна було придбати різноманітні товари, книжки, музичні інструменти, скористатися послугами цирульника, ворожки, поїсти.

 Будинки зводилися з дерева, і тому вони не збереглися. Проте до нас дійшли їхні глиняні макети. Лише в епоху Хань житла почали будувати з цегли. У цей час з’являються і покрівлі з черепиці.

 Долівку будинку зазвичай укривала циновка, на якій могли сидіти дорослі й діти. Спосіб сидіння теж був особливим — спочатку ставали на коліна, а потім присідали на п'яти. їли за низеньким столиком, на який ставили страви.

 Основою для страв були крупи — рис, пшениця, чорне просо, які готувалися на парі в спеціальному посуді з решітчастим дном. Вживали також овочеві страви, а в заможніших родинах — і м'ясні (зі свинини, собачатини, конини, яловичини, баранини та курятини). У Стародавньому Китаї вважали, що від їжі залежить вдача людини.

- Головне заняття китайців — землеробство . Землю обробляли спочатку мотикою, а потім дерев’яним плугом.

- У північній частині країни переважало вирощування чумизу (вид проса), а в південній — рису.

- Допоміжну роль у господарстві відігравали садівництво і городництво; також розводили  свійську худобу — коней, корів, овець, свиней.

- Із давніх часів китайці навчилися виготовляти шовк — натуральну тканину, волокна для якої отримують із коконів личинки шовкопряда.

- У VII—VI ст .до н . е .китайці навчилися видобувати й обробляти залізо. Завдяки поширенню залізних знарядь праці китайці змогли обробляти не лише м’яку землю річних долин, а й більш тверді ґрунти.

 

4. Редагування тексту. Самостійна робота

Основним заняттям давніх китайців вважалося …………………………

Сіяли пшеницю, ячмінь, проте найбільше вирощували ……………………

Важливою галуззю сільського господарства стало……………………………..

Займалися китайці і городництвом та садівництвом.

 

5. Усний графічний диктант (Фізкультхвилинка)

-1. У давнину китайці називали свою країну «Піщаним морем».

2. Головне заняття давніх китайців – землеробство.

3. Великий шовковий шлях було започатковано за часів імператора У Ді.

-4. Найдавніша китайська держава виникла 5 тисяч років тому.

-5.Доба боротьби царств – це час боротьби Китаю з кочівниками з півночі.

6. Велику Китайську стіну почав будувати імператор Цінь Шихуанді.

-7.За правління Лю Бана Китай перетворився на могутню державу.

8. Повстання «жовтих пов»язок вибухнуло в 184 році.

-9. Уважалось, що імператор мав божественне походження і тому його називали «Сином Сонця».

10. Період «Трьох царств» - кінець історії Стародавнього Китаю.

 

ІУ. РОЗВИТОК НАУКОВИХ ЗНАНЬ, ПИСЕМНІСТЬ ТА ОСВІТА

   6. Повідомлення про писемність

Писемність у Китаї виникла ще в III тис. до н.е. Археологами знайдено старовинні предмети з написами.

 Знаками в китайському письмі, як і в деяких інших стародавніх культурах, слугують ієрогліфи. Кожен ієрогліф означає окреме слово і є складною комбінацією рисок. Інколи їх буває до 52. У давньокитайському письмі використовували близько 10 тисяч ієрогліфів. Розділових знаків не існувало. При письмі ієрогліфи розташовували стовпчиками — згори донизу.

 З І тис. до н.е. китайці писали на бамбукових дощечках, які з’єднували в особливий сувій. Згодом почали використовувати для письма шовкові стрічки, але шовк на той час був дорогим матеріалом. Тому після винайдення паперу, значно дешевшого за шовк і зручнішого, аніж бамбукові дощечки, його популярність була гарантованою.

(показ слайдів)

7. Робота за таблицею. Визначити типи письма

 

 

8). Повідомлення. Наукові знання та винаходи, якими уславилися давні китайці.

Чимало винаходів та наукових відкриттів, зроблених у Стародавньому Китаї, людство використовує і донині. Великих успіхів досягли китайські астрономи. Вони вміли передбачати місячні й сонячні затемнення, навіть появу комет, уперше виявили плями на Сонці. Китайські математики знали десяткові дроби та дії з від’ємними числами.

 Саме тут було винайдено компас, що складався з квадратної залізної пластинки та магнітної «ложечки», яка вільно оберталася на відшліфованій поверхні металу. Її ручка завжди показувала на південь.

 Серед найважливіших винаходів китайців був папір. Його виробляли з ганчірок, кори дерев і бамбука.

 Високого розвитку досягла китайська медицина. Місцеві лікарі визначили на тілі людини певні активні точки (нервові центри), вплив на які підтримує здоров’я. Мешканці Піднебесної знали також лікувальні властивості багатьох лікарських рослин, зокрема женьшеню.

 У давнину китайські лікарі рекомендували своїм хворим цілющий засіб — чай. Пізніше його почали вживати як повсякденний тонізуючий напій.

 Саме китайці винайшли порох, який спочатку використовували лише для влаштування святкових феєрверків.             

 У II ст. н.е. вчений Чжан Хен зробив перший у світі сейсмограф — прилад для визначення коливань ґрунту (землетрусів). Це була бочечка із головами восьми драконів, які вказували на всі сторони світу. Довкола посудини сиділи жаби з розкритими ротами. У пащі кожного дракона лежала кулька. Під час коливання ґрунту деякі кульки падали жабам у рот. Таким чином визначався напрямок до центра землетрусу.

( Показ слайдів)

 

9). Цікаві повідомлення

(Роздатковий матеріал)

 

10). «Чарівна скринька від панди» Завдання по датах і числах.

 

  11).   Історична математика Задача. Зробіть підрахунки.

Початок правління династії Хань 202 р. до н. е. Скільки років минуло з цього часу до наших днів. Відповідь 2215 р.

 

У. ВЕЛИКИЙ МИСЛИТЕЛЬ КОНФУЦІЙ І ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЙОГО ВЧЕННЯ

Повідомлення учня

 Найвідомішим мислителем в історії Китаю був Конфуцій* (551-479 pp. до н.е.). Він належав до колись знатної та багатої, але потім збіднілої родини. З дитинства Кун старанно вчився, збирав перекази про давнину і вже у 80 років створив першу в Китаї приватну школу.

 З багатьох країв прибували юнаки-учні, аби слухати його настанови. Він учив, що кожен громадянин має неухильно виконувати «ритуал і церемоніал», тобто додержуватися установлених норм поведінки. Лише за цієї умови можна досягти процвітання та зла годи в країні. Передусім, як учив мудрець, потрібно шанувати батьків і старших за віком. Адже міцна сім’я — це запорука сильної держави.

Конфуцій повчав, що володар повинен бути володарем, чиновник — чиновником, батько — батьком, син — сином. Влада правителя, на думку Конфуція, є священною, а метою державного управління мають бути інтереси народу. Він подорожував країною, намагався переконати правителів справедливо керувати підданими. Володарі зустрічали мудреця з  почестями, проте не завжди виконували його поради. Водночас ідеї, які потім були названі конфуціанством, стали дуже популярними в Китаї. Залишаються вони такими і до сьогодні.

 Конфуціанство — вчення, що зародилось у VI ст. до н. е. в Китаї. Головна мета людини, згідно з конфуціанством, полягає в прагненні досягти моральної досконалості.

Показ слайд

Перегляд фільму «Філософія Конфуція»

Підсумкова бесіда, завдання на картці

Із творів Конфуція

Навчайтеся! Коли людина перестав вчитися, вона може втратити і те, чого навчилася раніше.

Будьте вимогливими до себе і поблажливими до інших.

Не заздріть нікому і нікого не зневажайте.

Творіть добро. Зло утвориться саме.

Платіть добром за добро, а за зло віддячуйте по справедливості.

 

 Які з висловлювань Конфуція здаються вам важливими і прийнятними для сьогодення? Чому ?

Визначіть і запишіть у картку самооцінки кредо, якого ви будете дотримуватись протягом усього життя.

ІУ. Підсумок уроку

Бесіда

Що нового дізнались на уроці?

Чим він вас вразив?

Продовжіть речення:

На цьому уроці я навчився…..

На цьому уроці я зрозумів, що потрібно….

 

Самооцінка уроку

 

VІ. Домашнє завдання. Скласти кросворди по темі «Давній Китай»

 

doc
Додав(-ла)
Кизим Ольга
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Бандровський О.Г., Власов В.С.)
Додано
22 жовтня
Переглядів
114
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку