Тема: «Е.Сетон-Томпсон «Лобо». Образ Лобо. Стосунки людей та звірів. Утвердження любові до всього живого в оповіданні»
Мета: привернути увагу до проблеми захисту тварин;
розвивати навики текстуального аналізу художнього твору,
мислення учнів й вміння висловити власну думку;
виховувати любов до живої природи, чуйність, милосердя,
доброту, співчуття у дитячих серцях.
Німецький поет Й.В.Гете так писав про природу: « Природа! Ми нею оточені й охоплені непереможно, нам ні вийти з неї, ні глибше в неї проникнути… Вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла. Вінцем її є любов. Тільки через любов наближаються до неї».
Хід уроку
І. Вступне слово вчителя.
Сьогодні ми продовжимо роботу над змістом оповідання «Лобо», головним героєм якого, як ви переконались, є сміливий, розумний вовк. Страх перед його ватагою зростав настільки, що щороку винагорода за голову Лобо підвищувалася. Життя тварин невід’ємне від життя людей. Природа схиляється перед її силою. І влада людини буває доброю і злою залежно від тих моральних принципів, які вона сповідує. Життєрадісна, мужня й гуманна людина завжди. Ці проблеми хвилювали Е. Сетона-Томпсона. Адже усі твори письменника написані для людей з метою достукатися до їхніх душ. І хоча оповідання автора сповнені драматизму й часто мають трагічний фінал, у кожному рядку своїх творів Е Сетон-Томпсон закликає людей любити і захищати тварин.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.
ІІІ. Робота над темою уроку.
З метою перевірки і закріплення ваших знань, пропоную виконати завдання.
1.Бесіда за змістом твору:
Територія, долина, де протікала річка Курумпо
Лобо був найспритнішим і найрозумнішим вовком, який спустошував долину Курумпо
Його зграя складалася з 5 вовків
Велика біла Вовчиця – Бланка
М’ясом свіжовбитої телиці.
Вони їли тільки те, що вполювали самі, лише свіже м’ясо
Ні, вони вбивали овець тільки заради розваги
1 тисячу доларів
Лобо боявся тільки вогнепальної зброї
Він обов’язково винюхував отруту і ніколи її не їв.
Необережність Бланки
Він розірвав їхнього сторожового пса на шматки
Він потрапив у капкани всіма чотирма лапами
2. Вправа «Лови помилку»:
1. Старий Лобо був кволим, але хитрим звіром. (дужим)
2. Коли луна доносила з ущелини тихе виття старого ватажка, пастухів огортав спокій. (могутнє, неспокій)
3. Бланкою звали одного красивого рудого вовка. (білого)
4. Щоб спіймати Лобо, мисливець розташував капкани у формі літери «Л». («Н»)
5. Невдовзі сталася неминуча трагедія. Кожен із мисливців вистрелив у Бланку. (накинув на шию ласо - мотузку з петлею на кінці, що призначена для накидання навколо цілі і подальшого затягування ...)
6. Коли зарожевів світанок, Лобо лежав так само спокійно, немовби спочивав, але старий ватажок все ще був живий. (мертвий)
2.Робота з текстом твору.Знайдіть і виразно зачитайте опис Лобо.
/Старий Лобо , або Володар обо, я к Його називали мексиканці…../
3.А зараз я зачитаю звички, а ви скажете кому вони належать:
Це звички Лобо
Закони зграї:
Це закони вовчої зграї
4. Робота зі змістом тексту.
Лобо у пастці
Зачитайте уривок від слів «Лише пополудні наступного дня мені пощастило…» до слів «…збирався вчинити з ним те, що він звично робив зі своїми жертвами»./стор.124/
- Які почуття огортають автора? (Жалість, повага, любов, захоплення)
- Чому Лобо не став кликати свою зграю на допомогу?/щоб не наражати на небезпеку інших. Та і його піддані не поспішали йому на поміч/
- З якої причини вовк не опирався, коли був спійманий? /Він розумів, що програв, і, мабуть, ним ще керували почуття до Бланки/.
Тож ми, читаючи оповідання, побачили довгі тіні полуденного сонця, велику, могутню постать ватажка Лобо, лапи якого затиснуто в чотирьох капканах, а шерсть наїжачилась, коли до нього наблизилась людина. Почули востаннє оглушливий голос вовка. Відчули жалість до звіра, коли ніхто з його підданців не озвався, не прибіг на поміч, можливо, любов, повагу до «безталанного героя», котрий ні на хвилину не припиняв пошуків подруги і тому потрапив у пастку. Хіба не благородний вчинок? Гадаю, що так і ви, діти, сподіваюся, зі мною погодитися?
5. З п’яти можливих відповідей виберіть одну, яка, на ваш погляд, виражає головну думку твору. На конкретних прикладах із тексту доведіть її.
Оповідання Е.Сетона-Томпсона «Лобо – володар Курумпо» - це розповідь про:
VІ. Підсумки уроку.
1. Проблемні запитання:
- Про що розповів нам письменник у своєму оповіданні «Лобо»?/ жорстоку боротьбу людей із зграєю сірих вовків/
- Як відноситься письменник до всього живого у природі? /з любов»ю/.
- Які почуття у вас викликає Лобо?
-Чого навчив вас Лобо?»
-Який епізод оповідання вас найбільше схвилював? Чому?
Свої дивні відкриття, свій досвід Е.Сетон-Томпсон віддає людству. Його книги розповідають про невідомий людям світ, у якому живуть птахи та звірі. Оповідання письменника – це яскраве свідчення того, що природа багата й щедра. Людина наївна, вважаючи себе царем природи. Вона – лише один із досконалих її витворів, а тому повинна бути уважною, спостережливою, дбайливою, співчутливою до природи. Людина мусить захищати всі живі створіння, що оточують її, адже вона, і звірі, і птахи, і рослини – «діти однієї матері-природи».
Проаналізувавши оповідання «Лобо», ми переконалися, що письменникові є що сказати своїм читачам, адже він дуже любить природу і розбирається у психології та поведінці тварин й людей. Автор завжди переслідував одну, але велику й благородну мету – зупинити по можливості безглузде та безцільне знищення тварин.