Урок на тему: Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтавщини. Трагічна історія її життя. Пісні Марусі Чурай , що стали народними. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, в

Тема: Маруся Чурай – легендарна поетеса з Полтавщини. Трагічна історія її життя.  Пісні Марусі Чурай , що стали народними. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю...»

Мета уроку:  ознайомити учнів з найважливішими відомостями життєпису легендарної піснярки з Полтавщини – Марусі Чурай, її трагічною долею та пісенною спадщиною; розвивати навички виразного читання пісень, аналізу  їхнього ідейно-художнього змісту, уважність, вдумливість, вміння узагальнювати; виховувати любов до краси рідного слова та бажання відроджувати і вивчати оригінальну творчість народу.

Тип уроку:    засвоєння нових знань.

Обладнання: збірники народних пісень, аудіозаписи, ілюстрації до пісень,

                         репродукції картин Ф.Гуменюка «Народна поетеса Маруся Чурай»,

                         ілюстративний матеріал.

Її пісні - як перло многоцінне,
як дивен скарб серед земних  марнот.
Л.Костенко

Хід уроку

І. Організаційно-вступна частина.

ІІ. Перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань.

                                                Літературний диктант

(одна правильна відповідь – 1 бал)

1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку». (Савур)
2. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». (Ліс)
3.  Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. (Жаботин)
4. У пісні «Чи не той то хміль?» надається засте­реження Б.Хмельницькому, щоб той не пив... (Води)
5.  Асесори і справники гоняють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як... (Звірюку)
6.  Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»). (Кримський)
7. Місто битви козаків на чолі з М. Залізняком проти панства («Мак­сим козак Залізняк» ). (Умань)
8. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? (Шуби)
9. Кількість гармат, які мали козаки під час битви з панами («Максим козак Залізняк». (Сім)
10.  Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). (Татари)
11. Як у пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» назване військо Запорозьке? (Славним)
12.  Герой твору «Чи не той то хміль» (Хмельницький)

• Перевірка за вчителем.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку.

IV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

   Народні пісні є великим внеском України в загальнослов'янську й сві­тову художню творчість. Незчисленне і розмаїте їх багатство. Вважають, що тільки записано цих творів понад двісті тисяч.

Творцями пісень були різні люди — селяни, ремісники, козаки, народні співці - лірники, кобзарі. Але народна пам'ять зберегла імена лише окре­мих, талановитих складачів. Такою була у XVII ст. напівлегендарна україн­ська поетеса Маруся Чурай.

• Повідомлення учня  про життя і творчість Марусі Чурай  (випереджальне домашнє завдання)

      Життя Марусі Чурай оповите імлою давнини, але достеменно відомо, що народилася вона 1625 року в родині урядника Полтавського добровільного козачого полку Гордія Чурая, людини хороброї, чесної, палкого патріота, котрий брав участь у походах проти польської шляхти. Він був страчений у Варшаві цісля того, як потрапив у полон до польського коронного гетьмана Потоцького.

      Легенда наділила Чураївну неабиякою вродою, поетичним і музичним хистом, чарівним голосом і романтичною любов’ю: її обранець, козак Григорій Бобренко, піддавшись материним умовлянням, кидає Марусю і одружується з багачкою Галею Вишняківною. У розпачі дівчина хоче втопитись, але її рятує Іван Іскра, що палко кохає дівчину. Якось восени Маруся пішла на вечорниці і там побачила Гриця з молодою дружиною. Ревнощі, ображене жіноче самолюбство, нещасне кохання – усе разом завирувало в її душі. Чураївна знову хоче накласти на себе руки, але отруту, яку дівчина приготувала собі, випив Гриць. Коли померлого Гриця принесли до церкви, Маруся кинулась до труни і, обливаючись слізьми, розповіла про свій злочин. Її засуджують до страти, та Іскра встигає привезти від гетьмана помилування. Відомі дві версії народних переказів про останній період життя Марусі Чурай:

     1) вона, ще перебуваючи у в’язниці, тяжко захворіла на сухоти; після помилування змарніла й померла у 1653 році;

     2) Маруся не могла залишитись у Полтаві, де все нагадувало про Гриця. Вона, змучена докорами сумління, багато мандрувала й померла в якомусь російському монастирі. ,
     На сьогодні відомо 20 пісень, автором яких вважають Марусю Чурай, але цілком можливо, що їх набагато більше. Народна пам’ять приписує Марусі Чурай авторство пісень, популярних упродовж тривалого часу: «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Грицю, Грицю, до роботи», «Ой не ходи, Грицю», «Чого ж вода каламутна», «Котилися вози з гори», «Летить галка через балку» та інші.

• Опрацювання програмових пісень Марусі Чурай

Пісня «Засвіт встали козаченьки»

1. Прослуховування аудіозапису пісні «Засвіт встали козаченьки».

2. Обмін враженнями про пісню (за  питаннями підручника).

3. Ідейно-художній аналіз поетичного твору.  Виразне читання пісні учнями.

Пісня  «Віють вітри, віють буйні»

1.Виразне читання пісні  «Віють вітри, віють буйні».

2.Порівняльний аналіз пісні «Віють вітри...» з піснею Наталки (І ява І дія у п'єсі І.Котляревського «Наталка Полтавка»).

3.Бесіда за твором (обмін враженнями).

4.Ідейно-художній аналіз поетичного твору. Виразне читання пісні учнями.

Пісня  «Ой не ходи, Грицю...»

1. Прослуховування аудіозапису пісні  «Ой не ходи, Грицю...».

2.Ця пісня лежить в основі п'єси М.Старицького «Ой не ходи, Грицю...», повісті О.Кобилянської «У  неділю рано зілля копала» та роману у віршах Л.Костенко «Маруся Чурай».

3.Бесіда за твором (обмін враженнями).

4.Ідейно-художній аналіз поетичного твору.
V. Закріплення знань, умінь, навичок

      Вправа «Продовж  речення»

1.Маруся Чурай – це...(легендарна піснярка з Полтавщини).
2.Вирушаючи у похід козаки ніколи не свистали, бо це ...(погана прикмета).
3.Козака чекатиме неприємність у поході, якщо... (кінь спіткнувся).
4.Художній засіб «трачу літа» називається... (персоніфікація).
5.Маруся варила зілля у... (вівторок).
6.Мама била Марусю за те,... (що Гриця отруїла).
7.Без милого стане світ... (тюрмою).
VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. Оцінка діяльності  учнів на уроці.

VІІ. Домашнє завдання:
1) опрацювати матеріал підручника (стор.24-28);
2)вивчити напам'ять  пісню М.Чурай «Засвіт встали козаченьки»;

3) індивідуальні завдання:  повідомлення про кобзарів та лірників – виконавців народних дум (О.Вересай, Г.Гончаренко, М.Кравченко); дібрати матеріал про українську народну думу як жанр фольклору.