Урок на тему: "Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Характеристика образу Климка."

Тема: Морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних. Характеристика образу Климка.

Мета: через естетику художнього слова учні мають засвоїти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про близьких на прикладі взаємостосунків героїв твору Гр. Тютюнника «Климко»; проаналізувати фрагменти повісті, у яких персонажі піклуються одне про одного; розвивати культуру мовлення удосконалювати вміння переказувати найбільш вражаючі епізоди повісті (з аргументуванням свого вибору), висловлювати власні думки про значення доброти і чуйності в житті; виховувати в учнів високі гуманістичні почуття, виробляти активну життєву позицію; формувати внутрішній спротив насильству, війні; плекати чуйність, доброзичливість, щирість.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Гр. Тютюнника, текст твору, учнівські ілюстрації до повісті.

Форми і методи роботи: літературний диктант, бесіда, словникова робота, робота з таблицею, інтерактивні технології «Знайомство з героями», «Мікрофон», «Незакінчене речення».

Випереджувальне завдання: намалювати ілюстрації до повісті «Климко», зобразивши епізоди вияву взаємодопомоги між героями твору.

Епіграфи: Найвища наука життя - мудрість,

                            а найвища мудрість - бути мудрим.

                                                                  Гр. Тютюнник

Питають часто, над якою темою працюю.

Ніколи не працював над темою.

Завжди працюю над почуттями,

що живуть навколо мене і в мені.

                               Гр. Тютюнник

Ідеалізм мій полягає в тому, що я завжди жду від людини хорошого.

                                    Гр. Тютюнник

Перебіг уроку

І.  Актуалізація опорних знань. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя. У Другій світовій війні Україна з-поміж усіх країн заплатила за перемогу найбільшу ціну. Військові дії на території нашої держави тривали 1225 днів: з 22 червня 1941 до 28 червня 1944 року. Жертвами окупаційного режиму разом з убитими, депортованими, замордованими в концтаборах, евакуйованими стали близько 14 мільйонів громадян України: хто загинув, хто був вивезений на примусові роботи, а хтось переніс усі страждання окупації. Втрати українського народу становлять 40-44 % від загальних людських жертв СРСР. З 41,7 мільйона мешканців України (до війни) на 1945 рік лишилося тільки 27,4 мільйона. На руїни перетворено 720 міст і містечок, 28 тисяч сіл, з яких 250 спалено вщент. Знищено 16,5 тисяч промислових підприємств, 18 тисяч лікувальних закладів, 33 тисячі шкіл та інших навчальних закладів.

«Мікрофон», Що ж допомогло нашому народові вистояти і перемогти в цій жорстокій боротьбі із загарбниками?

(Учні почергово висловлюються. Учитель акцентує увагу на важливості взаємопідтримки і людяності у найскрутніші часи)

Літературний диктант. За поданими висловлюваннями з'ясувати, хто з героїв твору про кого виявляє турботу.

«Ти ж там хазяйнуй... А вночі спи і не бійся... Вночі воно все так, як і вдень, тільки й того, що поночі». (Дядько Кирило про Климка)

«Може б, ти до мене перейшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?» (Тітка Мотя про Климка)

«Глядися ж у дорозі. А краще - пристань до якихось добрих людей, біженців, - серед нещасних багато є добрих, - та іди вкупі з ними». (Дід Бочонок про Климка)

«Не треба вам нічого промінювати, а переходьте ... переходьте жити до нас. Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо...» (Климко із Зульфатом про Наталію Миколаївну і маленьку Олю)

«Не треба... Носи собі, раз уже ти земляк...» (Швець про Климка.)

«...вчепився... в другу руку і закричав: "Пустіть її! Це моя сестра! Сестра моя, чуєте? Вона мені за матір!!!"» (Климко про незнайому дівчину.)

«Не треба мені грошей... Я тобі й так насиплю з півпуда, а то й більше, скільки донесеш». (Тітка Марина про Климка. )

«Лежи, лежи... Куди ж ти підеш отакий-о немічний. Підчинишся трохи, тоді й підеш». (Тітка Марина про Климка.)

«Листя палять... Треба ж роботу якусь зробити... а то тільки набалакав, і те зроблю, і те...» (Климко про тітку Марину.)

«Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не видно було». (Швець про дівчину.)

«...житимемо втрьох, будеш нам за рідного сина... В школу тебе оддамо...» (Тітка Марина про Климка)

«Туди... біжіть! - закричав він, повертаючи рукою праворуч від себе. - Туди! Там балка!» (Климко про полоненого.)

2.    Оголошення теми й мети уроку.
3.    Засвоєння навчального матеріалу.

Огляд малюнків, коментування їх.

«Знайомство з героями». Доведіть, що більшість персонажів повісті виявляють чуйне, турботливе ставлення одне до одного. Проаналізуйте взаємини названих персонажів за поданим планом.

Климко і дядько Кирило; Климко і дід Бочонок; Климко і Зульфат; хлопці, дідусь Гордєєв і вчителька з немовлям; Климко, швець і дівчина; Климко і тітка Марина.

План

1.  Визначте зв’язок між героями (друзі, родичі, мало знайомі люди).

2.  3'ясуйте їхнє ставлення одне до одного.

3.    Схарактеризуйте вчинки персонажів, спрямовані на інших.
4.    Дослідіть реакцію одного на вчинки другого.
5. Зробіть висновок про загальні спільні риси вдачі, поведінку героїв повісті «Климко».

                                    Робота зі схемою.

Розгляньте схему. Що об'єднує поданих у ній персонажів з головним героєм повісті? Схарактеризуйте стосунки Климка з кожним із них, відповідаючи на запитання та ілюструючи відповіді цитатами.

 Зульфат            Дядько Кирило  Наталія Миколаївна

     Климко      Полонений-утікач               

 Дід Бочонок          Тітка Марина           Швець і незнайома дівчина

Климко і дядько Кирило

Що робив малий по господарству? Чому?

Чи хотів бути схожим на дядька?

Про що свідчить те, що Климко добре вчився?

Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

Климко і Наталія Миколаївна

Як жилося Климкові з учителькою та її маленькою донею? Чи нарікав він на труднощі?

Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини.

Які почуття викликає у хлопця спогад про школу?

3а що просить вибачення Наталія Миколаївна?

Климко і Зульфат

Які труднощі друзі долають разом?

Опишіть, як Зульфат чекав на товариша. Чому саме його автор робить свідком Климкової загибелі?

           Климко, швець і незнайома дівчина

Прокоментуйте епізод, у якому  хлопчик рятує незнайомку від нацистів. Які риси вдачі виявив Климко своїм учинком?

Відтворіть зустріч хлопчика з шевцем, розігравши відповідний діалог. Мімікою, голосом, жес­тами передайте почуття героїв. Прокоментуйте внутрішній стан кожного.

Як характеризує Климка небажання брати від шевця тапочки задарма?

Якими словами втішав хлопця колишній шахтар, зрозумівши, що той у пошуках солі пройшов босоніж зайвих 50 кілометрів?

Знайдіть і зачитайте опис зовнішності шевця на дерев'яному візочку. Чи можемо з опису судити про ставлення автора до цього персонажа? Відповівши на це запитання, побудуйте асоціативне гроно до слова милосердя.

Климко і дід Бочонок

Як старий аптекар підгримував Климка? Чому він це робив?

За що хлопець недолюблював дідову дружину?

Які настанови дав Бочонок малому на дорогу?

Климко І тітка Марина

Ким був для тітки Марини хлопчик-знайда?

Як віддячує Климко жінці за її добре й чуйне ставлення?

Що ж зумів побачити Климко в очах жінки?

Що пообіцяв він тітці, вирушаючи в дорогу?

Климко і полонений-утікач

Як сталося, що вбили Климка?

Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?

Перед вами таблиця, яка допоможе вам розкрити головні риси характеру Климка

4.    Підсумок уроку.

1. Поміркуймо над іменем. Своїх героїв письменники не називають просто так. Скажімо, ім'я Клим, пестливе Климко примандрувало до нас із Візантії. Там воно звучало як «Клонене, Клементі», що по латині означає милостивий, лагідний, вибачливий  і поблажливий. Чи підходять ці означення для характеристики Климкової вдачі?

2. Усне висловлювання  «Чого мене навчив .Климко?»

З.  Незакінчене речення.

- Спільне горе змусило героїв повісті…

- Думати в першу чергу не про себе, а...

- Без взаємопідтримки й допомоги...

- Подолати будь-які життєві негаразди допоможе…

5.    Домашнє завдання

Написати твір-мініатюру на тему: «Вміти жити для інших...»