Урок: Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами

Тема: Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами

(Соціокультурна змістова лінія: Роль народних традицій, вірувань, релігії, християнської моралі, свят, міфології, фольклорної творчості у формуванні світогляду українців)

Свята та обряди (ВЕЛИКДЕНЬ)

Мета:

• Навчати знаходити узагальнюючі слова в реченнях з ОЧ; збагачувати словниковий запас;

• Розвивати усне та писемне мовлення учнів, вміння виділяти головне, узагальнювати та систематизувати матеріал;
• Сприяти вихованню любові до народних традицій українців (святкування Великодня).

Обладнання:

• Дидактичний матеріал.
• Ілюстративний матеріал.
• Комп’ютер, мультимедійний проектор, екран.

Методи роботи: метод групового дослідження; «Мозкова атака»; метод „Мікрофон”; «Вибери сам» 

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу (з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: мультимедійні слайди)

Клас: 8

Епіграф:

Христос воскрес – радійте, діти,

 Біжіть у поле, у садок,

 Збирайте зіллячко і квіти,

 Кладіть на Божий хрест вінок!

                                  Леонід Глібов

Підготувала:

вчитель української мови та літератури

 гімназії № 9

Кіровоградської міської ради

Кіровоградської області

Дуняшенко Наталія Василівна

Перебіг уроку:

I. Організаційний момент

Вступне слово вчителя:

У календарі українського народу багато свят. Великдень – одне з найбільших свят християн, воно святкується навесні і пов'язане з Воскресінням Ісуса Христа.

Великдень – великий день Воскресіння Христового. Здавна цей день вважався днем повного очищення Землі і людей. Велике значення має свято Воскресіння Христа, а особливо для нашого українського народу. Українці, що ступили на шлях свого відродження, бачать у світлому Христовому Воскресінні символ свого відродження, символ національного Воскресіння.

II. Оголошення теми й мети уроку

Тема... (Слайд № 1)

Мета... (Слайд № 2)

Соціокультурна змістова лінія… (Слайд № 3)

Робота з епіграфом: Прочитайте епіграф, вкажіть ряд ОЧР («біжіть» куди? «у поле, у садок» - однорідні обставини місця)

III. Мотивація до навчальної діяльності

Психологічний  настрій

Люблю  я  свій  розум , увагу  і  пам'ять ,

Працює  мій  мозок  і вчусь  я  старанно .

Сприймаю  все  нове  і  мислю  критично ,

Учителя   слово  здійсню  я  практично

IV. Актуалізація опорних знань

        Гра «Так – ні»

1.ОЧР – це члени речення, що відповідають на те саме питання й пов’язані за змістом із одним словом у реченні? (так)

2. Однорідними можуть бути головні члени речення? (ні)

3.Між собою ОЧ можуть поєднуватися сполучником та безсполучниковим зв’язком? (ні)

4. В одному реченні можуть бути два або кілька рядів однорідних членів? (так)

5.Однорідні означення вимовляють з інтонацією переліку, не ставлячи між ними коми? (ні)

6.Неоднорідні означення характеризують предмет із різних боків? (так)

V. Сприйняття тазасвоєння учнями нового матеріалу

Виступ мовознавця

Завдання випереджального характеру:

За поданим реченням подати теоретичну довідку «Узагальнювальне слово в реченні з однорідними членами»

Нашого двору не минали народні обряди: колядування, посипання, запросини на весілля.

Теоретична довідка:

При ОЧР можуть бути узагальнювальні слова (словосполучення). Якщо узагальнювальне слово (словосполучення): народні обряди стоїть перед ОЧ, то після нього ставлять двокрапку. УС є тим самим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується:  колядування, посипання, запросини на весілля (однорідні підмети)

Вчитель: Сьогодні ми з вами будемо працювати з тематичними текстами про Великдень. Дізнатися:  Що ж то за свято – Великдень? допоможуть нам міфологи

Виступ  міфологів

Що ж то за свято – Великдень?

Сьогодні воно має й іншу назву –  Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається  днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилося набагато раніше. Про це розповідає міф.

Се є найдавніше свято в Україні. Зародилося  воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і "плуг упав з неба"! А було так... Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:

— Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я.

Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо.

І гукнув старший брат Тур: "Се моє!" Хотів схопити плуга –  аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.

"Се моє!" – прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.

-Ні, братове, се моє, - всміхаючись, мовив Яр. Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім – Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр – Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба. Святий День.

 

Робота з текстами

Завдання: Прочитати текст, знайти речення з узагальнюючими словами в реченнях з ОЧ, визначити, якими членами речення є ОЧР, якими частинами мови вони виражені. Намалювати схему речення.

№ 1 ПЕРЕМОГА ЖИТТЯ НАД СМЕРТЮ (Слайд № 4)

Прийнявши християнство, наш народ отримав змогу осягти ще один символічний щабель весняного свята: у Воскресінні Христовому ми бачимо перемогу життя над гріхом і смертю.

 Як зазначають священики Олександр та Ярослав Василашки, "Пасха - це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і для мертвих. Бо коли Христос воскрес, то цим Він переміг смерть та диявола, і ми тепер впевнені, що всі люди силою Його воскресіння воскреснуть. І живі, й мертві разом з'являться перед Господом Богом. Воскресіння Христове утверджує нас у вірі, що життя людське не обривається, як нитка, що воно сповнене глибокого змісту і значення. У Воскресінні Христовому - джерело неосяжної радості, до якої причетні всі люди."

Довідка: Як зазначають священики Олександр та Ярослав Василашки, "Пасха - це свято радості для всіх: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і для мертвих.

УС: займенник «всіх «(для кого?); ОЧР: і для дітей, і для дорослих, і для живих, і для мертвих (однорідні додатки, виражені поєднанням сполучника «і», прийменника «для», іменника «дітей» та субстантивованих прикметників «дорослих», «живих», «мертвих»)

 

 , , ,  .

№ 2 РОЗМАЛЮЮ ПИСАНКУ, РОЗМАЛЮЮ (Слайд № 5)

 

Писанка стала символом радості і воскресіння.

 Мудрі люди кажуть: "У світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки". І справді, тільки велика любов може творити такі дива гармонії й уяви. Кожна писанка - це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви - усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі. Кожен орнаментальний мотив і колір - це ніби окрема літера абетки. З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду і мир поміж людьми.

Довідка: Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви - усе це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі.

УС: займенник «усе» (хто? що?); ОЧР: Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви (однорідні підмети, виражені поєднанням сполучника «і»  та іменників «небо», «вода», «дерево», «поле», «церкви»)

 , , , ,  -  .

 

№ 3 ЯК РОЗПИСАТИ ПИСАНКУ (Слайд № 6)

Ви вже знаєте, що писанки розписуються незвичайними візерунками. І що писати їх треба в доброму настрої, ні на кого не гніваючись. Беручись до праці, вмийтеся, вдягніть чистий одяг і прокажіть молитву.

 Необхідні матеріали: яйця курячі білі, писачок, бджолиний віск, свічка, барвники, зразки орнаментів, олівець, оцет, ганчірки (велику - розкладати писанки для сушіння і малу - обтирати віск).

Довідка: Необхідні матеріали: яйця курячі білі, писачок, бджолиний віск, свічка, барвники, зразки орнаментів, олівець, оцет, ганчірки (велику - розкладати писанки для сушіння і малу - обтирати віск).

УС: іменник «матеріали» (хто? що?); ОЧР: яйця курячі білі, писачок, бджолиний віск, свічка, барвники, зразки орнаментів, олівець, оцет, ганчірки (однорідні підмети, виражені іменниками «яйця», «писачок», «віск», «свічка», «барвники», « зразки орнаментів», «олівець», «оцет», «ганчірки»)

 , , , , , , , ,            .

 

№ 4 ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК (Слайд № 7)

Великдень - свято родинне, з обов'язковим сімейним святковим обідом, щедрим на скоромні, посвячені у церкві смачні наїдки.

 Спеціально до Великодня тримають кошик і вишитий особливим візерунком рушничок. Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне). Усе накривають великоднім рушничком. Ці пожитки освячуються для того, щоб люди на свято одержали радість і духовну, і від земних дарів.

Довідка: Ще звечора кошик наповнюють святковими стравами: кладуть паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (її стромляють у паску і запалюють, коли священик святить скоромне).

УС: іменник «стравами» (ким? чим?); ОЧР: паски - пшеничні й сирну, крашанки, сало, шинку, хрін, грудку вершкового масла, пиріжки з сиром і завиванець з маком, сіль, писанки і свічку (однорідні додатки, «кладуть» кого? що?)

 ,. ,           , , ,           ,  і  , , і   .  . .   .

 

                                            № 5 КРАШАНКИ (Слайд № 8)

Яйце - символ зародження життя, знак життя нового, воскресіння. Також - символ сонця. Майже в усіх народів яйце вважалося джерелом життя і початку світу. У міфах різних народів зі світового яйця виникає всесвіт, або якась світотворча сила, втілена в божество, або міфічні першопредки. А з верхньої і нижньої половини яйця виникають небо і земля.

 З крашанками є багато ігор:  навбитки, міньки навпомацки, скочування з горбочка, вгадування з шапками та інші.

 Крашанками обмінюються із знайомими, їх дають родичам, сусідам, тим, хто прийшов привітати, носять у гості, роздають жебракам. Також передають померлим, кладучи на могилки.

Довідка: З крашанками є багато ігор:  навбитки, міньки навпомацки, скочування з горбочка, вгадування з шапками та інші.

УС: іменник «ігор» (кого? чого?); ОЧР: навбитки, міньки, скочування, вгадування (однорідні додатки, виражені іменниками)

  ,  ,  ,          .

 

                                                № 6 СІЛЬ (Слайд № 9)

Сіль - символ достатку, повноти, суті. У Біблії сіль - символічний засіб зв'язку між Богом і його народом: "І не оставляй жертви твоєї без солі завіту Бога твого". У Нагорній проповіді Христос називає своїх учнів "сіллю землі".

 Вважається, що сіль - це очисна речовина, пов'язана з залізом, кров'ю і небесними світилами, якої жахається нечиста сила. Зустрічання гостей хлібом-сіллю має два значення: вияву гостинності та оберегу. У святкові дні дня надання особливої сили солі її запікали в печі або святили у церкві. Перед Великоднем сіль запікають у Чистий Четвер.

Довідка:  Зустрічання гостей хлібом-сіллю має два значення: вияву гостинності та оберегу.

УС: іменник «значення» (кого? чого?); ОЧР:  вияву гостинності та оберегу (однорідні додатки, виражені іменниками)

  та . 

 

№ 7 СИМВОЛІЧНІ МАЛЮНКИ ПИСАНОК (Слайд № 10)

Символічних малюнків у писанці понад сто, найпопулярніші такі:

кривулька, безконечник (меандри) – означає нитку життя, вічність сонячного руху;

тригвер, ружа, зірка, хрест (квадратний) – символи сонця, чотирьох сторін світу, тригвер, або триніг, (відомий з трипільської культури), знаменує собою небо, землю і повітря або повітря, вогонь і воду – символи життя;

сорок клинців – символізують сорок точок життя, успіх господарства, добробут та чесність людини;

павучок (круторіг, вітрячки, розетки, павутиння) – один з найдавніших солярних знаків;

крапочки –  небесні світила, у християнстві – сльози Божої Матері;

смерекові гілки, рослини –  вічна юність, здоров'я, краса, буяння природи;

пшеничні колоски – символи врожаю.

Нечисті помисли, гнів, сварка – все це могло вплинути на писанку, і вона не вдавалася.

Довідка:  Нечисті помисли, гнів, сварка — все це могло вплинути на писанку, і вона не вдавалася.

УС: займенник «все» (хто? що?); ОЧР:  помисли, гнів, сварка (однорідні підмети, виражені іменниками)

 , , _ .

 

VI. Закріплення вивченого матеріалу

«Мозкова атака»:

1. Як за християнським звичаєм слід вітатися на Великдень і як відповідати на вітання? До якого часу звичай велить саме так вітатися? (За християнським звичаєм на Великдень, вітаючись, слід казати: "Христос воскрес!", а відповідати: "Воістину воскрес!". Близькі, рідні, вітаючись, цілуються христосаються). Так вітаються до свята Вознесіння)

2. Яку додаткову назву має в народі Великодний понеділок і який ви знаєте давній звичай серед молоді, що пояснює цю назву? (Великодний понеділок в народі ще називамть "обливаним". Цього дня хлопці і дівчата мають іти раненько до криниці й там обливають одне одного водою. Часом навіть кидають у річку)

3. Яку споруду за давнім звичаєм установлюють на майданах до Великодня. Який ви знаєте звичай серед молоді, що пов'язаний з цією спорудою? (До Великодня за давнім звичаєм на майданах установлюють великі гойдалки. На цій гойдалці обов'язково мають погойдатися хлопець і дівчина, що зустрічаються. Чим вище розгойдаються, тим краще очистяться від гріха)

4. Куди за звичаєм годиться кидати перші шкаралупи свячених яєць? Яке ви знаєте повір'я, пов'язане зцим давнім звичаєм? (Перші шкаралупи свячених яєць давній звичай велить кидати на воду. За повір'ям, ці шкаралупи допливуть за три з половиною тижні в блаженну країну Рахманів і там дізнаються, що настав Великдень)

5. Який за звичаєм громадський захід має проводити молодь на третій день Великодня? (На третій день Великодня молодь за давнім звичаєм має збирати ватажків громади. Хлопці обирають "заводія" або "отамана" парубоцької громади, а дівчата - "отаманшу")

6. Як додатково називають четвер перед Великоднем? і чим він найбільш прикметний: що в цей день годиться робити на побутовому рівні? (Четвер перед Великоднем додатково називають Чистим, Страстним, Великим. Ще цей день називають Навським або Мертвецьким Великоднем. Цього дня устають до схід Сонця: купають дітей, миються, перевдягаються, перемивають посуд, вичищають стайні й кошари, закінчують всі ремонтні й очисні роботи (побілка, прання тощо))

7. Як називається Неділя, в котру освячуються гілки шанованого в Україні дерева? Який ви знаєте звичай, пов'язаний з цими освяченими гілками? В якому пастушому обряді використовуються ці гілки? (Неділя ця називається Вербною або Шутковою. Освяченими гілками верби, за давнім звичаєм, годиться вдаряти одне одного - це на здоров'я. При цьому приказують: "Не я б'ю, верба б'є". Гілками свяченої верби проводять перший вигін худоби на пасовисько)

8. Які ви знаєте звичаї пошанування померлих родичів у період Великодних свят?  (За давнім звичаєм в Чистий четвер дпя покійників готують мивниці, залишають на ніч чисті рушники і їжу)

9. Яку форму повинна мати паска за звичаєм? Коли її випікають і коли дозволяється їсти? (Паска повинна бути кругла і висока. Випікають паски в п'ятницю або суботу перед Великоднем. А їсти іі можна тільки після освячення, що за звичаєм має проводитися рано вранці в неділю)

10. Які ви знаєте звичаєві забави з крашанками в період Великодних свят? (В період Великодних свят грають у "битки", перекачують яєчка з гори, роблять ("міньки", "схованки"))

11. Які ви знаєте звичаї взаємин між рідними й близькими в період Великодних свят? (В період Великодних свят рідні ходять в гості одне до одного і обмінюються писанками, крашанками та пасками. Одружені діти з онуками відвідують своїх батьків - везуть "калач" до дідуся)

12. Які змагання проводяться за звичаєм в період Великодних свят? (В період Великодних свят хлопці змагаються в силі та спритності: боротьба, кулачні бої, кидання палиці, піднімання гирі і т. ін. Дівчата змагаються у співі: хто краще виведе пісню-веснянку, таночок)

Завдання: Прочитайте вірш «Писанка». Знайдіть речення з однорідними членами, визначте, якими членами речення вони виступають.

ПИСАНКА

Яєчко –  розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

Творіння рук людських, святе і чисте,

Маленький символ нашого життя.

Творіння Божої краси у мить натхнення,

Весна... Великдень... Боже Воскресіння...

І писанка, як серця одкровення,

Як Боже й людське трепетне творіння.

Вкраїнська писанка проміниться життям.

Великдень славить перед цілим світом.

Співзвучно до весни серцебиття,

В ній оживають трави, птахи, квіти.

Тут кожна лінія — промінчиком з небес

Окреслює хвалу і славу Богу.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

До вічності вказавши нам дорогу.

 

Довідка:

1.Яєчко –  розмальоване, барвисте,

Ним тішиться і старець, і дитя,

1. ряд ОЧР: розмальоване, барвисте (однорідні складені іменні присудки)
2. ряд ОЧР: і старець, і дитя (однорідні підмети)

2.Співзвучно до весни серцебиття,

В ній оживають трави, птахи, квіти.

ОЧР: трави, птахи, квіти (однорідні підмети)

     3.Тут кожна лінія — промінчиком з небес

     Окреслює хвалу і славу Богу.

ОЧР: хвалу і славу (однорідні додатки)

VII. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

Метод «Мікрофон»

• Що найцікавіше було на уроці ?
• Які труднощі виникали в процесі роботи ?
• Чи зрозуміли ви тему ?

Вчитель:   Вам вдячна, діти, за увагу,

                   За вашу щирість, доброту,

        Я зичу всім умінь, наснаги.

               Знання хапайте на льоту

Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце, полотно небес,

І крашанку, як усмішку, підносить.

Христос воскрес!

VIII. Домашнє завдання

«Вибери сам» (Слайд № 11)

• Достатній рівень:

§ 24 (с. 173) – вивчити;

           Придумати загадку про писанку, використовуючи ОЧР

Зразок:

Загадка

 Як уродилась, то була я біла

 Тепер дивлюсь, рябенька я, ціла.

 Мені змалювала Оксанка бочки

 У жовті, червоні і білі квіточки.

 Лежу я на столі коло круглої паски.

 Моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски.

 До хрону, до масла, до бабки сміюся

 Ану відгадайте, як же я звуся? (Писанка)

• Високий рівень:

Написати твір на тему: «Традиції святкування Великодня в моїй родині», використовуючи речення з узагальнюючими словами при ОЧР

Бібліографія

1. Наулко В.І., Артюх Л.Ф., Горленко В.Ф.  та ін. Культура і побут населення України: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1991. – 232 с.

2. Коверець І. Українці: Свята. Традиції. Звичаї. – Донецьк: Альфа-Прес, 2004. – 304 с.

3. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея. Як зробити урок. – Х.: „Основа”, 2010.- 88 с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Авторська довідка:

1. Урок української мови: (з ІКТ-супроводом)

Тема: То світлий Великдень господній … Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами (8 клас)

2. Домашня адреса:

вулиця Волкова, будинок № 14, корпус № 3, квартира № 72

місто Кіровоград

Україна

25030

телефон: 8(0522)56-09-25

мобільний: 80506744257

natashad80@mail.ru

3. Дуняшенко Наталія Василівна
4. Вчитель I категорії; магістр
5. Місце роботи: гімназія № 9 Кіровоградської міської ради Кіровоградської області, вулиця Академіка Корольова 27/21
6. Посада: вчитель української мови та  літератури