Урок на тему "Хорова духовна музика. Реквієм"

Тема. Хорова духовна музика. Реквієм.

Мета уроку :

Навчальна: поглибити знання учнів про творчість В.А. Моцарта; розкрити поняття «Реквієм», «Лакрімоза», учити учнів глибоко емоційно сприймати духовну  музику, розуміти та інтерпретувати її зміст.

Розвивальна: формувати відчуття ритму, навички кантиленного співу та інтерпретації  музики;

Виховна: прищеплювати учням зацікавленість творчістю В.А. Моцарта,виховувати духовний світ особистості, естетичний смак та співочу культуру під час виконання творів.

Музичний матеріал: «Lacrimoza» з « Реквієму» В. А. Моцарта; Д. Бортнянський . Хоровий концерт № 15;     «Будинок  під  блакитним дахом»,    муз. І. Кириліної, вірші В. Орлова ( у перекладі        О. Чернявської).

Літературний матеріал: фрагмент поеми «Полтава» О. Пушкіна, фрагмент вірша Вс. Рождественського «Шопен».

Наочні посібники: нотна хрестоматія,портрет В.А. Моцарта;  

Обладнання: ТЗН, фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід (Д. Бортнянський. Хоровий концерт № 15).

І. Організаційний момент

  а) музичне вітання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Яка музика зустрічала вас на початку уроку ? Хто автор? (Д. Бортнянський . Хоровий концерт № 15).
• До якого музичного жанру вона належить? (Жанр хорової духовної музики)
• Давайте пригадаємо, що вам відомо про духовну музику? (музичні твори на релігійні (біблійні ) тексти або сюжети)
• А хто виконує  хорову  музику?  ( Хор).
• - З якими  жанрами  хорової  духовної  музики ми  з вами  вже                                                                                                                                                                                      ознайомились?(Меса, літургія, хоровий концерт).
• Дайте визначення літургії. (Жанр хорової духовної музики, що виконується акапела)
• Дайте визначення меси (Жанр духовної музики, багаточастинний хоровий твір , написаний на духовний текст)
• Продовжіть визначення.  Хоровий концерт - це… (Жанр духовної музики, багато частинний акапельний твір, в основі розвитку якого лежить зіставлення співацьких голосів)
•  Назвіть, які хори існують? ( Жіночий, чоловічий, дитячий, хор  хлопчиків  та юнаків   та мішаний).
• Де можна почути хорову духовну  музику? ( Раніше хорова духовна музика звучала лише  при монастирях, спеціальних церковних  приміщеннях а зараз і поза межами цих закладів).                                                                                                                                        
• Яку атмосферу  створила  музика, яка вас зустрічала ? (Піднесення, урочистість , відчуття свята)
• Які почуття вона у вас викликала? (Почуття радості)

-     Чи завжди почуття  бувають позитивні? (Ні)

     -     Назвіть негативні почуття. (Почуття суму, тривоги, жалю)

     -  Що таке скорбота? (Почуття , яке викликає переживання, страждання, печаль, сум.)

     -    Коли воно може виникати? (Коли когось або щось втрачаєш)

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку

(теми семестру та уроку написані на дошці)

      - Сьогодні познайомимося з жанром духовної   музики , який має назву реквієм.

Реквієм — це траурний твір, присвячений пам'яті померлих.

     -  Також пригадаємо ім'я  та творчість композитора, якого ви маєте назвати, прослухавши опис.

Впізнай за описом

Композитор народився майже 200 років тому  в старовинному австрійському місті Зальцбурзі в родині талановитого музиканта, композитора і педагога .У три роки  вже виявляв неабиякий інтерес до музики, а в чотири –

створив концерт для клавесина. Віртуозно грав  на  клавесині, скрипці, органі. З шести років разом зі старшою сестрою  почав  гастролювати країнами Європи. Його природні музичні здібності та пам`ять були вражаючими.

 

ІV. Подання нового матеріалу

Слово  учителя

Так ім'я генія - Вольфґанґ Амадей Моцарт. Це видатний австрійський композитор. Сучасники називали Моцарта богом музики. Надаємо слово оповідачам.

Доповідач 1

27 січня 1756 року в невеликому альпійському місті Зальцбурзі народився хлопчик, якого назвали Вольфґанґом. Батько — Леопольд Моцарт — був досить відомим скрипалем, органістом, педагогом.

Вольфґанґ був сьомою дитиною в сім'ї. На превеликий подив батьків, малюк, якому ледве виповнилося три з половиною роки, на слух безпомилково повторював усі п'єски, що розучувала сестра.

Одного разу чотирирічний Моцарт сидів за столом і щось старанно виводив на нотному папері. При цьому він занурював у чорнильницю не тільки перо, а й пальці. На питання про те, що він робить, хлопчик відповів, що пише концерт для клавесина. Леопольд узяв аркуш і побачив виведені нетвердим почерком ноти, вимазані плямами. Спочатку йому здалося, що це дитяча витівка, але, коли він уважно роздивився написане, у нього з очей потекли сльози радості. «Дивіться,— звернувся він до оточуючих,— як тут усе правильно і значуще!»

Коли Вольфґанґ та його сестра Наннерль добре опанували техніку гри на клавесині, батько вирушив із ними у концертну поїздку. Спершу вони побували у Мюнхені, а потім у Відні та Парижі.

Доповідач 2

Виступи Вольфґанґа і його сестри Наннерль набули сенсаційного характеру. Діти грали у вітальнях вельмож і навіть перед королівською сім'єю, неодмінно викликаючи захоплення публіки.

У Парижі хлопчик писав багато музики. На початку 1764 року вийшли друком його перші чотири сонати для скрипки і клавесина. На титульному аркуші було позначено, що вони написані семилітнім хлопчиком.

Підбадьорений успіхами у Франції, Леопольд Моцарт навесні 1764 року повіз дітей до Лондона. Там Вольфґанґ познайомився з Йоганном Крістіаном Бахом, сином видатного композитора. Попри різницю у віці, вони невдовзі міцно затоваришували, нерідко імпровізували на ту саму музичну тему водночас на двох інструментах, дивуючи всіх, кому доводилося їх чути. Протягом року, що його вона провела в Англії, дитина помітно просунулася вперед у своєму музичному розвитку. Дорогою додому Леопольд вирішив заїхати до Голландії та Фландрії.

Вони побували в Гаазі, Ґенті, Роттердамі, Амстердамі, і всюди успіх був величезний — дітям влаштовували овації, обсипали їх утішними похвалами.

1770 року Леопольд Моцарт повіз сина в турне Італією. Програми, з якими виступав чотирнадцятилітній підліток, вражали масштабністю і складністю. У них демонструвалася не тільки техніка гри на клавірі, а й чудова композиторська майстерність хлопчика, властивий йому дар імпровізації. У Болоньї Вольфґанґ витримав складний екзамен з композиції, і місцева Філармонічна академія обрала його своїм членом.

Доповідач 3

У березні 1773 року Вольфґанґ назавжди покинув Італію. Щаслива пора дитинства, сповнена різноманітних вражень, блискучих успі¬хів і райдужних надій на майбутнє, залишилася позаду. Починався новий етап життя.

Повернувшись з Італії, Моцарт до 1781 року жив здебільшого в Зальцбурзі.

Серйозні заняття композицією тривали. Тепер Вольфґанґ писав здебільшого інструментальну музику: симфонії та сонати, веселі дивертисменти та вітальні серенади для виконання просто неба. Саме в ці роки поступово сформувався неповторний моцартівський стиль.

Він уперто працював, написав багато творів у найрізноманітніших жанрах. Одержуючи іноді замовлення з інших міст, він ненадовго вирушав туди. Але обмеженість музичних вражень у Зальцбурзі, відсутність оперного театру все більше пригнічували Моцарта.

Архієпископ, у якого служив Моцарт, увесь час підкреслював становище композитора як слуги і на кожному кроці принижав його людську гідність. Він не давав йому можливості достатньо проявити себе як композитору і музиканту, і ця бездіяльність була обтяжливою для Моцарта. Урешті-решт Моцарт вирішив усупереч бажанню батька залишити Зальцбург і 1781 року переїхав до Відня — велико¬го музичного центру Європи.

У цей час Вольфґанґ подружився із Францем Йозефом Гайдном, під впливом якого музика Моцарта заграла новими барвами. Але, окрім блиску, що став уже його візитною карткою, у творах Моцарта все частіше звучать трагічні, серйозні ноти, властиві людині, яка пізнала життя у всій його повноті.

Доповідач 4

Останні десять років життя Моцарта у Відні були найбільш плід-ними і значними в його творчості. У цей період він створив свої най- видатніші опери — «Викрадення з сералю», «Весілля Фігаро», «Дон Жуан, або Покараний розпусник», «Чарівна флейта», найпопуляр- ніші симфонії, квартети, концерти, сонати й багато інших творів.

У Відні Моцарта дуже любили, захоплювались його грою на кла-весині, високо цінували його творчість, і все-таки він завжди відчував матеріальну скруту. В одному з листів до батька він писав, що лягає спати опівночі, встає о п'ятій годині ранку, весь ранок зайнятий уроками і майже кожен вечір грає за запрошеннями.

Моцарт розумів, що не може далі жити й працювати, лише догоджаючи потребам аристократії. Він прагне нового мистецтва й нових образів — образів звичайних людей з їхніми радощами й печалями, глибиною почуттів і переживань.

Розрив В. А. Моцарта із суспільством і загальновизнаним смаком сучасників, які вважали його музику надто серйозною,— це життєва драма видатного художника. Його починає оточувати стіна непорозуміння й відчуження, як і будь-якого генія, чия творчість випереджає свій час. Поступово В. А. Моцарт стає самотнім. Із всесвітньо відомої «диво-дитини» він у зрілі роки стає майже забутим музикантом.

Після прем'єри опери  «Дон Жуана...», що відбулася в Празі, австрійський імператор запропо-нувавВольфґанґові посісти місце придворного музиканта замість Глюка, що недавно помер. Проте це почесне призначення принесло композитору небагато втіхи. Віденський двір ставився до нього як до рядового вигадника танцювальної музики і замовляв менуети, лендлери, контрданси для придворних балів.

Останні роки життя Моцарта були особливо важкими. Постійні злидні, хвороба дружини і, нарешті, власне підірване здоров'я — усе це спричинило швидкий і трагічний кінець.

Слово вчителя.

Раптова смерть обірвала творчий злет Моцарта 5 грудня 1791 року у Відні під час роботи над заупокійною месою — грандіозним твором для хору, солістів і симфонічного оркестру.

Знаменитий «Реквієм» ( траурний твір, присвячений пам'яті померлих) — останній твір Моцарта — став вершиною його творчості. Цей твір був замовлений за таємничих обставин. Незнайомець  у всьому чорному навіть не назвавши свого прізвища, підійшов до Моцарта і замовив йому «Реквієм». Це замовлення вразило композитора. Йому здалося , що «Реквієм »він повинен написати на свою смерть.

Згодом виявилося, що таємничий замовник – це слуга заможного вельможі графа Вальзега. Граф хотів цей твір видати за свій і виконати на день смерті своєї жінки, яка була хвора.

В. А. Моцарт задумав написати реквієм значно раніше, ніж до нього звернувся слуга Вальзега. Він планував написати 12 номерів, але написав  тільки 9.Завершив роботу його учень Франц Ксав'єр Зюсмайєр.

Y Слухання музики.

а) вступна бесіда

Сьогодні ми прослухаємо «Lacrimoza»,(лат.lacrimozus – торкаючись до сліз, скорботний ) з сьомої частини «Реквієму».

Полон слез тот день,
Когда восстанет из праха
Чтобы бать осужденным, человек.

Так пощади его, Боже,
Милостивый Господи Иисусе,
Даруй им покой. Аминь.

Да будет так!

- Послухайте «Лакрімозу»  Моцарта та визначте  характер музики ?

     б) слухання  сьомої частини «Lacrimoza», («Сльозна») «Реквієму» В.А. Моцарта

(під час слухання запалюються свічки)

     в) аналіз музичного твору

- Який характер музики ?

- Які картини та враження виникли у вашій уяві при прослуховуванні?

- Які засоби музичної виразності створюють атмосферу трагізму?

Учитель

До вашої уваги репродукції картин  відомих художників Сандро  Боттичеллі «Оплакування Христа», Теодор Жеріко « Поранений кірасир, який покидає поле битви» та скульптура Мікеланжело «Пьєта»

Словникова робота

Пьєта - в живоптсяі та скульптурі зображення Богоматері, яка оплакує мертвого Христа, що лежить у неї на колінах.

Із запропонованих зразків ви маєте обрати твір мистецтва  , що відповідає характеру прослуханої музики.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сандро Боттичеллі                   Вільям   Тернер                  Мікланжело «Пьєта»

«Оплакуваня Христа»   «Пожежа в будинку парламенту»

 

- З яким  твором мистецтва  ви поєднали б прослуханий твір? Обгрунтуйте свою відповідь. (відповіді дітей)

-   Чому у скорботі Богоматір?

-   Що спільного у музичній , скульптурній та  художній картині?

- Які спільні слова можна назвати  для характеристики  цих витворів мистецтва?

- Що хотів передати музичними інтонаціями В. А. Моцарт?

- Чи відповідає настрій музики назві 7 частини «Реквієму» «Lacrimoza»,  що в перекладі означає «Слізна» 

-   Як ви вважаєте,  чи потрібна музика скорботи?

Слово вчителя

Митці в творах   різних жанрів  втілили  світ людських переживань – глибину горя і страждань людини

YІ.Вокально – хорова робота

• Пригадайте пісню,  в якій співається про єдиний спільний дім , де всі народи живуть в мирі і злагоді. ( «Будинок  під  блакитним дахом»,муз. І. Кириліної, вірші В. Орлова) 
• Перед тим як виконати пісню виконаємо вокальні вправи, розспіваємося.

а) розспівки на легато:

• 
•  
• Розспівка на легато і стакато:
• 
•  
• Розспівки на стакато:
• 

б) завершення роботи над  піснею  «Будинок  під  блакитним дахом»,  муз. І. Кириліної, вірші В. Орлова »(звернути увагу учнів на ритм, динаміку, темп пісні, широту її мелодії і на труднощі в її виконанні)

Експрес-тестування

1. Реквієм — це:

а) народна пісня-танець, поширена у західних областях України;

б) вокальний твір для голосу у супроводі гітари, рояля тощо;

в) жанр духовної музики, заупокійна меса.

2. Автор «Реквієму»:

а) Й. С.  Бах;

б) П.І. Чайковський;

     в) В.А. Моцарт.

 3. Знайти і підкреслити в кожному рядку ключове поняття, що об’єднує решту:

а) лад, тембр, темп, засоби виразності  музики, динаміка , регістр, склад музики, мелодія;

б) хор, хоровий концерт, літургія, реквієм, хорова духовна музика, акапела, меса.

VІІІ. Підбиття підсумків уроку

Слово вчителя

У музиці, яку ми сьогодні слухали і виконували на уроці, ми почули та відчули  палітру різноманітних почуттів: це і радість, і сум, і піднесення і жаль. Музика може передавати  найрізноманітніші почуття, що сповнюють і бентежать людське серце. Поділіться своїми враженнями від уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

«Сьогодні я дізнався…»;

   «Виявляється, що...»;

  «Найцікавіше — це те, що...».

Домашнє завдання

• Дякую вам за урок. Пропоную, щоб ви вдома прослухали інші частини «Реквієму»  В.А. Моцарта та на наступному уроці поділились своїми враженнями від них.