Урок на тему " Хорова пєса в творчості композиторів-романтиків: Ф.Шуберта, Р,Шумана, Ф.Мендельсона

Хорова п’єса в творчості композиторів-романтиків: Ф.Шуберта,

                                     Р.Шумана, Ф.Мендельсона

План

1.Загальна характеристика творів раннього періоду  Ф.Шуберта.

2.Музична характеристика хорових мініатюр «Доброй ночи» та «На Боденском  озере» Р.Шумана.

3.Вплив німецької народної пісенності на мелодику хорів Ф.Мендельсона. Література:

1.И.М.Усова. Хоровая литература.- Учеб.пособие.-2-изд., доп.-М.: Музыка, 1988.-

   С.168-172.

2.Н.В. Романовский. Хоровой словарь. Л.: Музыка, 1980.- С.68-69; 136.

Франц Шуберт (1797-1828), видатний австрійський композитор, основоположник віденської романтичної школи. З дитячих років тісно був пов'язаний з хоровою музикою: він навчався в конвікті – школі для придворних півчих, потім співав в хорі Віденської придворної капели.

Хорова творчість Шуберта різнообразна: меси, кантати( серед них «Победная песнь Мириам»), близько ста хорів різного складу. В хорах Шуберта, як і в його романсах та піснях, проявилася чудова майстерність вокального письма, глибокий зв'язок з національними джерелами австрійської музики. Близько п’ятидесяти хорових мініатюр написано для чоловічих голосів (чоловічий ансамблевий спів був дуже популярним в Австрії та Германії  на початку XIX століття). Твори раннього періоду творчості  Шуберта відрізняються світлим, споглядальним характером; це ліричні розповіді про любов та природу. Об’єм їх обмежується іноді одним куплетом, простою або трьохчастинною формою (наприклад, хори «Ночь», «Хоровод», «Любовь», «Песня гребцов», «Далекой»).В більш крупній формі написані лірико-пейзажні хори: «Соловей», «Весенняя песня», «Наслаждение природой», «Деревушка», «Серенада», «Власть любви».В вокальній та хоровій ліриці Шуберта відчувається стремління показати внутрішній світ людини, його почуття та переживання. Музика позбавлена зовнішніх ефектів, проста, щира глибоко людська.

«Любовь» (сл.Ф.Шиллера) – один з характерних для творчості Шуберта прикладів хорової мініатюри, написаний для чотириголосного чоловічого складу а cappella в двохчастинній репризній формі з закінченням. Тональність ре мажор досить часто зустрічається у вокальній музиці Шуберта, забарвлює твір в яскраві, радісні тони, надає найбільш повно виявити робочий діапазон голосів. Розмір 6/8 під час рухливого темпу (Andantino) створює враження баркарольності. Хор написаний в гомофонно-гармонічному складі. Головну тему виконують перші тенори. Мелодія їх відрізняється плавністю лінії, багата внутріскладовими розспівами, забарвленнями. Акорди нижніх голосів створюються із самостійних мелодичних ліній, таких же виразних та рухомих, як у верхньому голосі. В них дуже багато хроматизмів, допоміжних неакордових звуків, що роблять музичну мову хору яскравою, виразною, різнообразною.

Роберт Шуман (1810-1856) – один з яскравих представників романтизму в музиці, прогресивний музичний діяч, пристрасний пропагандист всього нового, передового в мистецтві. В дрезденський період свого життя (1844- 1850) Шуман багато працював з хоровими колективами (чоловічим та мішаним), що активно активізувало його хорове мистецтво. Про серйозне відношення до хору свідчать висловлювання композитора в «Жизненных правилах для музыкантов»: «Пой усердно в хоре, особенно средние голоса. Это разовьет в тебе музыкальность. Уясни себе рано объем человеческого голоса в его главных четырех видах; прислушивайся к голосам, особенно в хоре; исследуй, в каких регистрах они обладают наибольшей силой, в каких им доступны выражения мягкости и нежности». Серед його для хору – ораторія «Рай и Пери» (на сюжет поеми Томаса Мура «Лалла Рук»), «Реквием по Миньоне» (на вірші В.Гете ), «Странствия Розы» - казкова поема для хору, оркестру та солістів, хорові номери з музики до драматичних спектаклів «Манфред» (по Байрону), «Сцены из «Фауста»»(В.Гете), хорові балади, меса, реквієм. Чоловічі хори Шумана, написані в 1848 году, - «К оружию», «Черно-красно-золотое» та «Песня свободы» - розповідають про співчуття композитора революційним подіям в Німеччині.

Мішані хори а cappella різнообразні за жанрами та формою. В основному це мініатюри ліричного, жартівливого характеру. Є серед них традиційні для німецького побутового музикування мисливські пісні («Охотничья песня», «В лесу»).

«Доброй ночи» - чарівна хорова мініатюра Шумана, написана для мішаного хору а cappella. Весь зміст мініатюри проникнутий спокоєм, любов’ю та ласкою. Мелодія зливається з текстом, хор звучить м’яко, світло (тональність ля-бемоль мажор), репліки солістки (сопрано) не порушують загального умиротвореного настрою. В цьому творі Шуман – лірик, мрійник.

Зовсім інший характер має хор Шумана «На Боденском озере». Музика хору стрімка, енергічна, пожвавлена. В хорі багато світла, сонця (тональність- мі-бемоль мажор), сили та відчуття повноти життя. Пунктирний ритм, швидкий темп, яскрава динаміка є засобами виразності цього темпераментного хору.

Творчість Фелікса Мендельсона-Бартольді (1809-1847) сформувалася в епоху раннього романтизму, але за складом своєї натури, емоційно здержаної, декілька раціоналістичної, він ближче стояв до музичних принципів класицизму. Музиці  Мендельсона притаманні помірність почуттів, спокійність та виразність духу, строгість форми, хоч коло образів та сюжетів його творів був характерний для художників-романтиків того часу. Коли  Феліксу було десять років він співав в Берлінській співочій капелі. Протягом всього свого творчого життя він був пристрасним пропагандистом класичної хорової музики Баха, Генделя, Гайдна, Бетховена та творів старих майстрів – Палестрини, Орландо ді Ласо. Твори для хору займають визначне місце в творчості Мендельсона. Серед крупних форм – ораторії «Павел», «Илия», «Христос» (незакінчена), симфонія-кантата «Хвалебная песнь». Багато хорових номерів займає музика до драматичних спектаклів «Сон в летнюю ночь», «Антигона», «Аталия», «Эдип в Колоне». Є хори в комічній опері «Возвращение с чужбины», в незакінченій опері «Лорелея».

В жанрі хорових творів малих форм Мендельсон залишив багату спадщину: двадцять вісім творів для мішаного складу та двадцять один твір – для чоловічих голосів.

Мелодика хорів Мендельсона близька німецькій народній та побутовій пісенності. Зв'язок з національними джерелами проявляється в куплетності форми, та в танцювальних ритмах багатьох творів (наприклад, народні пісні на вірші Гейне: «Беги, со мной…», «Как иней ночкой весенней пал»). За змістом хори переважно лірико-споглядального плану, з розповідним характером викладу. Саме таким твором є мішаний хор а cappella «Лес». В ньому відчувається милування природою, спокій та безтурботність. Акордовий склад письма, помірний рух рівними тривалостями, ритмічні зупинки в кінці фраз надають музиці суворості, яка притаманна класичній манері хорового письма.

Форма твору куплетна, а сам куплет написаний в двохчастинній репризній формі з закінченням. На початку другої частини («Стоит он так привольно») виклад дещо драматизується: з’являються імітації, пунктирний ритм, ускладнюється гармонія (ланцюг септакордів). Але в репризі знову з’являється втихомирений, світлий настрій.

В другій половині XIX – початку XX століття в зарубіжній музиці прослідковується деякий занепад жанру хорових творів малих форм. Інтерес, увагу композиторів та слухачів захоплює бурхливо розвиваюча в цей період оперна та симфонічна творчість. Відродження хорової мініатюри проходить в творчості більш пізніх представників західноєвропейської музики – М.Равеля, Б.Бартока, З.Кодая, П.Хиндеміта, Ф.Пуленка, Б.Бріттена та інших.

.