Урок-телепередача "Степ"

 

Степ.

Урок-телепередача

з географії

8 клас

Мета: 

Навчальна: сформувати знання про географічне положення зони степу, її  природні особливості та сучасний стан; удосконалювати навички давати комплексну характеристику природної зони; сприяти розумінню взаємозв’язків між природними компонентами зони; формувати навички порівняння природних комплексів; вдосконалювати вміння і навички роботи з різними тематичними картами атласу;

Розвивальна: розвивати навички дбайливого господаря, відповідального громадянина своєї країни; формувати загальнонавчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки. критичність мислення; розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати; вдосконалювати вміння працювати в групах;

Виховна:виховувати любов до природи та рідної землі, почуття гордості за її багатства та красу.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок – телепередача.

Обладнання: підручник, атлас, карти України: фізична, кліматична,грунтів, рослинності, природних зон, відео-презентація уроку.

Очікувані результати: учні навчаться:

- порівнювати зональні особливості степу з іншими природними зонами України;

- характеризувати взаємозв'язки між компонентами природи у природній зоні степу;

- наводити приклади природоохоронних територій у межах степової зони;

- розпізнавати географічне положення, межі зони, підзон;

- оцінювати вплив господарської діяльності людини на природні особливості зони степу.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Сьогодні в нас урок незвичайний.  Всі ви любите дивитися телевізор. А чи задумувалися ви, як створюють програми телебачення? Створюють їх люди багатьох професій. На телебаченні працюють редактори, оператори, журналісти,  диктори. Давайте уявімо, що зараз працюємо над створенням програми телепередач. Звичайно, є багато студій – "Інтер", "1 + 1", а ми з вами попрацюємо на телестудії "Географія".

1. Телепередача «Доброго ранку,Україно!»

- Говорить і показує телевізійна студія 8-го класу. Розпочинаємо телепередачу "Доброго ранку,Україно!" З вами  я, її постійна ведуча, Надія Миколаївна.

Вітаю всіх з початком нового дня, гарного вам настрою.

І почнемо ми  з розминки  (прийом «Географічна розминка»):

• Вкажіть особливості географічного положення зони лісостепу.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші форми рельєфу в межах зони лісостепу.

• Назвіть та поясність особливості клімату території лісостепу.

• Назвіть несприятливі фізико-географічні процеси характерні для території лісостепу. Поясність причини їх поширення.

• Назвіть та покажіть на карті найбільші природоохоронні об’єкти зони лісостепу.

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

Ось про це ми і поговоримо на нашому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Телепередача «Новини»

Вчитель:

Географічне положення степової природної зони .

Степова зона простягається на півдні території України, охоплюю­чи південні частини Кропивницької, Харківської, Одеської областей, та території Дніпровської, Миколаївської, Херсонської областей, північну частину Автономної республіки Крим. Охоплює 40 % тери­торії України. Протяжність із заходу на схід — 1075 км, з півночі на південь — 500 км.

 Репортажі для новин з цієї теми  нам підготують кореспонденти: (7 хв. – підготовка,4 хв.-презентація). Учні працюють у малих творчих групах над конкретними завдан­нями з використанням різноманітних джерел географічної інформації  упродовж невеликого відрізку часу. Для формування колективної від­повіді створюються слайди презентації.

Кожна група висуває свого репортера, який доповідає про зібрану інформацію, решта учнів йому допомагають.

Інструкція з підготовки репортажу для  геоморфологів:

- дослідіть види рельєфу, виокремте серед них — рівнини, височини, гори, кряжі, які розташовані в межах цієї природної зони, знайдіть їх на карті;

- перелічіть корисні копалини, які є в межах цієї природної зони.

Природна зона степу розташована на півдні Східноєвропейської рівнини в межах різних тектонічних структур — Українського щита, Причорноморської западини, Донецької складчастої структури, півден­но-східних схилів Воронізького масиву   . Серед крупних форм рельєфу виділяються відроги Подільської та Придніпровської височин, на сході — Донецький кряж та Приазовська височина, відроги Середньо­руської височини, на півдні — Причорноморська і Північно-Кримська низовини. Територія багата на корисні копалини: залізну руду (Кри­ворізький басейн, Білозерський район), кам’яне вугілля (Донецький басейн), марганець (Нікопольський і Токмацький басейн), нафта та газ (Причорноморсько-Азовський нафтогазоносний район).

Рубрика «Цікаве»

Інструкція з  підготовки репортажу для кліматологів:

- визначте типи клімату;

- встановіть температуру повітря середню літню та зимню — максимальну та мінімальну;

- визначте кількість опадів.

Клімат зони степу помірно континентальний. Він є найбільш континентальним на території України. Степова зона має найбільші теплові ресурси. Безморозний період триває до 220 днів. Середні температури липня досягають +21 … +23 °С. Середні температури січня — 0 ... –1 °С (у Криму) і –7 °С (на південному сході). Сніг тримається 1–2 місяці, але сніговий покрив дуже нестійкий. У межах зони степу випадає найменше на території країни опадів — 300–500 мм на рік. Випаровуваність висока 450–1100 мм. Мала кількість опадів у поєднанні з великим випаровуванням, створює значний дефіцит вологи. Трапляються часті посухи. Щорічно спостерігаються суховії, інколи вони дмуть упродовж тривалого часу (до 15 діб).

Рубрика «Цікаве»

Інструкція з  підготовки репортажу для гідрологів:

- назвіть річки та визначте їх розташування;

- з’ясуйте тип живлення річок;

- визначте режим та характер течії цих річок.

Річкова сітка сформувалась в умовах недостатнього зволоження, тому її густота незначна. Стік формується в основному за рахунок талих снігових вод (до 80 %). Степові річки характеризуються короткочасною і високою весняною повінню та низькою літньою меженню. Рівні річок можуть різко змінюватись влітку під час злив. Великі річки мають мало приток. 

Мінералізація річкових та ґрунтових вод висока. Великі річки — це Дніпро із притоками, Сіверський Донець, Південний Буг. Боліт мало. Вони розташовані переважно в пониззях річок Дніпра, Дністра, Дунаю. Найбільші озера — лиманні (Кундук, Ялпуг). У межах території зони знаходиться Причорноморський артезіанський басейн. Найкрупніше водосховище — Каховське.

Рубрика «Цікаве»

Інструкція з  підготовки репортажу для ґрунтознавців:

- з’ясуйте, які типи ґрунтів характерні для цієї природної зони;

- встановіть методи меліорації, характерні для цієї природної зони.

Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними та пів­денними, що мають високу природну родючість. На півдні чорнозе­ми переходять у каштанові ґрунти. У районі Сиваша попадаються солончаки і солонці. У заплавах річок поширені лучні ґрунти, а на Лівобережжі нижнього Дніпра простягаються Олешківські піски.

Використання солончаків і сильно засолених ґрунтів можливе лише після промивання їх прісною водою Поліпшення солонців можливе в разі поєднання хімічної і біологічної меліорації та агротехнічних заходів. Необхідно витіснити катіони натрію з ГПК кальцієм, внаслідок чого зменшиться дисперсність колоїдів та поліпшиться структура ґрунту. Це досягається внесенням гіпсу. Для біологічної меліорації використовують люцерну, буркун, лисохвіст. Вони глибокою кореневою системою піднімають сполуки кальцію з нижніх горизонтів, який потім витісняє натрій із вбирного комплексу.

Рубрика «Цікаве»

          Інструкція з  підготовки репортажу  для біологів:

- поясніть особливості рослинного світу цієї природної зони;

- визначте, яким є тваринний світ природної зони, його пристосованість до умов життя в межах цієї зони.

До того як степи було розорано, природна рослинність була пред­ставлена різними видами ковили, типчаком, стоколосом, келерією, житняком, тонконогом, полином, перекотиполем, кермеком, півонією вузьколистою, катраном татарським тощо. На сьогодні природна рос­линність збереглась тільки в заповідниках.

Дерева найчастіше зустрічаються на півночі зони — байрачні ліси, кущі — по всій території (терен, вишня, шипшина, мигдаль). У плавнях річок є очерет, калина верба, лоза. 80 % території — це сільськогос­подарські угіддя, де вирощують пшеницю, технічні, овочеві, плодові культури та виноград.

Видовий склад тваринного світу бідніший, порівняно з лісосте­повою зоною, але представників кожного виду багато. Найбільше всього гризунів — тушканчиків, ховрахів, хом’яків, а також зайців, вовків, лисиць, борсуків, козуль, кабанів, тхорів. Серед птахів багато жайворонків, дрохв, степових орлів, чайок, мартинів, куликів. Серед плазунів — гадюк, полозів, ящірок.

Рубрика «Цікаве»

Інструкція з  підготовки репортажу  для екологів:

- назвіть екологічні проблеми, які характерні для цієї природної зони;

- поясніть, як використовують природу цієї природної зони в господарській діяльності людини ;

- розробити заходи по поліпшенню екологічного стану степової зони.

Природна степова зона займає 40 % території України і є найбільш розораною близько 2/3 площі. Активна сільськогосподарська діяльність обмежена недостатньою зволоженістю та такими несприятливими природними явищами, як посухи, суховії, ерозія,засолення ґрунтів.

Знищенню природної рослинності  та збідненню тваринного світу сприяли  розвиток гірничодобувної промисловості і забруднення території відходами підприємств вугільної, металургійної, хімічної галузей,ТЕС.

Рубрика «Цікаве»

Кожна група висуває свого репортера, який доповідає про зібрану інформацію, решта учнів йому допомагають.

Інструкція з  підготовки репортажу  для ландшафтознавців:

• пояснити відмінності ландшафтів степової природної зони;
• показати класифікацію степових ландшафтів.

 Отже,відмінності ландшафтів пояснюються неоднаковим співвідно­шенням тепла і вологи, характером ґрунтів і природної рослинності, особливостями природокористування.

В цілому фізико-географічний поділ має такий вигляд: степова зона поділяється на підзони, а ті, у свою чергу, поділяються на краї (провінції).

Північностепова підзона

Провінції: Дністровсько-Дніпровська північностепова, Лівобереж­но-Дніпровсько-Приазовська північностепова, Донецька північносте­пова, Задонецько-Донська північностепова.

Середньостепова підзона

Провінції: Причорноморська середньостепова.

Південностепова (сухостепова) підзона

Провінції: Причорноморсько-Приазовська сухостепова, Кримська південностепова).

3.Телепередача «Стежками України»

Методичний прийом «Картографічний практикум»

На контурну карту нанести провінції степової зони.

4. Телепередача «Орел і решка». Екскурсія природоохоронними місцями степової природної зони.

Створення слайдів, відео.

Заповідник Асканія-Нова» (1898) — це природоохоронна науково-дослідна установа міжнародного значення з площею понад 33 тис. га. З 1985 р. він має статус біосферного. До складу заповідника входять цілинний степ, дендропарк, зоопарк. Там охороняють найбільшу в Європі ділянку справжнього лучного і чагарникового типчаково-ковилового степу. Трав’янистий покрив утворюють різні види ковили. Попадається рідкісний скіфський тюльпан. Водяться лисиці, зайці, бабаки, гадюка степова, різноманітні птахи. У зоопарку живуть зебри, верблюди, рідкісні тварини.

Український степовий заповідник (1961). Площа — 2,8 тис. га. Охороняються еталонні типи ґрунтів, рідкісні тварини та рослини. До Червоної книги України занесено 65 видів птахів, до Зеленої — 7 ви­дів рослинних угрупувань. У степу розташовані філії цього заповідника: Хомутівський степ, Кам’яні могили, Крейдова флора.

 Луганський заповідник (1968). Площа – 1,6 тис. га. Зберігаються унікальні природні степові комплекси — заплавні діброви, соснові ліси, степові угрупування, болотні й водяні рослини. Заповідник має філії: Станично-Луганську, Стрільцівський степ, Провальський степ.

Дунайський біосферний заповідник (1998) — є правонаступником заповідника «Дунайські плавні». Його площа 46 тис. га. У заповідни­ку охороняють унікальні ландшафти, де гніздяться 250 видів птахів. Заповідними є острови з прилеглими до них акваторіями та водно-болотними угіддями, де налічують понад 950 видів рослин, з них за­несені до Червоної книги України — 14. Тваринний світ налічує понад 5 тис. видів. Тут мешкають пелікани рожеві, гуси білобокі, казарки. У водоймах — багато видів риби, є дельфіни чорноморські, тюлень-монах, видра річкова.

Дніпровсько-Орільський заповідник (1990). Охороняються уні­кальні ландшафти долини Дніпра та його притоки Орілі. Поширені дубові ліси з кленом, ліси з білої верби, тополі, вільхи. До Червоної книги України занесено 25 видів рідкісних рослин

5.Телепередача «Фотозагадка».

(Вчитель демонструє з фотоальбому степові краєвиди села, а діти називають даний об'єкт).

Для кожної людини його місто чи село найкраще на землі,бо тут ви народилися й живете,тут ваша сім'я, друзі,тут проходить ваше дитинство.

V. Підсумки уроку

6. Телепередача «Інтерв’ю з телеглядачами»

Шановні телеглядачі, ви вже багато дізналися про степову природну зону. Давайте перевіримо, що ви запам’ятали із почутого. 

Прийом «П’ять речень»

Учні в п’яти реченнях формулюють засвоєні особливості степової зони України.

Оцінювання виконаної роботи.

Молодці! Ваша любов до України виявляється у старанному навчанні, повазі до людей праці, до українських традицій, любові до природи.

Гарну роботу ми сьогодні провели, багато чого повторили та вивчили нового. Всі старались і чудово працювали. Наша телепередача добігає кінця. І на останок прийміть мої побажання: не забуваймо, що ми – українці. Бережімо рідну землю і її природні багатства.

VІ. Моніторинг уроку.  Самооцінка учнів.

Оцінювання учнем особистої участі в роботі групи

 

Як добре я працював зі своїми товаришами?	Завжди	Звичайно	Іноді	Ніколи
Я співпрацював з іншими, коли ми прагнули досягнути спільної мети
Я ретельно працював над завданням
Я висловлював нові ідеї
Я вносив конструктивні пропозиції, коли мене просили про допомогу
Я підбадьорював інших

Картка оцінювання знань учня:

№	Прізвище, ім'я учня	Дата:
		Самооцінка	Оцінка лідера	Оцінка вчителя	Підсумкова
1
2
Зауваження:

 

Рефлексія.

• Які поняття, терміни, що згадувались на уроці, є важливими, для формування у вас цілісного сприйняття матеріалу?
• Яка інформація вразила вас особливо?

Само оцінювання (заповнення листа самоактивності)

VІІ. Домашнє завдання:

1. Опрацювати § 40 підручника. Випереджальне домашнє завдання за темою «Українські Карпати».