11 травня о 15:00Вебінар: Закінчення навчального року: документи, звіти, аналіз, планування та власний емоційний стан

Урок на тему "Лексикологія. Походження слів: власне українські й запозичені слова. Тлумачний словник, словник іншомовних слів"

Про матеріал
Урок засвоєння нових знань та вмінь у формі подорожі з використанням елементів інсценізації. Оскільки урок вважається успішним тоді, коли є співпраця здобувачів освіти і педагога, тому творцями цього уроку є учні, які заздалегідь готуються до нього. У 5 класі учні почали вивчати розділ "Лексикологія", тому в 6 вони продовжують його вивчення. Мета уроку - ознайомити здобувачів освіти з походженням слів, розвинути компетентність розрізняти власне українські слова і запозичені; вміти користуватись словником іншомовних слів; розвивати логічне мислення учнів, їх спостережливість та вміння відшукувати іншомовні слова серед інших; сприяти збагаченню лексичного запасу школярів; виховувати в дітей гордість за багатство української мови. Одним із елементів уроку є використання мультимедійних засобів навчання.
Перегляд файлу

Лексикологія.

Походження слів: власне українські й запозичені слова. Тлумачний словник, словник іншомовних слів.

 (урок-подорож з використанням інсценізації)

(Урок № 1)

Мета: продовжувати вивчати один із розділів мови – лексикологію; ознайомити учнів із походженням слів, навчити розрізняти власне українські слова і запозичені; навчити користуватись словником іншомовних слів; розвивати логічне мислення учнів,  їх спостережливість та вміння відшукувати іншомовні слова серед інших; сприяти збагаченню  лексичного запасу школярів;

виховувати в дітей гордість за багатство української мови.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань та вмінь.

Форма уроку: урок-подорож з використанням інсценізації.

Обладнання: мультимедійні таблиці, підручник, словники: тлумачний та іншомовних слів, диск «Словники України – інтегрована лексикографічна система», гра «Доміно» (може бути виконана з паперу або засобами ІКТ).

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний та зацікавлюючий момент (інсценізація, підготовлена учнями (за бажанням) самостійно

(Звучить вальс, під який  заходять пари - розділи науки про мову (Фонетика з Орфоепією, Графіка з Орфографією, Лексикографія з Етимологією, Морфеміка зі Словотвором, Синтаксис із Морфологією, Лінгвістика тексту з Пунктуацією, Стилістика з Риторикою. Лексикологія у супроводі Фразеології заходять останніми).

Лексикологія:

- Любі друзі, рада вітати вас на моєму святі. Знаю: серед вас є багато незнайомих один одному. Давайте  познайомимось.

(“Гості” знайомляться, коротко розповідаючи про себе як розділ мовознавства. Це розвиває дитяче мовлення, вміння висловлюватися лаконічно, але влучно).

  • Я – Фонетика, займаюсь дослідженнями звуків мови і мовлення.
  • Я – Орфоепія, моєю стихією є правильна вимова слів.
  • Я – Графіка, вивчаю знаки письма.
  • Я – Орфографія, намагаюсь людей навчити правильно писати слова. Маю дуже багато роботи з цим питанням, бо не всі учні добре вчать мої правила.
  • Я – Лексикографія, займаюсь важливою справою: укладаю словники.
  • Я – Етимологія, досліджую історію виникнення слів, тобто їх походження.
  • Я – Морфеміка, друзі часто називають мене Будовою слів, бо я, дійсно, люблю досліджувати значущі частини слова.
  • Я – Словотвір, намагаюсь збагатити рідну мову новими словами. Свою працю вважаю надзвичайно важливою.
  • Я – Синтаксис, беру участь у будівництві словосполучень і речень.
  • Я – Морфологія, вивчаю частини мови.
  • Я – Лінгвістика тексту, досліджую текст, його зміст і будову. Без моїх знань люди говорили б незрозумілою мовою, бо вона була б нелогічною і непослідовною.
  • Я – Пунктуація, володію дорогоцінним скарбом – розділовими знаками. Без моїх підданих мовлення людей стало б сірим і невиразним. Знаю таємниці вживання розділових знаків, якими залюбки ділюся з людьми.
  • Я – Стилістика, вивчаю стилі мовлення. Хто до мене звертається по допомогу, завжди її отримує, і тоді вони ніколи не потраплять у халепу, сказавши щось не те, що треба.
  • Я – Риторика, подруга Стилістики, вивчаю закони красномовства. Хто зі мною дружить, той завжди є душею будь-якої компанії.
  • Я – Фразеологія, досліджую стійкі сполучення слів (фразеологізми), їхнє значення та вживання. Хто використовує їх у своєму мовленні, вважається кмітливим і оригінальним.

- Кожен із розділів науки про мову так чи інакше повязаний зі словом. Тому сьогодні Лексиклогієя  усіх вас зібрала  до себе в гості. Прошу, шановна пані, до слова.

Лексикологія:

- Кожне слово має свій зміст, щось означає. Це його лексичне значення, без знання якого ми не зможемо використовувати слово у своєму мовленні, бо можемо потрапити у неприємну ситуацію. Сукупність усіх слів мови, її словниковий склад називається лексикою. Знання лексики тієї чи іншої мови уможливлює спілкування. А я ж займаюсь вивченням лексики.

 

Мотивація учнів до навчання

Вчитель:

- Оскільки я довірена особа Лексикології, то сьогодні розважатиму вас знаннями.

Скажіть, скільки слів у сучасній українській мові? Задумливо не морщіть чола. На це питання не відповість ніхто: ні сивий академік, ні найталановитіший мовознавець, ні вчитель, ні учень. Адже мова формується протягом віків.

Кожне покоління збагачувало її і передавало цей національний скарб нащадкам. Хіба можна порахувати всі слова сучасної української мови? Це загальновживані слова, терміни різних наук, професіоналізми, діалектні та застарілі слова.

У мудрому східному афоризмі сказано: «Якби море було чорнилом, то швидше  висохло б море, ніж слова». Як ви розумієте його?

- Так, мова нараховує безліч слів, багато з яких мають своє лексичне значення. Сьогодні я пропоную усім гостям Лексикології вирушити у подорож по її країні, але довше затриматись у двох містах. В одному з них проживають корінні мешканці Української мови (на моніторі компютера зявляється карта Лексикології, на якій демонструю місто), в іншому – ті, які, прибувши на Україну, вже з неї не поїхали, оселившись тут, стали запозиченими. Це місто менше (демонструю на карті Лексикології). У ньому проживає тільки 10% від складу мешканців  Української мови.

Діти, подивіться на екран (або мультимедійну дошку), уявіть себе у цій великій кареті і вирушаємо в дорогу. (На екрані – трійка коней. Під стукіт копит діти вирушають у подорож).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

- Під час поїздки поважні люди вели світську бесіду. Давайте побесідуємо й порозважаємося й ми.

1. Бліц-пригадування

  • Що таке лексикологія? (Лексикологія – це розділ науки про мову, що вивчає лексику)
  • А що ж таке лексика? ( Сукупність слів мови, її словниковий склад)
  • Слово, як ми казали, має лексичне значення. А що ж ми називаємо лексичним значенням слова? (Це зміст слова – те, що воно називає)
  • Діти, пригадайте, на які три групи поділяються частини мови? (На три: самостійні, службові та вигук)
  • Чи всі три групи слів мають лексичне значення? (Ні. Лексичне значення мають тільки самостійні частини мови)
  • Розділ науки про мову, який вивчає наукові основи укладання словників (лексикографія).

 

2. Гра “Це слово однозначне?”

- На екрані - слово і позначки “Так”, “Ні”. Якщо ви, нажавши на певну позначку, побачите, що слово змінило своє забарвлення на зелене, значить, ви відповіли правильно, якщо ж на червоне – ви відповіли неправильно. 6 найвідважніших по одному дуже швиденько підбігають до компютера. Якщо ж це слово багатозначне, то гості, які сидять у кареті, тобто за партами,щоб показати його багатозначність, повинні скласти із ним два речення.

Народ, голова, учень, стіл, журавель, плакати.

(Шестеро дітей виконує цю вправу, інші складають речення із багатозначними словами)

Можливі відповіді дітей:

  1. Як голова сивіє, людина мудріє. Голова сільської ради сидів у задумі.
  2. Журавлі, журавлі, повертайтесь на Україну! Небагато журавлів залишилося, де-не-де стоять у селі.

3. Робота в групах (за ноутбуками)

- А зараз, шановні гості, по троє швиденько сідаємо за компютери і виконуємо такі вправи. Перед вами на моніторах записані завдання, які ви повинні виконати за 3 хв. Хто справиться із завданням швидше, підніме руку і я перевірю його (Діти по троє сідають за 5 комп’ютерів і виконують завдання).

1. “Подумай – запиши!”

У поданих словосполученнях замініть прикметники антонімами:

сухий одяг ( мокрий одяг); радісна зустріч( суха зустріч); веселий юнак (сумний юнак); високий будинок (низький будинок); солодке яблуко (кисле яблуко).

2. “Добери синонім”

Підібрати синоніми до слів:

ходити (шкандибати); говорити (мовити, балакати, розмовляти); розумний (кмітливий).

3. “Я знаю ці слова!”

- Як називаються слова: абонент і абонемент; замок і замок? (Пароніми та омоніми). Складіть із ними речення.

4. “Знайди пару”

До слів у першій колонці дібрати антоніми з другої, позначивши відповідну пару стрілочкою.

Ясний                                     Руйнувати

Любити                                  Правда

Оптиміст                                Темний

Будувати                                Ненавидіти

Здоровий                                Песиміст

Кривда                                    Хворий

 

5. “Третє зайве”

“Викинути” із рядка зайве слово - слово, вжите у прямому значенні.

  1. Гострий розум; гостра шабля; гостре слово.
  2. Крилатий птах, крилатий вислів, крилата людина.
  3. Дощ плаче; море сміється, літак прилетів.
  4. Ліс дрімає; дитина дрімає; зима ридає.
  5. Залізна воля; свіжа думка; золота сережка.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Організація вивчення нового матеріалу

- Ось так, розважаючись і спілкуючись, ми наблизились до містечок. Вхід до них спільний. І від того, чи ви відгадаєте, хто стоїть на сторожі цих міст, залежить, чи потрапимо ми туди.

1. Знайомство з тлумачним словником та словником іншомовних слів.

- Як ви гадаєте, чи цікаво слухати людину, у якої малий запас слів? Чи може така людини претендувати на високу культуру мовлення?

Відповідь однозначна: ні! Отже, кожен із нас має постійно поновлювати свій активний лексичний запас. Як це робити? Прислухайтесь до поради нашого поета Максима Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля.

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля.

                                          (Вірш “Мова”)

Б.Грінченко і В.Даль – видатні лексикографи, автори тлумачних словників. Особливо часто треба заглядати у словник, коли маємо справу зі словами іншомовного походження.

То хто ж стоїть на сторожі цих міст? (Тлумачний словник та словник іншомовних слів)

(Ознайомлюю учнів із тлумачним словником української мови та словником іншомовних слів).

- А яка ж гостя Лексикології займається справою укладання словників? (Лексикографія)

- Крім словників-книг, які ви тільки що бачили, є ще й словники-диски, є онлайн-словники тощо. (Демонструю їх).

2. Робота зі словником

( Учитель називає слова, учні зачитують їх значення зі словників-книг, а вчитель – зі словника-диска)

3. Пояснення нового матеріалу.

- Ми з вами користуємося багатьма словами. А чи задумувалися ви, де народжуються вони, звідки походять? Запрошую відвідати два міста країни Лексикології.

Зверніть увагу на екран ( на екрані – таблиця «Походження слів української мови»).

Походження слів української мови

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Серед незапозичених слів вирізняють:

  1. Спільні для багатьох словянських мов: сестра, брат, говорити.

2. Слова, властиві тільки українській мові, називаються власне українськими.

Наприклад: гарний, мрія, людина, хист, кучерявий.  

- 1) Спробуйте визначити власне українські слова та слова, запозичені зі старослов’янської мови (старослов’янізми), виконавши вправу з підручника    № ____.

(Діти виконують вправу з підручника).

- 2) Шановні гості, Лексикологія запрошує вас до амфітеатру. (На екрані - слово  “АМФІТЕАТР”).

  • Вона не просто вас туди запрошує. А хоче й навчити.
  • Що ж зашифровано в цьому слові? Пригадайте.

(У цьому слові зашифровані секретні правила розпізнавання імен іншомовних слуг-слів)

- Які ж це секретні правила?

(Діти пригадують правила, а вчитель у компютерній програмі PowerPoint демонструє правила та приклади до них, які діти записують у зошити)

        * Майже всі слова починаються на а-, е-: епілог, епоха, аварія;

        * Збіги голосних (еа, іа, ау): олеандр, діаспора, аура;

* Важкі для вимови збіги приголосних: айсберг, експромт;

* Усі слова з Ф (крім ФЕ): фільм, фломастер, фактор;

* Звук І не чергується з О або Е: укр.: кінь – коня;

                                                        зап.: кіль – кіля.

* Багатоскла довий корінь: профілактика.

(Учні пригадують ознаки іншомовних слів, записують до кожної приклади)

 

 ІV. Застосування отриманих знань, умінь і навичок на практиці

1. Гра “Добери синонім”

(На дошці написані власне українські слова, до яких треба дібрати синоніми іншомовного походження):

             І ряд                               ІІ ряд                                        ІІІ ряд

вступник, загарбник      розумовий, суперечка            короткий, глузувати 

Д о в і д к а: абітурієнт, агресор, інтелектуальний, лаконічний, дискусія, іронізувати.

2. Вправа  з підручника “ Добери антонім”

- До поданих слів доберіть із довідки антоніми. Запишіть слова парами.

3. Завдання з ключем

* З останніх букв виписаних іншомовних  слів можна прочитати українське прислівя.

- Зупинка, інтермецо, механік, кіно, столяр, вікно, рогіз, масштаб, внизу, віньєтка, матч, канікули, грім, сніг, кабінет, штепсель, стіл, сутінки, бутерброд, хліб, абревіатура, інтеграл, комуніке, високо, каучук, нетто, щоденник, око.

Око бачить далеко, а розум – глибоко. 

- Поясніть, будь ласка, зміст цього прислівя.

4. Творче завдання (для 2 дітей)

- Діти, хто це? Так, ми  потрапили в місто іншомовних мешканців.  Покажімо себе вихованими та чемними, склавши невеличку розповідь із такими іншомовними словами: таксі, динозавр, верблюд.

 

                          

5. Мовне доміно “Підбери слово”

- Поки двоє гостей намагаються створити невеличку розповідь, використавши іншомовні слова, пропоную усім іншим пограти в доміно: на одній частинці – іншомовні слова, на іншій – український відповідник.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  1. з ключем.

- Усе, мабуть, про мешканців двох міст ми знаємо. А тепер, прощаючись із ними, покажемо, що стали їхніми друзями, бо можемо розпізнати навіть за лексичним значенням.

Це завдання є не тільки корисним, але й цікавим.

Зверніть увагу на екран. Що ви бачите? ( 16 лексичних значень слів).

- Правильно, 16 лексичних значень слів. Ви повинні за 2 хвилини за поданими лексичними значеннями записати слова, серед яких є як власне українські, так і запозичені. Підкреслити в них відповідну букву, звертаючи увагу на код.

Якщо відповідь правильна, то з букв кожного слова складете прислівя (порядковий номер букви в коді).

К о д: 3,5,5,4,3,2,1,1,5,4,1,6,3,2,4,4.

  1. Колекція засушених рослин (гербарій).
  2. Пташка, яка співає високо у небі (жайворонок).
  3. Лісове білокоре дерево (береза).
  4. Одиниця часу, яка у 60 разів менша за хвилину (секунда).
  5. Найхолодніша пора року (зима).
  6. Смолиста маса, якою заливають дороги та тротуари (асфальт).
  7. Рослина з великими жовтими зернами, які зібрано у качани (кукурудза).
  8. Скляна посудина з водою для риб (акваріум).
  9. Приміщення, де відбуваються вистави (театр).
  10. Складна машина, яка косить, молотить, віє (комбайн).
  11. Масове опадання листя з дерев восени (листопад).
  12. Жуйна тварина з одним чи двома горбами (верблюд).
  13. Тверда, кристалічна, прозора, холодна речовина, яка при нагріванні перетворюється у воду (лід).
  14. Інструмент з двома ніжками для креслення кіл (циркуль).
  15. Палаюча купа дров або хмизу (вогнище).
  16. Лісовий чагарник, на кущах якого ростуть горішки (ліщина).

Розум – скарб людини.

- Запишіть це прислівя і поясніть його.

V. Закріплення вивченого на уроці

    - Ось і настала пора прощатися з мешканцями міст, вирушати в дорогу. Завжди кажуть, що дорога стає коротшою, коли люди розмовляють. Тому, повертаючись додому (чути стукіт кінських копит), дещо пригадаймо і поділімось враженнями від сьогоднішньої подорожі.

Запитання до учнів:

1) Що таке лексика?

2) Що ми називаємо лексикографією?

3) Що таке лексикологія?

4) Які є групи слів за походженням?

5) Які групи слів розрізняють серед незапозичених?

6) З яких мов у нашій мові є запозичення?

7) Як називаються слова, що вживаються в багатьох мовах в одному значенні?

8) Як ми розпізнаємо слова іншомовного походження?

VІ. Підсумок вивченого на уроці

- Впевнена, наша уявна сьогоднішня подорож, вам запам’ятається. Тепер у своєму мовленні ви будете використовувати як власне українські, так і запозичені слова. Використання цих слів збагачує наше мовлення, робить його більш насиченим.

VІІ. Домашнє завдання

  1.                   Творче завдання (за бажанням):  запишіть слова, а вдома спробуєте створити власну розповідь: деркач, лелека, ґава, гайворон, бузок, полуниці, очерет, жоржина.
  2.                   Вивчити теоретичний матеріал з підручника, використовувати записи із зошита;
  3.                   Вправа з підручника.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
23 липня 2019
Переглядів
1421
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку