Урок на тему : Мистецтво . Вступ .

Мистецтво Вступ до теми

Термінологія Культурно-історична епоха – цілісна багаторівнева система уявлень людини про світ, інших людей, про себе і свою діяльність. Духовна культура — це продукти духовної діяльності людини: поняття, уявлення, вірування, почуття і переживання (продукти дух. культури – міфологія, релігія, мистецтво, філософія, звичаї, традиції, норми, цінності, знання, інформація). Мистецтво – вид художньої діяльності, що відображає дійсність вобразах (у сферах архітектури, скульптури, живописі, графіки, декоративно-вжиткового мистецтва, музики, театру тощо).

Термінологія Художній образ – картина світу, створена автором, наповнена його думками, почуттями, переживаннями. Художнім образом є як твір у цілому (наприклад, музична композиція, картина, кінофільм, вистава тощо), так і окремі елементи твору мистецтва.

Термінологія Звичаї народу — це ті риси, за якими можна розпізнати народ не тільки в сучасному, а і в історичному минулому. Це втілені в рухи і дію світовідчуття, світосприймання і стосунки між окремими людьми. Свято врожаю в УкраїніСвято врожаю в НімеччиніСвято врожаю у Франції

Термінологія Традиція – збереження матеріального і духовного досвіду попередніх поколінь, відтворення найціннішого в культурній спадщині народу.

Запрошую в мистецьку подорож. Познайомимось із різними видами мистецтва в культурних регіонах світу, визначимо, які види мистецтва є характерними для кожного регіону на конкретних прикладах творів кожноговиду мистецтва.

Мистецтво африканського культурного регіону

54 незалежних і 7 залежних держав: 10 острівних, 14 внутрішньоконтинентальних, 37 держав із виходом до морів і океанів. Чисельність населення — більше 1 мільярда (2017 р.).

Різні антропологічні типи народів Африки Негроїдна раса1. Жорстке кучеряве волосся (захищає від сонця). 2. Темний колір шкіри (рятує їх від ультрафіолету). 3. Широкі ніздрі (у процесі дихання хороша тепловіддача). 4. Пухлі губи (через великий розмір слизової оболонки випаровуються надлишки вологи).

Різні антропологічні типи народів Африки Негрська раса1. Сильно кучеряве волосся.2. Дуже темна шкіра. 3. Ніс дуже широкий, зі сплощеним переніссям.4. Доліхоцефалія (видовжена форма черепа)5. Великий міжочний простір.6. Виступ щелеп уперед.7. Пухлі губи.

Різні антропологічні типи народів Африки Бушменська раса1. Пласке лице, маленька нижня щелепа, вузький ніс, перенісся пласке, развинутий епікантус (складка на повіках як у монголів). 2. Стеатопігія у жінок (відкладання жиру переважно на сідницях). 3. Коротке спірально-завите волосся.4. Світла жовтувато-бура шкіра.5. Слабкий ріст бороди та вусів. 6. Низький зріст.

Що ви знаєте про культуру африканського регіону? З якими видами мистецтва Африки ви знайомі? Яке ваше враження про них?

Африканське мистецтво. Чорна Африка (південь від Сахари) – культура африканських племен упродовж тривалого часу залишалася архаїчною і не піддавалася впливу ззовні, розвивалася ізольовано, що й зумовило створення оригінального художнього стилю.

Африканське мистецтво. Північна частина Африки – зазнала впливів різних культур: греко-римської, Візантійської імперії (християнство), арабської (мусульманство). Також мали вплив культури європейських країн: Франції, Голландії, Англії, Португалії. А культура і мистецтво Давнього Єгипту вплинули на розвиток світового мистецтва. Мечеть Луксорського храму. Луксорський вокзал

Сахара – колиска народів Африки. Сахара в далекому минулому була зоною степів із багатим тваринним світом. Народи, що населяли Сахару, займалисяполюванням, а пізніше — скотарством. Усе це відбилося в зображеннях і малюнках на скелях, яким близько 10 тис. років. Фрески Тассилі

Наскельні малюнки Африки. Найдавніші наскельні малюнки датовані приблизно 8–6 тис. дон.е., а останні — VII ст. н.е. Спочатку це були силуети тварин, виконані в одному кольорі (жовтому). Пізніше з’явилися масові сцени, двоколірний живопис. У II ст. н.е. живопис став багатобарвним, композиції — більш складними: сцени збирання врожаю, полювання або відпочинку.

Наскельні малюнки Африки. У центрі композиції, поміж антилоп і людей, виділяєтьсявелика фігура жінки, написана білою, чорною і коричневоюфарбами. В одній руці вона тримає лук і стріли, а в іншій —схожу на лотос квітку. Деякі дослідники вважають, що на малюнку зображена жінка європейського типу. У неї прямий ніс і руде волосся.«Біла леді»,печера Маак. Намібія. Сер. 2 тис. до н.е

Міні-диспут. Як ви вважаєте, чи мають різні релігійні вірування вплив на розвиток мистецтва? Наведіть приклади з історії мистецтва, що підтверджують вашу думку.Інтер`єр мечетіІнтер`єр православного храму

Міні-диспут. Англійський етнограф Персі Толбот писав: «Не може зрозуміти почуття й думки африканця той, хто не розуміє, що мертві для нього — живі, і володіють значно більшою владою, ніж володіли нею за життя». Прокоментуйте цей вислів. Подумайте, чи властивий такий світогляд іншим культурам. Св. Пантелеймон цілитель. Св. Георгій Побідоносець

Релігійна основа африканського мистецтва. Африканці вважають, що світ населений – добрими і злими духами. Звичайні побутові речі (наприклад, посуд, гребні, меблі, хатнє начиння), оздоблено спеціальними символами для захисту від лихого ока, злих сил. Посвячений знавець (жрець, шаман) уміє розтлумачити духовні символи, зашифровані в характерних візерунках, що нанесені на предмети.

Релігійна основа африканського мистецтва. В основі всіх уявлень і вірувань лежить особливе ставлення до землі. Релігія племені – це зв'язок між предками, живими і дітьми, які ще тільки мають народитися. Тому самі пишні ритуали супроводжують смерть і виникнення нового життя. Міфи про походження світу показують, що народження – це смерть, а смерть – це повернення до життя.

Ієрархію надприродного в Тропічній Африці можна умовно розділити на наступні рівні (від нижчого до вищого):група людей (сім`я, рід, плем`я), за допомогою ритуалів здійснює зв'язок з надприродними силами;предки (померлі), які складають з живуть єдину сакральну громаду і здійснюють зв'язок живих членів роду з іншим світом;злі надприродні істоти і сили, як правило, людського походження (напр., предки, загиблі насильницькою смертю і (або) поховані не за правилам);духи дикої природи (наприклад, духи лісу, гір и вод, разного роду карлики, велетні і т. ін.), які можуть бути, залежно від обставин, і ворожі і доброзичливі до людей;боги нижчого рангу – їм поклоняється тільки дана група людей;боги вищого рангу, керуюють різними сферами буття – дощем і грозами, ремеслами, державним порядком, хворобами и т. ін.;Творець, вічний, безликий і, як правило, абсолютно байдужий до долі свого творіння.(Классификация дана согласно схеме Б. Оля.)

«Посередники» для взаємодії з духами. Статуетки, ритуальні маски, костюми. Вони є частиною магічного обряду. Виготовляють їх спеціальні майстри, які, зазвичай, отримали свої знання і вміння у спадок.

«Посередники» для взаємодії з духами. Статуетки (скульптури)Скульптури є втіленням душі померлої людини або тотемної тварини. Найчастіше являють собою невеликі фігурки людини, іноді в масках (зазвичай, це зображення вождів племен, шаманів, магів, цілителів, що володіють сильною енергією). Також фігуру людини зображували в поєднанні з тілом тварини.

Характерні риси скульптури:виразність і експресивність силуету;декоративність, монохромність (в одному кольорі);використання природних матеріалів, рослинних волокон, вставок, аплікацій, нашивок і т. ін. Фігура царя. XIV-XVI ст. Іфе. Бронза. Дух родючості XX ст. Нігерія. Дерево, кістка, фарба, тканина. Наголовник. XIII ст. Камерун. Дерево, шкіра. Рельєф з крокодилом. Нігерія

Дерев'яна скульптура народів Африки втілює народні уявлення про сьогодення і про минуле. Статуя фетиші Нкиси. Для захисту від чаклунства і чорної магії. Конго. Статуя духа Ікенга, що уособлює здатність досягати чоловіки успіху і влади. Нігерія. Статуя предка. Розфарбоване дерево. Камерун. 

Кожен елемент прикраси був символічний. Якщо у масці або статуетці не було прикрас, то підкреслювалася фактура дерева, яке полірувалось до блиску. Характеристика деревяних скульптур. Маска-шолом. XIV ст. Дерево. Менде. Африканська статуетка. XIII ст. Бидього. Статуетка-амулет акуа-ба. XVI ст. Дерево. Гана. 

Відомі скульптурні твори Беніну і міста-держави Іфе на території сучасної Нігерії. Важливо було передати характер персонажу, його настрій та емоційний стан. Жіноча терракотова голова. XII-XV ст. Іфе (Нігерія)Чоловічий теракотовий портрет у головному уборі. XII-XV ст. Іфе (Нігерія)Жіноча теракотова голова в діадемі з перлів. XII-XV ст. Іфе (Нігерія).

Виготовляючи скульптури правителя, вони створювали узагальнений образ владики, в якому втілювали божественну силу і владу. Неважливою була портретна схожість. Фігура правителя в одязі для коронації. Теракота. Іфе (Нігерія)Чоловіча голова правителя в перловій короні. Теракота. Іфе (Нігерія).

Паралельні горизонтальні борозни – характерна риса скульптури Іфе. Вони давали змогу з найбільшою точністю передати пропорційність об'єму голови, малюнок пухлих губ, гарний ніс, ідеал людської краси і гармонії. Голова бога моря Олокуна. XII-XIV ст. Бронза, (Нігерія)Жіноча голова. XII-XV ст. Теракота. Іфе (Нігерія)

Твори бронзового лиття майстрів Беніну виразні і декоративні. Бусі цінувались дорожче за золото. Внизу, біля основи скульптури царя, на обідку зображені різні тварини, фігури яких, ймовірно, є своєрідним переліком титулів царя і, мабуть, повинні були «читатися» приблизно так: сміливий, як пантера, як могутній бик, сильний як слон і т. ін. Цар Беніну (Обба) у повному обладунку, підтримуваний придворними. Бронза. Бенін (Нігерія)Голова жінки. Бронза. Бенін (Нігерія)

Величезні очі виділені не тільки контуром, але й опуклими повіками, стилізований комір з коралових бус доходить до нижньої губи, вуха нагадують химерні завитки, вираз обличчя більше нагадує мертві величні маски. Голова цариці. XVI ст. Бронза. Бенін (Нігерія)Голова жінки. XVI ст. Бронза. Бенін (Нігерія)

Візерункові головні убори, різні прикраси, красивий орнамент – все це надає скульптурним творам Беніну оригінальний вигляд. Бронзові скульптури. Бенін (Нігерія)

«Посередники» для взаємодії з духами. Статуетки (скульптури)Крім зображень людей і богів, безліч скульптур являють собою зображення тотемних тварин (засновників племені).

Мраммуо Це крихітні скульптуир, що застосовуються для зважування золотого піску і являють собою аналог звичайних гирьок. Найчастіше зображують фігурки тварин чи людей.

Анімізм (вірування в переселення духів предків) На вшанування пам’яті померлих родичів вирізували дерев’яні статуетки, в які нібито переселяється душа предків. Їх розміщували у вівтарях, які і нині є в багатьох африканських домівках. Для того, щоб душа предка вселилася в статуетку, здійснювалася особлива ритуальна процедура, під час якої у спеціальне заглиблення, зроблене в її голові або животі, клали попіл зі спалених кісток померлого і різне зілля.

Виготовлення масок і скульптур досягло розквіту в землеробських племен. У бродячих мисливців-збирачів і кочових пастуших племен маски або зовсім відсутні, або створюються одноразово. Ритуальна маска Каогле племені Кран. Початок ХХ ст. Івуар. Маска таємного товариства . XIII ст. Дерево. Нігерія. Маска заручин. Використовується в шлюбних обрядах.

«Посередники» для взаємодії з духами. Маски. Матеріали, з яких їх виготовляються маски: дерево, деревне волокно (використовуючи каркас із прутів), рафія (матеріал з пальми), тканина, золото і бронза, слонова кістка.

«Посередники» для взаємодії з духами. Маски. В обрядах, пов'язаних з урожаєм і родючістю, найчастіше використовуються зооморфні маски: слонів, буйволів, мавп, леопардів і т. ін. На голову вона може вдягатися в самих різних положеннях – на тім'я, на обличчя і т. ін.

«Посередники» для взаємодії з духами. Маски. Маски, очі в яких заплющені, зображують померлих родичів і використовуються в похоронних обрядах або під час свят. Страхітливі маски, де людські риси обличчя часто поєднувалося з рисами звіра, вдягаються під час традиційних свят або полювання за нечистою силою. Під час мисливських ритуалів члени племені, надягаючи маски і шкури тварини, на яку належало полювати, імітували її поведінку.

«Посередники» для взаємодії з духами. Типи масоклицьові – найбільш поширений тип, привʼязують ремінцями до голови або фіксують за допомогою шарфа, пальмових волокон; маски-шоломи –вирізають повністю зі стовбура дерева, одягають на голову, як шолом; налобні – носять горизонтально, закріплюючи на лобі ремінцями, при цьому обличчя закривається тканинами або рослинними волокнами; маски-гребені – мають вигляд горизонтального гребеня у вигляді голови або фігурки людини чи тварин; натільні – одягають на тіло; маски-дошки – пласкі, стилізовані під різних тварин, птахів.

«Посередники» для взаємодії з духами. Маски. Африканські маски в основному створюються для танцю. Одягаючи маску, африканець або ототожнюється з певним божеством, або ховається від його очей, тобто намагається переконати бога у своїй смерті і тим самим уникнути покарання. Виконання танцю з використанням такого ритуального предмета – незвичайна честь для будь-якого африканця і в той же час особлива відповідальність. Танцюристи, які оступилися і впали, у давні часи прийнято було страчувати. Кожній масці притаманні характерні тільки для неї рухи, ритми, танці та музика. Велике значення має й відповідний костюм.

Відомі художники Африки. Мозамбікський художник Малангатана Валенте Гвенья (1936—2011) поєднував традиційні африканського живопису з європейськимитехніками. Головна ідея його картин рівноправність між усіма людьми на планеті та живими істотами.

М. В. Гвенья. «Базар»

Відомі художники Африки. Ахті-Патра Руга (1984 р. н.). Головними героями майстра є герої міфів рідної країни. Художник мріє зробити міфи Африки такими ж популярними, як і легенди Стародавньої Греції. Також Ахті-Патра Руга працює з живими квітами, створюючи з них приголомшливі скульптури, а також прикрашаючи ними готові картини. Основою для твору, як правило, служать тільки натуральні матеріали: бамбук (як основа), шкури тварин (для обробки), грубі полотна, виткані вручну з тростини.

Квіти у творчості Ахті-Патра Руга

Відомі художники Африки. Едуардо (Едвард) Саїді Тінгатінга (1932—1972). Самоучка, звичайний селянин із Танзанії, в пошуках засобів для існування одного разу дістався до містечка Дар-ес-Салам, де й прославився, малюючи на стінах будинків. Митець в кожній своїй роботі розповідав про Африку через ілюстрування життя її «5 символів», п’яти найбільших тварин Африки: слона, лева, жирафа, бегемота і буйвола (антилопи). Картини художника є невичерпним джерелом для створення персонажів для дитячих мультфільмів, ігор. Стиль Тінгатінга названий так на честь художника.

Едуардо (Едвард) Саїді Тінгатінга

Звідки у леопарда плями (тінгатінга)

Відомі художники Африки. Художниця Гатіно Ямокоскі. Народилась в Кенії, зараз проживає в США. У своїх творах мистецтва Гатіно зосереджує увагу на традиціях і звичаях своєї батьківщини.

Вплив художників Африки на європейське мистецтво. Африканський живопис вважався примітивним, однак самевін надав великого впливу на європейське образотворче мистецтво. Такі форми сучасного живопису, як кубізм, примітивізм і деякі інші були створені тільки завдяки африканському мистецтву.

Живопис і графіка Африки. Центром сучасного африканського мистецтва стала школа Пото-Пото в Конго, заснована 1951 р. французьким художником і етнографом П’єром Лодсу. Тематика: життя африканського села, прадавні звичаї, міфи. Сюжети: «Полювання», «Сільські свята», «Базари», «Танці». Особливості: рух, яскраві фарби, малювали на склі, картоні, фотопапері.

Творче завдання. Спробуйте самостійно намалювати власну композиціюв  стилі Пото-Пото, використовуючи художні матеріали на власний вибір

Аборигени Африки

Татуювання народів Африки Мистецтво прикрашати своє тіло за допомогою нанесення татуювань відомо не одне тисячоріччя. Багато вчених дотримуються думки, що татуювання власного тіла зародилося ще в первісному суспільстві. Татуювання призначалося для залучення сильного духу, щоб той оселився в тілі людини, та служила захистом від крадіжки душі після смертіДеякі великі компанії не приймають на роботу людей, які мають татуювання, якими б гарними професійними якостями вони не володіли.

Татуювання та шрамування Кожне плем'я мало свої малюнки, узори. Татуюванню надавали великого значення, воно переходило з покоління в покоління. Поступово зміст татуювання втрачався і залишалася тільки традиція розмальовувати тіло. Процедура татуювання та шрамування була дуже болісною. Майстер брав гостру кістку або мушлю, малював нею узор на шкірі людини, а потім засипав деревним вугіллям, кольоровим порошком.

Легенда про тату. Жителі одного Африканського племені вірили, що коли людина помирає і астральне тіло виходить з фізичного тіла, всі зроблені протягом життя тату можуть світитись на астральному тілі дуже красивим білим світлом. І коли припливає човен, який перевозить душі в інший світ, ті, в кого тату світиться білим кольором, потрапляють у чудове місце, куди не можуть потрапити інші, в яких не було тату.

Макіяж у чорній АфриціЖінки розмальовували тіло червоною та жовтою фарбами. Використовували духмяні трави, олію, настоянки, якими для блиску змазували тіло.

У жінок басото існує обряд ініціації, в якому ототожнюється будинок і жінка. Будинок стає жінкою, а жінка – будинком. Для церемонії ініціації жінки басото одягають маски з тростини, що символізують стіни будинку, пояса у вигляді кілець з трав, що позначають нескінченність, циклічність жінки і природи, зв'язок з космосом, а ноги жінок розмальовують орнаментом, що прикрашає їх будинку.

Африканські красуні

Фото жінок африканських племен Сурма и Мурсі

Жінки Східної Африки

Африканская невеста

Найбільш відома особливість африканського племені Мурсі – це традиція вставляти тарілки в губи дівчатам. Жінки виготовляють різного розміру тарілки з дерева або глини. Форму вони можуть мати як круглу, так і трапецієподібну, іноді з отвором посередині. Для краси тарілки покриваються візерунком.

Ці тарілки дівчата племені Мурсі починають носити у віці 20 років. За півроку до шлюбу нижня губа дівчини проколюється, і в неї вставляють невеликий дерев'яний або глиняний диск. Після того як губа розтягнеться, диск змінюється на більший, і так далі – до того моменту, як він досягне потрібного діаметра – 10-12 см..

Розмір тарілки має значення. Чим більше діаметр тарілки, тим більше цінується дівчина, і тим більшу кількість худоби повинен заплатити за неї наречений. Дівчата повинні носити ці тарілки постійно, за винятком часу сну і прийому їжі. Також вони можуть їх вийняти, якщо поблизу немає чоловіків племені.

На початку зароджен­ня цієї традиції деформація означала каліцтво. Таким чином жі­нок захищали від зазіхання чоловіків інших племен. Поступово до цього звикли і така «прикраса» стала обов'язковою в племені Мурсі.

Чоловіки племені Мурсі славляться ритуальними боями на палицях. А в повсякденному житті головних зброєю чоловіків є автомат Калашникова (купують зброю в сусідньому Судані). Чоловіки носять сережки з іклів – це ознака статусу і мужності. Також чоловіки-воїни прикрашають себе шрамуванням у формі підкови за кожного вбитого ворога. Якщо вони вбивають чоловіка, то прикрашають праву руку, якщо жінку, то ліву. Якщо вбитих ворогів так багато, що не вистачає вже місця на руках, тоді вони також роблять надрізи на стегнах.

Дуель на палицях дозволяє юнакам завоювати повагу і авторитет в племені, а також підкорити місцевих красунь. Під час бою намагаються уникати заподіяння серйозної шкоди здоров'ю суперника. Якщо раптом боєць убиває свого суперника, це призводить до: конфіскація майна, вигнання з села, а також якщо у нього є дочки, то їх віддають в якості компенсації сім'ї загиблого або його родичам. Дуелянти неймовірним чином розфарбовують свої обличчя, намагаючись таким чином справити враження на суперника, налякати його. Чутливі частини тіла бійці ретельно перемотують бавовняною тканиною, щоб знизити ризик отримання травми. Двометрова палиця – єдина зброя дуелянтів. На кінцях палиця вирізані символи, що підкреслюють мужність війна.

Ритуальні бої в племеніПерегляд відеоролика

Зачіски мешканців Африки

Зачіски мешканців Африки. Африканські жінки намагаються випрямляти своє дуже закручене волосся за допомогою гарячих ножів. Фарбують волосся за допомогою глини, соків рослин

Зачіски мешканців Африки. З давніх-давен африканські жінки використовували своєрідні матеріали для прикріплення зачісок: глину, жир, кізяки, сечу. Зверху зачіску прикрашали мушлями, пір'ям, камінцями, гілками рослин.

Зачіски мешканців Африки. Відмітною елементом стилю цього народу хамер є зачіски. Для початку дівчата заплітають безліч косичок, а потім покривають їх сумішшю з глини, води та охри. По закінченню часу зачіска твердне.

Зачіски мешканців Африки. Мурсі носять страшні головні убори з рогів і шкіри, а також розмальовують тіло фарбою.

Зачіски мешканців Африки. Народ хімба тіло и волосся покривають сумішшю з охри, глини, попелу і жиру, захищаючись від впливу сонця, і надаючи шкірі незвичайного бронзового відтінку.

Зачіски мешканців Африки. Якщо чоловік готувався до шлюбу, він робив велику і круглу зачіску, яку зверху прикрашав кошиком із гілок верби або льону. З цією зачіскою чоловік в очікуванні шлюбу перебував у лісі, після чого волосся стригли, а голову змазували жиром тварин.