Урок на тему "Голонасінні"

Тема уроку: Голонасінні. 

Мета:

Освітня: розкрити особливості будови та розмноження голонасінних, їх різноманітність  та значення в природі і в житті людини.

Розвивальна: розвивати вміння працювати в групах, аналізувати, узагальнювати, робити висновки.

Виховна: формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Методи і методичні прийоми: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, ілюстрація, демонстрація, ТЗН, робота з підручником, додатковою літературою, робота в творчих групах, постановка взаємопов’язаних проблемних запитань,  активізація уваги та мислення.

Міжпредметні зв’язки:  географія, природознавство.

Обладнання: пагони та шишки сосни і ялини, колекція «Голонасінних рослин», таблиця «Цикл розвитку сосни», м/медійна дошка, презентації.

Очікувані результати: називає  середовища існування , будову  і розмноження голонасінних, наводить приклади голонасінних рослин,  висловлює судження щодо раціонального використання голонасінних.

Наскрізні змістовні лінії: Екологічна безпека та сталий розвиток (орієнтує на усвідомлення необхідності збереження рослин та їх угруповань)

Здоров'я і безпека(сприяє усвідомленню значення рослин для зміцнення здоров’я).

Підприємливість і фінансова грамотність (сприяє забезпеченню кращого розуміння молодими українцями практичних аспектів фінансових питань: фітодизайн, декоративні рослини, створення колекцій, сувенірів тощо).

Тип уроку.

І. Організаційний момент

Привітання вчителя з учнями.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Проведення гри “Експрес – тести” ( взаємоперевірка)

Вибрати одну правильну відповідь.

1.Папоротеподібні належать до:

    А покритонасінних рослин   Б нижчих спорових рослин

    В голонасінних рослин          Г вищих спорових рослин

2. Спорангії у хвоща розміщені:

     А у квітці         Б в шишці  

      В  на колоску   Г  на листку

3. Весняні пагони хвоща польового виконують функції:

   А спороношення;      Б накопичення поживних речовин

     В фотосинтезу;         Г вегетативного розмноження

4. На нижній поверхні листка папороті є:

А спорофіти Б спороносні колоски

     В стробіли Г спорангії

5. Для запліднення вода:    

      А потрібна;        Б  ні.

6.  Особину статевого покоління папороті називають:

А паростком Б проростком

В заростком Г листком

2. Виконати  вправу. Складіть разом частинки - отримаєте назву рослини.

     Хвощ, зозулин, плаун, перо, сальвінія, щитник, польовий, булавовидний, плавуча, чоловічий , страусове, льон

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

      Дивовижний світ рослин, що ростуть на планеті, не втомлюється дивувати нас своїми особливостями.  Діти, чи можете ви уявити,  що на планеті ростуть дерева, які пустили коріння ще задовго до становлення єгипетських пірамід. Або що вони зростали в період життя Ісуса Христа на Землі і могли стати свідками біблійних подій. Це дерева секвої – справжні живі велетні. Але мало хто знає, що секвоя та добре відомі нам сосна і ялина є своєрідними «родичами» і належать до відділу Голонасінні.

        -  Чому ці рослини називаються голонасінними, і чим вони відрізняються від інших рослин?

Заповніть  2 графу таблиці,  поставте  «+» навпроти  того твердження, яке вам вже відоме.

 

Твердження	До вивчення теми	Після вивчення теми
Відсутні плоди
Видозмінені листки - хвоїнки
Гаметофіт розвивається на спорофіті
Насіння дозріває на третій рік

       

     Після обговорення отриманих результатів в класі учні самі формулюють цілі уроку: що я хочу дізнатися?

IV. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу

Сьогодні на уроці, вивчаючи нову тему, ми з вами попрацюємо в групах.

Група 1.

• Особливості будови голонасінних.
• Пристосування до умов середовища.

Група 2.

• Різноманітність голонасінних.
• Хвойні рослини України.

Група 3.

• Яка роль голонасінних у природі?
• Як людина використовує деревину голонасінних?

      Представників голонасінних у сучасній флорі Землі небагато, близько 800 видів. Усі вони без виключення — деревні рослини (дерева і кущі).

Поширені голонасінні на усіх континентах, окрім Антарктиди, та в усіх кліматичних зонах, у посушливих, помірно зволожених і надмірно вологих місцевостях.

      Вони утворюють тайгу Сибіру, хвойні і мішані ліси Європи та Азії і навіть ліси в горах Південної Америки. Жодний представник голонасінних не живе у водному середовищі

1.Особливості будови голонасінних (звіт першої групи ) 

      Голонасінні рослини –це наземні , зазвичай вічнозелені дерева і чагарники. У голонасінних рослин є органи – стебло, корінь і листя. Розмножуються і поширюються насінням. Свою назву голонасінні отримали тому, що їх насіння лежить відкрито на поверхні луски шишок

      Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їх зазвичай вічнозелені листки мають вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листи називають хвоєю, звідки і походить назва класу. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору, на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини, можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса, вкриті воском. У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом - хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли - і рана швидко затягується. Стрижнева коренева система.

• Як хвойні дерева можуть переносити низькі температури?

     Завдяки маленькій площі поверхні та воскового покриву, хвоя зберігає вологу. Це допомагає при низькій температурі взимку. Отже, форма хвоїнок, їх восковий покрив а живиця допомагають рослинам пережити зиму. Через ці особливості хвойні залишаються вічнозеленими в холодну пору року.

 

2. Життєвий цикл голонасінних рослин ( розповідь вчителя,  створення кластеру)

-  Чи можемо ми побачити нестатеве покоління хвойних рослин?

-  Як відрізнити жіночі шишки від чоловічих?

     Зовнішній вигляд шишок хвойних різноманітний і специфічний. Вони можуть відрізнятися за довжиною, формою, розміщенням в просторі, кольором, структурою та формою спорофілів, способом розповсюдження насіння, тощо. Але принципова структура шишок однакова. Всі шишки в основі мають вісь, яка відособлена від вегетативної частини дерева і є коротким пагоном з розташованим на ньому спороносними листям - спорофіллами. Розрізняють жіночі й чоловічі шишки. Переважна більшість хвойних відноситься до однодомних. У них як жіночі, так і чоловічі шишки розвиваються на одній рослині. У більшості випадків чоловічі шишки групами зосереджені в пазухах листків, іноді - на верхівках бічних пагонів. Шишки жіночої статі відрізняються компактним розташуванням, зрідка вони розташовані поодинці.

3. Різноманітність голонасінних ( звіт другої групи)

       Сучасний відділ Голонасінні поділяють на 4 класи: Саговникові, Гнетові, Гінкгові та Хвойні.

Саговникові.

    Саговник - рід голонасінних рослин, єдиний рід родини саговникові  . Це один з найдавніших представників сучасної флори, ровесник динозаврів. Встановлено, що тривалість життя саговника може досягати 5000 років. Природний ареал цього роду - Азія,Індонезія, Австралія, тихоокеанські острови,а також Мадагаскар. У природній флорі України саговник відсутній, є лише у культурі - у субтропіках Криму та у закритому ґрунті (оранжереї в ботанічних садах, теплиці тощо).

        Деревоподібні дводомні рослини з невисокими (1-7 м, рідше - 15–20 м заввишки) стовбурами, інколи короткими товстими стеблами. Листки у саговника перисті, жорсткі, шкірясті, до 2-4 м завдовжки.

Гінкгові.

      Гінкго дволопатеве.. Гінкго - це єдине унікальне дерево, що представляє собою один вид, один рід і одну родину. Рослина є реліктовою та ендемічною, є пам'яткою природи світового значення і занесене до Червоної книги світу. Гінкго вважалось вимерлим до 1691 року, доки його не виявили в Японії.

     Гінкго - єдиний нині живий представник “перехідної ланки” між папоротями й хвойними, тобто це є попередник сучасних хвойних рослин.. Це листопадна рослина з унікальною для сучасних голонасінних форм листя - дволопатевою пластинкою шириною 5-8 см. Зараз гінкго вважається священною рослиною в Японії та Китаї. В перекладі з японської, «гінкго» – це срібний абрикос.

   Гнетові.

   Вельвічія. Цю рослину називають дивом природи. Вона росте в кам'янистих пустелях Анголи і Південнозахідної Африки, де упродовж декількох місяців не випадає ні краплі дощу.  Жодне інше дерево не виживає в таких умовах. Це дерево, хоча, на перший погляд, воно зовсім так не виглядає.  Вся рослина складається зі стовбурового кореня,що сягає 1,5 м заввишки і майже повністю захований у піску і двох листків, що безперервно ростуть протягом усього життя. З часом довжина кожного з них сягає 2–4 м. Від контакту з розжареним ґрунтом їхні кінці поступово засихають, а самі листки під дією вітру розшарпуються на окремі смужки. Отже, рослина поступово починає нагадувати купу сміття. 

Хвойні.

   Сосна звичайна - один з видів роду сосна, має дві хвоїнки у пучку, світлолюбна, невибаглива до ґрунтів, є основним джерелом деревини у нашій країні. Повсюдне зростання цього виду забезпечене добре розвиненою кореневою системою. В Україні в Карпатах росте сосна гірська, створюючи подекуди непрохідні зарості; у Криму — сосна кримська.

      Ялина звичайна - стрункі, тіньовитривалі дерева (до 60–90 м заввишки) з гарною конусоподібною кроною. Короткі гілки ялини розміщені на пагонах поодиноко. Рослина вимоглива до родючості ґрунту і вологи. Природні ліси з ялиною європейською в Україні поширені в Карпатах, де зростає і ялина гірська. Усього відомо 40–45 видів.

     У Карпатах зростає ялиця біла - красиве струнке дерево з плоскими хвоїнками, шишки на гілках стоять, наче свічки.  Одна з найпоширеніших гірських лісоутворювальних порід, віддає перевагу вологим родючим грунтам. Погано переносить посуху і заболоченість грунту. Морозостійкість відносно висока, при температурі понад -25 ° спостерігається обмерзання гілок.

     Ялівець звичайний - один із довгожителів нашої планети: термін його життя коливається від 500 до 1000 і більше років. Завдяки такому вражаючому довголіттю ароматний хвойник вважається символом сили життя і міцного здоров'я.  Низькорослі сланкі кущі або невеликі деревця з лускоподібними або дуже колючими голчастими листками. Жіночі шишки соковиті (після запліднення луски шишки стають м’ясистими та зростаються). При дозріванні шишка чорніє і нагадує за розміром і формою ягоду смородини.

     Модрина європейська - стрункі дерева, хвоїнки м’які, зібрані в пучки по 30–40 у кожному. Листопадна рослина.

       Тис ягідний  - вічнозелена деревоподібна або кущоподібна рослина, що сягає висоти до 25-30 м. Росте відносно повільно. Тривалість життя 700-3500 років.

        Кедр - рідкісна рослина, яку заборонено вирубувати як в Україні, так і на території Європи. Це священне дерево Лівану (його зображено на гербі) та Індії. Якщо вірити Біблії, то саме ці дерева росли в Раю і Адаму дозволили взяти їх з собою разом з кипарисом і сосною. Висота його сягає 50 м, діаметр стовбура 7 м. Існує 4 види кедра. В Україні кедрові дерева завезені і висаджені на узбережжі Південного берегу Криму, Закарпатській (Ужгороді) і Одеській областях

 4. Значення голонасінних у природі і в житті людини ( звіт третьої групи).  

• Чому саме в хвойних лісах будують лікарні та санаторії для лікування хвороб дихальної системи?

       Голонасінні утворюють величезні площі хвойних та мішаних лісів. Вони збагачують повітря киснем, через що їх називають «легенями планети», утворюють велику кількість органічної речовини. Закріплюють піски, зменшують силу вітру.

      Ліс - домівка багатьох тварин. Різні види тварин живляться пагонами, насінням, шишками хвойних рослин. Ліси регулюють швидкість танення снігу, рівень води у річках. Тому вирубування лісів на схилах наших гір призводить до швидкого танення снігу на весні, стрімкого підняття рівня води в річках, наслідками яких є повені, зсуви ґрунту, селеві потоки.

     Деревина багатьох представників хвойних надзвичайно міцна. Саме тому  її використовують для  виготовлення меблів, музичних інструментів, столярних виробів, шпал для залізниць, стовпів ліній електропередач, опор мостів, кріплення шахтних проходів. Надзвичайно цінуються меблі, вироблені з червоної деревини тису.

      Кожна хвоїнка - очищувач пові­тря. Листки хвої виділяють речови­ну - фітонциди, яка знищує бакте­рії в повітрі. Фітонциди сосни вбивають збудни­ків туберкульозу. 1 га 50-річного соснового лісу виділяє за рік по­над 500 кг летких речовин. Тому саме в хвойних лісах будують лікарні та санаторії для лікування хвороб дихальної системи.

      Хвоя сосни містить багато вітаміну С. Із її молодих гілок виготовляють ліки. У медицині для лікування ран, опіків, широко застосовують живицю хвойних.

V. Узагальнення і систематизація   знань.

Лабораторне дослідження. Будова пагонів і шишок хвойних рослин.

Мета: з’ясувати особливості будови голонасінних рослин: будову хвої, шишок та насіння хвойних, виявити основні ознаки голонасінних рослин.

Обладнання: гербарні зразки сосни, ялини (інші хвойні рослини), колекція шишок, пінцет.

Хід дослідження ( за інструктивною карткою )

1. Розгляньте багаторічну гілку сосни звичайної.
2.  Роздивіться багаторічну гілку ялини. Порівняйте розміщення хвоїнок на пагонах сосни та ялини, їхню довжину і форму. Дані занесіть до таблиці.

Назва рослини	Характеристика хвої
	Форма	Розміщення на стеблі	Довжина	Забарвлення
1. Сосна 2. Ялина

 

3.  Розгляньте зрілу шишку сосни. Відігніть пінцетом одну луску і вийміть насінину. Знайдіть її на малюнку і підпишіть.
4. За результатам  роботи зробіть висновок.

VI. Підсумки уроку         

      Молодці, добре підготувалися. Тепер узагальнимо знання. Ми розглянули  нову тему, і я впевнена в тому, що ви  вже можете відповісти на проблемне питання, яке ставилося на початку уроку ( учні дають відповідь і доводять свою думку). 

     Діти, поверніться  до нашої таблиці, і поставте  «+»  у графу  -  після вивчення теми. Зробіть висновок і оцініть на скільки ви освоїли дану тему.

Інтерактивна гра « Мікрофон» закінчи речення.

« Сьогодні на уроці я повторив…»

« Сьогодні на уроці я зрозумів…»

« Сьогодні на уроці я дізнався…»

« Сьогодні на уроці я навчився…»

VIІ. Домашнє завдання

Вивчити § 42.   

Скласти сенкан «Голонасінні»

Використана література

1. Біологія : підруч. для загальноосвіт. навч. закл. 6 [кл.] /  І.Ю. Костіков [та ін.]. – К. : Видавничий дім «Освіта», 2014. –  256 с : іл.
2. Різноманітність голонасінних рослин –Школяр України http://shkolyar.in.ua › riznoma...
3. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
4. https://beaplanet.ru/golonasynny_roslini/hvoyny_roslini/budova_hvo_ta_shishok.html