Мета уроку - розширити уявлення учнів про оксигеновмісні органічні речовини на прикладі фенолів; ознайомити учнів із молекулярними, електронними та структурними формулами фенолу та його гомологів, розширити знання про номенклатуру органічних сполук на прикладі ізомерів фенолу; ознайомити з фізичними та хімічними властивостями фенолу, зумовлені наявністю бензольного ядра і функціональної гідроксильної групи, показати взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.
Тема: Фенол: склад і будова молекули, фізичні та хімічні властивості.
Мета: розширити уявлення учнів про оксигеновмісні органічні речовини на прикладі фенолів; ознайомити учнів із молекулярними, електронними та структурними формулами фенолу та його гомологів, розширити знання про номенклатуру органічних сполук на прикладі ізомерів фенолу; ознайомити з фізичними та хімічними властивостями фенолу, зумовлені наявністю бензольного ядра і функціональної гідроксильної групи, показати взаємний вплив атомів у молекулі фенолу.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
І Організаційний етап. Перевірка домашнього завдання
ІІ Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.
ІІІ Вивчення нового матеріалу.
Феноли – це органічні сполуки, у молекулах яких гідроксильні групи безпосередньо зв’язані з бензольним ядром.
Найпростішим представником фенолів є гідроксибензол, або фенол. Молекулярна формула фенолу C6H5OH.
За числом гідроксильних груп, приєднаних до кільця, феноли поділяються на одно-, дво- й багатоатомні.
Серед багатоатомних фенолів найпоширеніші двохатомні.
Фенолам властива структурна ізомерія, зумовлена взаємним положенням замісників у бензольному кільці.
Фенол – безбарвна кристалічна речовина з характерним запахом. Під час зберігання він поступово окиснюється киснем повітря і набуває рожевого забарвлення. Фенол плавиться за температури 43 °С. Добре розчиняється в гарячій воді.
Фенол отруйний, при потраплянні на шкіру викликає опіки. Він всмоктується через шкіру і може викликати отруєння.
За наявністю в молекулі фенолу гідроксильної групи можна припустити подібність між фенолом і спиртами, а за наявністю бензольного кільця – до бензолу.
Як і спирти, фенол вступає в реакцію заміщення з металічним натрієм. При цьому утворюється натрій фенолят і виділяється водень: 2C6H5OH + 2Na → 2C6H5ONa + H2.
Але на відміну від спиртів фенол реагує за звичайних умов з лугами. При цьому знову утворюється фенолят і вода.
C6H5OH + NaОН→ C6H5ONa + H2О. У цій реакції фенол виявляє кислотні властивості, тому за ним і зберігається стара назва – карболова кислота. У водному розчині він дисоціює за рівнянням: C6H5OH 2C6H5O– + H+.
Фенол легко вступає в реакцію з бромною водою. Якщо прилити бромну воду до розчину фенолу, то швидко утворюється білий осад 2,4,6-трибромфенолу.
Характерною реакцією фенолу, за якою його можна виявити серед інших речовин, є реакція з розчином ферум(ІІІ) хлориду. Унаслідок зливання розчинів речовин утворюється сполука фіолетового кольору.
Фенол – сильний антисептик, використовується як дезинфікуюча речовина в медицині. Особливо багато його витрачають для виробництва пластмас – фенопластів, а також барвників, лікарських речовин, фотографічних проявників.
Але треба зважати на те, що фенол вбиває не лише шкідливі мікроорганізми. Потрапляючи в довкілля, він згубно діє на флору і фауну. Тому виробництво і промислове використання фенолу тісно пов’язане з питаннями екології, з охороною природи від промислових відходів, що містять фенол. З цією метою застосовують різні методи: гази, що містять фенол, піддають каталітичному окисненню, видаляють фенол розчинниками тощо. Ведеться постійна робота з удосконалення цих методів. Так, великого значення набуває біохімічний метод, який забезпечує глибоке очищення стічних вод від фенолу. Перспективним є також обробка їх озоном. Запровадження таких методів очищення дає можливість перейти до замкнутих безвідхідних технологій з багаторазовим використанням промислових вод.
Хімічні властивості фенолу
І. Реакції за участю гідроксильної групи
1. Слабкий електроліт – дисоціює:
С6Н5ОН ↔ Н+ + С6Н5О- колір індикаторів не змінює, оскільки α дуже мала.
2. Подібно до спиртів реагує з активними металами:
2С6Н5ОН + 2Na → 2 С6Н5ОNa + Н2
фенол натрій фенолят
3. На відміну від одноатомних спиртів фенол реагує з лугами:
С6Н5ОН + NaОН → С6Н5ОNa + Н2О
4. Якісна реакція на фенол – при взаємодії з розчином FeCl3 з’являється фіалкове (фіолетове) забарвлення:
3С6Н5ОН + FeCl3 → (С6Н5О)3Fe + 3НCl
ферум (ІІІ) фенолят
ІІ. Реакції за участю бензенового кільця
1. Реакції галогенами:
Якісна реакція на фенол – при взаємодії з бромом бурий колір брому знебарвлюється і утворюється булий осад
ОН ОН
│ Br │ Br
+ 3Br2 → ↓ + 3НBr
│
Br
2,4,6 – трибромфенол
2. Реакція нітрування
ОН ОН
│ H2SO4 O2N │ NO2
+ 3HNO3 (конц.) + 3Н2О
│
NO2
2,4,6 – тринітрофенол (пікринова к-та – вибухівка)
ІV. Узагальнення та систематизація знань.
V. Домашнє завдання: