Урок на тему: "Криза Афінської державності та піднесення Македонії

Урок. Криза Афінської державності та піднесення Македонії

Мета: з'ясувати причини занепаду грецької державності та піднесення Македонії; розвивати навички складання історичного портрета, роботи з текстом, уміння виділяти головне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Обладнання: підручники, контурні карти, атласи, компьютерна презентація, планшети, роздаточний матеріал.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Поняття: Македонія, «македонська фаланга», «гетайри», «гегемонія».

Форма уроку: використання елементів театралізації

Хід уроку

1. Організаційний  момент
2. Актуалізація знань

Слайд 1

• Пропоную згадати важливу для нас інформацію про державний устрій Греції:

1. Що означає поняття «демократія»? (Влада народу)
2. Хто мав громадські права в Афінах? (Чоловіки)
3. Як називалася рада знаті в Афінах? (Ареопаг)
4. Хто був вищим посадовцем в Афінах? (Стратег)
5. Що грецькою означає слово «стратег»? (Воєначальник)

3. Вивчення нового матеріалу

Слайд 2

1. Вступне слово вчителя 

• Грецька цивілізація від самого початку формувалася як суспільство дозвілля. Ці погляди греків влучно висловив Аристотель: «Людина створена для щастя, а поліс – для того, щоб вона могла жити щасливо». А хто виконував всю роботу? (припущення дітей)
• Так, рабська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування.

Але до чого це призвело, ми з вами спробуємо розібратися на цьому уроці.

Слайд 3

2.  Тема нашого уроку: «Криза Афінської державності та піднесення Македонії».
3. Мотивація: - Що ви очікуєте від уроку? (відповіді дітей)

• Так, після цього уроку ви зможете пояснити такі явища:

Слайд4

«Криза Афінської державності», «Посилення Македонії», «Битва біля Херонеї».

План

1. Криза Афінської державності
2. Посилення Македонії
3. Битва біля Херонеї

Слайд 5

1. Постановка проблемного питання:

• Наприкінці уроку нам потрібно відповісти на питання.

Чому греки, які змогли в V ст. до н. е. відбити натиск могутньої Персії, в IV ст. до н. е. скорилися цареві маленької країни – Македонії?

Криза Афінської державності

Слово вчителя

• А зараз, давайте ми з вами перенесемось у IV ст. до н. е. в Грецію.

Слайд 6 Міні-спектакль «Народні збори»

Сцена перша

Стратег

Так, в полісах еллінських неспокійно,

Всі соки вичавили з нас війна між Афінами та Спартою,

Що продовжувалася тридцять років.

Архонт 1

Мир підписали, а згоди нема.

Тепер нам з півночі загрожують сусіди.

Філіпп забажав захопити  Елладу.

Архонт 2

Казна порожня, потребуємо грошей.

Час запроваджувати податок,

 Бідних нині більше, ніж багатих.

 Стратег

В самих Афінах маємо два міста:

Одне багате, інше ж дуже бідне.

Архонт 1

Народні збори треба знов зібрати

І всі проблеми розв’язати .

Стратег

Наказ поліції віддайте:

Нехай на Пніксі всіх зберуть.

Архонт 2.  Казна порожня, а треба заплатити їм.

Стратег. Громадянський обов’язок.

Архонт1. Вже не ті часи!

Демосфен

Схаменіться! Послухайте стратега!

На нас війна знову чекає. Повинні бути разом ми!

Філіпп мріє підкорить Елладу!

Об’єднатись треба!

Казну наповнити, до армії вступить.

Загибель чекає на всіх,

Якщо не дійдемо ми згоди,

Забути нам слід ворожнечу

Між бідним і багатим.

Про допомогу Спарту попросити.

А ні – свобода Греції помре.

Слайд 7

Стратег

О Зевсе! Афіна! Мораль яка!

Нема більш важливого обов’язку,

Ніж обов’язок перед державою!

Тепер – за все плати!

Слайд 8

• Ми побували з вами в Давній Греції, зазирнули в ті часи.

Так, 

1. Як і чому змінюється становище Афін в Елладі?(Війна між Спартою та Афінами, 30 років)
2. Які зміни сталися в афінському суспільстві? (бідних більше ніж багатих)
3. Чого прагнув Демосфен? (Об’єднання, посилення армії, поповнити казну)
4.  Яка сусідська держава стає загрозою для Греції? (Македонія, Філіпп II)

Підсумок вчителя

• Вільний еллін, не витримуючи дешевої рабської праці, біднішав.
• Через тривалі війни багаті землевласники втрачали cвої наділи.
• Армія була найманою і на її утримання шли чималі кошти.
• Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями, але жоден з грецьких полісів не був у змозі згуртувати еллінів.

Посилення Македонії

• Тепер давайте подивимось, які заходи царя Філіппа II сприяли піднесенню його країни.

Слайд 9

Робота з картою

–  Подивіться на екран. Для зручності ви можете відкрити атласи

Слайд 10

Ви можете побачити де розташоване Македонське царство.

2. Розповідь вчителя

(Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті)

Ця країна лежить у гористій місцевості. На півночі від Греції. Населення країни займалися землеробством та скотарством. Вони становили основу народного ополчення. Державою правив цар.

Але на могутню державу Македонія перетворилася за Філіпа II (382-336 рр. до н.е.). Зосередивши у своїх руках і політичну і військову владу, Філіп II провів кілька реформ.

У першу чергу відбулися зміни в армії. Філіпп, використавши афінський досвід, створив власну навчену, дисципліновану, непереможну македонську армію. Вона складалася із загонів піхоти, легкої і важкої кінноти. Основною силою армії була фаланга важко озброєних піхотинців.

Маючи могутню армію, Філіп II протягом 357-348 рр. до н.е. підкорив землі на півночі Балканського півострова. Особливо цінним здобутком були золоті копальні, що дали змогу чеканити золоту монету. На ці гроші Філіпп II добре озброїв армію.

Слайд 11

«Основні реформи в Македонії»

Слайд 12

Самостійна робота з підручником

• Знайдіть у підручнику на С. 180, 182 визначення понять «македонська фаланга» і «гетайри». (Результати проголошуються)
• Давайте подивимося на екран, який вигляд мали македонськи воїни. Хто хоче може прочитати інформацію.

Слайд 13

Слайд 14

• Давайте ми з вами зараз разом охарактеризуємо царя Македонії Філіппа II. Завдяки чому Філіппу II вдалося піднести власну країну? Наприклад я вважаю, що завдяки знанням військової справи.

(вчитель кидає м’яч учням по черзі, кожен учень повертає м’яч вчителю з відповіддю)

• Всі ці якості допомогли йому і у битві біля Херонеї

Битва біля Херонеї

Слайл 15

Самостійна робота з інформативними текстами

Робота у групах

• Пропоную обєднатися у групи «Греки» і «Македонці»

Слайд 16

• Перша група «Греки» працюєте з підручником (С. 182, 183) й складає відповідь за таким планом:

              1) Привід до війни

              2) Філіппіки

              3) Битва

Слайд 17

•  А друга група «Македонці» працює з електронною книгою й складає відповідь за таким планом:

1) Почесний громадянин

2) Гегемон

3) Причини проголошення царем Александра

Групи звітують вчитель підсумовує

• битва 338 р. до н. е. біля біотійського містечка Херонея була битвою за свободу Еллади. Патріоти Еллади зазнали нищівної поразки. Переможець Філіпп II не хотів карати своїх ворогів, він оголосив усі грецькі держави вільними та об’єднав їх у новий Еллінський союз. Насправді ж всі грецькі держави опинилися під владою македонського царя та були вимушені розпочати підготовку до походу проти Персії. Проте Філіппу II не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито.

4. Закріплення нових знань

Проблемне запитання до учнів?

Чому греки, які змогли в V ст. до н. е. відбити натиск могутньої Персії, в IV ст. до н. е. скорилися цареві маленької країни – Македонії? (відповіді дітей)

Підсумок вчителя

• Жоден з грецьких полісів не зміг згуртувати еллінів.

5. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

Чи виправдалися ваші очікування?

 Слайд 18

• А зараз ми  подивимося хто з вас був найуважнішим на уроці. Пограємо з вами «вірю – не вірю»

«Вірю – не вірю»

1. Македонське царство розташовувалося на півночі Балканського півострова.
2. Із закликами об’єднатися та надати відсіч Філіппу Македонському звернувся до греків Перікл.
3. Основною силою македонського війська була кіннотне військо.
4. Філіппики – гнівна викривальна мова.
5. Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій македонців було розбито.

6. Домашнє завдання

Слайд №19

Опрацювати матеріал §37; підготувати повідомлення про Олександра Великого; виконати завдання в контурних картах.