Урок для 3 класу
Тема: «Характер твору»
Мета:
Дидактичний матеріал: вокальна музика та її різновиди.
Семен Гулак-Артемовський ,
гра "Зайчики".
«Гопак". О.Злотника — для виконання.
Обладнання: музичний інструмент, ноутбук.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
I.Вхід під українську народну танцювальну музику. Організаційний момент. Мотивація до навчання. Музичне привітання.
Добрий день,Вам діти, я вітаю Вас!
Добрий день,учителю, здрастуй любий клас!
II. Оголошення теми уроку. Бесіда за темою.
Народна пісня супроводжує нас усе життя. Її можна почути за святковим столом у родинному колі, на концерті, у записі на комп'ютері, по радіо,в театрі, у кіно та й де завгодно. Залежно від кількості виконавців вокальну музику поділяють на соло,дует,тріо, ансамбль, хор.
За характером народні пісні бувають ліричні, драматичні, героїчні, жартівливі тощо.
III. Перегляд відеоматеріалу.
Українська народна пісня "Гра в зайчика" в обробці М.Леонтовича ( у виконанні дитячого хору).
Вчитель: Якими словами можна охарактеризувати цю пісню?
Прослухати: С. Гулак- Артемовський. Дует Одарки і Карася з опери "Запорожець за Дунаєм".
Вчитель: Які засоби виразності допомогли композитору створити музичні портрети Одарки й Карася?
Якими ти уявляєш цих героїв? Визнач динаміку,темп, лад і характер прослуханого вокального твору?
Семен Гулак-Артемовський. (1813—1873) - видатний український композитор,співак, драматичний артист, драматург, племінник письменника Петра Гулака-Артемовського, автор однієї з перших опер на україномовне лібрето «Запорожець за Дунаєм».
Семен Степанович Гулак-Артемовський народився в містечку Городище на Київщині (тепер Черкаська область) в сім'ї священника. Закінчив Київське повітове духовне училище (1824-1830), Київську духовну семінарію (1835-1838). Співав у хорі київського вікарія у Софійському соборі та Михайлівському Золотоверхому монастирі.
У 1838 році Кулака-Артемовського забрав до Петербурга видатний російський композитор М.І.Глінка, який керував його навчанням. З 1839 року продовжував освіту в Італії, співав у флорентійській опері (1841—1842). Після цого співав на оперних сценах Петербурга (1842-1864) і Москви (1864-1865)
Автор дивертисменту "Українське весілля", музики до водевіля "Ніч напередодні Іванового дня".
Широку популярність Гулаку-Артемовському як композиторові принесла опера «Запорожець за Дунаєм», датована 1862 роком, яка стала українською музичною класикою. Царська цензура забороняла її постановку на сцені протягом 20 років. Уперше виставу представив Марко Кропивницький 1884 року силами трупи Михайла Старицького.
Окреме місце у творчій спадщині Гулака-Артемовського посідають українські пісні, зокрема «Стоїть явір над водою» (присвячена Тарасу Шевченку, з яким автор товаришував із 1838 року), «Спать мені не хочеться», «Ой на горі та й женці жнуть» — рапсодія зі збірки з семи пісень під загальною назвою «Українська свадьба».
В Україні Гулак-Артемовський побував у 1843 році з метою добору співаків та у 1850-му, коли гастролював з італійською оперною трупою. Захоплювався народною медициною, статистикою, уклав "Статистично-географічні таблиці міст Російської імперії" (1854).
IV. Руханка
V Розучування та виконання пісні
Виконання пісні під фонограму
«Гопак". О.Злотника
1.Щоб зробить таке веселе,
Щоб в усіх-усіх оселях
Діти радісні були?
Нумо, разом почали!
Приспів:
Гей, гоп, гопака, |
Ось тобі моя рука. |
Узялися всі за руки, |
Вище, вище закаблуки! | (2)
2.Щоб зробить таке хороше,
Щоб розвіялась пороша,
І на вулиці моїй
Заспівали солов'ї?
Приспів.
3.Щоб зробить таке важливе,
Щоб усі були щасливі?
Ти і я, вони і ми,
Ну, подумайте самі.
Приспів.
Молодці,діти. Ви гарно співали,заспівайте її вдома своїм батькам.
Я впевнений, їм сподобається.
VI. Гра "Зайчики".
На галявину вибігають троє "зайчиків", а "пеньочків"(стільців) лише два. "Зайчики"танцюють під музику, а коли вона змовкне, поспішають сісти на "пеньочки". Хто не встиг, повинен заспівати куплет пісні "Гопак". Далі обирають інших "зайчиків", і гра триває.
VII Підсумки .