Урок на тему "М.В. Гоголь "Ніч перед Різдвом. Образ Солохи та Чорта"

Тема:

М. В. Гоголь. «Ніч перед Різдвом». Засоби створення комічного у повісті. Образи чорта та Солохи.

Мета: - розкрити роль М. В. Гоголя у змалюванні традицій та звичаї українського народу;

-розглянути засоби створення комічного у повісті;

-розвивати дослідницькі вміння, логічне та асоціативне мислення;

-викликати інтерес до національної культури, виховувати любов і           повагу до рідної землі, до свого народу.

Обладнання: портрет М. В. Гоголя, ілюстрації до твору, текст повісті, паперові сніжинки, мультимедійна презентація.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Слово учителя.

Пролунав дзвінок

Починається урок

Будемо працювати старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у 6-му класі

Діти просто молодці!

(пауза)

Любі діти , у наш клас

Завітали люди щирі

Привітайте в добрий час

Гостей посмішкою й миром!

 

2. Привітання дітей:

 

Ми вам раді, гості добрі

І вітаєм щиро вас

Та запрошуєм ласкаво

На урок у 6 клас.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

 

1. Літературний пінг-понг

•   Учитель: Ми з вами пограємо у гру пінг-понг. Але замість м’ячика у нас будуть слова. Я називаю ім’я літературного героя, а ви мені інше ім’я, що їх пов’язує.

 

• Очікувані відповіді:

 

Оксана – Вакула

Оксана – Чуб

Вакула – Солоха

Чуб – Солоха

Дяк – Солоха

Голова – Солоха

Солоха – чорт

Пацюк –чорт

 

• Учитель:

Добре, молодці!

 

• Бесіда:

1. А які імена ви називали частіше?

(Солоха, чорт)

2.А чому посміхалися, коли їх згадували?

(тому, що вони смішні)

ІІІ. Оголошення теми уроку.

Молодці. Тож, тема нашого уроку « М.В. Гоголь. «Ніч перед Різдвом». Засоби створення комічного у повісті. Образи чорта та Солохи.»

 

• Робота у парі.

Діти, а чого ви чекаєте від сьогоднішнього уроку? Свої очікування пропоную вам обговорити у парі,  записати у «Партнерському листку» та зачитати.

ІV. Оголошення мети уроку.

• Сформулювати мету із очікуваних відповідей дітей (оголосити мету уроку)

V. Робота над темою уроку.

1. Етноблок.

• Учитель:

Діти, ми з вами уже згадували про те, що М.В. Гоголь хоч і російський письменник, але народився і виріс в Україні. Тож дуже любив і поважав наші українські звичаї та обряди. Тому і твори його про Україну, про її традиції та вірування. Тож, давайте звернемося до народних повір’їв і дізнаємося трохи більше про відьму та  чорта і порівняємо їх з нашими сьогоднішніми образами.

У наших учнів – етнографів було випереджувальне завдання. Потрібно було підготувати повір’я про чорта та відьму, які існують у нас на Україні.

(Учні виготовили леп-буки і розповідають)

2. Виступ учнів – етнографів

1 Учень:

Існує така цікава легенда. Із самого початку чорт був у своїх злих ділах сам – самісінький на весь білий світ. Ця самотність йому набридла, тому він попросив у Білобога сотворити йому побратима. Білобог дозволив йому вмочити пальця в живу воду та стріпнути за спину: із краплі повинен був з’явитися вірний товариш. Але ненажерливий, жадібний чорт вмочив руку по лікоть. А коли струсив краплі, з’явилася величезна кількість різного роду демонів, яких разом із їхнім творцем було скинуто з неба. Нечисть летіла 40 діб, а щойно Білобог промовив «Амінь», демони назавжди залишилися там, куди поховалися тієї миті: хто – у воді, хто – в лісі, хто – у горах, а хто – у людських оселях. Відповідно, український пандемоніум структурно розпадається на декілька видів: демони родинного вогнища(домовики, скарбники); демони природи(водяники, болотяники, лісовики, русалки); людські химери( упирі, вовкулаки, чаклуни, відьми, чорти); примари(злидні, блуд, мара, туга, трясця, завійна та інші). Та, кажуть, що не залишив Бог на одинці людей із цією напастю та й заточив усю нечисть у пекло.

Кажуть, що під Новий рік відчиняються двері пекла і на землю виходить нечиста сила гуляти, жартувати та хрещений народ лякати. Починаючи з цієї ночі, аж до Богоявлення, нечиста сила шкодить, як може, кожному, хто забув огородити свої справи хрестом, намальованим на вхідних дверях. Цілий рік чорти нудьгують у пеклі в очікуванні миті, коли Бог з радості  народження у нього сина, відімкне двері й випустить погуляти. Це час боротьби темних сил із силами добра. Тому  в повісті М. Гоголя є образи «відьми і чорта», загальні обриси яких не дуже відрізняються від народних уявлень.

 

 

 

2 учень:

Відьма – давня назва злих чаклунок. Походить від стародавнього  слова «відати», тобто знати. Відьми, за народними повір’ями, спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі, знімати і ховати зірки. Відьом уявляють у вигляді старих баб з розтріпаним сивим волоссям, кістлявими руками. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч або камін потрапляють в оселі добрих людей.

На Україні відьму зображали молодою дівчиною, яка вдень жила буденним життям і не можна було навіть здогадатися, що вночі вона може перетворитися на стару страшну жінку, або чорну кішку, яка робила підлі вчинки по відношенню до людей. Була лицемірна, хитра, підступна, заздрісна. Тому, якщо у когось у селі ставалося якесь лихо, то казали, що тут відьма побувала.

 

3 учень

Чорта в народі називали бісом, але існує різниця між ними. За народною уявою біс – рябенький, а чорт – маленький, чорненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Ноги він поламав ще до створення світу, коли за гріхи він і вся нечисть були скинуті з неба на землю. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть «закружляти», «водити», «збити зі шляху» добрих людей. У фольклорі є й історія про чорта, який пролітав крізь димар на побачення до відьми.

(Учні демонструють леп буки).

 

3. Перегляд фрагменту фільму як замерзлі чорт і відьма залітають у димар.

• Бесіда:

1. Яким настроєм просякнута ця сцена? (веселістю, безтурботністю, гумором)
2. Діти, як кажуть про людину, яка сьогодні у гарному настрої? (в гуморі)

 

• Учитель:

Гумор, до речі, в українській мові означає ще і «добрий настрій». Воно пов’язане з первісним значенням латинського слова humor – «волога, рідина», яка за середньовічним уявленням створювала в організмі людини гарний, життєрадісний настрій, визначала її веселий, привітний характер.

Тож, давайте звернемося до літературознавчого словничка і дізнаємося, які є засоби вираження комічного.

 

4.Робота з літературним словничком.

Гумор – різновид комічного, відображення смішного в життєвих явищах і людських характерах.

Іронія – художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення. Насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою.

Сатира – особливий спосіб художньо відобразити дійсність, який полягає в гострому, осудливому осміянні негативного.

Сарказм – їдка, викривальна, дошкульна насмішка, сповнена крайньої ненависті і гнівного презирства.

5. Робота в зошитах (записати визначення).

6. Робота в групах з текстом.

Діти, ваше завдання пояснити який засіб вираження комічного використав автор у цих уривках повісті (за вибором учителя).

7. Проблемне питання.

Якого із засобів комічного ви не знайшли і не назвали? Чому?

(Сарказм. Тому що Гоголь по-доброму ставиться до своїх персонажів).

8. Бесіда:

1. Чи відповідає Гоголівським героям зображена на ілюстрації відьма і чорт?

2. Чи виникає страх до зображених у повісті фантастичних істот?

3. Чому вони викликають швидше посмішку, ніж страх?

4. Чим вони схожі на людей?

(Відьма і чорт у повісті Гоголя зовсім не  страшні, навпаки вони дурні та кумедні. Інколи навіть схожі на людей брехливих, лінивих, але не зловредних, смішних).

5. Для чого чорту захотілося викрасти місяць?

(Щоб помститися ковалю Вакулі за малюнок, який він намалював у церкві на стіні).

6. Ким була відьма і що про неї говорили у Диканьці?

(Відьма була матір’ю коваля Вакули – тітка Солоха. У Диканьці про неї ходили недобрі плітки).

9. Розв’язання кросенсу.

• Учитель:

А хто з героїв повісті ще пов'язаний із нечистою силою?

Для цього ми з вами розглянемо та розв’яжемо кросенс.

(розв’язування кросенсу)

• Учитель: Правильно, молодці – це Пацюк.

 А хто такий Пацюк? Що ви дізналися про нього?

 А чому Пацюк їсть вареники?

•   Учитель: Здавна в народі існують вірування: щоб місяць сприяв благополуччю родини, йому приносили жертву у вигляді вареників або галушок, що за формою нагадують місяць. Відгомін цих давніх міфологічних уявлень знаходимо у повісті Гоголя у зображені Пацюка. Крім того, цей персонаж також увібрав риси запорожця. Автор розповідає про те, що Пацюк колись був у Запорізькій Січі, а потім оселився у Диканьці. Як і інші герої, Пацюк наділений чарівними рисами і особливими знаннями, тому він  підказує Вакулі, що чорт у нього сидить за спиною. А що це за особливі знання Пацюка-запорожця давайте дізнаємося у наших етнографів.

10. Етнографічна хвилинка.

Учень. Можливо Пузатий Пацюк відносився до козаків-характерників. Козак-характерник – також козак-химородник, козак-галдовник, або козак-заморочник – назва віщуна, чаклуна на Запоріжській Січі, який згідно з народним легендами умів ворожити, лікувати поранених козаків, знав психотерапію, вправи з фізичної підготовки козаків, про що існує ряд історичних свідчень очевидців. (Можливий перегляд відеоролика https://www.youtube.com/watch?v=kM1517dxndA).

11. Практична робота з підручником.

•   Учитель: давайте звернемося до опису портретів цих героїв (учні знаходять описи героїв у тексті, перечитують їх).

12. Створення гронування та кластеру.

•   Учитель: давайте складемо гроно на теми «Солоха» - 1 ряд, «Чорт» - 2 ряд, «Пацюк» - 3 ряд і об’єднаємо їх у кластер на тему «Чарівні герої».

(Виконується робота, діти зачитують відповіді та створюють кластер на дошці).

А чому цих героїв можна назвати чарівними, а не нечистю?

13. Літературна вікторина.

•   Учитель: Давайте перевіримо чи вдалося вам гарно запам’ятати зміст та подробиці повісті. Капітани команд по черзі підійдуть до дошки і знімуть по чотири сніжинки. На кожній сніжинці номер питання на яке команді належить відповісти.

1. Як називалося село в якому відбувається дія повісті?(Диканька)
2. Хто по спорідненості доводилася відьма Солоха ковалеві Вакулі? (Мати)
3. Ким по професії був Вакула? (Ковалем)
4. Назвіть «транспортний засіб» коваля Вакули при польоті в Петербург? (Чорт)
5. Назвіть героя повісті Гоголя, подібного до Скруджа? Аргументуйте вашу думку? (Оксана, бо, як і Скрудж, вона усвідомлює свою недосконалість і духовно перероджується).
6. Як доброзичливо називає Гоголь чорта, щоб надати йому природності? (твариною).
7. Предмет домашнього ужитку в якому зберігали добро? (скриня)
8. Що сховав біс у кишеню? (місяць)
9. Чоловік, духовного звання, що заглянув у гості до Солохи? ( Дяк)
10. За чим відправився Вакула до цариці? (черевички)
11. Пісні, які виспівували на передодні Різдва? ( Колядки)
12. Хто серед чортів вважався найкмітливішим? (кульгавий чорт).

 

VІ. Підведення підсумку уроку.

•   Учитель: З іншої сторони «партнерського листка» у вас є алгоритм, який я пропоную вам розв’язати.

Я

 

 

Прочитавши повість                Прочитавши повість                 Хочу подякувати

Гоголя                                     «Ніч перед Різдвом»,                 автору (героям

вирішив, що…                           зрозумів…                                 твору) за те…

 

Перевірка завдання. Учні виставляють оцінки один одному у «партнерському листку».

VІI. Заключне слово учителя.

Кожна ніч закінчується і починається новий день – день нових надій. Промені вранішнього сонця несуть світло, яке відганяє темні сили. Добро перемагає завжди, тому, що його все ж таки на землі більше. Світлом добра осяяні твори М.В. Гоголя. Письменник прагнув достукатись до людської душі, щоб пробудити в ній все найкраще. Гоголь з нами, він в кожній нашій оселі, тож нехай кожної Різдвяної ночі його герої оживають в радісному, веселому, світлому, народному гулянні – вертепі. З прийдешнім вас святом усіх. З Різдвом Христовим!