Урок на тему: «Художній світ Франца Кафки за новелою «Перевтілення». Особливості стилю письменника»

Управління освіти і науки в Житомирській облдержадміністрації

Баранівський професійний ліцей

Конспект урок із зарубіжної літератури для 11 класу на тему:

«Художній світ Франца Кафки за новелою «Перевтілення». Особливості стилю письменника»

Розробив:

викладач іноземної мови та зарубіжної літератури

Волошин Віталій Миколайович

Баранівка-2020 р.

Тема: «Художній світ Франца Кафки за новелою «Перевтілення». Особливості стилю письменника»

Мета: перевірити рівень засвоєння знань із теми «Перевтілення» Ф.Кафки»;

розвивати навички усного монологічного зв’язного мовлення, уміння працювати з художнім текстом, висловлювати та аргументувати власні оцінки та судження з опорою на текст твору;

виховувати повагу до особистості, співчуття і милосердя.

Обладнання: текст новели Ф. Кафки «Перевтілення», портрет Ф. Кафки, ілюстрації до новели, роздатковий матеріал, ноутбук, проектор, мультимедійний екран.

Епіграф

Кафка – письменник, створений своєю біографією.

Д. Затонський

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Викладач. Давні люди не могли пояснити дії багатьох природних сил, шляхів людської долі. Їхня фантазія створила міфи про богів і надприродних істот, що правлять світом, керують долями і вчинками людей. Реальність і фантастика в таких міфах тісно перепліталися, відбиваючи неспроможність людини логічно осмислити світ, у якому вона жила. Письменник Ф. Кафка створив свій міф. Дійсність і фантастика в його творах поєднуються, щоб змалювати картину сучасного авторові світу, безжалісного й абсурдного, позбавленого логіки, у якому людина беззахисна, приречена на самотність, де вона настільки «маленька», що почувається «комахою».

II. Оголошення теми й мети уроку.

Викладач. Наш сьогоднішній урок – спроба розібратися в суперечливому стані героя новели «Перевтіленні» Ф. Кафки, дослідити внутрішню психологію Грегора Замзи та довести, що твір Ф. Кафки – це його суб’єктивне світосприйняття  (експресіонізм).

III. Актуалізація опорних знань.

1. Перевірка домашнього завдання.

Викладач. Зараз ми пригадаємо особливості життя письменника Ф. Кафки:

•  Розкажіть про кафкіанський світ, життя, переконання і творчість письмен­ника.

• Поясніть зізнання Кафки: «...Я живу у своїй родині більш чужим, аніж найчужіший».

Відповіді учнів.

Учень 1. Уся творчість Кафки ‒ якщо не розповідь про себе, то глибоке суб’єктивне переживання зовнішнього світу. Світовідчуття письменника визначили три основні конфлікти його внутрішнього життя. Це протистояння батькові, який в очах письменника уособлював авторитарну владу з її байдужістю до особистості, тотальною присутністю та абсурдністю дій.

Другою проблемою був шлюб, який сприймався Кафкою як нерозв’язна суперечність між прагненням через одруження здобути незалежність від батька й страхом зашкодити літературній творчості.

Третім болючим питанням внутрішнього світу митця була власна літературна творчість. Заняття літературою він розцінював як єдиний зміст свого буття, проте здебільшого відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера.

Учень 2. У своїй родині, а особливо у стосунках із батьком Ф. Кафка зазнавав тільки осудження та зневагу. Стіна нерозуміння здавалась прірвою, яка розділяла любов батька і сина. Батько придушив волю хлопця, позбавив його віри у власні сили і викликав до себе почуття страху, ненависті та відрази. Літературна діяльність не викликала захоплення у родині. Пізніше у своєму творі «Листи батькові» Кафка відобразить усі складності і тонкощі синівських почуттів, але, на жаль, він  не наважився на відверту розмову з батьком. Ф. Кафка не зміг самоствердитись у своїй родині.

2. Робота над змістом духовного перевтілення героя в новелі Ф. Кафки «Перевтілення».

Викладач. 1. Перед вами портрет відомого письменника, про життя якого ви знаєте. Однак уявіть, що ви бачите цього чоловіка вперше, що ви можете про нього сказати, дивлячись на його портрет.

Відповідь учнів. Рішучий, ціленаправлений, мислитель і, безперечно, талановитий. Має гарний смак,  стильно одягнений та інтелегентний. Дещо загадковий і суровий, однак професіонал у своїй справі. 

2. Визначте сюжет твору та його складову за схемою.

Відповідь:

3. Визначте найближче оточення героя та як воно впливало на його долю.

                               мати

Грегор Замза       батько

                  сестра

4. Якою вимальовується концепція світу і людини у творі?

Відповідь учнів. Світобачення Кафки – трагічне. Людина в цьому світі – самотня комаха, якій годі чекати від когось допомоги. Світ новколо неї – ворожий. Автор стверджує, що людина доти почуває себе людиною, доки робить іншим добро, а коли вже нічого зробити не може, то стає тягарем. Таке може трапитися в жорстокому, бездуховному суспільстві. Саме такою в творі є концепція людини в світі.

IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Опрацювання терміну «метаморфоза».

Викладач. Новела «Перевтілення» (1912 р.) більше тяжіє до притчі. Притча ‒ це невелика повчальна розповідь в дидактико-алегоричному жанрі літератури, що несе в собі моральну чи релігійну мудрість. Особливістю притчі є те, що повчальний характер в ній не лежить на поверхні. Істина відкривається кожному в певному ракурсі, в залежності від самої людини, її світосприйняття.

Що означає слово «перевтілення»? (Метаморфоза, перетворення)

Метаморфоза (від грец. methamorphosis (εταμόρφωσις) ‒ «перетворення») ‒ перетворення будь-чого. Найбільш загальне поняття для процесів, що відбуваються у всесвіті.

У біології метаморфо́з ‒ глибоке перетворення будови організму (або окремих його органів), яке відбувається в ході індивідуального розвитку (онтогенезу).

У літературознавстві перетворення однієї форми образу на іншу, видозмінення тропа.

2. Літературне  шоу. (Знайомство з героєм)

Викладач. А зараз давайте ближче познайомимось із головним героєм твору Грегором Замзою, дізнаємось у нього більше про причину його метаморфози.

Вибирається учень, який сідає в крісло посередині класу. Учні починають розмову з товаришем, «перевтіленим» у Замзу та по черзі задають йому питання.

Учень 1. Чому Ви стали саме комахою?

Грегор. Однозначної відповіді я не можу дати. Можливо в цьому не має особливої причини тай і я не чинив опір цьому. А з іншої сторони, доля захотіла показати на моєму прикладі ставлення найближчого оточення до людини, яка більше не спроможна приносити йому користь. Образ комахи, напевне, був обраний відповідно до мого стилю життя, адже я трудився як комаха, утримуючи усю сім’ю та відпрацьовуючи батькові борги.

Учень 2. Як Вам жилося у такому обліку?

Грегор. Неймовірно тяжко, адже я не мав змоги бачити світ за межами моєї кімнати, яка стала мені тюремною камерою та спілкуватися з рідними людьми.

Учень 3. Чи перестали Ви любити від цього менше свою родину?

Грегор. Спочатку ні, однак перетворившись на комаху, я виявив, що сім’я може без мене обійтися, і тому я майже не дивувався тому, що останнім часом став ставитися до інших не дуже-то чутливо.

Учень 4. Що ви зробили для родини в обліку людини і що вирішили зробити, будучи комахою?

Грегор. В обліку людини, жертвуючи собою, я намагався утримати усю сім’ю та відпрацьовати борги батька, а вобразі комахи, коли я вперше себе таким виявив, хотів ще більше зробити для них, однак не міг цього зробити фізично.

Учень 5. Чому Ви вирішили померти? Це що вихід для Вас і для Вашої сім’ї?

Грегор. Я вирішив померти, тому що рідні відібрали в мене бажання жити, і я почав думати, що таки мушу зникнути, аби не тривожити родини. Це був єдиний вихід перш за все для мене, оскільки Смерть піднімає мене над ворожим мені світом, морально виправдовує і трагічно мене звеличує.

Учень 6. Чи був у вас інший вихід?

Грегор. Мабуть не було, оскільки коли сталося нещастя нікому не спало на думку поговорити зі мною, утішити, розрадити. Тобто у своєму нещасті я залишався самотнім, без підтримки найближчих людей, яким присвятив життя.

3. Бесіда з учнями.

Викладач. Дякую всім за цікаві запитання. А тепер спробуймо поглибити висновки, до яких ви дійшли, підсумувавши бесіду  з Грегором Замлою. 

Викладач. Отже, що сталося?

Учень 1. Та нічого особливого: герой змінює свій образ чи, точніше, хтось змінює його образ. Але зовнішні зміни суттєво не впливають на внутрішній світ Замзи. Ну, хіба що смакові вподобання  стали іншими  та з’явилася здатність пересуватися по стінах та стелі.

Викладач. Але чому так сталося і який у цьому смисл?

Учень 2. Якщо вважати, що зміни торкнулися суто зовнішньої подоби Грегора, то смисл перетворення полягає лише в тому, щоб загострити проблему існування людини серед людей, навіть найближчих. Образ, у якому постає Грегор перед нашими очима – досить неприємний. На думку Кафки людина людині, як правило ворог чи принаймні не друг, ось тільки ці почуття інколи виявляються, а інколи приховуються.

Викладач. Що відбувалося на службі у Грегора Замзи?

Учень 3. Робота – нудна, сіра, одноманітна, не приносила задоволення, передбачувана, рано вставав на службу, тяжко працював, керівник зверхньо ставився до підлеглого.

Викладач. Які були в сім’ї стосунки?

Учень 4. Батько – байдужий до сина, мати – любить Грегора, але стримана, сестра – близька Грегорові, але ніколи не цікавилася його життям.

4. Робота з міні-словничком. Опрацювання термінів «метафора», «символ», «умовність», «гротеск».

Викладач. Для того, щоб краще зрозуміти зміст твору, його глибокий психологічний зміст та проблематичність, світобачення головного героя твору, ми опрацюємо визначення «метафора», «символ», «умовність», «гротеск». Законспектуйте, будь ласка, визначення у свої словники (самостійна робота із роздатковим матеріалом).

Картки: 

Метафора – образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Символ – умовний знак, натяк. Символ має філософську смислову наповненість, тісно пов’язаний із наукою, міфом, вірою, поезією, але не зводиться до них, тяжіє до певного узагальнення,завжди має переносне значення.

Умовність ‒ принцип художньої образотворчості, що в цілому позначає нетотожність художнього образу об’єкту відтворення. Виділяють первинну і вторинну умовність.

Первинна ‒ пов’язана з природою самого мистецтва, характеризує будь-який художній твір.

Вторинна ‒ демонстративне, свідоме порушення художньої правдоподібності у творі. Притаманна багатьом творам російської та зарубіжної літератури: М. Гоголь «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», Гете «Фауст»,  М. Салтиков-Щедрін «Історія одного міста», М. Булгаков « Майстер і Маргарита » та ін..

З поняттям умовність тісно пов’язаний гротеск.

Гротеск (фран. ‒ «химерний») ‒ тип художньої образотворчості, заснований на фантастиці, сміху, химерному поєднанні і контрасті фантастичного і реалістичного, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. Гротескний світ ‒ світ аномальний, неприродний, заснований на припущенні, і саме таким його уявляє автор.

З якою метою використовує Кафка умовність і гротеск?

У творі Ф. Кафки відбувається раптове перетворення нашого звичного світу в чужий, ворожий, в якому править «воно» ‒ незбагненна, ворожа сила, яка перетворює людину на маріонетку (що, втім, властиво багатьом творам модерністської літератури). Гротеск Кафки пронизаний «страхом життя», усвідомленням абсурдності буття.

5. Аналіз «Життєвого кола» Грегера Замзи.

Викладач. Спілкування з навколишнім світом нагадує замкнуте коло: робота ‒ сіра нудна одноманітність – сім’я. Давайте з’ясуємо яке місце в житті Грегора займали відносини на службі та в сім’ї, і як вони вплинули на долю головного героя.

Відносини на службі

Керівник фірми – змушує рано вставати, тяжко працювати – зверхнє ставлення до підлеглого.             

В сім’ї

Батько – відчуженість, байдужість.     

Мати – любить  Грегора, але стримана в почуттях.    

Сестра – близька Грегорові. Але не цікавиться його життям.

Викладач. Здається, що в родині панує мир, затишок, сімейна злагода. Теплих стосунків між членами родини немає. Єдине, що їх єднає, – роздуми про матеріальний добробут, гроші. Таким чином Грегор був для свого оточення лише «комахою-робітником», який забезпечував матеріальний добробут. Це є символом та передумовою його перетворення на комаху.

V. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Моделювання ситуації (робота у групах).

Викладач. Створіть модель долі сучасної людини, яка опинилась у ситуації, що нагадує символічну картину перевтілення в новелі Ф. Кафки. (Хворий на СНІД чи іншу невиліковну заразну хворобу; людина з алкогольною, наркотичною чи ігровою залежністю тощо).

2. Заключне слово викладача.

Як модерніст, Кафка створив страшний, парадоксальний, «розколотий» світ ‒ реальність, в якій сплавлені сфери соціально-історичного і позачасового, ідеального і матеріального, достовірного і фантастичного, побутового та чудесного. Це світ, в якому панує самотність, ненависть, байдужість, егоїзм, світ, в якому люди втратили духовні орієнтири, а на перший план виходять гроші, матеріальні цінності. Люди не здатні співпереживати, допомагати один одному в біді. Перетворившись на комаху, Грегор відійшов від матеріального світу, крізь страждання він прийшов до істини, він зрозумів сам себе, і тепер ще більше, ніж сестра, був упевнений в тому, що повинен зникнути. «За вікном почало світати». Світло – це символ надії, початку нового життя, прозріння. На жаль, для Грегора світло за вікном ‒ це початок кінця. Парадокс Кафки в його словах: «Перша ознака розпочатого прозріння ‒ бажання смерті». Тому, хто прозрів, місця  в цьому житті немає.

Якщо попередники Франца Кафки, показуючи спотворений світ, вірили у можливість жити  за законами добра і справедливості (чи через віру в Бога, чи шляхом просвіти, чи через соціальні потрясіння), то Кафка не дає людству готових рецептів: у світі, де навіть рідні здатні відвернутися від нужденного, сподіватися немає на що.

Кафку не вдалося привести світ до «чистоти, правди, стабільності». Щасливим він так і не став, але у спадок нащадкам залишив віру в те, що тільки любов, милосердя, прагнення творити добро здатні врятувати світ. У Римі є скульптурна композиція «Три грації ». Перша з них поширює добро, друга ‒ створює його, третя ‒ приймає. Їх руки зімкнуті як символ того, що добро завжди повертається до того, хто його творить.

Отож який висновок можна зробити стосовно образу Грегора Замзи?

Висновок учня. Грегор Замза ‒ «маленька людина», безсила перед жорстокістю світу і його абсурдністю, але до кінця зберігає шляхетність, гідність та інші найкращі людські якості.

3. Тестові завдання за твором Ф. Кафки «Перевтілення».

Викладач. А зараз настав час перевірити як ви опрацювали твір Ф. Кафки. Ваше завдання виконати тестові завдання, які складаються із 12 запитань, в кожному з яких вам слід обрати одну правильну відповідь.

1. До якого літературного жанру належить твір «Перевтілення»?

а) оповідання;

б) новела;

в) повість;

г) роман.

2. Яку посаду обіймав головний герой оповідання Грегор Замза?

а) власник банку;

б) банківський клерк;

в) кур’єр;

г) розпорядник.

3. Грегор мав працювати бо:

а) йому подобався його фах;

б) він отримував задоволення від роботи;

в) повинен був сплатити борг батьків;

г) хотів покращити матеріальне становище.

4. Як герой ставився до  виконання  своїх  обов’язків (на роботі й перед родиною):

а) відповідально, сумлінно;

б) безвідповідально;

в) опосередковано;

г) не мав жодних зобов’язань.

5. Що сталося з Грегором Замлою одного ранку?

а) він запізнився на роботу;

б) захворів;

в) отримав підвищення;

г) перетворився на комаху.

6. Як повів себе повірений банку:

а) голосно засміявся;

б) повідомив про звільнення;

в) з жахом пішов;

г) виніс догану.

7. Хто піклувався про Грегора?

а) сестра Грета;

б) мати і батько;

в) покоївка;

г) представник банку.

8. Чому служниці відмовлялися працювати в будинку героя оповідання?

а) через погане ставлення;

б) через погану платню;

в) через перетворення Грегора.

г) через погану репутацію родини.

9. Найбільше у житті герой цінував:

а) гроші;

б) родину;

в) становище у суспільстві;

г) власну роботу.

10. Чому родина хотіла смерті Грегора?

а) соромилась його;

б) відчували відразу до нього;

в) бо він шкодив їм;

г) хотіла позбавити його від страждань.

11. Який фінал новели?

а) Грегор перетворився на людину;

б) залишився страхітливою комахою;

в) втік з дому; 

г) помер.

12. Що вчинила родина після смерті Грегора?

а) поїхала відпочивати;

б) переїхала в інше місто;

в) відчула докори сумління;

г) страждала

Відповіді: 1 ‒ а; 2 ‒ в; 3 ‒ в; 4 ‒ а; 5 ‒ г; 6 ‒ в; 7 ‒ а; 8 ‒ в; 9 ‒ б; 10 ‒ б; 11 ‒ г; 12 ‒ а.

VI. Домашнє завдання.

Ознайомитись із творчістю Михайла булгакова, прочитати й уміти аналізувати зміст твору «Майстер і Маргарита».

VII. Підсумки уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжте речення:

Найбільше враження справив на мене той факт, що…