Урок на тему "Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу"

Урок 1                                                                                               (8 клас)

Тема. Мова – найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Мета: розкрити значення мови як найважливішого засобу людського спілкування, пізнання і впливу, її роль у людському житті; розвивати усне й писемне мов­лення; виховувати любов до рідної мови.

Обладнання: підручник, стенди «Мовні обов'язки громадян», «Культура мовлення», Конституція України.

ХІД УРОКУ

«Мова то цілюще джерело,

і хто не припаде до нього устами,

той сам всихає від спраги»

В.Сухомлинський

І. Організаційний момент.

1. Психологічний тренінг (самоналаштування).

Учитель. Сподіваюся, ми плідно попрацюємо сьогодні. А налаштуватися на серйозну роботу допоможе нам аутотренінг. Подивіться на плакат і прочитайте кожен для себе:

Я - творча особистість.

Я думаю, замислююся.

Я вчуся аналізувати, співставляти.

Я вмію висловлювати свої думки.

Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.

Мені цікаво знати більше.

Я бажаю всім однокласникам успіхів на сьогоднішньому уроці.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Учитель. Усі живі істоти на землі спілкуються між собою. Хтось мовою звуків, хтось - жестів. Проте людям дано найбагатше багатство - мова. І в кожного народу вона своя. Згадаймо зворушливі слова Т. Шевченка:

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос - більш нічого.

А серце б'ється - ожива,

Як їх почує!..

Але перш ніж перейдемо до вивчення нової теми, давайте пригадаємо, що ви засвоїли про мову з попередніх класів.

Бесіда.

— Яку роль виконує мова у нашому житті?

— Якими є функції мови?

— Чи тотожними є поняття «мова» і «мовлення»?

— Чи пов'язані мова і мислення?

IV. Мотивація навчальної діяльності школярів

Слово вчителя.

Діти, епіграфом нашого уроку будуть слова видатного педагога В. Сухомлинського. Прочитайте їх, поміркуйте, як ви зможете їх пояснити: «Мова то цілюще джерело, і хто не припаде до нього устами, той сам всихає від спраги». Дійсно, наша мова - невичерпна скарбниця, з якої ми здобуваємо знання, пізнаємо світ, спілкуємося. А яка ж роль мови в житті суспільства, які ще функції виконує вона? На ці та інші питання спробуємо сьогодні дати відповіді. Давайте поринемо у світ мови, щоб збагатити себе новими знаннями, які стануть нам у пригоді. Учитель оголошує тему уроку, учні записують у зошити.

V.   Опрацювання нового матеріалу

1. Робота з текстом. Прочитайте легенду та поміркуйте.

Свідчення віків

Якось один вельможа, зізвавши до себе гостей, поцікавився у мудреця, що на світі найкраще. Мудрець відповів:

- Найкраще у світі - це мова. За допомогою мови будуються міста, розвивається культура народів. За допомогою мови ми вивчаємо науки і одержуємо знання. За допомогою мови люди можуть зрозуміти одне одного, вирішувати різні питання, просити, вітати, миритися, виконувати прохання, надихати на подвиги, виражати радість, освідчуватися в коханні. Тому немає нічого кращого за мову.

Таке міркування сподобалося присутнім. Тоді вельможа поцікавився у мудреця, що на світі найгірше. Мудрець відповів:

- Найгірше у світі - це мова.

Усі здивувалися такій відповіді, а мудрець пояснив:

- За допомогою мови люди засмучують і розчаровують одне одного. За допомогою мови можна обманювати, хитрувати, сваритися. Мова може зробити людей ворогами, призвести до війни, нею наказують руйнувати міста і навіть цілі держави, вона може приносити в наше життя горе і зло, принижувати, ображати. Чи може бути щось гірше за мову?!

Не всім було приємно слухати цю відповідь.

Чому мудрець вважав, що на світі немає нічого кращого за мову?

Як мудрець обґрунтовує те, що на світі немає нічого гіршого за мову?

Які речення легенди характеризують мову як засіб спілкування, які - як засіб пізнання, а які - як засіб впливу?

Від чого залежить те, що буде нести мова - добро чи зло, красу чи потворність?

Могутній лідійський цар Крез напередодні походу на персів, згідно з традицією, вирішив звернутися до богів за порадою. Гінці вирушили

в Дельфи до храму Аполлона, щоб дізнатися думку оракулів про майбутній похід. Обидва віщуни дали однакову відповідь:

- Якщо цар піде війною на персів, то зруйнує велике царство...

Крез, упевнений у перемозі, вирушив у похід і зазнав жорстокої поразки, а сам потрапив у полон. Вважаючи себе обдуреним, лідійський цар знову послав гінців у Дельфи. Вони запитали, чи не соромно богам обманювати Креза. Оракули відповіли:

- Крез не зрозумів слів «зруйнує велике царство». Йому слід було б повернути послів і уточнити: яке саме царство мали на увазі - його, Креза, чи персидського царя Кіра. Оскільки Крез не зрозумів віщування оракулів, хай звинувачує в усьому самого себе.

-  Як Крез зрозумів слова богів?

- Що спричинило загибель великого царства?

- Чого вчить нас ця легенда?

 2. Самостійне опрацювання таблиці

3. Дослідження - характеристика з елементами  ранжування.

Записати в зошит подані функції, які виконує українська мова. Чи всі вони вам відомі? Виділіть лише три функції, які, на ваше переконання, є основними. Свій вибір обґрунтуйте.

4. Розповідь учителя.

«Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти.

Сучасна українська мова є багатовіковим надбанням українського народу. Вона створена зусиллями багатьох поколінь.

Мова — найважливіший засіб спілкування між людьми. Вона без­посередньо пов'язана з мисленням. Мова і мислення мають глибоко су­спільний характер — не лише за своєю природою, а й за своєю функцією в суспільстві. За допомогою мислення люди пізнають світ, об'єктивні закони природи й суспільства. Пізнавальна діяльність людини, її мис­лення можливі лише на базі мовного матеріалу, слів і речень. Кожний момент діяльності обумовлюється думкою та її носієм — мовою. Тіль­ки завдяки мові все здобуте попередніми поколіннями не гине марно, а служить фундаментом для подальшого розвитку людства.

Літературна мова — це мова державних, громадських, політичних' установ, організацій, навчальних закладів, науки, художньої літерату­ри, ділового спілкування, театру, кіно, преси, телебачення.

В Україні державною є українська мова. Держава забезпечує всебіч­ний розвиток і функціонування мови в усіх сферах громадського жит­тя, сприяє розвитку української нації, її традицій і культури. І це га­рантує Конституція України.

5. Завдання учням.

1) Прочитайте текст Статті 10 Конституції України. Передайте зміст своїми словами. Яка роль цієї статті у розвитку української мови?

Стаття 10

Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

6. Прослухайте речення і скажіть, у яких із них ідеться про мову, у яких — про мовлення?

Рідна мова — не полова, її за вітром не розвієш. Багато знай, та ще питай. Слухай тисячу разів, а говори один раз. Хто своєї мови цурається, той сам себе встидається. Розумну річ приємно й слухати. Рука там не зуміє, де язик не діє. Треба знати, що де казати. У нього наче будяк у роті. Слово не мни — думку борони.

VІ.  Закріплення знань, умінь і навичок

1.  Диктант із завданням.

Запишіть прислів’я, додавши до першої частини кінцівку.

Свій розум май, а людей однаково… Розумний батько й сина спитати… Гостре словечко коле… Бджола жалить жалом, а людина… На грубе слово — не зважай, на улесливе — … Словом, як шовком, вишиває, а ділом, як шилом,… Великий рот у вола, а говорити… (Нар. творч.)

Довідка: питай, не соромиться, сердечко, словом, не здавайся, шпигає, не вміє.

2.   Навчальне редагування.

Як тільки буря вщухла, вони поверталися додому. Коли зайде сонце, швидко смеркалося. Незабаром до мене приїжджає приятель і розповідає про свої пригоди. Коли розмова починається, у приміщенні всі затихли.

3.   Творче завдання.

Складіть діалог (6–8 реплік) на тему «Культура спілкування школярів».

VІІ. Підбиття підсумків уроку

1. Оцінювання і самооцінювання.

2. Рефлексія (метод незакінченого речення).

Учитель називає початок речення, учні його повторюють і дають своє продовження:

-    На уроці я дізнався...

-    На уроці я зрозумів...

-    На уроці я навчився...

-    Найбільший мій успіх - це...

-    Найбільші труднощі я відчув...

-   Я не вмів, а тепер умію...

VIІІ. Домашнє завдання

1. Виписати і вивчити 3-4 народні вислови про слово (мову) напам'ять.
2. Скласти твір-мініатюру або листа нащадкам за одним із прислів'їв.

Що маєш казати — наперед обміркуй.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Краще мовчати, ніж брехати.

Дав слово — виконай його.

Шабля ранить голову, а слово — душу.

І від солодких слів буває гірко.