Урок на тему : Географічне положення адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Волині

Тема: Географічне положення адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Волині

Мета :

сформувати знання про географічне положення Волині; ознайомити з сучасним адміністративно-територіальним устроєм, його проблемами та перспективами і формувати предметні компетенції по визначенню й оцінюванню географічного положення свого регіону в межах України; використовуючи міжпредметні зв’язки з історією, охарактеризувати основні етапи формування території і розвитку свого краю; з'ясувати причини і наслідки територіальних змін; розвивати науковий світогляд, формувати навички роботи з джерелами географічних та історичних знань;

виховувати любов до свого краю, повагу до історичного минулого.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Обладнання : підручник, атлас, контурні карти, фізична карта України, тематичні карти Волині, атласи Волинської області.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

     Пригадати план визначення географічного положення певної території.

     Як правильно визначити протяжність певної території?

     В якій частині України розташована Волинь.

Показати регіон на карті, знайти на глобусі.

     Пригадати з курсу історії України, до яких українських державних утворень входила в різні історичні періоди територія нашого краю.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

     Ми визначали географічне положення України, давали йому оцінку. Так само й окремі складові частини держави мають своє географічне положення. На сьогоднішньому уроці ми зможемо оцінити географічне положення Волині, познайомимося з проблемами та перспективами розвитку краю.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Географічне положення.

Робота в мікрогрупах:

а) визначити положення щодо екватора, початкового меридіана, Північного тропіка;

б) знайти крайні точки і визначити їх координати.

           Крайні точки:

північна – с. Мукошин Любешівського району  /51° 54´ пн.ш /

південна – с. Піски Горохівського  району  / 50° 18´ пн.ш /

західна – с. Забужжя Любомльського району  / 23° 45´ сх.д. /

східна – с. Липне Ківерцівського району  / 26° 05´ сх.д./

в) визначити протяжність з півночі на південь в градусах і кілометрах.

     Протяжність з півночі на південь 180 км.

     Протяжність з заходу на схід по широті Ковеля 150 км.

г) визначити положення відносно інших географічних об’єктів (великих форм рельєфу, природних зон).

     Західна окраїна Східно-Європейської рівнини. Займає західну частину рівнинних просторів Полісся і Лісостепу. ¾ площі в районі Поліської низовини, а менша – у хвилястому Лісостепу на Волинській височині.  Сусіди – визначення по карті.

2. Адміністративно – територіальний устрій. Проблеми та перспективи.

Область утворена 4 грудня 1939 року. Площа 20,2 тис.км ², що становить 3,3 % площі України. У області нараховується 16 адміністративних районів, 11 міст, 22 СМТ та 1054 сільських населених пунктів.

     Найбільшими районами за чисельністю населення є Камінь-Каширський (64,2 тис. осіб), Ківерцівський та Луцький (по 63,9 тис.осіб).

     До міст належать (робота з картою, записи в зошиті) : 4 міста обласного підпорядкування : Ковель, Луцьк, Нововолинськ, Володимир-Волинський та Берестечко, Горохів, Камінь-Каширський, Ківерці, Любомль, Рожище, Устилуг.

     Із 2014 року в Україні проводиться адміністративно-територіальна реформа, згідно з якою визначається система адміністративно-територіальних одиниць трьох рівнів: громади , райони, регіони. Основною одиницею місцевого самоврядування має стати громада.

     На Волині передбачено створення 74 об'єднаних територіальних громад, на даний час створено 40 ОТГ. Таким чином половина територій області уже децентралізована.

3. Формування території (випереджувальне завдання).

     Древні поселення людей на території Волині існували уже в епоху пізнього палеоліту. В І тисячолітті нашої ери тут проживали східнослов’янські племена, у яких значного розвитку досягло орне землеробство, скотарство, ремесло. Перша літературна згадка про волинян зроблена арабом Масуді в збірці «Золоті луги». Тут згадуються племена дулібів, бужан, волинян. В X столітті Волинська область ввійшла в склад Київської Русі. З другої половини XІІ століття входить до складу самостійного Володимир – Волинського, а з 1199 року Галицько – Волинського князівства. В середині XІV століття Волинь потрапила під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року була захоплена польськими феодалами.

     Після приєднання Правобережної України до Росії у 1797 році була утворена Волинська губернія з центром у Житомирі. Це була окраїна в царській Росії, що негативно вплинуло на господарство. З 1920 року ввійшла до складу Польщі, що певним чином вплинуло на розвиток культури та мови краю.

      Після приєднання до УРСР 4 грудня 1939 року була утворена Волинська область. Як адміністративна одиниця УРСР область у 1940 році містила у своєму складі 30 районів. У 1941-1944 роках територія увійшла до складу так званого рейхскомісаріату «Україна» з центром у Рівному. Після війни відновлюється довоєнний адміністративно-територіальний устрій, який неодноразово корегується.

V. Узагальнення і систематизація знань.

     На контурній карті позначити межі області, сусідні адміністративні одиниці, обласний центр, Любешівський район, село Дольськ.

     Визначити протяжність від с. Дольськ до столиці України.

     Оцінити позитивні та негативні ознаки географічного положення Волині, Любешівського району.

     Навести приклади конкретних подій, пов’язаних з формуванням  території України.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати записи в зошиті.