Вступ. Новий етап у розвитку української культури пов'язаний зі створенням у 1991 р. незалежної держави Україна. У розвитку національної культури намітилися нові тенденції, відкрилися якісно нові перспективи. Конституція України (1996 р.) закріпила положення про статус української мови як державної, про єдність українського культурного простору, консолідацію та розвиток української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, підкресливши тим самим, що держава зацікавлена в розвитку національної культури. Саме на культуру покладається вирішення таких проблем, як інтеграція суспільства, його гуманізація і демократизація, всебічний розвиток особистості, національне самовідтворення та самоутвердження, подолання комплексу меншовартості, створення сильної культурної традиції, яка гарантувала б незворотність процесу державотворення. Провідною тенденцією розвитку культури стало засвоєння величезної національно-культурної спадщини, що є фундаментом будівництва сучасної української культури.
Освіта і наука. У 1992 р. Верховною Радою прийнято “Закон про освіту”, де передбачено демократизацію освітньої сфери, посилення технічного забезпечення шкіл, видання підручників, створення університетських комплексів, мережі ліцеїв. Певних успіхів досягнуто у поступовому переведенні на україномовний режим середньої та вищої школи. Ще у 1992 р. було відновлено діяльність Києво-Могилянської академії – навчального закладу нового типу, де викладання й навчання ведеться українською та англійською мовами. Здійснюється перехід на триступеневу підготовку: бакалавр, спеціаліст, магістр. ВНЗ стають більш автономними. У системі Національної академії наук України створено декілька нових наукових інститутів: Інститут української археографії, Інститут української мови, Інститут народознавства.
Нова українська школа. Нова українська школа – це ключова реформа Міністерства освіти і науки. Головна мета – створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувається зараз, а й уміння застосовувати їх у повсякденному житті. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Тут прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Водночас батькам теж подобається відвідувати цю школу, адже тут панують співпраця та взаєморозуміння. Зокрема, у вересні 2017 року було ухвалено новий Закон “Про освіту”, який регулює основні засади нової освітньої системи, а у лютому 2018 року Кабінет Міністрів затвердив новий Державний стандарт початкової освіти. На черзі – ухвалення нового закону “Про загальну середню освіту”, який більш детально розкриє зміни, закладені реформою.
Видатні сучасні науковціЄльська Ганна Валентинівна (1940) — біолог, відома працями у галузі молекулярної біології та біосенсорики, лауреатка Золотої медалі ім. В. І. Вернадського та премії «Лідер науки України 2016., одна з найбільш цитованих українських науковців дійсний член НАН України, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Шарковський Олександр Миколайович (1936) — математик, особливо відомий завдяки доведенню названої на його честь теореми, автор праць з теорії динамічних систем, теоретичної механіки, дійсний член НАН України, звідувач відділу теорії динамічних систем Інституту математики НАН України. Войтенко Нана Володимирівна (1968) — нейрофізіолог, дослідниця болю, завідувачка лабораторії сенсорної сигналізації Інституту фізіології НАН України
Ангельський Олег В'ячеславович (1957) — фізик, інженер-оптик, один з найбільш цитованих українських науковців, отримав декілька міжнародних нагород у галузі оптики, директор Інституту фізико-технічних та комп'ютерних наук Чернівецького національного університету. Гусинін Валерій Павлович (1948) — фізик-теоретик, відомий зокрема працями в галузі квантової теорії поля, лауреат премії «Лідер науки України 2016. Web of Science Award»[33], член-кореспондент НАН України, завідувач відділу астрофізики та елементарних частинок Інституту теоретичної фізики НАН України. Броварець Ольга Олександрівна (1986) — біофізик, відома теоретичними дослідженнями в міждисциплінарних напрямках молекулярної біології, молекулярної фізики, хімічної фізики та квантової хімії,провідний науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України
Складним є розвиток літературного процесу в Україні. З одного боку, продовжують творити письменники й поети старшого покоління: І. Драч, В. Дрозд, Р.Іваничук, П. Загребельний, Л. Костенко, Ю. Мушкетик, Б. Олійник, Д. Павличко. З іншого боку, література відчуває на собі тиск ринку, вона змушена йти за читачем (покупцем). Ця тенденція сприяє розвитку масової та популярної літератури, переважно російськомовної. Розквітають такі жанри, як фантастика, детектив, любовно-авантюрний роман. Відомими далеко за межами України письменниками-фантастами є Генрі Лайон Олді (колективний псевдонім Д. Громова й О. Ладиженського), А. Валентинов, М. і С. Дяченки, майстром любовно-авантюрного жанру вважається Симона Вілар (Н. Гавриленко). Літературні премії України: Національна премія України імені Тараса Шевченка;За роки незалежності України виникла низка альтернативних нагород та книжкових конкурсів: Коронація слова, Літературний конкурс видавництва «Смолоскип», Літ. Акцент року, Книга року Бі-Бі-Сі та інші. Престижною нагородою залишається також заснована в 1981 році в діаспорі Премія фундації Антоновичів, яка кожні два роки надає премії за літературні твори та Літературна премія фундації Івана Багряного. Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» надає можливість молодим письменникам — переможцям конкурсу надрукувати книжку.2012 року. Національна академія наук України номінувала поета-шістдесятника Бориса Олійника на Нобелівську премію з літератури, якої письменник не одержав
Література. Софія Андрухович Перекладачка, публіцистка, письменниця і навіть психологиня. Володарка премій Східного партнерства за бестселер "Фелікс Австрія" - роман переведено і видано у Франції, Австрії, Чехії та інших країнах Європи, "Книга року BBC". Про Софію не треба довго говорити, її треба читати. Що прочитати: "Фелікс Австрія", "Сьомга", "Амадока". Ірена Карпа — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча. Від 2015 року секретар з питань культури посольства України у Франції. Член Українського ПЕН. 2019 року вийшов роман "Добрі новини з Аральського моря". Любко Дереш – сучасний український письменник Головні герої його творів — підлітки та цікаві історії з їхнього життя. Автор намагається правдиво показати життя героїв, тому у творах використовує розповсюджений сучасний сленг. Автор романів: "Культ" (2002), "Поклоніння ящірці" (2002), "Архе" (2005), "Намір!" (2006), тощо.
Сергі́й Жада́н (1974) — український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія» та інших. Окса́на Забу́жко (1960) — українська письменниця, поетеса, есеїстка. Її твори перекладено багатьма мовами. Лауреат багатьох народних та іноземних премії. Ю́рій Андрухо́вич (1960) — український поет, прозаїк, перекладач, представник постмодернізму в літературі, есеїст, революціонер. Кандидат філологічних наук.
Образотворче мистецтво. Останнім часом значно розширили свої можливості живопис, скульптура і графіка. У доробку сучасних українських митців представлені такі види мистецтва, як інсталяція, об'єкт, художня акція; значного розвитку набуває фотомистецтво. Митці у нових політичних реаліях по-новому підходять до національних традицій, засвоюють досвід світової культури, використовують сучасні технології, продовжують пошуки нових засобів художнього вираження. Художники мають безліч можливостей для реалізації своїх творчих задумів, до їхніх послуг нові галереї, виставки, вернісажі. Справжньою подією у культурному житті нашої держави стало відкриття великих приватних виставкових центрів.Інсталяція "Україна ... Війна ... ", відкрита в рамках акції "Маки пам'яті" в День пам'яті і примирення у Києві, 8 травня 2015 р.
МузикаІз здобуттям незалежності в Україні з’явилися нові можливості розвивати творчі таланти. Українська музика кінця XX — початку XXI ст. представлена у всіх напрямах та жанрах — від ліричної пісні, пронизаної фольклором до масової комерційної естради, від джазових імпровізацій до безлічі напрямів та жанрів рок-музики. Підготовку фахових музикантів проводять: Консерваторії (музичні академії) в Києві, Харкові, Одесі, Львові, Донецьку, ДніпріМузичні факультети у Харківському університеті мистецтв та Київському університеті культури. Музичні училища в різних містах України. Дві творчі спілки музичного профілю мають національний статус. Національна спілка композиторів України та. Національна всеукраїнська музична спілка. Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «Київ Музик Фест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах серії Володимира Рунчака Нова музика в Україні. У 2009 диригент Роман Кофман започаткував концертну серію «Український авангард»
Архітектура. Світова архітектура демонструє приклади того, якими незвичайними і цікавими можуть бути будівлі і споруди, яким функціональним і одночасно привабливим з естетичної точки зору може бути наш простір у місті. Деякі ідеї здаються просто фантастичними і нереальними. Звичайно, не все і не всюди це можливо на даний момент в Україні, однак тенденції намічені. Сталося головне: стало більше уваги приділятися простору навколо людини, приходить розуміння важливості зовнішнього вигляду і якості навколишнього оточення, а саме – об’єктів архітектури.
Кіно-індустрія. Регулювання українського кінематографа державними інституціями розпочинається у 1998 році після затвердження 13 січня 1998 року Верховною Радою України Закону України «Про кінематографію». Прийняття цього закону допомагає розпочати поступове відновлення українського кінематографа у 2000-их роках. На початку 90-х українське телебачення розпочало активно знімати телесеріали, зокрема популярність мали «Роксолана», режисер Бориса Небієрідзе, «Острів любові», режисер Олег Бійма. На рубежі 2000-х р. величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гоффмана «Вогнем і мечем», у якому український актор Богдан Ступка зіграв роль гетьмана Богдана Хмельницького. Богдан Ступка стає «головним гетьманом українського екрану» — йому належать також ролі в історичному серіалі «Чорна рада» Миколи Засєєва-Руденка (2000 р.) та фільмі Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу» (2001 р.). з 2014 року почався період ренесансу україномовної культури. Починаючи з 2014 року, коли в кінопрокат вийшов перший український блокбастер «Поводир», українські фільми почали збирати чималу касу в українському кінопрокаті.
У 2010-х роках відбувається поступове збільшення обсягів кіновиробництва в Україні. Завдяки розвитку технологій та зменшенню витрат, значно збільшується кількість короткометражних фільмів. В український кінематограф прийшло нове покоління кіномитців. З'являються колективні проєкти українських режисерів «Мудаки. Арабески», «Україно, Goodbye!», «Вавилон'13». Разом з занепадом централізованої кіноіндустрії розпочинається розвиток незалежних кіностудій, фірм-дистриб'юторів та мережі кінотеатрів. Попри збитковість кіногалузі в цей час, ряд українських фільмів має успіх на міжнародних кінофестивалях. 2003 року, вже в Основному конкурсі того ж «Берлінале» отримав «Срібного ведмедя» фільм українського аніматора Степана Коваля «Йшов трамвай № 9». 2005 року стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембіцького отримала «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю в Каннах за короткометражний фільм «Подорожні». У 2007 році в конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю у Роттердамі відбулася світова прем'єра «Меніни» режисера Ігора Подольчака. Пізніше фільм брав участь у 27 міжнародних кінофестивалях, у 10 з них —у конкурсній програмі, в інших в офіційній селекції. 2011 року Марина Врода отримала «Золоту пальмову гілку» кінофестивалю в Каннах за короткометражний фільм «Крос». 2014 року повнометражний фільм Мирослава Слабошпицького «Плем'я» взяло участь у конкурсній програмі «Тиждень критики» «Канського кінофестивалю» і отримує одразу три нагороди — приз фонду Ган, приз Відкриття та Гран-прі.